Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 1. 5 клас. Хворостяний
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Слова Павла Чубинського
Музика Михайла Вербицького
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Вітаємо, друже / подруго!
Навіщо ти вивчатимеш українську мову і літератури?
Дивне запитання, подумаєш, мабуть, ти. Усі ж вчать, і я також маю. Подумай ще. Чим для тебе важливе вивчення мови? Ти навчишся розуміти та відчувати слово в усій його цілісності й неповторності, використовувати його, спілкуючись усно та письмово, читаючи й записуючи свої думки й почуття, використовувати знання і навички, спілкуючись у реальному та віртуальному світах. І поступово «збереш» свою мовну картину світу. Вивчене допоможе тобі створювати й підтримувати стосунки, досягати успіху в різних сферах життя, оскільки такі знання і вміння потрібні скрізь.
Ти, можливо, почнеш розуміти цінність мови для власного життя, і, впевнені, будеш берегти її, нашу українську мову — багату, мелодійну й виразну. Українська мова — державна мова. І кожна людина, яка мешкає в Україні, має її шанувати та вчити.
Ти також почнеш глибше розуміти літературу — мистецтво слова. Усвідомиш, що література допомагає людині пізнавати саму себе й інших людей, світ довкола.
Підручник створено для тебе. Щоб легше було орієнтуватися на його сторінках, ознайомся з рубриками та завданнями, які ти будеш виконувати.
Прочитай назви рубрик і їхній опис. Подумай, які завдання чекають на тебе.
У рубриці Читаю для себе ти зможеш знайти імена авторів / авторок і назви творів, які ми радимо прочитати.
У рубриці Пишу для себе тобі запропоновано теми для написання есеїв, щоб ти міг / могла письмово висловитися про свої думки та почуття щодо тем, які було розглянуто на уроках.
Ми живемо в інформаційному світі, тому в підручнику є рубрики Досліджую медіа (запропоновано завдання, щоб навчитися аналізувати медіатексти) і Віртуальний клас (допоможе навчитися використовувати можливості гаджетів для виконання різноманітних завдань). Інтернет пропонує безліч можливостей для списування відповідей, але це не дасть тобі міцних знань і навичок, які потрібно здобувати самостійно.
Рубрика Дискутую запропонує тобі поділитися своїми поглядами на проблему та дізнатися про погляди інших людей. Можливо, таке обговорення змусить подумати про проблему під іншим кутом зору.
Виконуючи завдання з рубрики Учися вчитися, ти з’ясовуватимеш, як тобі краще навчатися: який спосіб найкраще використати, щоб знайти потрібну інформацію, її опрацювати й зрозуміти, як її швидше запам’ятати, як вчитися концентрувати увагу й чому це важливо.
У рубриці Розв’язую проблемне завдання вміщено опис життєвих ситуацій, розгляд яких ти зможеш зробити після читання текстів.
У рубриці Працюю самостійно / удома вміщено завдання, які ти зможеш виконати самостійно на уроці або вдома.
Світ мови та літератури надзвичайно цікавий! Переконайся в цьому сам / сама!
Щиро — автори
Розділ 1. Пізнаю різноманіття світу
У цьому розділі ти вивчатимеш:
- як мова допомагає пізнавати світ;
- чим різняться мова і мовлення;
- як співвідносяться світова, зарубіжні та національна літератури;
- що таке література й чим вона відмінна від фольклору;
- що таке міф і легенда;
- чому потрібно враховувати ситуацію спілкування і комунікативні наміри співрозмовників.
Ключові слова:
Мова, мовлення, ситуація спілкування, комунікативний намір.
Міф, фольклор, література, художній образ.
- Сергій Плачинда «Міфи і легенди стародавньої України»
- Міфи народів світу
- Леся Українка «Вже сонечко в море сіда…»
- Ліна Костенко «Я хочу на озеро Світязь»
Тема 1.1. Спілкуюся й вивчаю світ
ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА — ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
1. Попрацюйте в парі. Уявіть, що мови не існує. Складіть список із 5 дій, які ви не зможете зробити. Покажіть ці дії жестами однокласникам й однокласницям, щоб вони відгадали їх.
