Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 2. 5 клас. Хворостяний

Тема 5.2. Мрію, планую, досягаю

РЕЧЕННЯ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ПОВІСТЬ ЯК ЖАНР ЕПОСУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЖІВ

1. Прочитай таблицю. Розкажи, які бувають члени речення.

Речення обов’язково має граматичну основу, яка зазвичай складається з підмета і присудка. Це головні члени речення, які передають його основну думку.

2. Прочитай. Спиши тільки підмет і присудок із кожного речення.

Усі люди часто мріють. Діти думають про прості або дивовижні речі. Дорослі прагнуть недосяжного. Якщо ти чітко сформулюєш своє бажання, мрія стане метою. Хлопчик мріє про подорож, але зараз учить англійську мову для здійснення мрії.

Зразок. Люди мріють.

Мрія: хочу побачити світ

Мета: до 35 років об'їхати всі країни Європи і пожити в кожній два тижні

ЯК ПЕРЕВІРИТИ, ЧИ ПРАВИЛЬНО ТИ ВИЗНАЧИВ / ВИЗНАЧИЛА ПІДМЕТ?

Порівняй:

3. Перепиши в зошит анотацію до повісті Бодо Шефера «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей». Підкресли головні члени речення.

Дванадцятирічна дівчинка Кіра знаходить пораненого пса. Пес говорить! Він відгукується на кличку «Мані» і знає все про гроші. Дуже скоро й Кіра починає прислухатися до порад Мані. Вона вправно планує свої витрати й допомагає із цим іншим.

4. Прочитай уривок повісті «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей».

Повість — прозовий твір, який має більший обсяг, ніж оповідання, та менший, ніж роман. Зазвичай у повісті змальовано низку подій із життя головного героя та детально зображено життя другорядних персонажів, які пов’язані з ним.

Бодо Шефер

ПЕС НА ІМ’Я МАНІ, АБО АБЕТКА ГРОШЕЙ

Повість

(Уривок, частина 1)

• Чи важливі в житті людини гроші? Що б ти робив / робила, якби мав / мала багато грошей?

Одного дня сталося дещо неймовірно дивне. Я вирішила, побачивши номер телефону в телевізійній рекламі, замовити найновіший CD із записами пісень моєї улюбленої групи.

Та тільки-но хотіла набрати номер, як почула голос: «Кіро, спершу подумай, чи й справді можеш дозволити собі цей диск!»

Я злякано роззирнулася по кімнаті: двері зачинені, я сама в кімнаті, тобто поряд жодної людини, та ще, ясна річ, Мані. Може, причулося? Я знову підняла слухавку, яку з переляку поклала на місце, однак не встигла набрати номер, як знову почула:

— Кіро, якщо купиш CD, то витратиш майже всі кишенькові гроші, виділені на цей місяць...

Мані стояв переді мною, ледь схиливши набік голову. Голос, здавалося, належав йому. Але ж цього не може бути! Мене вкинуло спершу в гарячий, а потім у холодний піт.

«Собаки не вміють розмовляти, навіть такі розумні, як Мані», — подумала я.

— Колись давно всі собаки вміли говорити, але не так, як люди, однак згодом цей талант у них майже пропав, — Мані глянув на мене. — Я ж його не втратив...

Якось по телевізору я бачила верблюда, який умів розмовляти, але ж то було кіно. А тут не кіно — дійсність! Раптом мені спало на думку, що, можливо, усе це мені сниться. Я ущипнула себе за руку. Ой! Боляче! Отже, я не сплю.

Мані не зводив із мене очей.

— Може, поспілкуємося, — знову сказав голос, — чи ти й далі щипатимеш себе?

Не знаю, як це пояснити, але раптом те, що Мані розмовляє, видалося мені цілком звичним і нормальним, наче ми вже роками ведемо балачки. Ось тільки розмовляв Мані досить-таки кумедно: він зовсім не розтуляв писка...

