Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 2. 5 клас. Хворостяний

Тема 6.3. Учу і вчуся

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ІНВЕРСІЯ. ТЕМА. ІДЕЯ. ПРОБЛЕМАТИКА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

1. Працюючи в парах, поміркуйте над запитанням: Чи має значення порядок слів у реченні?

Татка Суботика, який загадував бажання, машина перенесла на вулканічний острів.

• Кого було перенесено на вулканічний острів: татка (пана Пляшкера) чи Суботика? Хто загадував бажання?

• Порівняйте два речення:

Порядок слів у реченні може бути прямим і непрямим.

Прямий порядок слів

• 1. Підмет перед присудком.
• 2. Додаток — після слова, від якого залежить.
• 3. Означення — перед означуваним словом.

Наприклад, слова в реченні Суботик дав слушну пораду мають прямий порядок. Речення з прямим порядком слів уважають найбільш нейтральним.

2. Зміни порядок слів у реченні Суботик дав слушну пораду: постав присудок перед підметом, а означення — після додатка. Запиши свою відповідь. Чи змінився сенс речення? А відтінки значень? Чому ти так думаєш?

У реченнях з непрямим порядком слів можуть з’являтися додаткові відтінки: посилюється увага на окремих словах (що стоять на початку речення), увиразнюються ознаки тощо.

Якщо порядок слів у реченні порушено — маємо інверсію, тобто зворотний порядок слів. Інверсію вживають для виділення в реченні найважливішого за змістом; посилення емоційності, виразності мовлення.

3. Відредагуй речення. Звертай увагу на порядок слів.

1. Власників котів, які не зробили своїм улюбленцям щеплення, буде оштрафовано. 2. Велику зацікавленість викликала лекція про ігроманію у батьків. 3. Задоволення величезне, коли в гості до нас хтось приходить. 4. Народившись, на дитині вже написане те, що вона повинна зробити у своєму житті. 5. Влучним був удар по воротах центрального нападаючого.

4. Прочитай завершення повісті Пауля Маара. Дай відповіді на запитання.

Пауль Маар

МАШИНА ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ БАЖАНЬ, АБО СУБОТИК ПОВЕРТАЄТЬСЯ В СУБОТУ

(Скорочено, частина 3)

• Про що йшлося в попередньому уривку повісті? Що може бути далі?

Пан Вівторакус почав роздивлятися машину для здійснення бажань. Вона стояла готова до вжитку, бо лампочка горіла.

— Вони, мабуть, у небезпеці. Може, вскочили десь у халепу й не знають, як їм вернутися додому, — розмірковував він уголос. — Чи не загадати мені в такому разі бажання, щоб порятувати їх? Авжеж, так я й зроблю. Адже я позавчора бачив, як ця машинка працює. Найліпше буде забажати, щоб вони опинилися під дверима будинку. А то пані Моркван щось запримітить. Врешті-решт, вона ж побачила — у кімнаті нікого немає. — Він поставив важіль на «увімкнено» й сказав: — Я хочу, щоб мій приятель Пляшкер зі своїм Суботиком цієї ж хвилини стояли під дверима цього будинку!

Саме тоді в курені з пальмового листя пан Пляшкер нахилився до Суботика й прошепотів:

— Отак. А тепер зникаймо звідси чимшвидше! Я хочу, щоб ми зараз опинилися дома, в моїй кімнаті!

— Ну й ну! — тільки й вимовив пан Вівторакус, коли негайно по тому обидва постали в кімнаті поруч нього. — Я ж загадав машині, щоб ви стояли перед бу... — Та подальші слова застряли йому в горлянці, бо пан Пляшкер із Суботиком раптом знов десь ділися.

— Чого це ми стоїмо під дверима будинку, як я забажав, щоб ми стояли в кімнаті?.. — Та не встиг пан Пляшкер доказати останнього слова, як вони вже знову стояли в кімнаті.

— Перед будинком! — скінчив своє речення пан Вівторакус.