Ти отримуєш і передаєш інформацію у вигляді повідомлень. Повідомлення можна подати текстовим, звуковим, графічним, відео та комбінованим способами, а також у вигляді умовних знаків і жестів.
2. Назви приклади способів подання повідомлень.
СПОСОБИ ПОДАННЯ ПОВІДОМЛЕНЬ
• За яких способів подання повідомлень ти використовуєш мову? Чому?
• Чи можна передати повідомлення, не знаючи мови?
3. Розкажи про значення мови для людини, використовуючи схему. Наведи приклади зі свого життя, які б це підтверджували.
МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ
Зразок. Мова потрібна для того, щоб ... . Наприклад, ... .
4. Розглянь листівки й розкажи, з якою метою їх створили. Порівняй їх. Яка листівка справила на тебе найбільше враження? Чому?
• Подумай, які речення: розповідні, питальні чи спонукальні записані на листівках.
• Чи схожі листівки на меми? Чому?
• Продовж речення «Я вивчаю українську мову, тому що...»
Мем — одиниця культурної інформації. Графічне зображення з несподіваним підписом для поширення в соцмережах.
5. Попрацюйте в групі. Придумайте мем про важливість вивчення української мови.
6. Прочитай текст. Визнач його тему й основну думку. Добери заголовок. Поясни свій вибір.
У всіх державах світу є державна (офіційна) мова, яку мають знати всі громадяни та громадянки. За її допомогою вони можуть порозумітись одне з одним та брати участь у суспільному житті. Ми живемо в Україні. Тож для нас важливим є знання української мови, яка визнана державною в статті 10 Конституції України.
Якими мовами говорять в Україні? В Україні, крім державної, люди говорять кримськотатарською, болгарською, гагаузькою, молдовською, польською, ромською, румунською, угорською й іншими мовами. Це мови народів, які живуть в Україні.
Бережіть українську мову! Піклуйтеся про чистоту й виразність українського слова!
• Якою мовою спілкуються українці й українки? Чому?
• Якою мовою спілкуються громадяни та громадянки України? Чому?
• Складіть у парах 5 запитань за змістом тексту, які б починалися питальними словами: хто, що, де, коли, чому. Знайдіть відповіді в тексті.
• Випиши з тексту 5 іменників, 4 прикметники і 3 дієслова в накреслену тобою таблицю.
• Випиши з тексту 3 розповідні речення, 2 питальні, 1 спонукальне.
• Накресли схему однорідних членів виділеного речення.
БІБЛІЯ. БІБЛІЙНА ЛЕГЕНДА
7. Прочитай біблійну легенду.
• Чому у світі є багато мов? Чому немає однієї мови, щоб усі розуміли одне одного?
ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА. ІСТОРІЯ ПРО НЕПОРОЗУМІННЯ
Біблійна легенда
• Чому заголовок має таку назву? Як ти вважаєш, про що йтиметься в тексті?
У ті далекі часи по всій землі була одна мова й усі люди розуміли одне одного. Нащадки Хама мандрували зі сходу й знайшли рівнину в Сеннаарській (Шумерській) землі, оселившись там. Вони навчилися замість каменю виготовляти цеглу з глини й обпалювати її у вогні. Замість розчину вони використовували земляну смолу (бітум).
І вирішили люди: збудуємо собі велике місто й велетенську вежу, заввишки до небес, і прославимося перед тим, як розійдемося по всій землі.
І зійшов Господь подивитися на місто й на вежу, що її будували люди.
І сказав Господь: «Ось один народ й одна в усіх мова, і не відступлять вони від того, що задумали зробити. Зійдемо ж і змішаємо їм мову, щоб вони не розуміли одне одного».
Пітер Брейгель Старший. Вавилонська вежа
Люди перестали розуміти одне одного. Будівництво міста й вежі припинилося, а люди розійшлися по всій землі.
Відтоді почали називати те місто словом «Вавилон», що походить від дієслова «змішувати».