— Ми, собаки, можемо спілкуватися на вищому рівні, ніж люди. Щоб донести інформацію, ми просто посилаємо думки у мозок інших, — пояснив Мані. — Тому я також знаю, про що ти думаєш.

Ось тепер я по-справжньому злякалася.

— Хочеш сказати, що читаєш усі мої думки? — запитала я і швиденько пригадала, про що ж, власне, щойно думала.

Мані урвав мої міркування.

— Звісно, я знаю, про що ти думаєш. Дві близькі істоти завжди можуть знати думки одна одної, до певної, щоправда, межі. Тому я знаю, як тебе засмучують фінансові проблеми батьків. А ще я бачу, що ти починаєш робити ті самі помилки, що й вони. Те, чи вміє людина обходитися з грошима, з’ясовується в дуже ранньому віці. Правду кажучи, мені не слід було б розмовляти з тобою. Якби науковці довідалися про це, вони б негайно запроторили мене до клітки, щоб піддати розмаїтим тестам. Тому я ніколи нікому не розповідав про свої здібності. Але задля тебе я готовий зробити виняток, бо ти врятувала мені життя, ризикуючи власним. Та ніхто не сміє довідатися про нашу таємницю.

Мені кортіло засипати Мані запитаннями: звідки він узявся, ким є його попередній власник, хто його поранив... Але пес не дав і слова мовити.

— Те, що ми маємо можливість спілкуватися, — великий дарунок... Згодом ти ліпше це збагнеш. Тож не будемо гаяти часу на порожні теревені. Пропоную вести наші розмови лише на тему грошей. Не хочу зайве ризикувати...

«Але є теми, які більше цікавлять мене», — подумала я. До того ж мама часто казала, що гроші — не найважливіше в житті.

— Я теж так вважаю, — відразу відгукнувся на мої думки Мані. — Однак гроші мають надзвичайно велику вагу, якщо їх бракує на кожному кроці. Згадай, як ми обоє тонули в річці. Рятуватися треба було будь-якою ціною, усе інше ж — другорядне. Щось схоже відбувається з твоїми батьками. Їхнє фінансове становище таке погане, що вони тільки про нього й говорять поміж собою — образно кажучи, тонуть у ріці безвиході. Я ж хочу допомогти тобі не потрапити в таку ситуацію, повестись інакше. Якщо захочеш, я покажу, як гроші можуть стати чудовою силою у твоєму житті.

Переклад Наталі Іваничук

• Про що ти дізнався / дізналася? Як ти гадаєш, що буде далі?

5. Розглянь схему досягнення мети. Склади і запиши на основі матеріалу зі схеми речення. Визнач головні члени речення.

РЕЧЕННЯ. ПУНКТУАЦІЯ. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Розділ науки про мову, що вивчає правила вживання розділових знаків, має назву пунктуація.

Розділові знаки можуть стояти не лише наприкінці, а й усередині речень. Запам’ятай! Усередині речення між підметом і присудком може стояти тире. В усному мовленні на місці тире роблять вичікувальну паузу, а наступні слова вимовляють підвищеним тоном.

Обов’язково потрібно ставити тире між підметом і присудком, якщо до складу присудка входять слова це (оце), то (ото), ось, значить. Наприклад:

Мрія — це завжди виклик.

Ретельне планування — то передумова успіху.

Віра в себе — ось справжнє мистецтво.

Досягати запланованого — значить не здаватися.

6. Перепиши текст, устав пропущені букви, підкресли всі члени речення, постав тире між підметом і присудком там, де це потрібно.

Зв..чайний зошит, блокнот, фліпчарт, в..ликий аркуш ватману, стік..ри на холодильник або справжня карта бажань ось що допоможе творчо реалізувати всі свої плани. Обмірковування відпочинку і розповідь про плани на свята та дні народжен..я рідних це початок виробл..ння відповідної звички. Пер..творіть його на захопл..вий процес!

7. Прочитай продовження повісті.