Та не встиг пан Пляшкер щось йому відповісти, як вони з Суботиком знов опинилися під дверима надворі.

— Та що ж це діється? — вигукнув він. — Чого це ми?..

Але вони вже стояли біля пана Вівторакуса в кімнаті.

— Блакитне світло! — злякано вигукнув Суботик і вказав на машину. Там поволі яснішав слабенький блакитний промінець. — Блакитне світло!

Тримайтеся, бо...

Та вони вже були надворі.

— Що ти хотів сказати? — скрикнув пан Пляшкер.

Але не встиг Суботик відповісти, як вони вже стояли в кімнаті.

— Тримайте! Тримайте нас! — закричав Суботик до пана Вівторакуса. Та пан Вівторакус не встиг ще й поворухнутися, а вже пан Пляшкер із Суботиком зникли з кімнати.

Коли ж обидва, вкотре вже, з’явилися в кімнаті, пан Вівторакус ухопив пана Пляшкера за руку, а Суботик щосили вчепився за пана Пляшкера.

— Вимкніть машину! Швидше, швидше! — вигукнув Суботик.

Пан Вівторакус вільною рукою дотягся до перемикача й перевів його на «вимкнено». Суботик збуджено показував на блакитну лампочку у верхній частині машини, що блимала тепер дедалі швидше.

— Запізно! Блакитне світло! — вигукнув він у розпачі. — Тепер двоє протилежних змістом бажань змагаються між собою. Тому подужає або машина, або я. Для слабшого це закінчиться погано, страх погано.

— Та чому ж? Що таке сталося? — вигукнув пан Пляшкер.

Тепер, коли машину було вимкнено, вони з Суботиком стояли в кімнаті, вже ні за що не тримаючись.

— Двоє бажань водночас, — мляво промурмотів Суботик. — Двоє цілком протилежних бажань. Неможливо перебувати водночас надворі і в кімнаті... Я мушу сісти, мені дуже зле.

Пан Пляшкер страшенно стривожився.

— Господи Боже! — пробелькотів він, узяв Суботика на руки й дуже обережно посадив у крісло. — Може, потрібні ліки? Чим я можу тобі допомогти?

— Холодний компрес на лоба... — простогнав Суботик. — Мені страшенно жарко!

— У нього, певне, висока температура! — скрикнув пан Пляшкер. — Він увесь горить!

— Машина також уся гаряча, як вогонь! — вигукнув пан Вівторакус і показав на машину для здійснення бажань.

Декотрі дротинки в ній розжеврілися, лампочки спалахували сліпучим світлом і перегорали, зсередини здіймався чорний дим.

— Та покинь ти ту дурну машину! — вигукнув пан Пляшкер. Йому тепер було не до машини, тепер для нього існував лише Суботик. — Принеси сюди якусь вогку шматину! Чи ти не бачиш, що Суботик занедужав?

— Вогку шматину? Авжеж, зараз принесу! — збуджено вигукнув пан Вівторакус і за мить уже подав панові Пляшкеру мокру ганчірку.

Коли той приклав її Суботикові до лоба, ганчірка запарувала. І тієї ж миті машина засичала, в ній щось клацнуло, блакитне світло ще раз блимнуло й погасло.

— Переміг я! Машина перегоріла! — промимрив Суботик, полегшено зітхнув і... зомлів.

Пан Пляшкер схилився над ним.

— Дихає глибоко й рівномірно, — тихо повідомив він панові Вівторакусу. — Здається, лікар йому справді не потрібен. Нехай спить.

Вони посідали біля столу і, дивлячись на сонного Суботика, пошепки перемовлялися.

— Чи ти зрозумів, що, власне, сталося? — запитав пан Пляшкер. — Суботик щось казав про двоє бажань. Але ж я загадував машині одне-єдине.

— То й ти також загадував? — прошепотів пан Вівторакус. — Як же ти міг загадувати без машини для здійснення бажань?

