Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Кобернік
§ 31. Республіка Корея
Офіційна назва - Республіка Корея
Склад території - 9 провінцій, 6 міст-метрополій зі статусом прирівняним до провінцій, 1 місто особливого статусу: Сеул та 1 спеціальне самоврядне місто: Сечжонг
Член міжнародних організацій - ООН, АТЕС, СОТ, МВФ та ін.
Офіційна мова - корейська
Релігії - християнство, буддизм
Місце країни у світі та регіоні. Республіка Корея - країна з бідними природними ресурсами, яка пережила громадянську війну, тривалий час боролася з економічними труднощами, та якій вдалося лише за 50 років увійти в десятку країн з найбільш розвиненою економікою, продемонструвавши разючі темпи економічного росту. Республіка Корея привернула увагу всього світу під час пандемії коронавірусу, завдяки ефективним стратегіям боротьби з епідемією. Південна Корея - це нова індустріальна країна з високим рівнем ВВП на душу населення, стійким банківським сектором, найкращими у світі соціальними стандартами для населення, якісною медициною та освітою, боєздатною армією з найновітнішим озброєнням.
Республіка Корея посіла 10-те місце у списку країн за обсягом валового внутрішнього продукту, обігнавши Бразилію, Австралію, Іспанію та Індонезію. За обсягом експорту країна на 7-му місці у світі, за обсягом зовнішньоторговельного обороту - на 9-му. Починаючи з 2012-го року й донині, країна також зберігає надійну позицію у кредитному рейтингу держав світу. Республіка Корея відіграє визначну роль в економічному розвитку Азійсько-Тихоокеанського регіону. Її основними торговельними партнерами є Китай, США, Японія та В'єтнам. Потужний економічний та технологічний потенціал дозволяє державі зберігати економічну незалежність та триматися осторонь економічного протистояння США та Китаю.
Сучасні успіхи корейської економіки забезпечено дією низки чинників, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці (мал. 107)
Мал. 107. Чинники, що визначають місце Кореї в міжнародному поділі праці
Економіко-географічне положення. Країна розташована у південній частині півострова Корея та межує суходолом по паралелі 38° пн. ш. з КНДР. Між країнами склалася непроста політична ситуація, яка поки унеможливлює процес возз'єднання двох Корей. Проте, Південна Корея не заперечує можливості економічної та соціально-культурної співпраці з Північною Кореєю, попри на міжнародні санкції щодо КНДР. Країна дипломатичними методами переконує світову спільному, що такий шлях буде вигідний усьому світу. По морю Республіка Корея має межі з Китаєм, Японією та далекосхідним регіоном Росії.
Республіка Корея користується зручністю свого транспортно-географічного положення. Хоча країна не має прямого сполучення з материком, це компенсується широким доступом до важливих морських транспортних коридорів та розвиненим морським портовим господарством. Найбільші морські порти країни Пусан (шостий за вантажообігом порт світу), Ульсан та Інчхон.
• 1. З'ясуйте, до яких типів за рівнем економічного розвитку належать держави-сусіди Республіки Корея. Оцініть їхній вплив на економічний розвиток країни. 2. Зробіть висновок про вплив розміщення країни на її економічний розвиток.
Працересурсний потенціал та «освітнє диво». У 60-х рр. XX ст. швидке зростання населення становило серйозну соціальну проблему для Республіки Корея, що змусило владу проводити кампанію з обмеження народжуваності, хоча й не таку активну як це було в Китаї. В останні десятиліття Республіка Корея перейшла від другого до першого типу відтворення населення. Нині показник народжуваності становлять 6,92 особи/тис., а смертності 7,12 особи/тис. Відповідно природний приріст населення від'ємний й становить -0,2 особи/тис. Основною причиною цього є стрімке зниження рівня народжуваності (мал. 108). Середня тривалість життя постійно зростає: від 35 років в середині XX ст. до 83 років нині. Середній вік населення високий - 43,2 року. Отже, у країні постала проблема демографічного старіння, розв'язанню якої може сприяти впровадження політики, спрямованої на стимулювання збільшення народжуваності, а також демографічне омолодження внаслідок збільшення кількості іммігрантів молодого віку.
Мал. 108. Статево-вікова піраміда Республіки Корея, 2023 р.
