Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 2. 5 клас. Хворостяний

Розділ 6. Дію, досягаю, перемагаю

У цьому розділі ти:

• дізнаєшся, як не лише мріяти, а й правильно формулювати свої цілі, планувати майбутні досягнення, діяти й удосконалюватися.
• вивчатимеш мовленнєвий етикет, учитимешся глибше розуміти свої почуття та почуття інших людей.

Ключові слова:

Тема, ідея, проблематика тексту; головний і другорядний персонажі; художня деталь; синтаксис і пунктуація; звертання; вставні слова й конструкції; прямий порядок слів; інверсія.

Галина Малик «Пригоди Алі в країні Недоладії»	Галина Вдовиченко «Ліга непарних шкарпеток»	Сашко Дерманський «Мері»		Джозеф Редьярд Кіплінг «Ріккі-Тіккі-Таві»
Андрій Кокотюха «Клуб Боягузів» (цикл), «Гімназист і ...» (цикл)	Олександр Есаулов «Справа №...» (цикл)	Галина Пагутяк «Втеча звірів»	Енід Блайтон «П’ятеро на острові скарбів»
Людмила Петрановська «Що робити, коли…»	Михайло Чабанівський «Вірний»	Леонід Смілянський «Лідер»		Пол Ґелліко «Томасіна»

Тема 6.1. Хочу і можу

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ. ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ. ПОВІСТЬ. ГОЛОВНИЙ І ДРУГОРЯДНИЙ ПЕРСОНАЖІ. ХУДОЖНЯ ДЕТАЛЬ

1. Попрацюйте в парах. Виправте помилки в мовленнєвій ситуації, запишіть правильні варіанти. Дайте відповіді на запитання.

• Що таке етикет? Які ви знаєте правила мовленнєвого етикету?

• Як, на вашу думку, потрібно звертатися до незнайомої людини? Від чого залежить вибір форм звертання?

До звертання не можна поставити питання — воно не є членом речення, тому під час аналізу членів речення його не підкреслюють.

На письмі звертання обов’язково відокремлюють комами чи знаком оклику (за окличної інтонації).

Зв, ...	Зоре моя вечірняя, зійди над горою... (Т. Шевченко).
..., зв.	Ти знов прийшла, моя печальна музо (Л. Костенко).
..., зв, ...	Скажи, зозуле, скільки мені жити? (Л. Костенко).
Зв! Велика літера...	Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії (Л. Костенко).
..., зв!	Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина).

2. Під час спілкування безліч разів повторюють стандартні ситуації, що мають етикетний характер. Об’єднайтеся в групи й укладіть невеликий словничок типових висловів, що пов’язані з:

ГРУПА 1. Вітанням і прощанням (наприклад, Доброго ранку, друзі! На все добре, Оленко!).

ГРУПА 2. Знайомством і побажанням (наприклад, Дівчата, будьмо знайомі! Із прийдешнім Новим роком, дорога родино!).

ГРУПА 3. Зауваженням, докором (наприклад, Ти, напевно, недостатньо це обміркував; На мою думку, цей учинок не робить тобі честі).

ГРУПА 4. Висловленням власної думки та висловленням сумніву (наприклад, Мені здається, що...; Петре, ти справді так вважаєш?).

ГРУПА 5. Компліментом і прощанням (наприклад, Романе, ти прекрасний співбесідник! На все добре, друзі!).

3. Презентуйте роботу груп, використовуючи електронні додатки на вибір.

4. Проведи невелике мовознавче дослідження. Використовуючи довідкові джерела, інтернет, знайди різні погляди на те, чи є нормативним (правильним) вітання «Доброго дня!». Уклади перелік аргументів «за» і «проти» використання цієї конструкції. Зроби власний висновок.

5. Спиши. Слова в дужках постав у потрібному відмінку. Розстав розділові знаки.

РЕАГУВАТИ НА КРИТИКУ ПОТРІБНО ВМІТИ

Реакція на критику буває різною. Ви можете висловити вибачення: (Дорогий учитель) вибачте, я помилився; Я не хотів образити тебе (сестра); Я (дорогий тато) зробив це ненавмисно. Можна й заперечити: Даруй (друг) ти мене неправильно зрозумів; Вибачте (шановні дорослі) але ви тут не маєте рації. Якщо докір вам незрозумілий, можна з’ясувати його причини: Не бачу причин для зауваження (мама); Не розумію (Іванка) у чому ти бачиш мою помилку; (Віталій) не можу зрозуміти, за що ти на мене образився?