Бодо Шефер

ПЕС НА ІМ’Я МАНІ, АБО АБЕТКА ГРОШЕЙ

(Уривок, частина 2)

Про фінанси я ще ніколи серйозно не замислювалася. Звичайно, мені хотілося, щоб батьки заробляли більше... А ще я трохи сумнівалася, чи може пес бути найкращим фінансовим консультантом.

— Час покаже, — знову урвав мої роздуми Мані; здавалося, він навіть дещо поблажливо усміхнувся. — Однак за однієї умови: я зможу тобі допомогти, якщо ти сама по-справжньому цього захочеш. Я пропоную тобі час від часу робити деякі нотатки. Скажімо, до завтрашнього ранку напиши десять причин, чому ти хочеш стати заможною. А о шістнадцятій годині підемо на прогулянку до лісу.

Я вважала себе ще надто юною, щоб вивчати складну фінансову науку, та й на прикладі батьків бачила, що гроші нічого приємного із собою не несуть. Мані, ясна річ, прочитав мої думки і цього разу.

— Твоїм батькам ведеться несолодко, — почула я його голос, — бо вони, коли ще були у твоєму віці, не навчилися ними користуватися. Китайська мудрість каже: «Роби великі справи, коли вони ще є малими, бо все велике починається з малого». З грошима не все так просто, з ними пов’язані свої таємниці й закономірності, які я й хочу тобі розтлумачити. Тож неодмінно знайди десять причин, а до того часу ми не розмовлятимемо.

Решту дня я провела в глибоких роздумах. Було про що подумати... У кожному разі я твердо вирішила нікому не розповідати про своє відкриття.

Отож треба було знайти десять причин, чому я хочу стати заможною. А це не так легко, бо, щоб здійснилася більшість моїх бажань, надто багато грошей не треба.

За три години я склала ось такий список:

1. Гірський велосипед із 18-ма передачами.

2. Я могла б накупити стільки музичних дисків, скільки б душа забажала.

3. Я змогла б купити собі кросівки, до яких уже давно приглядалася.

4. Я могла б довше вести телефонні розмови з моєю найліпшою товаришкою, котра мешкає за двісті кілометрів від мене.

5. Улітку я могла б за навчальною програмою обміну поїхати до США. Це поліпшило б мої знання з англійської...

6. Я могла б потішити своїх батьків, подарувати їм гроші й допомогти позбутися їхніх боргів.

7. Запросити родину на святкову вечерю до італійського ресторану.

8. Допомогти дітям, яким живеться не так добре, як мені.

9. Чорні модельні джинси.

10. Комп’ютер.

Упоравшись зі списком, я подумала, що таки варто прагнути до «заможності». Заможні люди можуть, без сумніву, купити всі перелічені речі та ще й зробити безліч цікавих справ. Я й незчулася, як наблизилася четверта година по обіді. Скоро я довідаюся, як стати заможною...

Переклад Наталі Іваничук

• Які проблеми порушено в тексті?

• Як ти вважаєш: чи добрий список причин хотіти бути заможною уклала Кіра? Чому ти так гадаєш?

8. Уклади власний список із 10 причин, чому ти можеш хотіти стати надзвичайно заможним / заможною. Запиши його в зошит.

9. Обери речення з тексту, перепиши його в зошит і підкресли в ньому головні члени речення.

10. Склади 3 речення за змістом тексту. Запиши їх у зошит. Між підметом і присудком у твоїх реченнях має стояти тире.

Зразок. Уміти використовувати гроші з розумом — ось чого варто навчитися.

РЕЧЕННЯ З ОДНИМ ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ. ПОВІСТЬ

11. Розкажи про те, якою може бути граматична основа речення, використовуючи схему.

12. Запиши 6 речень про гроші. Речення мають складатися з:

підмета та присудка

двох підметів і присудка

підмета і двох присудків

двох підметів і двох присудків

тільки з підмета

тільки з присудка

• Підкресли в реченнях підмети та присудки.

13. Склади речення за схемами:

14. Прочитай продовження повісті, даючи відповіді на запитання.

