Мистецтво. 8 клас. Інтегрований курс. Комаровська

Із життєдайних джерел. Звуковий простір Візантії та Русі

• Що означає «візантійський стиль» у музичному мистецтві? Яка музика звучала в соборі Святої Софії в Константинополі? Що пов'язує візантійську традицію з музикою України княжої доби? Чи існувала на Русі світська музика?

Яскравим надбанням світової культури є музичне мистецтво Візантії, держави, що утворилася із розпадом Римської імперії.

• Пригадайте з уроків історії, коли утворилася Візантійська імперія, які великі античні міста з розвиненою культурою увійшли до її складу.

1. Частина кріпосних стін Константинополя з вежами. Стамбул, Турція

2. Музичні інструменти раннього Середньовіччя

3. Фреска «Внесення Ковчега до Єрусалиму» із зображенням візантійських музикантів (XVI ст., фрагмент). Церква Св. Миколая, Афон, Греція

Панівною у Візантії була культова музика, яка створювалася на основі біблійних переказів. За легендою, цар Давид, почувши якось «спів небес», передав його людям. Візантійці вірили, що під час богослужіння голоси янголів і людей зливаються в єдиному прагненні до Бога.

Візантійська духовна музика була тільки вокальною. Основним богослужінням християн стала літургія, що в перекладі з грецької означає «служіння Богові», «спільна справа».

Літургія — твір духовної музики, який, за візантійською традицією, виконується акапельно.

Літургія складається з усталених піснеспівів, присвячених певному релігійному святу або дню тижня, у які проводиться. Під час літургії звучать «Святий Боже», «Господи, помилуй», «Херувимська», «Алілуя», «Отче наш». Відомі імена творців візантійської духовної музики: Роман Солодкоспівець, Іоанн Золотоустий, Іоанн Дамаскін.

• Послухайте реконструкцію візантійського співу, що звучав у соборі Святої Софії в Константинополі. Схарактеризуйте звучання. Чи можлива, на вашу думку, імпровізаційність у виконанні духовної музики? Чому? Перегляд співу з відеопартитурою дає можливість побачити, яким був нотний запис.

1. Іконографічне зображення Романа Солодкоспівця із сувоєм (XVII ст.)

2. Мозаїка «Іоанн Золотоустий» у соборі Святої Софії в Константинополі

3. Візантійська ікона «Іоанн Дамаскін» (XIV ст.)

4. Сторінка київського розспіву зі знаменами (XII ст.)

Знаки над рядками текстів позначали рух мелодії і називалися «невми», що з грецької означає «знак рукою, кивок».

Саме з Візантії на Русь прийшли музичні традиції християнського обряду: одноголосний хоровий спів а капела, літургія. Утім у Київській державі духовна музика не була звичайним копіюванням візантійської системи, а набула національних ознак, завдяки проникненню народнопісенних інтонацій.

Визначним надбанням став знаменний, або київський, розспів. Назва походить від слова «знамена», тобто знаки, якими записували мелодію. Для буденних богослужінь використовували простіші мелодії, а під час недільних і святкових — більш розвинені, ускладнені.

• Прислухайтеся до знаменного розспіву («Тропар Різдва», «Херувимська), у якому превалюють пісенно-розмовні інтонації, короткі речитативні звороти й аскетичні мелодії з розспівуванням складів. Чи відчувається в них чіткий ритм? Який рух мелодії властивий знаменному розспіву — стрибкоподібний чи поступовий?

5. Спасо-Преображенський собор у Чернігові (XI ст.). Одна з веж (ліворуч) є дзвіницею

6. Один із найдавніших дзвонів Русі (ХІІ—ХІІІ ст.), знайдений під час розкопок у Києві

Традиції давніх піснеспівів розквітли у творчості українських композиторів/композиторок ХІХ—ХХ ст.

Зіставте мелодії розспіву з «Херувімською» Якова Яциневича, одного з фундаторів української духовної музики.

Мелодія фортепіанної п’єси «Остінато» Богдани Фільц із «Київського триптиху», присвяченого 1500-літтю столиці, заснована на автентичних мотивах Лаврського розспіву.

• Перегляньте фрагменти фільму «Сторожова застава» (2017, реж. Ю. Ковальов, комп. С. Сідоров, В. Пупков).

