Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 2. 5 клас. Хворостяний

Розділ 9. Віддзеркалене у слові життя

У цьому розділі ти:

підсумовуватимеш вивчене;
пізнаватимеш силу художнього слова;
учитимешся далі слухати й чути, бачити красу життя, співчувати й любити, мріяти та досягати.

Ключові слова:

Роди та жанри літератури; зміст і форма літературного твору; одиниці мови; мовні норми; текст; інформація.

Павло Тичина «Пастелі», «Де тополя росте», «Сонце і дим», «Як дуб із вітровієм бився», «Вийшли вранці ми…»
Джон Кітс «Про коника та цвіркуна»
Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки»
Джеремі Стронґ «Ракета на чотирьох лапах»

Тема 9.1. Переживаю красу

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. РОДИ ТА ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ. ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ. ФОНЕТИКА

1. Розглянь схему «Роди та жанри літератури» (на форзаці підручника). Згадай вивчене та розкажи про роди й жанри літератури.

2. Прочитай вірш. Визнач, до якого роду літератури він належить. Назви ознаки, на основі яких ти зробив / зробила такий висновок.

Павло Тичина

ГАЇ ШУМЛЯТЬ...

3. Намалюй зображення до цього вірша. Спробуй передати деталі, наявні в поезії. Чи вдалося тобі це? Чому?

4. Знайди в інтернеті та прослухай пісню гурту «The Doox» на слова вірша Павла Тичини «Гаї шумлять». Розкажи про свої враження.

5. Об’єднайтеся в групи та випишіть із першої строфи вірша П. Тичини слова: 1) ті, що мають більше звуків, ніж букв; 2) ті, що мають більше букв, ніж звуків; 3) ті, що мають однакову кількість букв і звуків.

6. Запиши фонетичною транскрипцією назву вірша «Гаї шумлять». Зроби фонетичний розбір слова шумлять. Використовуй схему.

СХЕМА ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. ТЕМА Й ІДЕЯ, МІКРОТЕМИ, КЛЮЧОВІ СЛОВА ТЕКСТУ. УКРАЇНСЬКІ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. ВЕСНЯНКИ

7. Коли й із якою метою виконують календарно-обрядові пісні? Які жанри календарно-обрядових пісень ти вивчав / вивчала раніше (зимовий цикл)?

8. Прочитай текст про календарно-обрядові пісні й виконай завдання.

УКРАЇНСЬКІ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

У житті нашого народу пісням відведено особливе місце: вони побутують від найдавніших часів і до сьогодні, їх виконують у сім’ях, на естраді, на самоті — як діалог із собою...

Особливу групу народних пісень становлять календарно-обрядові пісні.

Календарно-обрядові пісні — одне з найдавніших фольклорних явищ, яке тісно пов’язане з міфологією. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні зимового циклу (колядки, щедрівки), весняного циклу (веснянки), літнього циклу (русальні й купальські пісні), осіннього циклу (жниварські та косарські пісні).

Веснянки — це пісні, що мали закликати весну й гарний врожай, їх виконували під час весняних обрядів.

• Про що ти дізнався / дізналася із цього тексту? Якою є його тема? Ідея?

• До якого типу належить цей текст: опис, роздум чи розповідь?

9. Накресли в зошиті таблицю та заповни її.

ЕЛЕМЕНТИ ТЕКСТУ

Мікротеми	Тематичне речення	Ключові слова тексту

10. Прочитай текст веснянки й дай відповіді на запитання.

А в нашого Шума зеленая шуба,

Дівки гуляли, шубу порвали.

Сію-вію, сію-вію конопелечки,

Сію-вію, сію-вію зеленесенькі!

Гей, нумо-нумо, заплетемо Шума,

Шума заплетемо, гуляти підемо!

Гей, заплетися, Шуме, заплетися,

Зеленим барвінком та й застелися!

А в нашого Шума зеленая шуба,

Дівки гуляли, шубу порвали!

Гей заплетися, Шуме, заплетися,

Зеленим барвінком та й застелися!

А в нашого Шума зеленая шуба,

Дівки гуляли, шубу порвали.

Гей, розплетемо, Шума розплетемо,

Шума розплетемо, гуляти підемо!

Гей, нумо-нумо, розплетемо Шума,

Шума розплетемо, гуляти підемо!

Гей, розплетися, Шуме, розплетися,

Зеленим барвінком та й застелися!

• Чи зрозумілим був текст цієї веснянки? Чому?

• Чому слово «Шум» у веснянці написано з великої букви?

11. Прочитай статтю про пісню гурту «Go_A», з якою цей гурт виступив у 2021 році на Євробаченні.

ПРО ЩО НАСПРАВДІ ПІСНЯ «ШУМ» GO_A

Від самого початку вокалістка Go_A Катерина Павленко пояснювала, що «Шум» — це пісня на основі хороводу, однойменної гри-веснянки.

Веснянка, якій тисячі років

Насправді «Шум» — дуже давня (у/У)країнс..ка в..снянка, яка походить із дохристиянських часів і ритуалів, пов..язаних із природою.

Дослідники фольклору в..вчають її багато років.

У таких танцях-гаївках та веснянках, як «Шум», зб..р..глися «риси анімістичного світогляду».

Анімізм — це віра в те, що всі пр..дмети, а також тварини й рослини мають душу. Такими були вірування ще в первіс..них людей, піз..ніше вони оформ..лися в різні язичницькі культи, а згодом зникли чи видозмінилися під впливом християнства.

Етнограф Валерій Войтович у книзі «Міфи та легенди давньої України» пише, що «Шум» — це звертання до бога лісу Шума (або Шумлячого), щоб природа прокинулася нав..сні.

У деяких південнослов’янських мовах, зокрема сербській, слово «шум» («шума») до цього часу означає «ліс».

Часті повтори в тексті слів зі звуком «ш» («Шума», «Шуме», «шуба») — це магічні заклинання, наприклад, щоб скоріше розпустилися дерева.

Набагато пізніше, уже в християнські часи, веснянка «Шум» перетворилася просто на хоровод, який в..конували на (в/В)еликдень.

Що кажуть Go_A

«Основа цієї пісні — обряд, який українці проводили навесні: шумом закликали весну. Це все проводилося колективно. Вважалося, що якщо щось робити разом, то загальне бажання обов’язково збудеться», — пояснила вокалістка Катерина Павленко.

«Уся українська обрядовість побудована на тому, що люди вірили, що пісні мають магічну силу. Зокрема закликання весни — це було дуже важливе обрядодійство. Люди виходили, співали й таким чином вони вірили, що весна прийде швидше», — додала вона.

«Що стосується «Шуму», то цього року я дуже сильно заглибилася саме в обрядовість Чорнобильського Полісся і Полісся загалом. Там були зовсім інші обряди й трошки навіть інші вірування в українців. Це було дуже цікаво, вони надавали магічних сил кожному предмету, які їх оточували, і вони вірили, що по суті шум — це дух лісу», — розповіла співачка.

(За інтернет-матеріалами)