Бодо Шефер

ПЕС НА ІМ’Я МАНІ, АБО АБЕТКА ГРОШЕЙ

(Уривок, частина 3)

• Про що ти дізнався / дізналася, читаючи попередній уривок? Як гадаєш, що буде далі?

Мені важко вдавалося сконцентруватися на домашніх завданнях. Коли годинник показав четверту, я прожогом кинулася в сад. Білий лабрадор уже чекав на мене. Я швиденько взяла його на поводок і подалася на прогулянку до лісу.

Я дуже хвилювалася. Сподіваюся, Мані ще не розучився розмовляти... Ніколи ж бо не знаєш напевно, чого чекати; я ж мала стільки запитань... Та вчасно згадала про його вимогу говорити лише про гроші, тож налаштувалася чекати.

Мані звів на мене очі.

— Чи ти вже вирішила, Кіро, задля чого тобі варто ставати заможною?

— Ясна річ, — поквапилася я запевнити друга й витягнула з кишені списаний аркуш паперу.

— Прочитай уголос, — звелів пес.

Я зачитала йому свої десять пунктів.

— І що з переліченого здається тобі найважливішим? — поцікавився Мані.

— Усе...

— Охоче вірю, і все ж прошу тебе ще раз передивитися список й обвести кружальцем три найважливіші, на твою думку, пункти.

Я ще раз уважно перечитала кожний рядок. Дуже важко було зробити вибір, та, зрештою, я впоралася із цим завданням:

1. Полетіти наступного літа за програмою обміну до США.

2. Комп’ютер, бажано ноутбук.

3. Допомогти батькам розрахуватися з боргами.

— Дуже добрий вибір! — захоплено вигукнув Мані. — Вітаю!

• Чому, на твою думку, Мані схвалив вибір Кіри?

Я запишалася від похвали, однак не цілком розуміла сенс цього завдання.

Мані, відразу прочитав мої думки, і відповідь не забарилася:

— Більшість людей самі до пуття не знають, чого хочуть. Знають лише те, що прагнуть більшого. Уяви собі, наче життя — це величезний торговий дім «Товари поштою». Якщо ти напишеш їм, що хочеш одержати більше, — скоріш за все не одержиш нічого; і якщо попросиш вислати щось гарненьке, теж нічого не одержиш... Отак і з нашими бажаннями. Ми повинні чітко знати, чого хочемо.

— І це спрацює? — засумнівалась я.

Мані серйозно глянув на мене.

— Якщо ти заздалегідь сумніватимешся в успіху, то ні. Три речі допоможуть тобі змінити ставлення до справи. По-перше, раджу взяти порожній фотоальбом і зробити з нього альбом бажань. Розшукай картинки, на яких зображено те, що ти хотіла б мати, і наклей їх до альбому. Ми ж бо думаємо образами, картинками.

— Картинками? — перепитала я.

— Ти ж не складаєш свої думки по літерах... Скажімо, коли ти думаєш про Каліфорнію, що ти бачиш перед собою — слово КАЛІФОРНІЯ чи конкретні образи?

Мані, звісно, мав рацію. Я відразу уявила собі Діснейленд, Сан-Франциско, Голлівуд і таке інше.

— Де ж я знайду такі картинки?

Мані дивно глянув на мене і так смішно настовбурчив хутро над очима, ніби хотів із мене поглузувати.

— Гаразд, — поквапилася сказати я. — Картинку ноутбука я візьму з рекламного проспекту, а фото Америки роздобуду, скажімо, в офісі фірми, яка організовує обміни.

Відповідь Мані не забарилася:

— Усе добре... Ніколи нічого не ускладнюй! Більшість людей ні на що не може відважитися лише тому, що не до кінця розуміє суть справи. Набагато мудріше діяти просто.

• Що означає фраза «Набагато мудріше діяти просто»? Чому важливо діяти, а не лише мріяти?

— Згода. Я спробую, — пообіцяла я.