• 1. Поясніть за статево-віковою пірамідою Республіки Корея, в який час у країні почалося демографічне старіння та як це пов'язано з економічним розвитком країни. 2. Порівняйте статево-вікову піраміду Республіки Корея з іншими країнами Азії та Європи. Спрогнозуйте демографічні процеси в країні у найближчому майбутньому.
Республіка Корея - моноетнічна держава, 95,1 % населення якої становить корінний етнос. Проте в останні роки кількість іноземців постійно збільшується. Серед них найбільш численні групи становлять китайці, а також іммігранти з країн південно-східної Азії. У країні офіційно налічується близько 2,5 тисяч українців.
Трудові ресурси станом на 2021 рік становлять 28,5 млн осіб. У первинному секторі економіки (аграрне, лісове і рибне господарства) зайнято 5,6 % економічно активного населення, у вторинному секторі (промисловість і будівництво) 24,2 %, у третинному (сфера послуг) 70,2 % (мал. 109). Рівень безробіття близько 2,8 %.
Мал. 109. Значення секторів економіки Південної Кореї, 2021 р.
Швидке економічне зростання потребує високоосвічених трудових ресурсів. Численні гуманітарні програми в країні мають на меті не тільки доведення рівня кваліфікації корейських робітників та службовців до американського чи до японського рівня, а й створення передумов для технологічного прориву на світовому ринку інновацій, максимальне стимулювання науково-прикладного вектора розвитку національної економіки.
Корейські учні проводять за шкільною партою близько 14-15 годин щодня протягом 32-х п'ятиденних навчальних тижнів. Більш престижну роботу та подальшу освіту мають можливість знайти освічені випускники шкіл, тож батьки покладають великі сподівання на освіту дітей. Основним критерієм для влаштування на роботу є престижність університету. Корейським «освітнім дивом» називають те, що в колись неписьменній країні нині рівень грамотності населення становить 99 %. Система освіти в Південній Кореї - одна з найкращих у світі. Унаслідок цього серед громадян інших держав вважається престижним навчатися в цій країні.
Корейці надзвичайно працьовита нація. Цікаво, що під час післявоєнного економічного зростання в корейських працівників були 1-2 вихідні дні на місяць. У 1990-ті роки кількість вихідних у Південні Кореї збільшилася до 4-5 днів за місяць й нині в країні лише один вихідний день на тиждень. Щоденний робочий час становить 10 годин. Сьогодні корейців уже змушують менше працювати навіть на законодавчому рівні.
Інновації та високі технології. Республіка Корея є зразком стійкого інноваційного розвитку, що забезпечує значною мірою конкурентоспроможність її економіки. За індексом інновацій компанії Bloomberg за 2021 рік Республіка Корея визнана країною з найбільш інноваційною економікою у світі.
Завдяки політиці «найбільшого сприяння» для науковців та винахідників країна досягла високих здобутків у таких високотехнологічних сферах, як біотехнології, інформатика та зв'язок. На її території створений ряд високотехнологічних центрів, які розбудовувалися на зразок Силіконової долини у США: Долина Даедеок, Технопарк Похан, Долина Тегеран.
Для подолання економічної кризи в країні в середині XX ст. була створена система фінансово-промислових груп чеболів (з кор. - «багата родина»): Samsung, LG, Hyundai, Daewoo та інші. Вони є аналогом японських кейрецу. До складу чеболя входить ряд формально самостійних компаній, які є власністю певних родин й здійснюють підприємницьку діяльність у різноманітних сферах економіки. Проте всі вони знаходяться під єдиним адміністративним і фінансовим контролем. Чеболі збудували в країні спеціальні дослідні центри та співпрацюють з науково-дослідними інститутами. Такий вид державно-приватного партнерства позитивно вплинув на економіку Республіки Корея.
Природноресурсний потенціал. Рельєф Республіки Корея здебільшого гористий: близько 70 % території займають невисокі гори. Рівнини займають переважно західну і південну прибережні частини півострова. На відміну від України, де переважають рівнини, ведення сільського хазяйства та обробка земель є складним завданням. Корейський півострів знаходиться в межах мусонних кліматичних областей помірного та субтропічного кліматичних поясів. Для країни характерні достатньо холодні зими та спекотне літо. Переважна кількість опадів випадає влітку під час сезону мусонів. Весною та восени трапляться тайфуни, які приносять сильні вітри та повені.