6. Назви звертання з тексту та визнач, чи вони є непоширеними, чи поширеними.

7. Трансформуй речення так, щоб виділені слова було вжито в ролі звертань. Запиши в зошит. Поясни вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями.

1. Учень може мати різні захоплення. 2. Дівчина чітко усвідомлювала, що перемог не буває без докладання зусиль. 3. Письменники мають зважати на думку своїх читачів. 4. Мріючи про здійснення бажань, людина не завжди усвідомлює, скільки зусиль потрібно для цього докласти.

8. Прочитай текст, дай відповіді на запитання.

Пауль Маар

МАШИНА ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ БАЖАНЬ, АБО СУБОТИК ПОВЕРТАЄТЬСЯ В СУБОТУ

Повість

(Скорочено, частина 1)

• Чи хотів би / хотіла б ти мати машину для здійснення бажань? Яке бажання ти б загадав / загадала першим? Чому?

У неділю яскраво світило сонце. Понеділок настав одразу по неділі.

У вівторок на роботі пан Пляшкер сидів такий неспокійний, що це помітив навіть його начальник.

— Що з вами, Пляшкере? — запитав він. — Ви через кожні п’ять хвилин зиркаєте на годинник, і це тепер діється з вами щовівторка!

— Та це таки й не легко збагнути, — відповів пан Пляшкер і знов заходився коло писанини.

Коли нарешті вибило п’яту годину, він похапцем накинув свою куртку, миттю вискочив з контори, чимдуж помчав додому, вихором залетів до будинку і ще на сходах загукав:

— Пані Моркван! Пані Моркван!

Пані Моркван, господиня будинку, вистромила голову з дверей своєї кімнати.

— Що сталося? — запитала вона. — Між іншим, ви забулися витерти ноги.

Пан Пляшкер позадкував кроків на два — до килимка для витирання ніг — і звідти запитав:

— Чи прийшов уже пан Вівторакус?

— Вівторакус? А що, хіба він і сьогодні буде тут? — вигукнула пані Моркван. — Останні три тижні тільки й чекай: як вівторок, так цей Вівторакус уже й тут! Якщо так буде й далі, то я вимагатиму від нього плати за помешкання. Адже він майже не вибуває звідси!

— Не турбуйтесь! Як усе складеться добре, то сьогодні він прийде востаннє, — заспокоїв господиню пан Пляшкер.

— «Як усе складеться добре», — повторила за ним пані Моркван. — То ви й самі хочете, щоб він навідався нині востаннє?

— Авжеж, звісно!

— То чого ж ви раз у раз запрошуєте цього пана в гості, якщо не можете його терпіти?

— Та я можу його терпіти! Ще й як!

— Але ж ви щойно сказали: вам хочеться, щоб сьогодні він прийшов востаннє, — зауважила пані Моркван. — Оце так чудово ви можете його терпіти? То вам треба, щоб цей пан приходив, чи не треба? Щось я не второпаю.

— Бо це таки не кожний і второпає, — уже вдруге за сьогодні відповів пан Пляшкер. — Але я спробую пояснити. Мені хочеться лишень, щоб цього разу все нарешті склалося як слід. Щоб не пішло шкереберть, як на минулих трьох тижнях!

— Пішло шкереберть? — ожила зацікавлена пані Моркван. — А я навіть нічого не помітила! І що ж це має означати — «все пішло шкереберть»?

— Усе! — сердито буркнув пан Пляшкер. — Геть усе!

— Усе? — перепитала пані Моркван. — Та розкажіть-бо, що скоїлося!

— Перший тиждень почався зовсім непогано, — промовив пан Пляшкер. — У неділю вдень, як і годиться, яскраво світило сонце. Та й понеділок надійшов одразу по неділі, як і має бути. Правда, вже надвечір сталася прикра й страшенна невдача!

— Невдача? Яка ж саме? Та кажіть-бо, не примушуйте тягти з вас кожне слово силоміць!

— Пан Вівторакус так боявся запізнитися до мене в гості...

— То й що? — квапила пані Моркван.

— ...що прийшов ще в понеділок увечері, — докінчив пан Пляшкер, глибоко зітхнувши.

— І що ж потім?

— Потім? Нічого потім! — вигукнув пан Пляшкер. — Вівторакус — у понеділок! Це спартачило весь тиждень!

Пані Моркван осудливо похитала головою.

