Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 1. 5 клас. Хворостяний
Розділ 2. Дім, який ми будуємо
У цьому розділі ти:
- продовжиш знайомство з казками, байками;
- дізнаєшся про звукові явища в системі приголосних звуків;
- продовжиш знайомство з нормами літературної вимови;
- досліджуватимеш службові частини мови та вигуки, зокрема звуконаслідувальні слова (у зв’язку з голосними та приголосними звуками);
- учитимешся писати анотацію.
Ключові слова:
Фольклор, байка, казка, уподібнення, звуконаслідування, орфоепія, орфографія.
- Мар’яна Савка «Україна»
- Леонід Глібов «Лисиця-жалібниця», «Щука, Муха і Бджола», «Жаба і Віл»
- Мар’яна Прохасько, Тарас Прохасько «Хто зробить сніг. Куди зникло море»
- Девід Вольямс «Бабця-бандитка»
Тема 2.1. Дбаю про себе та інших
ФОЛЬКЛОР. НАРОДНА КАЗКА. ВИДИ КАЗОК. КАЗКИ ПРО ТВАРИН
Казка — фольклорний твір про вигадані події.
У народних казках перемагає добро, справедливість, любов. Винагороджуються працьовитість, чесність, щирість, сміливість, а лінь, заздрість, злість, боягузтво засуджуються.
ВИДИ НАРОДНИХ КАЗОК
|
Казки про тварин |
Чарівні казки |
Побутові казки |
|
Головні персонажі — тварини. У тваринах втілено риси характеру людини. Лисиця — хитра, заєць — боязкий. |
Діють люди і тварини, відбуваються чарівні перевтілення, дивовижні пригоди в чарівному царстві, де борються добрі та злі сили, є чарівні предмети, які допомагають головному герою. |
Казки, у яких головними персонажами були найчастіше розумний бідний селянин чи солдат, мудра дівчина тощо. |
|
«Лисиця і Журавель», «Пан Коцький» |
«Котигорошко», «Микита Кожум'яка» |
«Мудра дівчина» |
1. Прочитай народну казку «Чапля, Черепаха та Рак». Дай відповіді на запитання.
• Чи піклуєшся ти про себе? Який це має вигляд? Як ти дбаєш про інших? Розкажи про це.
ЧАПЛЯ, ЧЕРЕПАХА ТА РАК
Казка
• Як ти думаєш, де відбуватимуться події? Що станеться?
Десь-не-десь та колись давно жила-була коло однієї річки чапля. Усім звісно, що кожна чапля живе коло річки або коло болота, бо вона звідтіль кормиться: ловить рибку, жабів та всяку водяну твар, — та тим і живе на світі. Так і оця чапля жила собі коло річки. Довгенько вона уже тут жила, ловила з річки рибу й тим годувалася.
От як прожила вона уже скільки годів, так зробилась дуже стара і уже не здужала сама і риби піймать. А їсти все-таки щодня хочеться. Думала, думала вона, як своєму горю пособить, та так нічого і не вигадала.
На її щастя, прийшла до неї один раз у гості стара черепаха, що жила у тій річці. А черепаха та колись давненько у неї кумувала, так ото, було, як коли і ходить стару чаплю провідать. Прийшла до чаплі черепаха, сіли вони під кущиком комишу та й сидять, гостюють.
• Що трапилося з чаплею? Доведи свої слова рядками тексту. З ким чапля зустрілася? Як ти думаєш, яку пораду черепаха дасть чаплі? Що буде далі?
Стала чапля хвалиться черепасі про свою старість та гірке життя, а черепаха й каже:
— Треба вам, кумасю, пособить у вашому горі! У річці риби наплодилось такого багато, що уже стає тісно, і через те й мені життя плохе. Я надумала ось яку штуку: як вернусь я назад, так розкажу усім рибам, що чула од вас, що люди хочуть випустити із річки воду і виловить усю рибу; а як хто хоче живий остаться, так нехай попросить вас перенести їх у другу річку. От ви і будете потрошку ту дурну рибку носить та тим і будете до смерті кормиться.