Голос Мані урвав хід моїх думок:

— Не пробувати, а діяти! У голові того, хто робить пробні кроки, підсвідомо закладено сумнів: може, у нього нічого не вийде, своєрідний поспішний висновок, вибачення за можливу невдачу. Жодних спроб! Або ти щось робиш, або ж ні!

Я згадала, що лабрадор казав про три речі, які допоможуть мені повірити у здійсненність моїх бажань. Перша — альбом бажань. А які інші дві?

— По-друге, — одразу відгукнувся пес, — ти повинна щодня по кілька разів заглядати до альбому й уявляти, ніби ти вже щаслива власниця ноутбука, перебуваєш в Америці, а твій тато сяє від щастя, бо розквитався з усіма боргами.

— Це ж як мрії, — здивовано зауважила я. — Мама завжди каже, щоб я не мріяла наяву.

Мані мав янгольське терпіння.

— Це має назву «візуалізація». Усі люди, які щось здобули в житті, починали з мрій, раз у раз уявляючи, як то буде, коли вони врешті досягнуть мети. Звичайно, не можна обмежуватися лише мріями. Імовірно, твоя мама саме це й мала на увазі.

Уся розмова видавалася мені трохи кумедною, я зовсім інакше уявляла собі першу лекцію про гроші.

— Ми вчимося, — негайно відреагував на мої думки Мані. — Пізнаємо нові ідеї, новий спосіб мислення — яким чином мислиш, таким буде і результат. А що багато з того, що я тобі ще скажу, виявиться новим для тебе, я хотів би запропонувати таке: ніколи не приймай рішення, не спробувавши спершу щось зробити. Без візуалізації ще ніхто не досягнув мети. Те, на чому ми концентруємося в житті, має тенденцію до зростання. Більшість людей зосереджується не на тих речах, які хотілось би мати, а навпаки...

Мимоволі я згадала тітку Христель. Їй постійно здавалося, ніби на неї забагато звалилося, і вона не дасть собі з тим раду; ніби будь-яка дрібниця загрожує її існуванню. А ще мені спав на думку тато. Він концентрувався на важкій ситуації, у яку ми потрапили, і, здавалося, через те наша ситуація лише погіршувалася.

— А по-третє, ти повинна завести собі касетки бажань, — пояснював Мані.

— Касетки бажань? — перепитала я без жодного ентузіазму.

Мані засміявся.

— Так, бо без грошей не бачити тобі Каліфорнії. Найкращий спосіб назбирати грошей — вдатися до трюку з касетками бажань. Береш звичайну касетку і перетворюєш її на скарбничку. Надписуєш на ній своє омріяне бажання. Для кожної мрії — окрема касетка. Як тільки касетка готова, кладеш до неї всі гроші, які можеш заощадити.

У моїй голові миттю закрутився вихор розмаїтих застережень. Доведеться завести кілька касеток, і навіть якщо я кластиму до кожної лише по одній марці, назбираються гроші не раніш, як до мого двадцятиріччя. До того ж я позбавлю себе коштів для вдоволення інших своїх бажань... Мані спокійно дивився на мене.

— Ти зауважила, що першою твоєю думкою є: «задумане зробити неможливо»?

— Можливо, інколи... — буркнула я. — Може, ліпше подумати нам удвох, як би то одержувати більше кишенькових. Якби я мала удвічі більше грошенят, ніж зараз, усе було б просто супер!

Голос Мані став суворішим:

— Не повіриш, Кіро, та навіть якби твої кишенькові гроші подесятерилися, проблем не зменшиться, скоріш, навпаки. Зі зростанням надходжень неодмінно зростають і видатки.

Як на мене, Мані надто вже перебільшував. З купою грошей у кишені я, без сумніву, жила б наче в раю.

Та Мані не поступався.

— Кількість грошей не є вирішальною. Набагато важливіше те, як ми з ними обходимося. Спершу треба навчитися поводження з грошима, які маємо, лише тоді вони почнуть працювати на нас. Детальніше я розповім тобі про цей механізм наступними днями.

• Чи погоджуєшся ти з думкою про те, що вирішальною є не кількість грошей, а вміння поводитися з ними? Чому?