— Хіба вам можна догодити? — вколола вона. — Аби пан Вівторакус завітав трохи завчасно — вас уже трясця трясе! Спартачив вам увесь тиждень! А що ж страшне скоїлося наступного тижня? Знов пан Вівторакус з’явився зарано?

— Наступний тиждень почався так гарно, — мрійливо сказав пан Пляшкер. — У неділю сяяло сонце. Понеділок настав по неділі. Вівторакус прийшов, як і належить, у вівторок. Проте в середу — ви тільки уявіть таке! — у середу випало свято і мене відпустили з роботи! Що ви на це скажете?

— Що ж мені казати? Добре, що ви мали вільний день, перепочили від роботи.

— По-вашому, це добре?! — вигукнув пан Пляшкер і весь аж здригнувся. — Ні, погано, ні, просто жахливо!

— Таж ви завжди так раділи кожному вільному дневі! — сторопіло вимовила пані Моркван.

— Але тільки як він припадав на п’ятницю, тоді я мав три вільні дні поспіль! П’ятницю, суботу і неділю. А в середу... в середу я тільки-но починаю звикатися з роботою після неділі!

— Я нічогісінько не розумію! — заявила пані Моркван.

— Та я ж уже сказав — цього й не можна зрозуміти! — нагадав пан Пляшкер.

— Ану ж опишіть мені третій тиждень, — запропонувала пані Моркван, — може, я тоді щось зрозумію.

— Третій тиждень був найгірший, — відповів пан Пляшкер. — У неділю зірвалася буря. Гриміло майже половину пообіддя.

— Еге ж, бридка була погода, пам’ятаю, — потвердила пані Моркван.

— Та якби ж то тільки це! Ні! На лихо, у четвер сяяло сонце! — поскаржився пан Пляшкер.

— Сонце? Тобто як? — ошелешено спитала пані Моркван. — Хіба ви проти?

— А певно ж, я проти! — розсердився пан Пляшкер. — У неділю — грім, уже це кепсько. Але коли ще й сонце в четвер — то це вже подвійна підлість!

— Тепер я розумію ще менше, ніж досі. Якщо тільки це можливо, бо я й досі не розуміла нічогісінько, — сказала пані Моркван. — Ви лютуєте через дощ...

— Через грім! — уточнив пан Пляшкер.

— І ви супитеся через ясне сонце! Якої ж тоді взагалі ви хочете погоди? Вибір у вас невеликий!

— Я вже бачу, ви мене також не розумієте, — образився пан Пляшкер, повернувся й пішов до своєї кімнати, а пані Моркван лишив безпорадно стовбичити в коридорі.

• Чому пані Моркван не може зрозуміти пана Пляшкера? Що могло б допомогти поліпшити їхнє спілкування?

Пан Пляшкер подався до своєї кімнати, сів за стіл і почав напружено думати.

— Я дурень! Адже Суботик того разу трапився мені саме на вулиці. Тож, якщо хочу його здибати, треба й тепер вирушати до міста!

Він поспіхом надягнув куртку і вийшов з кімнати. Пан Пляшкер вийшов на ріг тієї вулиці, де вперше побачив Суботика. Але тепер там не було людей. Нікого. Суботиком ніде й не пахло. Пан Пляшкер оббігав усе місто, позазирав у парадні входи геть усіх будинків, заглянув навіть у якийсь бак на сміття, бо там начебто щось зашаруділо. Але то була просто якась бездомна кицька. Суботик не прийшов.

Переклад Євгенії Горевої

• Що ти дізнався / дізналася? Як гадаєш, що буде далі?

9. Випиши з тексту 5 прикладів непоширених, 4 приклади поширених звертань, 3 речення без звертань.

10. Уяви, що тобі потрібно поставити панові Пляшкеру три запитання. Запиши їх. У запитаннях використай поширені звертання.

11. Які художні деталі увиразнюють образи персонажів твору?

Художня деталь (від франц. detail — подробиця, дрібниця) — виразна подробиця у творі, що має значне змістовне й ідейно-емоційне навантаження. За її допомогою письменник / письменниця підкреслює характерну ознаку змальованих образів, що вирізняє їх з-поміж інших і надає можливість зрозуміти їхнє значення в загальному контексті твору. Деталь може уточнювати або розкривати задум автора чи авторки, бути втіленням ідеї твору.

12. Напиши про пана Пляшкера від імені пані Моркван або від імені пана Вівторакуса (на вибір). Використай художні деталі.