Дуже дякувала чапля своїй кумі за таку гарну вигадку. А черепаха вернулась у річку, зібрала коло себе великий гурт риби та й каже.
— Ходила я в гості до своєї куми чаплі, так чула од неї, що над нашою річкою збирається велике лихо...
— Яке? — питають швиденько цікаві рибки.
— Таке велике лихо, що й розказувать страшно! Збираються люди з нашого ставка випустить воду, щоб виловить усю чисто рибу... Для мене це діло не дуже страшне, бо люди мною не користуються; та як захочу, так і сама перелізу із цієї річки в другу; а от вам, рибам, прийдеться, мабуть, усім пропасти!
Перелякалась у річці уся риба, почувши від черепахи отаке лихо. Зачала вона од великого горя скрізь по річці метаться, стрибать та підкидаться, а як помогти собі в такій біді — не знає. Зібралось знову коло старої черепахи чимало риби, та й стала вона уся гуртом просить черепаху, щоб порадила, що їй тепер робить у такій великій пригоді.
А черепаха й каже:
— Знаю я одно средство, як вам од свого лиха утекти. Як настане завтра утречко, та побачите ви над берегом стару чаплю, мою куму, так ви і просіть її, щоб вас порятувала. Вона дуже добра птиця і від того, знаю, не відмовиться. Просіть її, щоб попереносила вас у другу річку... Ото тільки біда, що вона уже дуже стара стала, так за раз багато не візьме... Ну, а все-таки хоч по одній кожний день носитиме, так і то добре!
Рано утречком, тільки стало світать, а риба уся так і сунула до берега, де стояла коло води стара чапля. Дуже зраділа чапля та іще більше стала дякувать кумі за добру вигадку. А риба підплила до самої чаплі, та кожна і просить, щоб скоріше її од великої біди порятувала. Вибрала чапля найбільшу рибину, узяла її та й понесла нагору; а як одлетіла уже далеченько від річки, так там сіла собі любенько та й і з’їла ту рибу, а кісточки на місці кинула.
Стала вона так щодня носить рибку з річки та їсти; та й підправилась на старості. Багато вона отак виносила риби з річки...
• Що порадила черепаха чаплі? А рибам? Про кого черепаха турбувалася? У яких рядках про це йдеться? Що сталося? Що буде далі?
Один раз довідавсь і старий рак від риби про те саме їхнє лихо, що люди думають випустить з річки воду. Хоч і старий він був — той рак, — а все-таки і йому не хотілось попасти до людей у руки, бо він давненько іще чув, що люди варять рака у кип’ячій воді та їдять і ласують ними ще дужче, ніж рибою. От він підліз і собі аж до берега, де стояла чапля, та й проситься, щоб вона віднесла і його туди, де вона рибу носить. А чапля зроду не бачила раків, бо вони усе сидять аж на самому дні, а тільки чула вона від людей, що вони дуже добрі.
— А хто ти такий? — питає чапля.
— Та я ж рак.
— Ну, якщо ти рак, так давай я тебе зараз віднесу, бо я раків ще не носила, — каже чапля.
Узяла вона рака та й понесла. Принесла вона його аж на те місце, де щодня їла рибу. Побачив рак, що там валяється багато риб’ячих кісток, та й догадався, нащо чапля сюди рибу носить. Тільки хотіла чапля його клювать, а він ухопився обома клешнями за шию та й задавив її, а сам вернувся у річку та й розказав рибі чисто все, як було.
Тоді тільки риба узнала, який великий ворог був для неї ота стара чапля, і дуже дякувала старому ракові, що він її задавив.
• Про кого турбувалися чапля; черепаха; рак?
• Чи могли вони порозумітися? Чому?
