Підручник з Художньої культури. 10 клас. Климова

§ 11. Живопис. Мистецтво гравюри

Іконопис

Нові мистецькі принципи бароко поступово поширювалися в українському іконописі. Своєрідне поєднання іконописних традицій із художніми досягненнями того часу спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича — найвидатніших іконописців козацької доби.

Пензлю І. Рутковича належать величні іконостаси у селах Львівщини, а також іконостас церкви Різдва Христового в Жовкві. Деякі ікони митця — «Архангел Михаїл», «Архангел Гавриїл», «Трійця» — вражають надзвичайною живописністю, декоративністю, глибокою людяністю образів. Надаючи релігійним персонажам життєвих рис, художник прагнув розкрити реальну красу людини.

Геніальний іконописець Й. Кондзелевич — автор визначної пам’ятки мистецтва: Богородчанського іконостасу (с. Манява Івано-Франківської області), де візантійські традиції органічно переплелися з новими тенденціями кінця XVII ст., що визначали естетику українського бароко.

Й. Кондзелевич. Богоматір Одигітрія

Й. Кондзелевич. Спас Вседержитель

На відміну від І. Рутковича, Й. Кондзелевич був прихильником створення об’ємного образу. Творчість майстра дає підстави твердити, що він був тісно пов’язаний з київською іконописною школою. Твори Й. Кондзелевича «Успіння Богоматері», «Вшестя Христове» та інші вражають реалістичністю образів, високодуховною красою.

Ікона «Покрова Богородиці» із зображенням Б. Хмельницького

Визначною пам’яткою українського бароко доби Гетьманщини є іконостас Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині, що відобразив кращі надбання цього художнього стилю в українському іконописі. Іконостас не лише приголомшує своїми розмірами й композицією, але й зачаровує красою і багатством оздоблення. Його ікони являють собою кращі зразки барокового українського живопису.

Назвіть найвідоміші твори іконописного мистецтва княжої доби.

Найвидатніші барокові іконостаси України були символом піднесення української культури і відразу по створенні ставали національним мистецьким надбанням.

Від тих часів збереглося багато безіменних іконописних шедеврів. Найчастіше народні іконописці зверталися до образу Божої Матері. На іконах козацької доби Богоматір, яку дуже шанувало козацтво, зображено в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту. Великого поширення в Україні набули ікони Покрова Божої Матері. У нижній частині цих ікон — під покровом Богоматері — зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Зразком є збережена ікона Покрова Богоматері із с. Дашки на Київщині із зображенням Богдана Хмельницького.

Портретний живопис

Окрім традиційного релігійного живопису, з кінця XVII ст. в Україні почав розвиватися живопис світський, провідне місце в якому посідав жанр портрета, який також можна віднести до яскравих і самобутніх явищ національної художньої культури України.

Художня мова відтворення портретного образу своєрідно переплітала ідеї бароко та українські національні традиції, яким були притаманні умовність, певна система символів.

Портретами царів, князів, гетьманів прикрашали стіни церков і соборів. Так, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври є галерея портретів видатних осіб. Дуже популярними були портрети славетного гетьмана Б. Хмельницького, які набули рис парадності й патетичності.

Композиція портрета створювалась на основі чіткої схеми. Для портретів значної козацької старшини й духовенства характерними є традиційність пози, пишний одяг, декоративне драпірування тканин і одягу, наявність атрибутів, що характеризують персонаж, — жезл, розп’яття, книга, герб та ін.

Портрет полковника С. Сулими

Згодом великої популярності набув парадний портрет, де зовнішня характеристика образу має велике значення. Митці звернули увагу на оздоблення вбрання, коштовність прикрас і тканин, елегантність постави. До визначних творів цього жанру належать портрети В. Гамалії, С. Сулими.

Портрет В. Вишневецької

Портрет М. Миклашевського

Народна картина

В Україні XVII—XVIII ст. багато живописних творів створювалися народними майстрами. Образи для цих творів було взято з усної народної творчості. Серед найпопулярніших образів — так званий Козак Мамай (козак-бандурист). Козаків писали олійними фарбами на полотні, стінах, кахлях, скринях, вважаючи символічне зображення козака оберегом. У народній картині козак виступає не лише як бандурист, а як людина, що над усе цінує волю.

Елементи композиції народної картини «Козак Мамай» та предмети, що оточують українського лицаря, не є випадковими і мають певну символіку. Кобза, на якій він грає, є символом співучої української душі, кінь символізує вірність, кремезний дуб — силу характеру. Спис із прапорцем та пляшка з чаркою — речі, пов'язані зі смертю козака: спис встромлювали на місці поховання воїна, пляшку й чарку клали в могилу. Тож на картині вони нагадують про швидкоплинність життя й про козацьку долю, в якій загибель у бою з ворогом була повсякденною реальністю.

Мистецтво гравюри

З другої половини XVII ст. мистецтво гравюри та книгодрукування в Україні переживає новий етап розвитку. Цьому сприяли великі українські друкарні Києво-Печерської лаври, Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові, Ставропігійського братства у Львові. Риси бароко стали проявлятися в оформленні книг, у яких гравюри набули складної композиції та пишних декоративних форм.

Кращими українськими митцями-граверами XVII—XVIII ст. вважалися Ілля, Олександр і Леонтій Тарасевичі, Григорій Левицький та ін.

Ім’я майстра Іллі добре відоме в історії української гравюри початку XVII ст. До творів Іллі належать близько п’ятисот високохудожніх гравюр до кращих видань друкарень львівського Ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври, приватного видавця Михайла Сльозки. Митець створив ілюстрації до Апостола, Біблії, Великого требника Петра Могили та ін. Із творчістю Іллі пов’язані найвищі досягнення української ксилографії XVII ст. Творчість гравера-ілюстратора відіграла певну роль в утвердженні в українському мистецтві нових художніх жанрів — пейзажного, батального, портретного.

Л. Тарасевич. Сторінка Печерського патерика

І. Мігура. Гравюра на честь гетьмана І. Мазепи

Велику увагу українські майстри графічного мистецтва приділяли зовнішньому вигляду книги. Існували традиції оформлення титульної сторінки. У багатьох книгах («Апостол», «Псалтир» Києво-Печерської лаври) вона вирішувалася у вигляді архітектурного порталу. У деяких книгах зображення вписували в медальйони, що розташовувалися серед декору з листя та гілок. Текст книги прикрашався заставками, початковими літерами, кінцівками, рамками та іншими декоративними елементами. Характерним було також уміщення гравюр.

Г. Левицький. Апостол Іоанн

Кращими зразками книжкової гравюри вважаються роботи Л. Тарасевича з «Києво-Печерського патерика». Він насичував книгу зарисовками місцевих побутових і культових сцен, зображеннями церковної і світської архітектури, краєвидами берегів Дніпра.

Видатні майстри доби бароко створили книги, що є справжніми шедеврами мистецтва гравюри. Високий художній рівень українських стародруків став взірцем для подальшого розвитку українського друкарського та графічного мистецтва наступних століть.

• Який вид живопису домінував у XVII—XVIII ст.?

• Назвіть нові мистецькі принципи, поширені в іконописі. У творчості яких художників вони відтворені?

• За якою композиційною схемою будувався український портрет доби бароко?

• Чому, на вашу думку, Козак Мамай став найпопулярнішим образом народного живопису?

• Створіть комп'ютерну презентацію на тему «Іконостаси України доби бароко», «Гравюра козацької доби».

• Порівняйте репродукції народної картини «Козак Мамай» різних епох.

• Робота в групах: створіть альбом «Творчість українських граверів епохи бароко».