Республіка Корея бідна на основні види мінеральних ресурсів. Тому країна майже повністю залежить від імпортних мінерального палива та рудної сировини. Водночас у країні існують значні поклади вапняку, який є сировиною для виробництва цементу - основного будівельного матеріалу в країні. Поклади каоліну (білої глини), які в минулому мали велике значення для розвитку традиційного виробництва порцеляни, нині використовується для корейської керамічної промисловості.
• Порівняйте забезпеченість мінеральними ресурсами Республіки Корея, Китаю, Індії та Японії. Поміркуйте, наскільки визначальним є вплив ресурсозабезпеченості на рівень економічного розвитку країни в сучасному світі.
Країна достатньо забезпечена водними ресурсами завдяки розгалуженій річковій мережі. Річки використовують для зрошення сільськогосподарських угідь та водопостачання міст. Однак більшість річок короткі, а їхня повноводість залежить від сезонності мусонів. У країні, де переважає кам'яниста та гориста місцевість, вкрай обмежені земельні ресурси. Тому ведення сільського господарства та оброблення земель ускладнені. Лісами вкрито 63,9 % території. Поширені широколисті, хвойні, мішані та вічнозелені субтропічні ліси.
Система розселення. Густота населення в Республіці Корея висока - 518 осіб/км2. Однак через неоднорідність рельєфу територія країни заселена нерівномірно. Населення переважно зосереджено в низовинних районах. Індустріалізація економіки з 60-х років XX ст. стала причиною стрімкої урбанізації. Нині в країні існує 84 міста. Рівень урбанізованості становить 83 %. Надмірне заселення міських агломерацій внаслідок міграцій сільських жителів у міста - явище останніх десятиліть. Майже кожний п'ятий кореєць живе в столиці - місті Сеул (9,7 млн осіб), а з урахуванням його передмість загальна кількість жителів становить близько половини чисельності населення країни - 26 млн осіб. Серед способів зменшення навантаження на столицю називають створення нових робочих місць у регіонах та стимулювання їхнього економічного розвитку. Найбільш віддаленою від столичної є міська агломерація міста Пусан (3,4 млн осіб). Поблизу столиці розташована агломерація міста Інчхон (2,9 млн осіб).
Експортна орієнтація економіки. У середині 50-х рр. XX ст. Південна Корея була однією з найбідніших азійських країн, а військовий конфлікт «двох Корей» завдав великої шкоди її господарству. У 1960-х рр. у країні розпочалися економічні реформи, які заклали фундамент корейського «економічного дива». Їхньою основою був курс на індустріалізацію економіки (мал. 110). Була зроблена ставка на торговельне партнерство з високорозвиненими країнами світу. У країні були визначені два основні напрямки розвитку економіки: стратегія імпортозаміщення та експортна орієнтація виробництва. Стрімко зростали металургія, перероблення нафти, машинобудування. Велике значення для економічного розвитку мало так зване «подвійне економічне зростання», при якому експортна орієнтація у працемістких виробництвах (зокрема автоскладання) готувала базу для капіталомісткої промисловості, у т.ч. для наукомістких виробництв (електроніка). Така економічна політика дала свої результати і як наслідок, Республіка Корея стала світовим лідером у виробництві напівпровідників, смартфонів та дисплеїв, автомобілів, морських суден, а також на ринку електроніки та у впровадженні мережі 5G. Нині найбільші інвестиції залучені у сферах розвитку штучного інтелекту та робототехніки, виготовлення автомобілів на водневому паливі та електричних акумуляторів, мережі 5G та Інтернету речей (ІоТ). У секторальній структурі експорту країна має технологічну продукцію з високою доданою вартістю. Усе це сприяє конкурентному лідерству Південної Кореї у глобальній фінансовій, торговельній, науково-технологічній, освітньо-культурній, військовій сферах.
Мал. 110. Модель розвитку економіки Республіки Корея, 1945-2022 рр.
• 1. За схемою прослідкуйте: а) як змінювалося значення різних секторів економіки Південної Кореї з часом; б) як цифрова економіка впливає на розвиток різних видів економічної діяльності. 2. Поміркуйте, на яких виробництвах країна створила своє «економічне диво».
Головні складові третинного сектору. Республіка Корея відома світу як країна високих технологій та попкультури. Вона поступається лише Гонконгу у світовому рейтингу телекомунікаційного ринку. Розвинені фінансові та банківські послуги, транспорт, медицина, торгівля. Особливе місце посідають освіта та наука.
