Підручник з Художньої культури. 10 клас. Климова

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

РОЗДІЛ ІІІ. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

Тема 1. Образотворче мистецтво

XIX століття — суперечлива доба в історії культури України. Умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на східних, так і на західних українських землях були досить складними. Проте історичне минуле України, чарівна природа, життя і побут народу, його культура, фольклор надихали багатьох великих митців на створення чудових творів, присвячених українському народові.

§ 16. Дерев'яна та мурована архітектура. Скульптура. Палацово-паркові комплекси

Дерев'яна та мурована архітектура

З давніх-давен і аж до початку XIX ст. пам’яток дерев’яного зодчества в Україні було дуже багато. Побачити їх можна було на всій території нашої Батьківщини. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини XIX ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях. Дерев’яні храми почали зводити, а давні церкви перебудовувати у стилі класицизму.

З огляду на чутливість матеріалу до впливу часу, більшість давніх дерев’яних споруд не збереглася.

Яскравими зразками дерев’яної архітектури XIX ст. є церква Преображення Господнього (с. Сухоліси Київської обл.), Іосафівська церква (с. Бірки Волинської обл.).

У першій половині XIX ст. в архітектурі утвердився новий художній напрям — класицизм.

Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд, типової для бароко (блакитний з білим і золотим), використанні античних ордерних форм.

Назвіть характерні риси класицизму.

Церква Преображення Господнього. Київська обл.

Іосафівська церква. Волинська обл.

Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Серед досягнень містобудування — площа Богдана Хмельницького в Києві, Адама Міцкевича у Львові, забудова вулиць Дерибасівської та Пушкінської в Одесі.

Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних приміщень. Прикладами такої забудови є Кругла площа у Полтаві (арх. А. Захаров), магістрат у Миколаєві (арх. І. Старов) та ін.

Преображенський собор. Біла Церква. Київська обл.

Кругла площа. Полтава

У багатьох містах збереглися архітектурні пам’ятки класицизму: Стара біржа, Воронцовський палац (арх. Ф. Боффо) в Одесі, Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали Міський театр у Києві (арх. А. Меленський), театр Скарбека у Львові (арх. Я. Зальцман і Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів — Університет у Києві (арх. В. Беретті), інститути шляхетних дівчат у Полтаві, Одесі, Києві. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю — монументальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів.

Воронцовський палац. Одеса

Інститут шляхетних дівчат. Київ

У цей період класицизм знайшов своє вираження і в будівництві культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами, У культовій архітектурі домінували хрестово-купольні або круглі храми. При міських храмах почали будувати дзвіниці, у поєднанні з ними або окремо.

Скульптура

У XIX ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру.

У мистецтві класицизму важливу роль відігравала монументальна скульптура. Пам’ятник Рішельє (І. Мартос, арх. А. Меленський) в Одесі, Колона Слави (Ф. Щедрін, арх. Ж. Тома де Томон) у Полтаві, монументи князю Володимиру (П. Клодт, В. Демут-Малиновський, арх. К. Тон) і гетьману Богдану Хмельницькому (М. Микешин, арх. В. Ніколаєв) в Києві — яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей у монументальній скульптурі.

Колона Слави. Полтава

Пам'ятник Б. Хмельницькому. Київ

Чудові зразки скульптурного мистецтва залишив відомий австрійський скульптор Гартман Вітвер. Визначні творіння майстра — чотири фонтани зі статуями персонажів із грецької міфології: Діани, Нептуна, Адоніса, Амфітрити — на площі Ринок та меморіальні скульптури на Личаківському кладовищі у Львові — вражають майстерністю виконання.

Стриманістю і реалістичним трактуванням образів відрізняються твори Леоніда Позена. Найвідомішою пам’яткою монументальної скульптури є пам’ятник І. Котляревському з цікавими рельєфами на теми творів «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» у Полтаві. Станкові скульптури митця відрізняються яскраво вираженими національними рисами. Значне місце у творчості Л. Позена посідала історична тематика, пов’язана з життям запорозьких козаків («Запорожець у розвідці», «Убитий запорожець»). Внутрішній світ людини розкривається в скульптурних портретах Г. Мясоєдова, М. Ярошенка, Є. Волкова.