Пан Пляшкер зачудовано втупився в нього.

— Що означає твоє «також»? Чи ти, може, порався тут коло моєї машини для здійснення бажань? — запитав він. — Загадував їй якісь бажання?

— Чи я загадував бажання? Авжеж, загадував. Я забажав, щоб ви з Суботиком опинилися під дверима будинку.

Пан Пляшкер сам незчувся, як заговорив уголос.

— Чи ти здурів? Хіба ж можна було отак знічев’я стояти собі коло машини й заходитися навмання придумувати всілякі бажання? Тепер я починаю розуміти! Я забажав, щоб ми опинилися в моїй кімнаті, а ти — щоб надворі, під дверима будинку. Не диво, що вийшла отака халепа, — сердито сказав він. — І в тому, що Суботик тепер лежить у ліжку, винен ти! Ти, й більш ніхто!

• Чи слушними є закиди пана Пляшкера? Чому ти так думаєш?

— Але ж дозволь, адже я хотів вам тільки добра, авжеж, тільки добра! — боронився пан Вівторакус. Він і собі вже говорив уголос. — Чи міг же я навіть подумати, що ти водночас зі мною забажав чогось цілком протилежного? Без машини для здійснення бажань! Авжеж, не міг!

Та пан Пляшкер ніяк не заспокоювався. Він так хвилювався за Суботика, що говорив сердитіше, ніж йому хотілося.

— Чого ти взагалі підходив до моєї машини для здійснення бажань, коли мене не було дома, га? — вигукував він. — Що тобі знадобилося в моїй кімнаті?

— Якщо я в твоїй кімнаті небажаний гість, то я можу й піти собі, — ображено вигукнув пан Вівторакус. — Авжеж, можу піти! Як стій!

Сумно опустився пан Пляшкер у крісло і втупився очима в одну точку.

Він просидів так, аж поки звечоріло. Уже пізнього вечора він помацки перейшов у темряві кімнату й зачинив вікно. Потім так само помацки повернувся до крісла, знову сів і незабаром заснув.

***

— Може, віднести машину на горище зараз — таки? — розохотився пан Пляшкер, коли прокинувся Суботик. — Пані Моркван пішла скуповуватись, я щойно зустрів її на вулиці. Сприятлива для нас часинка!

— Про мене! — сказав Суботик, і вони вдвох, з натугою, зсунули машину зі столу, пронесли через усю кімнату й коридор і доправили на горище.

Поставили машину на те ж таки місце, де вона колись стояла.

Уже в дверях пан Пляшкер востаннє зупинився й сумно озирнувся назад.

— Незабаром вона знову так припаде пилом, як тиждень тому. І що ж, власне, вона мені дала, ця машина здійснення бажань? — запитав він. — Нічого! Ані автомобіля, ані грошей, нічогісінько! Я не став анітрохи багатший, ніж був.

Суботик засміявся і взяв пана Пляшкера за руку.

— Може, ви загадували їй не ті бажання, татку, — сказав він. — Вам усе хотілося лише певних речей. Може, треба було придумати інакші бажання?

• Які бажання, на твою думку, варто було загадувати панові Пляшкеру?

— Інакші бажання? — Пан Пляшкер замислився. — А це правда, — сказав він.

— Ось, наприклад, чого б ви забажали зараз, якби машина ще працювала?

— Я забажав би, щоб ти назавжди лишився зі мною, — не задумуючись, відповів пан Пляшкер. — Треба було мені забажати цього ще першого дня. Та я хотів спочатку довідатись, чи й ти на це згоден.

— Тепер уже запізно, — відповів Суботик. — А чого б ви забажали собі ще?

— Щоб мій приятель Вівторакус більше на мене не гнівався і знов мене навідав.

— Тепер я спробую здійснювати власні бажання самотужки. Без машини. Шкода лише, що ти не зможеш мені в цьому допомагати.

Суботик заусміхався й закивав хоботцем.