• Чого вчить ця казка?
2. У тексті є слова годів, средство, узнала, утречко. Добери до них нормативні відповідники. Чому в тексті вжито саме такі слова?
3. Відредагуй речення. Запиши в зошит відредаговане.
Получається, що черепаха надурила рибів. Вони, канєшно, були друзями, но так робити нільзя. Добро та справедливість должні перемагати.
4. Напиши казку від імені одного з персонажів.
ГРАФІКА. АЛФАВІТ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Щоб записати слова, речення, тексти, ти використовуєш букви (літери).
Буква (літера) — це графічний знак, який слугує для позначення звука на письмі.
Графіка — розділ науки про мову, який вивчає знаки письма.
Крім букв, існують також графічні знаки. Наприклад:
|
апостроф |
Дефіс |
знак наголосу |
знак перенесення |
|
ʼ |
- |
ˈ |
- |
|
розділові знаки |
|||
|
крапка |
кома |
тире |
двокрапка |
|
. |
, |
— |
: |
Усього в українській мові 33 букви. Вони розміщені в певному усталеному порядку. Цей порядок має назву алфавіт, або азбука, або абетка.
5. Уклади список із 10 прізвищ, імен і по батькові твоїх однокласників / однокласниць.
Зразок. Архипенко Олександр Сергійович, ... .
6. Завдання на вибір. Обери одну з пропонованих тем. Уклади список із 15 слів за абеткою (до цієї теми).
- 1. Улюблені книжки.
- 2. Письменники / письменниці.
- 3. Герої казок, мультфільмів, фільмів.
- 4. Улюблені страви.
7. Розкажи про співвідношення звуків і букв за таблицею. Добери приклади для кожної букви.
СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ
8. Випиши в зошит слова у два стовпчики: 1) у яких букви я, ю, є позначають один звук; 2) у яких ці букви позначають два звуки.
Покоління, міфологію, праця, єдиний, Гея, який, порівнювати, Рея, Запоріжжя, сміливістю.
9. Запиши слова фонетичною транскрипцією.
Ялина, юрба, єнот, листя, вірністю, мрія, пір’я, їхати.
ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ. ВІРШОВА ТА ПРОЗОВА ФОРМИ СЛОВЕСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ВІРШІ. АЛІТЕРАЦІЯ
10. Пригадай, які звуки належать до дзвінких, а які — до глухих приголосних.
Розглянь малюнки. Чому сталося непорозуміння?
- У мене грип.
- Я читала казку.
Деякі приголосні утворюють пару дзвінкий — глухий.
11. Розглянь таблицю. Назви приголосні, які утворюють пари. Назвй приголосні, які пари не утворюють.
ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
12. Прочитай вірші. Який настрій викликає в тебе кожен із них? Чому?
САМОТНІЙ САД
Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг, —
Сумно стогне сонний струмінь.
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить, —
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад, —
Срібно стеляться сніжинки —
Спить самотній сад...
Володимир Кобилянський
РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, —
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз у раз скрипів.
Тарас Шевченко
• Які приголосні звуки найчастіше повторено у кожному з віршів?
• Як ти гадаєш, чи випадково поети змальовують картини природи словами з такими звуками?
Алітерація — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змісту.
13. Випиши з вірша Тараса Шевченка по 6 слів, які починаються дзвінкими та глухими приголосними.
|
Починаються із дзвінких приголосних |
Починаються з глухих приголосних |
14. Щоденник подвійних нотаток.
Запиши строфу (стовпчик вірша), яка тебе найбільше вразила / тобі сподобалася / змусила щось згадати, про щось подумати в першому стовпчику таблиці, а свій коментар щодо неї — у другому.
|
Строфа |
Мій коментар |
БАЙКА. ТЕМА. МОРАЛЬ. ПЕРСОНАЖІ. ПЕРЕКАЗ
Слово байка утворене від слова «баяти», тобто розповідати. Байки створюють для того, щоб спонукати людей замислитися над своїми вчинками.