— Повернімося до касеток бажань. Що скажеш на те, щоб почати негайно?

— Але з такою кількістю касеток я втрачу контроль за ними, — спробувала заперечити я.

— Тому я й порадив тобі зі списку вибрати найважливіші пункти.

Я знову зазирнула до списку. І справді: найважливішими виявилися подорож до США, ноутбук і фінансова допомога батькам.

Для здійснення перших двох мрій я цілком могла завести касетки, а от щодо погашення боргів моїх батьків — справа здавалася мені безнадійною.

— Твоя правда, — погодився Мані, прочитавши мої думки. — За кілька днів поговоримо про фінансові проблеми твоїх батьків. Там усе набагато простіше, ніж ти собі, можливо, гадаєш. Отож тобі потрібні лише дві касетки. Берися до справи!

— Окей, я спро... ой, я хотіла сказати, що зроблю, як ти кажеш, — пообіцяла я.

— Починай діяти, — звелів Мані.

— ЯК? — здивувалася я. — Просто зараз?

Лабрадор мовчки кивнув.

Переклад Наталі Іваничук

15. Діаграма Венна. Порівняй характерні особливості повісті та роману.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ ПОШИРЕНІ ТА НЕПОШИРЕНІ. ПРОБЛЕМИ В ТЕКСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЖІВ

16. Перепиши, уставляючи потрібні букви (де потрібно). Підкресли підмети й присудки.

Одного дня я прокинулася рано. Чес..но кажучи, не хотілося йти (у/в) школу... У мене було пристрас..не бажання л..жати в ліж..чку (і/й) мріяти про рідкіс..ні пригоди. Так соло(т/д)ко мріялося! Я повагалася, пош..потіла собі щось під носа, шіс..надцять разів повернулася з боку на бік. Піду в школу!

У реченні є головні члени, які виражають головну думку, і другорядні, які містять неосновну (додаткову) інформацію.

17. Порівняй два речення. У якому є тільки підмет і присудок, а в якому — ще й другорядні члени речення? Яку додаткову інформацію ти дізнався / дізналася з речень із другорядними членами?

18. Установи зв’язок між словами в реченні. Використовуй схему.

План дій лежав на столі.

• Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина) пояснюють підмет і присудок й одне одного.

Слова в реченні об’єднуються в групи. Підмет разом із залежними другорядними членами утворює групу підмета, а присудок разом із залежними другорядними членами — групу присудка.

19. Прочитай продовження повісті Бодо Шефера.

Бодо Шефер

ПЕС НА ІМ’Я МАНІ, АБО АБЕТКА ГРОШЕЙ

(Уривок, частина 4)

Що було робити? Я заплющила очі й спочатку уявила, як виконуватиму домашні завдання на власному комп’ютері. Вони матимуть охайніший вигляд, і я набагато легше зможу виправляти помилки. Оцінки, зрозуміло, також стануть ліпшими. До того ж я зможу завантажити до ноутбука найприкольніші відеозабавки... Потім я уявила Сан-Франциско, як мешкатиму три тижні в гарній, милій родині, як у мене з’явиться приємна подруга, з якою ми чудово проведемо час — ще ніколи й ні з ким я не знаходила такого порозуміння, як із нею... Я багато чого змогла б навчитися, бо ж там усе таке інакше...

Поміж яскравими картинками Америки я уявила собі ще й тата, як він відпроваджує мене в аеропорт, анітрохи не стривожений, без жодних боргів за плечима. Боже, який він щасливий! І мені так затишно на серці, бо тепер тато в чудовому гуморі. Навіть пісеньку якусь насвистував. Ліпше б того не робив, бо він зовсім не має слуху. Але мені до душі, що він такий веселий.

Через якийсь час я розплющила очі.

— То як тобі було? — поцікавився Мані.

— Дуже приємно, мені сподобалося, — відрапортувала я. — Та я однаково не розумію, як це допоможе мені розбагатіти...