І хоча не добудували люди Вавилонську вежу, про неї знають у всьому світі як про символ того, що неможливо робити спільну справу, не маючи спільної мови, а метою великої справи не може бути лише власна слава.
Переклад Георгія Коваленка
• Чому люди вирішили побудувати високу Вавилонську вежу? Чому їм це не вдалося? Чому важливо порозумітися, коли робиш спільну справу?
8. Прочитай біблійну легенду.
ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА
Минуло багато років. Ноєвих нащадків ставало все більше. Вони були одним народом і розмовляли однією мовою. І ось надумали вони якось себе звеличити та й кажуть: «Збудуймо собі місто й вежу, та таку, щоб її вершина сягала аж до неба. Тоді ми не будемо розпорошені по всій землі, а міцно триматимемось одне одного».
Тоді Господь зійшов подивитися на місто й вежу, які споруджували люди, і сказав: «Ось один народ, і в нього одна мова, — і що б вони не робили, усе буде їм під силу. Але, щоб вони не величалися, зійдімо й змішаймо їхню мову, щоб не розуміли одне одного».
І ось люди перестали розуміти одне одного, і змушені були облишити будівництво.
А те місто, що вони будували, назвали Вавилон, що означає «змішання». І розпорошив їх Господь по всій поверхні землі.
Біблія, Бут. 11:1-9
Переклад Георгія Коваленка
• Чому люди вирішили будувати вежу й не добудували? Чому люди, які говорять однією мовою, іноді не можуть порозумітися? Чому люди, які говорять різними мовами, можуть порозумітися?
Літературознавча довідка
Текст про Вавилонську вежу є в Біблії. Біблія — це пам’ятка писемності та релігійна книга. Слово Біблія походить із давньогрецької мови й означає «книги». У давнину книгою називали сувій папірусу або скріплені аркуші пергаменту, на якому записували текст. Біблія складається з двох частин: Старого та Нового Заповітів. Заповіт — союз, угода, яку (згідно з Біблією) у давнину уклав Бог зі стародавніми євреями. У Старому Заповіті зображено події до народження Ісуса Христа. У Новому Заповіті — розповідь про Христа.• Порівняй перекази, використовуючи діаграму Венна. Використовуй пам’ятку наприкінці підручника.
9. Запиши групи споріднених слів.
Бібліотекар, бібліотека, бібліотекарка, бібліотечний, Біблія, біблійний.
• Від якого слова походить слово бібліотека?
• Розглянь лінію часу. Подумай, у яких бібліотеках могли б зберігатися такі книги.
10. Уяви, що ти спілкуєшся онлайн з однолітками з різних країн світу, які розмовляють різними мовами. Чи можете ви порозумітися? Обговоріть у групах способи взаємодії з ними.
11. З’єднай фразеологізм і його значення. Запиши парами. Які з них відображають ідею біблійної легенди?
|
Вести мову Городити теревені Жувати слова Знаходити (знайти) спільну мову |
Говорити нерозбірливо Стати іншим Не розуміти одне одного Досягати повного взаєморозуміння з ким-небудь Повідомляти щось Говорити щось беззмістовне |
12. Завдання на вибір.
- 1. Створи свою листівку про українську мову за допомогою цифрових інструментів.
- 2. Напиши роздум «Чому для мене важливо вчити українську мову?».
МОВА І МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА
13. Попрацюйте в парі. Порівняйте поняття мова і мовлення. Чим вони схожі, а чим відрізняються?
Розрізняй поняття мова і мовлення.
Мова — засоби (слова, словосполучення, речення, тексти тощо) для спілкування. Мова «виявляє себе» у мовленні.
Мовлення — це процес використання мовних засобів, наче мова «працює».
14. Розглянь схему. У яких ситуаціях ти береш участь у мовленнєвій діяльності? Пригадай і розкажи життєві ситуації, коли ти передаєш чи отримуєш повідомлення від різних людей.
15. Уяви себе в лісі. Які звуки лунають? А зараз, у школі, які звуки, крім звуків мовлення, ти чуєш?
Ти чуєш безліч природних звуків: шум дощу, плюскіт хвиль, дзвінок на урок тощо. Звуки — це коливання повітря.