Пам'ятник Дюку Рішельє. Одеса

Одним із найвизначніших скульпторів епохи класицизму є Іван Мартос. Монумент Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві, пам’ятник А. Е. Рішельє в Одесі, надгробок гетьману К. Розумовському в Батурині та інші твори митця вирізняються довершеністю пропорцій, гармонійністю та простотою композицій.

Л. Позен. Запорожець у розвідці

Палацово-паркові комплекси

Наприкінці XVIII — початку XIX ст. поширилось будівництво палацово-паркових комплексів. Для палаців обиралися особливо мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розумовські, Скоропадські, Закревські — представники давніх родин козацької старшини, а згодом — і дворянські родини.

Резиденції, які й досі викликають чималий подив та захоплення, розташовані в селах Верхівня (Житомирщина), Тростянець (Чернігівщина), Корсунь-Шевченківський (Черкащина), Хомутець (Полтавщина). Крім того, в Центральній Україні збереглися видатні шедеври садово-паркового мистецтва доби класицизму (Умань, Біла Церква). Деякі маєтки перебувають, на жаль, у запустінні, як, приміром, Руде Село на Київщині. Іншим пощастило більше.

Парк «Софіївка». Умань

Парк «Олександрія». Біла Церква

Маєток у с. Сокиринці на Чернігівщині отримав полковник козацької старшини Галаган. У 1832 році його нащадок П. Галаган разом з архітектором П. Дуровським розпочав будівництво палацу. Працювати над парком він запросив голландських фахівців Ределя та Хрістіані.

Зведений палац став окрасою всієї Лівобережної України. Парковий фасад доповнено пандусом, який плавно сполучає другий поверх із великою галявиною. На ньому все ще стоять статуї богинь Церери і Гери.

У Сокиринцях розташовано один із найбільших і найкрасивіших в Україні парків.

У стилі зрілого класицизму за проектом Дж. Кваренгі збудовано палац графа Завадовського в Ляличах. Комплекс складався з великого будинку палацового типу з галереями і флігелями, різних господарських та службових будівель і парку з літнім палацом, храмом-ротондою, скульптурами.

Величний палацово-парковий комплекс було створено у Батурині на Черкащині. К. Розумовський залучив до проектування провідних архітекторів — А. Рінальді (розбивка парку) і Ч. Камерона, за проектом якого виконувалися масштабні будівельні роботи. Триповерховий палац був домінантою всього комплексу. Це єдиний гетьманський палац, що зберігся донині.

Палац Галаганів. Чернігівська обл.

Маєток Тарновських у Качанівці. Чернігівська обл.

Яскравими зразками палацового будівництва та паркового мистецтва є садиба меценатів Тарновських у Качанівці та родова резиденція графа С. Потоцького в Тульчині, яка успішно сперечалася з кращими королівськими аналогами Європи.

Палац Розумовських. Батурин. Чернігівська обл.

Палацовій архітектурі Криму притаманна наявність романтичних елементів. Окрасою всього Південного узбережжя Криму є казково прекрасний палац графа М. Воронцова в Алупці, побудований за проектом Е. Блора. Палац збудовано в дусі англійського зодчества з наявністю елементів різних епох. Розбивкою парку керував К. Кебах. Природні фрагменти Верхнього парку мають поетичні назви: Місячний камінь, Малий і Великий хаоси, Дзеркальне і Лебедине озера, Сонячна, Контрастна, Каштанова поляни. Елементи Нижнього парку виконані в дусі Ренесансу: Фонтан сліз, Чайний будиночок, скеля І. Айвазовського. І нарешті, родзинка парку — тераса з трьома парами біломармурових левів, виконаних у майстерні відомого італійського скульптора Дж. Боннані.