Байка — коротка прозова чи віршована розповідь повчального характеру з яскраво сформульованим висновком — мораллю, який надає розповіді алегоричного змісту.
|
Особливості байки |
|||
|
Алегорія |
Мораль |
Життєва ситуація |
Персонажі |
|
Приховане зображення рис характеру людини через учинки тварин чи рослин |
Повчальний висновок |
Зображення конкретного випадку із життя (часто комічного) як такого, який усім відомий (типовий) |
Найбільш розповсюджені — тварини, які діють як люди |
Персонажами байки є зазвичай тварини, але можуть бути й речі: окуляри, камінь, виноград тощо або люди: кухар, гість, швець та інші. Байка вчить важливих життєвих правил, учить пізнавати себе, замислюватися над власними вчинками й змінюватися на краще.
Деякими ознаками байка схожа на міф, казку про тварин, анекдот і прислів’я. Байка близька до міфів як одна з давніх форм усвідомлення людиною світу, подій, що з нею відбуваються. Історія, яку розповідає байка, нагадує народну казку про тварин, у якій вони діють як люди. Комічні ситуації нагадують народні анекдоти, що смішать, але й навчають. А мораль байки схожа на прислів’я, вона може стати афоризмом.
Афоризм — короткий, влучний, оригінальний вислів, що виражає узагальнену думку в легкій для запам’ятовування формі. Цей вислів згодом неодноразово повторюють (відтворюють) люди.
• Що спільного між народними казками про тварин і байками? Чим вони відрізняються?
• Чому байки актуальні й у наш час?
15. Завдання на вибір.
- 1. Створи прозову байку, мораллю якої є прислів’я. Запиши її.
- 2. Знайди народний анекдот. Перетвори його на байку. Запиши.
- 3. Згадай улюблену казку про тварин. Запиши її стисло як байку.
• Які риси характеру описують у байках за допомогою образів тварин? Чому саме на цих тварин люди звертають увагу, коли думають про певну рису характеру?
• Які людські риси засуджують? Наприклад, вовк — дурість; лисиця — хитрість.
Спочатку байки існували в прозовій формі. Пізніше їх переспівали у віршовій формі. За збіркою байок Езопа навчали дітей в Афінах у Давній Греції.
16. Т-схема. Байка — це водночас забавка та серйозні роздуми. Чи погоджуєшся ти із цією думкою?
17. Прочитай байку давньогрецького письменника Езопа, якого називають «батьком байки».
Езоп
МУРАШКА І ЖУК
Байка
У літню пору Мурашка, гуляючи по полю, збирала зернятка пшениці та ячменю і запасалася кормами на зиму. Побачив її Жук і здивувався, що вона така роботяща: працює навіть у той час, коли всі інші тварини, забувши про працю, відпочивають. Мурашка промовчала. Та коли прийшла зима й дощ розмив гній, зголоднілий Жук прийшов до Мурашки попросити трішки харчів. Тоді Мурашка сказала йому: «О Жуче, якби ти працював тоді, коли я, замість того, щоб лаяти мене, тобі не бракувало б тепер їжі».
Так і люди: при достатках не думають про майбутнє і тяжко бідують, коли їм зрадить доля.
Переклад Юрія Мушака
• Яка мораль цієї байки? Як, знаючи мораль байки, ти сприймаєш образ Мурашки?
• Проаналізуй будову байки за схемою.
БУДОВА БАЙКИ
БАЙКА. ТЕМА. МОРАЛЬ. ПЕРСОНАЖІ. ПЕРЕКАЗ
18. Прочитай байку «Мурашки й Цикада».
Езоп
МУРАШКИ Й ЦИКАДА
Байка
Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».
Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.