— Розуміти необов’язково. Досить лише знати, що воно неодмінно спрацює. Чесно кажучи, я і сам не знаю, як це пояснити. Одна мудра чайка якось сказала: «Перш ніж злітати, мусиш знати, що знову сядеш на землю...». Треба уявляти собі так, наче твої мрії вже здійснилися, тоді з невиразного бажання виросте потреба. Мрія полетіти до Сан-Франциско набиратиме щораз виразніших обрисів. Що частіше ти малюватимеш її в уяві, то міцнішим ставатиме бажання. Потім почнеш вишукувати можливості, щоб його здійснити. А можливостей, Кіро, знайдеться чимало. Але побачиш їх, лише якщо шукатимеш, а шукатимеш, якщо бажання переросте в потребу. А потреба народиться з візуалізації...

— Мабуть, ти маєш рацію, — задумливо мовила я. — Я ніколи серйозно не сприймала можливість подорожі до Америки. Якось обережно запитала маму, та вона відразу сказала, що про це годі й думати. То я й покинула мріяти. А тепер захотіла туди ще більше... Мані вдоволено загарчав.

— Я заслужив, власне кажучи, на смачненьке собаче печиво. Ходімо додому, уже досить пізно.

Мані мав рацію, наближався час вечеряти, тож ми побігли додому. За столом я була геть неуважною, відповідала не до ладу, та і їсти не хотілося.

— Щось трапилося, Кіро? — стурбовано запитала мама.

Я тільки зітхнула. Розповідати ж нічого не можна, а ще стільки всього треба обдумати, знайти відповіді на стільки запитань.

Нарешті вечеря скінчилася, можна було втекти до своєї кімнати. Я відразу взялася до роботи. Мені потрібний фотоальбом. Я знайшла старий поетичний альбом, підійде і такий...

Тепер треба наклеїти картинку ноутбука та каліфорнійські пейзажі. Але мене спіткало розчарування: я не мала ні світлин, ані проспектів — нічогісінько. Довелося визнати, що я й справді не сприймала серйозно свої бажання та мрії, тож вирішила вже завтра роздобути все необхідне. Цього вечора я могла хіба відповідно обладнати касетки.

Мені пощастило знайти коробку з-під цукерок. Фломастером я написала «НОУТБУК» і заліпила коробку клейкою стрічкою. Щойно роздобуду якесь гарне зображення ноутбука, відразу ж наклею згори.

Ідея мені сподобалася. Потім я взяла якусь татову скриньку й написала на ній «САН-ФРАНЦИСКО».

Що ж, касетки вже маю... Але що туди класти? Батьки видавали мені на кишенькові витрати 12 € на місяць, їх саме вистачало на один CD. Я замислилася. Якщо, скажімо, класти по 3 € до кожної касетки, на CD грошей уже не залишиться. Як важко прийняти рішення! Усе зваживши, я подумала, що, отак заощаджуючи, зможу за якийсь час купити собі відразу кілька дисків або досягти важливої мети. Таки, мабуть, ліпше купувати собі CD щодругий або щотретій місяць. Так я зможу відкладати половину кишенькових грошей. Ідея все більше припадала мені до вподоби. Отож я поклала по 3 € до кожної касетки і запишалася сама собою, замилувано оглядаючи їх. Нараз я відчула впевненість, що все задумане здійсниться.

Я лягла в ліжко. Якою ж схвильованою я була! Чого тільки нині не навчилася! І якого сенсу враз набуло моє життя! Такого надзвичайного пса, як мій лабрадор, не має ніхто на світі! Нарешті я заснула, мені снився Мані, Америка й ноутбуки.

Переклад Наталі Іваничук

Текст для мене	Текст для тексту	Текст для світу
Із власного списку десяти причин, чому ти можеш хотіти стати заможним / заможною, обери три, на твою думку, найважливіші. Як можна досягти цих цілей?	Чи траплялося тобі читати про роль грошей у житті людини? У яких текстах?	Як можна навчитися фінансової грамотності?