Ти можеш приблизно відтворити навколишні звуки, передати особливості реального звучання предметів і явищ за допомогою звуконаслідувальних слів. Вони відтворюють звуки природи, механізмів тощо: кукуріку, гав-гав, му-у-у, тік-так, дзень, ш-ш-ш.
Звуконаслідувальні слова — це вигуки.
Звуконаслідувальні слова на письмі найчастіше відокремлюють знаками оклику.
16. Завдання на вибір. Запиши звуконаслідувальні слова за зразком.
1. Шурхіт листя, плюскіт морських хвиль, тріск снігу, гудіння вітру в трубі, скрип дверей, цокання годинників, булькання окропу, капання води з бурульки, шкварчання яєчні, брязкання посуду, сигнал машини.
2. Дзижчання бджоли, нявчання кота, гавкіт собаки, ґелґотіння гусей, мукання корови.
3. Коли ти кашляєш, чхаєш, ідеш по снігу, б’єш у барабан, показуєш, що потрібно йти тихо, смієшся.
Зразок. Дзижчання бджоли — дж-дж-дж, ... .
Гав! Вув! Ґе-ґе-ґе! Ґел-ґел! Кар! Ках! Кру! Ку-ку! Курли! Ку-ку-ріку! Me! Му-у-у! Мур-мур! Няв! Пі-пі! Пугу! Гу-у-у! Сюр-сюр! Тьох-тьох! Цвірінь! Тук-тук! Буль-буль! Дзень! Вжух! Дзінь! Тік-так! Ту-ту! Фурк! Ш-ш! Чах-чах! Чхи! Апчхи! Кахи! Кхм-кхм! Ху-у-х! Хі-хі-хі! Га-га-га! Фу-у-ух! Бах! Бу-у-ух! Кап! Лусь! Плюх!
Розрізняй слухання й аудіювання! Слухання — сприймання всіх звуків: музики, шуму грому й дощу, нявчання кота й дзеленчання дзвоника тощо. Аудіювання — слухання та розуміння усного мовлення людини.
Наша мова також звукова. Кожне слово має свою «звукову оболонку». Звуки мови потрібні тобі для розрізнення й розпізнавання слів. Усно ти спілкуєшся за допомогою звуків мовлення.
Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів. Це наче окремі пазли, з яких ти будуєш картинку — слово.
17. Назви (усно), які голосні та приголосні звуки є в пропонованих словах.
Шепіт, скрип, гуркіт, крик, свист, шурхіт, брязкіт.
Зразок. Шепіт — голосні: [е], [і]; приголосні: [ш], [п’], [т].
18. Прочитай слова та їхні значення. Запиши звуки, які ти «чуєш», уявляючи те, що означають ці слова.
Гармидер — відсутність або порушення ладу; безладдя; безладний галас; метушня. Шрапнель — розривний артилерійський снаряд, начинений кулями, призначений для ураження ворога. Штурх (штурхати) — несильним дотиком подавати який-небудь знак, звертати чию-небудь увагу на що-небудь.
Зразок. Гармидер — тсссс, трісь-трісь, вау, ... .
РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ: УСНЕ І ПИСЕМНЕ, ДІАЛОГІЧНЕ І МОНОЛОГІЧНЕ. МЕТА ЧИТАННЯ. АВТОР / АВТОРКА ТВОРУ. МОВА ОПОВІДАЧА Й ПЕРСОНАЖА
19. Прочитай уривок повісті Джеремі Стронґа. Проаналізуй текст, використовуючи запитання.
• Як ти почуваєшся, коли тобі потрібно знайомитися з новими вчителями / вчительками?
• Як ти думаєш, а як почуваються вчителі / вчительки, які вперше заходять до нового класу?
Джеремі Стронґ
ГАРМИДЕР У ШКОЛІ
Повість
• Як ти думаєш, як слова із завдання 18 може використати автор у тексті?
НОВА ВЧИТЕЛЬКА
(Скорочено)
Читання. Прочитай текст мовчки до зупинки.