Як у музиці передана атмосфера історичної доби, у якій розгортаються події?

Разом із духовним співом на Русі утвердилося й дзвонарство. До дзвонів ставилися з неймовірною пошаною й благоговінням.

Дзвін — ударний інструмент із насиченим тембральним забарвленням. Висота звуку змінюється під час звучання. Існують великі, середні, малі дзвони. На свята й урочистості використовують усі дзвони храму.

Розрізняють чотири види дзвоніння. Благовіст сповіщає про початок богослужіння; перебір — смуток і скорботу; передзвін несе радісну звістку, супроводжує урочисті події, утворюється голосами почергово всіх дзвонів на дзвіниці. Найскладніший різновид — яскраве дзвоніння з різноманіттям ритмів і необмеженим складом дзвонів.

• Під великодні дзвони дівчата вмивалися, щоб позбавитися ластовиння, під різдвяні — ворожили на долю. А хлопці на Великдень забиралися на дзвіницю й дзвонили у дзвони: кому вдавалося зробити це першим, міг очікувати найкращого врожаю. Під дзвони трясли дерева для кращих плодів. Вірили, що дзвін може розганяти хмари й град.

Дзвін скликав громаду на віче, налаштовував воїнів на перемогу в майбутніх походах проти ворога.

• Про що сповіщають дзвони у фільмі «Захар Беркут»? (1972, студія ім. О. Довженка, реж. Л. Осика, композитор В. Губа).

Нині музика дзвонів лунає із дзвіниць Софії Київської, Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого Собору, а також храмів усіх міст і селищ України.

• Послухайте сучасні музичні твори: обробку А. Авдієвського колядки «У Києві-граді дзвони задзвонили», «Великодні бандури» Г. Китастого. Якими виразовими засобами передано в них інтонації дзвоніння? Які смисли в них закладено? Чому дзвонова композиція В. Кривоносова має назву «Сон козака»?

1. Г. Севрук. Барельєф «Митуса»

2. С. Венцеславський. Пам'ятник співцеві Бояну в Переяславі. Київська обл.

Могутня Київська держава мала прекрасно навчене потужне військо — дружину. Ратна музика відігравала важливу роль у підтриманні бойового духу. Музичний супровід складали сурми, роги, ударні. На честь повернення князя з ратного походу виконували героїчні величальні пісні. Історія зберегла ім’я професійного співця Митуси, згадуваного в Галицько-Волинському літописі (1242 р.).

Про те, якою була ратна музика середньовічної Русі можемо уявити за відтвореними мелодіями. У «Поході дружинників» імітується речитація співця-бояна. Розспів «Із нами Бог» передає емоції воїнів перед боєм.

• Про що оповідають ці мелодії, за вашими відчуттями? Які інструменти допомагають сучасним музикантам відтворювати атмосферу давніх часів?

3. Зображення скоморохів на сторінці Київського псалтиря (кін. XIV ст.)

4. Фресковий розпис південної вежі собору Софії Київської

5. Фреска «Скоморохи» (фрагмент)

Світська музична культура Русі — це й мистецтво скоморохів, перших професійних музикантів, акторів, циркачів, танцівників. Скомороші трупи звеселяли містян на площах, а також розважали театралізованими дійствами при княжому дворі правителів і їхніх гостей.

Мініатюри літописів дають уявлення й про народні танці, які тісно пов’язані з текстами пісень і ігрищами.

• Розучіть пісню з репертуару К. Бужинської «Київська Русь».

Київська Русь

Вірші В. Коваль

Музика Л. Остапенко

Ноти

• Послухайте пісню Е. Драча «Київська Русь». Якою в цій пісні постає Київська держава? Порівняйте з образом пісні, яку розучили на уроці.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Об'єднайтеся у дві групи, кожна з яких здійснить пошук і продемонструє театралізовану розповідь.

Варіант 1: про скоморохів — перших професійних артистів, музикантів, циркачів Русі.

Варіант 2: про народну музику й танці наших предків. Зосередьтеся на хороводах і музичному інструментарії.

СКРИНЬКА ПОРАД

До варіанта 1: як точку відліку для пошуку і як відеосупровід оберіть фреску «Скоморохи» собору Святої Софії в Києві. Поміркуйте, чи могли бути в цих музикантів інструменти, завезені із Західної Європи.