Переклад Андрія Білецького
Літературознавча довідка
«Мурашка і Жук» — одна з найвідоміших байок Езопа. Хоч більшої популярності набула байка, де замість Жука з’являється Цикада, яка «співала і веселила перехожих», на що Мураха відповів «Ну, так потанцюй узимку».
Французький поет Жан де Лафонтен змінив цей сюжет. Езопівського жука чоловічого роду перетворив на Лафонтенівську цикаду жіночого роду. Оскільки слово «мураха» (la Fourmi) у французькій мові теж жіночого роду, то вийшов сюжет не про двох істот чоловічого роду, як у Езопа, а про двох — жіночого роду.
Героїні байки:
• Мурашка — старанність, працелюбність, поміркованість.
• Цикада — легковажність, незавбачливість, несумлінність.
Мораль: не можна в житті бути безтурботними та не дбати про майбутнє.
Засуджено: лінощі, безпорадність, легковажне ставлення до життя.
Мова байки: лаконічна, суха, ділова; сюжет — один із найпопулярніших у світовому байкарстві.
• Проаналізуй будову байки за схемою на с. 66.
БАЙКА. ТЕМА. МОРАЛЬ. ПЕРСОНАЖІ. ПЕРЕКАЗ
19. Прочитай байку Леоніда Глібова «Коник-стрибунець». Дай відповіді на запитання.
Леонід Глібов
КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
Байка
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець,
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
Коли гульк — аж в степ широкий
Суне злючая зима. Коник плаче,
серце мліє;
Кинувсь він до Мурав’я;
— Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
— Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
— Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те;
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав... —
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо боже,
— Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
• Про що йдеться в байці?
• Як описує байкар персонажів? Чому?
• Яка мораль байки?
• Проаналізуй будову байки за схемою на с. 66.
20. Пригадай звуки, які видають різні комахи. Як ти можеш їх записати? Порівняй звичайні вигуки та звуконаслідувальні слова.
|
Звичайні вигуки |
Вигуки — звуконаслідувальні слова |
|
Позначають емоції, почуття, волевиявлення мовця |
Позначають звуки навколишньої дійсності |
|
Закріплені в мові (у словнику) й упізнавані мовцями |
Часто є індивідуальними, ситуативно створюваними |
|
Певний вигук співвідносять здебільшого з визначеною емоцією, почуттям чи волевиявленням |
Певне звуконаслідувальне слово може співвідноситися зі звуковими виявами різних предметів чи явищ |
|
Мають здебільшого усталену форму написання |
Можуть бути написані по-різному (без дефісів, із дефісом чи дефісами, із повторюваними буквами) |
• Наведи приклади різних написань звичайних вигуків і звуконаслідувальних слів.
Довідка. А-а-а, о-го-го, ха-ха-ха, киць-киць, ш-ш-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, кру-кру, кукуріку, ках-ках-ках, гав-гав, му-у-у, тьох-тьох-тюї, тік-так, дзень, брязь, бах.
21. Проаналізуй таблицю.
• Випиши в зошит слова, у яких сполуки букв ДЖ і ДЗ потрібно вимовляти як один звук.
Дзижчання, джерґотання, підживлення, джмелевий, підземелля, дзвякнути, дзеленькати, дзюркіт.
22. Прочитай про мандрівний сюжет. Чи можна сказати, що сюжет байки про Мурашку і Жука / Цикаду / Коника є мандрівним?
Мандрівний сюжет — історії на ту саму тему, з подібним перебігом подій і схожими персонажами у фольклорі та літературах різних народів.
Мандрівний герой — персонаж, який діє в казках різних народів із різними іменами та в дещо інших ситуаціях, але наділений тими самими рисами характеру.
Алегорія — приховане зображення рис характеру людини через учинки тварин чи рослин.
23. Поміркуй, чому митці різних часів і народів створювали власні байки, звертаючись до творів, написаних попередниками. Чому такі байки все-таки можна вважати оригінальними? Чи збагатилися культури різних народів завдяки таким творам?