Запала довга-предовга тиша, упродовж якої містер Шрапнель тупо дивився на телефонну трубку в руці, замість того, щоби покласти її на місце. Він поволі підводив погляд, доки не зустрівся очима з місис Штурх, шкільною секретаркою. Вона, уже занепокоєна, притулила руку до рота.
— Ой, містере Шрапнель, що сталося? Хто це телефонував?
Директор школи обережно поклав трубку назад на апарат і знову підняв очі на місис Штурх, уп’явшись у неї сталево-сірим поглядом.
— Це був містер Дейвід, місис Штурх. Сьогодні вночі він ходив уві сні, упав зі сходів і зламав собі руку і два ребра.
— Ой, бідний-бідний містер Дейвід, — розплакалася місис Штурх.
Вона не помічала, що директор зціпив щелепи, що, здавалося, він скреготів зубами з тихою люттю. Місис Штурх склала руки, як для молитви:
— Бідолашний, як же йому, мабуть, боляче! У нього ж і так хвора спина.
Для містера Шрапнеля це було вже занадто. Він скочив на ноги й вибіг з-за столу.
— Мене не цікавить, скільки там у нього зламаних ніг чи хворих спин, місис Штурх! Мене це не цікавить, мені все це абсолютно байдуже, якщо тільки він приходить щодня о десять на дев’яту і веде уроки для свого класу — для тридцяти двох дев’ятирічних хлопчиків і дівчаток. Це його робота, місис Штурх. Ви можете це збагнути?
• Про що ти дізнався / дізналася? Скільки осіб бере участь у кожному діалозі? Ким є співрозмовники / співрозмовниці? Як ти це зрозумів / зрозуміла? Що і як вони говорять? Що буде далі?
Секретарка вже аж тремтіла. У такі моменти вона замислювалася, чому вона все ще працює з містером Шрапнелем. Його вибухи люті були непередбачувані. Це нагадувало прогулянки із зав’язаними очима по мінному полю. Саме в такі хвилини їй пригадувалися діти з розбитими колінами, обдертими ліктями й подряпинами в найнесподіваніших місцях. Вона згадувала про синці та ґулі, які їй доводилося загоювати, і про сльози, які мусила витирати, — і тільки після цього вона могла собі пояснити, чому й досі працює в Далендонській початковій школі.
Містер Шрапнель нахилився до неї. Куточок його правого ока почав сіпатися. Він глянув через її плече на стіну позаду неї і тицьнув туди грубим пальцем.
— Ви бачите це, місис Штурх? Це шкільний розклад. Той, за яким працює школа. — Дивіться, дивіться! Понеділок, третє травня. Ось тут, бачите? Ось!
Секретарка поспішно кивнула, бо містер Шрапнель мало не ткнув її носом у розклад.
— І дивіться сюди, ось уроки містера Дейвіда в понеділок, третього травня. Математика, англійська, історія, а тоді, — директор понизив голос до замогильного шепоту, — природничі науки, місис Штурх, природничі науки. На якусь мить він збився з думки, а тоді знову повернувся до секретарки.
— А тепер скажіть мені, місис Штурх, хто вестиме уроки для класу містера Дейвіда сьогодні? А завтра? А післязавтра? Його не буде у школі щонайменше тиждень. Це катастрофа!
Секретарка заспокоїлася.
— Я зараз же зроблю кілька дзвінків, містере Шрапнель. Я впевнена, нам вдасться знайти заміну бідолашному містерові Дейвіду.
— І перестаньте називати його бідолашним! — заволав директор, утікаючи у свій кабінет. — Він зруйнує мені весь шкільний устрій! Удосконалення цього розкладу зайняло мені не один місяць!
Вона почула, як грюкнули двері, і полегшено відкинулась у своєму кріслі.
— Коли-небудь, — пообіцяла вона собі, — я скажу містерові Шрапнелеві все, що я про нього думаю. Гаразд, спробуймо зателефонувати до місис Перкінс. Вона раніше вже вела в нас уроки на підміні.
• Про що ти дізнався / дізналася? Що можеш розповісти про директора школи та його секретарку? Що і як вони говорять? Що буде далі?