— А може, трішки в чомусь і допомагатиму, татку, — сказав він.

Пан Пляшкер зірвався на ноги.

— Чи означає це, що ти цього разу не підеш у суботу геть? — вигукнув він.

— Воно треба було б, але...

— Але?.. — завмер пан Пляшкер.

— Але я на мить уявив собі, якого коника ви з машиною викинете, тільки-но її ввімкнете, — сміючись сказав Суботик. — А тому я потайки дещо для вас, тату, зберіг.

Пан Пляшкер аж тремтів з цікавості.

— Дещо зберіг? Що ж саме? Кажи-бо врешті-решт!

Суботик скочив на ослінчик, де сидів пан Пляшкер.

— А погляньте-но, татку, отуди за моє ліве вухо, там ви щось побачите! — Він відтягнув своє ліве вухо вперед і нагнув голову пана Пляшкера ближче до своєї. А сам так сміявся, що голова його вся трусилась.

— Тут... там... Таж там лишилася одна синя цятка! — закричав пан Пляшкер без тями від радощів.

— Авжеж, татку. Найостанніша. Як хочете, то загадайте їй виконати якесь своє бажання. Тільки обережно, не зробіть знов помилки!

— Не бійся, цього разу я помилки не зроблю, — сказав пан Пляшкер. Після невеличкої паузи він глибоко вдихнув і сказав повільно й урочисто:

— Я хочу, щоб Суботик назавжди лишився зі мною!

І тоді з-за вуха в Суботика враз зникла остання синя цятка.

Переклад Євгенії Горевої

• Що ти відчуваєш після прочитання тексту? Чому?

5. Знайди в тексті речення з інверсією. Випиши його в зошит.

6. Сформулюй і запиши в зошит тему й ідею повісті Пауля Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».

Текст для мене	Текст для тексту	Текст для світу
Чи правильний вибір зробив пан Пляшкер, загадуючи останнє бажання? Чому ти так вважаєш?	Які ще повісті ти знаєш? Укажи принаймні одного автора / одну авторку й назву твору.	Наведи приклади з життя, коли неправильне формулювання бажань призводило до негативних наслідків.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Й УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИМИ СЛОВАМИ

7. Порівняй речення, наведені нижче.

Україна відома у світі неймовірними місцями для відпочинку, цікавими письменниками та популярними музикантами.

Україна має не тільки багато туристично привабливих місць, вона може похизуватися й заслугами всесвітньовідомих українських дизайнерів.

• Перепиши речення в зошит і підкресли в кожному члени речення. Порівняй кількість граматичних основ у реченнях.

8. У якому з речень є однорідні члени? Обґрунтуй свою думку.

Однорідні члени речення:

• рівноправні, не залежать одне від одного;
• відповідають на одне й те саме питання;
• стосуються одного й того самого члена речення.

9. Попрацюйте в парах. Перепишіть, підкресліть усі члени речення й визначте, у яких реченнях є однорідні члени. Назвіть, які це члени речення.

• 1. У всіх країнах світу люди люблять гарно одягатися, мати вишуканий вигляд, бути сучасними й привабливими.
• 2. Не лише жінки, а й чоловіки стежать за тенденціями в моді.
• 3. Одягайтеся стильно, і вас одразу помітять.
• 4. Охайний одяг — і серце радіє.

10. Прочитай текст. Випиши в зошит номери речень, у яких є однорідні члени.

УКРАЇНСЬКІ ДИЗАЙНЕРИ ТА ДИЗАЙНЕРКИ, ОДЯГ ЯКИХ НОСЯТЬ ЗАКОРДОНОМ

(1) Андре Тан — людина, яка вже досить давно представляє українську моду на світовій арені. (2) Саме він створив особливий стиль Smart Couture. (3) Ще в 11 років Андре прийшов на курси крою та шиття. (4) Хлопчик мріяв заснувати щось своє, власне, особливе. (5) І йому це вдалося.