Мал. 111. Головні складники економіки Республіки Корея
Освіта та наука. Південна Корея досягла велетенських економічних успіхів завдяки безперервному інвестуванню у розвиток людських ресурсів. У країні існує близько 400 вищих навчальних закладів. До найпрестижніших освітніх закладів Азії та світу належать Сеульський університет, Корейський інститут передових технологій (у місті Теджон) та Університет Корьо (в Сеулі). У країні працює низка наукових університетів. Так, Науково-дослідний інститут атомної енергетики займається удосконаленням реакторів та вивчає збільшення можливостей для широкого застосування атомної енергетики в господарстві. Основні розробки Корейського аерокосмічного дослідного інституту зосереджені на авіабудуванні та конструюванні супутників. За участі інституту були створені такі супутники, як Аріран, COMS. Корейський інститут радіології та медичних наук спеціалізуються на розробленні технологій для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
Індустрія розваг. Сучасна масова культура Кореї переживає пік популярності в усьому світі. Зростання її популярності з-поміж азійських країн наприкінці XX ст. одержало назву «корейська хвиля» (халлю). Тоді південнокорейські серіали почали транслювати на китайському телебаченні, а корейська естрадна музика впевнено завойовувала популярність в азійському регіоні. Згодом халлю поширилася в країнах Америки та Європи й утвердилася як явище світового рівня.
Транспортна система. Практично відрізана від материка Південна Корея є морською державою з однією з найбільших розгалужених систем поромних перевезень, яка сполучає країну з Китаєм та Японіє. Південна Корея володіє одним із найбільших торгових флотів, що обслуговує Китай, Японію та країни Близького Сходу.
Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у зовнішніх перевезеннях. У країні діють близько 40 аеропортів. Південнокорейські авіакомпанії обслуговують майже 300 міжнародних маршрутів. Південна Корея вирізняється найбільш завантаженим пасажирським повітряним коридором за кількістю пасажирів на рік. Міжнародні маршрути здебільшого обслуговуються в місті Інчхон, у той час, як внутрішнє сполучення переважно здійснюється через аеропорт Гімпхо в Сеулі. Інші великі аеропорти знаходяться в Пусані та Чеджу.
Основний транспорт в середині країни - автомобільний. Майже всі автомагістралі є платними. Плата за проїзд стягується за допомогою електронної системи збору. Залізничний транспорт сполучає майже всі великі міста, за винятком Чеджу. Пасажирські та вантажні послуги в основному надає Корейська залізнична корпорація під торговою маркою Коrail. Південна Корея поступається лише Японії за якістю високошвидкісного залізничного сполучення. Водночас країна є світовим лідером за охопленням населення швидкісними поїздами - майже 45 %. Високошвидкісні потяги на корейських залізницях досягають 320 км/год. У країні використовуються потяги на магнітному підвісі. Основною та найбільш використовуваною залізничною лінією є лінія Кьонбу, яка сполучає міста Сеул та Пусан.
Промислові виробництва міжнародної спеціалізації країни. Машинобудування. Автомобілебудування стало одним з найважливіших виробництв у Південній Кореї, що демонструє високі темпи зростання. За об'ємами виробництва автомобілів країна займає 5-те місце у світі та 4-те в Азії (після Китаю, Японії та Індії). Нині в Південній Кореї за рік складають 3,5 млн автотранспортних засобів, з яких на експорт іде 1,5-2 млн. Корейські автомобілі вважаються одними з найбільш технологічних. У країні працює п'ять основних підприємств з виробництва автомобільної продукції: Hyundai Motor, Kia Motors, GM Korea, SsangYong Motor Company та Renault Samsung Motors.
Республіка Корея - один з провідних світових виробників електроніки. Найбільш відомі ТНК з виробництва електронних пристроїв - Samsung та LG. Країна вважається основним виробником електронних пристроїв, таких як телевізори, смартфони, дисплеї та комп'ютери. Основні центри виробництва розташовані в Сеулі, Пусані та Ульсані.
Протягом останніх років Південна Корея стала лідером у суднобудуванні, перехопивши першість у двох гігантів - Японії та Китаю. Найбільші суднобудівні компанії країни Hyundai Heavy Industries Group та Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering Co виконують понад третину всіх замовлень на кораблі у світі. Стрімко розвивається аерокосмічне виробництво.
