Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 1. 5 клас. Хворостяний
Тема 3.2. Пізнаю і бережу мову
ЗАКОНОМІРНОСТІ ЧЕРГУВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ І СПОЛУЧНИКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВИ
1. Мозковий штурм. Попрацюйте в групах. Поміркуйте над запитанням: «Чому українська мова милозвучна?». Використовуйте схему на форзаці підручника, щоб записати свої ідеї.
Однією з причин милозвучності мови учені вважають чергування прийменників у / в / ув / уві / вві; з / із / зі / з; і сполучників і / й / та (=і).
2. Ознайомся із закономірностями чергування.

3. Устав пропущений прийменник (у чи в). Запиши в зошит.
Було ... Києві; лежала ... шухляді; плавала ... воді; світлини ... фотографа; ліси ... хвої; перерва ... навчанні; їхати ... вагоні.
4. Устав пропущений сполучник (і чи й). Запиши в зошит.
Мама ... я; він ... вона; прийшла ... зробила; зайшов ... сказав; чесність ... справедливість; радість ... сум; радість ... ентузіазм.
5. Обери правильний варіант (відповідно до закономірностей милозвучності української мови) і запиши речення в зошит.
Ворони (і/й) яструби; брати (і/й) сестри; попереду (і/й)де; вона (і/й) не хотіла; (у/в)поратися зі справами; отже, (у/в) тебе радість; вони (у/в) столі; зайди (у/в) свою квартиру; був (у/в) Одесі.
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Іноді, коли утворюється нове слово або слово змінюється, приголосні збігаються, і вимовляти таке слово стає складно. Що робити? Тоді один звук випадає. Ти можеш легко вимовити це слово. А ще воно стає милозвучним. Таке явище має назву спрощення.
6. Ознайомся з таблицею.
СПРОЩЕННЯ
|
Види спрощень (які звуки випадають) |
Приклади |
||
|
У вимові й на письмі |
-стл- → -сл- |
щастя — щасливий |
|
|
-стн- → -сн- |
перстень — персня |
||
|
-ждн- → -жн- |
тиждень — тижневий |
||
|
-здн- → -зн- |
проїзд — проїзний |
||
|
-скн- → -сн- |
тиск — тиснути |
||
|
-зк- → -зн- |
брязк — брязнути |
||
|
-шчк- → -шк- й інші |
дощок — дошка |
||
|
Лише у вимові |
-стс- → [с:] |
шістсот [ш’іс:о́т] |
|
|
-стд- → [зд] |
шістдесят [ш’іздеис'а́т] |
||
|
-стч- → [шч] |
невістчин [неив’і́шчин |
||
|
-стц(і) → [с'ц'] |
артистці [арти́с'ц'і] |
Зверни увагу! Ці слова однотипні (утворені від іменників із кінцевим твердим [т]: турист, агент, гігант) |
|
|
-стськ- → [с'к] |
туристський [тури́с'кий] |
||
|
-нтст- → [нст] |
агентство [аге́нство] |
||
|
-нтськ- → [с'к] |
гігантський [г’іга́н'с'кий] |
||
|
Винятки |
НЕМАЄ спрощення: • у словах кістлявий, пестливий, хвастнути, зап’ястний, дев’яностники. Спрощення лише у вимові: • у словах хворостняк, шістнадцять. |
||
|
Орфограма: спрощення в групах приголосних |
|||
7. Спиши, уставляючи букви там, де це потрібно.
Ус..на розповідь; зап’яс..на прикраса; капос..ний кіт; пес..ливі слова; доблес..ний боєць; кіс..лява риба; облас..не місто; виїз..ний пікнік; контрас..ні кольори; хвас..ливий заєць.
8. До поданих слів добери спільнокореневі, у вимові яких відбувається спрощення.
|
Радість, совість, вартість, заздрість, гідність, злість, жалість, рідкість, доблесть, якість, чесність |
Злісний, жалісний, заздрісний, вартісний, совісний, якісний, радісний, доблесний, рідкісний, гідний, чесний |
Зразок. Користь — корисний.
9. Запиши слова правильно.
Сер..цевий, виїз..ний, аген..ський, невіс..ці, захис..ний, безчес..ний, кіс..лявий, пристрас..ний, буревіс..ник, тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний, радіс..ний, перехрес..ний, піс..ний, заздріс..ний, рідкіс..ний, ненавис..ний, шіс..сот, компос..ний, кількіс..ний, кіс..лявий, аген..ство, улес..ливий, контрас..ний, ціліс..ний, шелес..нути, тріс..нути, тиж..невик.
10. Запиши слова, згрупувавши їх: 1) ті, у яких є спрощення приголосних; 2) ті, у яких його немає.
Безшелес..но, корис..но, шіс..надцять, заздріс..ний, звіс..но, безжаліс..ний, хвас..ливий, улес..ливий, віс..ник, канос..ний, облас..ний, аванпос..ний, зліс..ний, балас..ний, форпос..ний, якіс..ний, доблес..ний, хворос..няк.
11. Спиши, уставляючи, де треба, пропущені букви; обґрунтуй написання слів.
Пристрас..ний, проїз..ний, випус..ний, верес..нути, облас..ний, свис..нути, гіган..ський, студен..ський, перс..ні, корис..ливий, передвіс..ник, учас..ник, швидкіс..ний, буревіс..ник, тис..нути, улес..ливий, прихвос..ні, влас..ний, медаліс..ці, жаліс..ливий, доблес..ний, зліс..ний, ціліс..ний, навмис..не, совіс..ні.
12. Поміркуй: у якому роді літератури найповніше можна реалізувати милозвучність мови? Чому ти так уважаєш?