(6) Модні будинки весільних і вечірніх суконь від Оксани Мухи є по всьому світі: у Франції, Австралії, Чехії, Канаді, США, Німеччині, Італії, Литві, Латвії, Польщі та Китаї. (7) Для свого весілля сукню від Оксани Мухи обрала онука колишнього президента Франції Шарля де Голля.

(8) Саша Каневський почав свою кар’єру у 2009 році, а зараз він уже відомий український дизайнер. (9) У нього одразу вималювався унікальний стиль, за яким Каневського впізнає весь світ. (10) Останнім часом Олександр поєднує спортивний і повсякденний стилі.

(11) Олена Сереброва відзначилася тим, що мала власний показ у модній Галереї Лафайєт у Берліні. (12) Її одяг продають у різних бутиках світу: Люксембургу, Італії, Саудівської Аравії, Словенії, Німеччини.

(13) Віктор Анісімов — колишній військовий, став одним із перших дизайнерів, який представив модну колекцію для чоловіків на тижні моди в Україні в 1997 році. (14) Анісімов має свій унікальний почерк, робить акцент на речах-трансформерах і військовому стилі. (За інтернет-матеріалами)

11. Розглянь схему. Розкажи про розділові знаки в реченнях з однорідними членами. Склади речення до кожної схеми.

13. Додай до речень однорідні члени. Запиши отримані речення.

• 1. Дизайнери розповіли про головні кольори осіннього сезону.
• 2. У чоловічих колекціях переважають нейтральні відтінки.
• 3. У моду повертаються пишні спідниці.
• 4. Дизайнери радять чоловікам зустрічати весну в сорочках із коротким рукавом.

У реченнях із однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Узагальнювальне слово — це назва, що охоплює всі перелічувані в реченні однорідні члени.

Узагальнювальними словами найчастіше бувають займенники (наприклад, усе, усі, ніхто, ніщо) і прислівники (наприклад, ніде, всюди, скрізь), рідше — словосполучення (наприклад, молоді люди для однорідних членів дівчатка й хлопчики).

Зауваж! Узагальнювальне слово й однорідні члени речення виконують однакову синтаксичну роль (є однаковими членами речення).

14. Добери до однорідних членів, ужитих у наведених реченнях, узагальнювальні слова.

1) Спідниці, сукні, сорочки та брюки повинні мати охайний вигляд.

2) Узимку, навесні, улітку й восени актуальними є природні кольори.

3) Швидка зміна вподобань, періодична спрямованість до традицій, зверненість до емоцій людини були властиві моді завжди.

4) Самобутність і неповторність, яскравість й оригінальність фольклорного стилю в одязі завжди приваблювали іменитих модельєрів світу.

Запам’ятай!

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то перед ними ставимо двокрапку.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то після них ставимо тире.

15. Перепиши. Розстав пропущені розділові знаки.

Дизайнери запевняють, що шалену популярність досі має етнічний український одяг вишиванки плахти навіть шаровари. Тіна Кароль Джамала Марічка Бурмака Влада Литовченко ці знані українки полюбляють одяг дизайнерки Юлії Магдич. Щоб залишитися серед «найсильніших і найкращих», бренд Lili Bratus активно полонить серця прихильниць стильним етноодягом пальтами з лаконічною вишивкою на спині теплими сукнями з вишивками оберегами жилетами з відкритими швами. А ось усі образи від бренду «Зерно» можна вдало доповнити етноаксесуарами барвистим намистом шкіряною або дерев’яною сумкою. Інший український бренд Foberini пропонує широкий вибір вбрання спідниць із барвистими орнаментами стилізованих сорочок-вишиванок суконь-вишиванок, яке матиме ефектний вигляд або разом із високими підборами або зі спортивним взуттям.

(За інтернет-матеріалами, Д. Фіалко)

16. Випиши з творів художньої літератури або засобів масової інформації по одному реченню з однорідними членами: 1) підметами; 2) присудками; 3) додатками; 4) означеннями; 5) обставинами.