Хімічне виробництво. Хімічна промисловість Південної Кореї швидко розвивається, нині посідає 5-е місце у світі за обсягом виробництва. Приділяється увага розробці екологічно чистих, енерго- і ресурсозбережувальних технології. Країна відома виробництвом косметичних засобів, у країні діє сотня брендів, які спеціалізуються в основному на догляді за шкірою. Велика хімічна корпорація - LG Chem. Основа експорту - пластмаси, фармацевтика, барвники, хімічні речовини, косметичні вироби.
Первинний сектор економіки. Сільське господарство, рибальство і лісове господарство втрачають у країні колишнє значення: їхня питома вага у ВВП за останні півстоліття скоротилася в 6 разів. Водночас Південна Корея має величезний досвід упровадження сільськогосподарських ноу-хау щодо терасних рисових полів та землеробства у стінах вулканічних порід, які віднесені до Систем сільськогосподарської спадщини світового значення. В області рибальства Південна Корея підтримує міжнародні зусилля щодо боротьби з незаконним та нерегульованим промислом морепродуктів. Рис - основна культура Південної Кореї. Близько 80 % південнокорейських ферм культивують цей злак. Його посіви розташовані біля приморських низовин. Інші зернові культури (ячмінь, пшениця) вирощується на незрошуваних землях у підвищених районах. З технічних культур переважає соя. Швидко розвивається високоінтенсивне птахівництво, садівництво та овочівництво. З плодових вирізняться яблука й мандарини, а також груші, персики, японська хурма, апельсини, виноград, дині. Велика біла редька, китайська капуста, картопля - основна частина овочевої продукції. Розводять молочну рогату худобу, кіз, свиней, кроликів, курей і качок.
Зовнішні економічні зв'язки. Республіка Корея підтримує дипломатичні відносини зі 191 країною світу. У секторальній структурі експорту країна має технологічну продукцію з високою доданою вартістю. Країна експортує в основному електричне та електронне обладнання (31 % від загального експорту у 2021 році), машини, ядерні реактори, котли (13 %), транспортні засоби, крім залізничних, трамвайних (11 %), пластмаси (6,2 %), мінеральне паливо, масла, продукти перегонки (5 %) та оптичну, фототехнічну, медичну апаратуру (3,9 %). Експорт здійснюється переважно до Китаю, США, В'єтнаму, Гонконгу, Японії.
Південна Корея в основному імпортує сиру нафту, природний газ, інтегральні схеми, очищену нафту. Китай є найбільшим джерелом імпорту (21 % від загального імпорту), за ним йдуть США (12 %), Японія (9 %), Саудівська Аравія, В'єтнам, Австралія та Німеччина (по 4 %), Тайвань та Катар (по 3 %), а також Кувейт, Малайзія, ОАЕ та Індонезія (по 2 %).
Міжнародні зв'язки України з Республікою Корея. Республіка Корея була серед перших країн, що визнали незалежність України у грудні 1991 р. Починаючи з 1992 року, наші країни підтримують дружні дипломатичні відносини. Країна підтримує суверенітет та цілісність українських територій і засуджує агресію Росії проти України. Республіка Корея є провідним інвестором в економіку нашої держави серед азійських країн. У нашій країні працює ряд підприємств із корейським капіталом, у т.ч. найбільші корейські компанії - Samsung, LG та Hyundai. Україна та Республіка Корея активно співпрацюють у космічній сфері, в галузі атомної енергетики та оборонної промисловості, підтримують торговельно-економічне, інвестиційне та фінансово-кредитне співробітництво, культурні, наукові, освітні зв'язки, здійснюють туристичні та молодіжні обміни. Південнокорейський досвід національно-державного будівництва, економічних реформ, збереження та зміцнення національної ідентичності за одночасного активного й успішного включення в процеси глобалізації, регіональної економічної інтеграції є дуже цінним для Української держави.
1. Які чинники вплинули на міжнародну спеціалізацію Республіки Корея? 2. Порівняйте системи розселення Республіки Корея, Японії, Китаю та Індії 3. Поясніть, наскільки впливає нестача мінеральних ресурсів на економічний розвиток країни? 4. Назвіть головні складники третинного сектору економіки Республіки Кореї та чинники, що визначили їхній розвиток. 5. Поясніть, яку роль відіграє освіта та наука для економічного розвитку Республіки Корея. 6*. Які ви вбачаєте переваги й недоліки експортної орієнтації економіки Південної Кореї? 7*. З'ясуйте, які корейські бренди вас оточують у повсякденному житті. 8*. Спрогнозуйте перспективи розширення економічних зв'язків України та Республіки Корея.