Аудіювання. Послухай читання тексту вчителем / учителькою чи кимось із учнів / учениць.
Але в місис Перкінс, як на зло, ніхто не брав трубки. Місис Штурх дзвонила до інших учителів, які працювали на підміну, але всі вони або знаходили відмовки, або ж їх не було на місці. Місис Штурх почало здаватися, що ніхто не хоче навіть наближатися до їхньої школи, а тим часом вона вже підійшла до кінця свого списку.
Секретарка знову взялася за трубку. Номер місис Грін не відповідав. Таким чином, залишилася тільки міс Гармидер. У трубці почувся тільки один гудок, перш ніж на тому кінці взяли трубку й відповіли — дуже-дуже схвильованим голосом.
— Не турбуйтеся, — прощебетала міс Гармидер. — Я буду за хвильку. Та яке там, навіть швидше — за мить! Я тільки візьму сумку.
• Що ти дізнався / дізналася про міс Гармидер? Порівняй читання й аудіювання. Як тобі легше сприймати текст? Чому? Що буде далі?
Читання. Прочитай текст мовчки до зупинки.
Директор був задоволений новиною. Містер Шрапнель глянув на автостоянку. Міс Гармидер ніяк не давала про себе знати. Десь далеко почулося завивання сирени. «Мабуть, пожежники», — подумки відзначив він. Директор почав перекличку. Діти рівненькими рядами тихесенько заходили в школу. Звук сирени наблизився. Декотрі з дітей оберталися, щоби подивитися, чи машина із сиреною проїде перед воротами школи. Цікаво, це пожежники чи поліція? На розі вулиці звискнули колеса автомобіля — і з-за повороту виринула швидка допомога з увімкненими маячками і сиреною, яка ревіла голосом, що доводив до шалу. Усі зачаровано дивилися, як вона промчала повз школу. Навіть містер Шрапнель не втримався від того, щоби простежити, куди ж вона поїде. Раптом швидка допомога зупинилася, верескнувши гальмами, і на ній загорілися ліхтарі заднього ходу. Сирена й далі завивала. На боці водія опустилося віконце, у віконце висунулася рука, показуючи правий поворот. Тоді заревів мотор, зі скреготом увімкнулася передача, швидка допомога рвонула у в’їзну браму школи і, черговий раз звискнувши гальмами і шинами, зупинилася на автостоянці.
З машини вискочила невисока постать, тягнучи за собою шість різнокаліберних торб, сумок і пакетів, причому половина їх вмісту висипалася на асфальт. Вона швиденько озирнулася, а тоді провела рукою по зачісці, яка нагадувала вороняче гніздо. Губна помада піднімалася до половини одної з її щік, а тіні для очей були розмазані по більшій частині носа.
• Чому міс Гармидер мала такий вигляд? Що ти можеш розповісти про неї?
Аудіювання. Послухай читання тексту вчителем чи одним з учнів.
Жінка люб’язно посміхнулася містерові Шрапнелю й пішла до нього через майданчик, похитуючись під вагою сумок.
— Доброго ранку! — закричала вона ще звіддаля. — Який прекрасний ранок! Лілія Гармидер. Як ся маєте?
— А... а... — почав містер Шрапнель. — Ця швидка допомога...
— Надзвичайна, правда? Я купила її торік на розпродажу. І знаєте, досі все чудово працює: сирена, маячки...
— Я чув, — пробурчав містер Шрапнель.
— Ну що, пішли? Не будемо гаяти часу, — сказала міс Гармидер. — «Веди, Макдаф!», ну, це із Шекспіра.
Містер Шрапнель стиха зітхнув і поплентався за міс Гармидер у школу, підбираючи за нею все, що вивалювалося по дорозі з її сумок.
Переклад Андрія Поритка
Почуття. Що ти відчуваєш після прочитання тексту? Чому?
Факти. Знайди в тексті слова, які описують мовлення персонажів і їхні реакції на мовлення одне одного. Як мовлення та дії характеризують людей?
Думки. Чому повість має таку назву? Що буде відбуватися далі? Обґрунтуй свої думки рядками тексту.
Літературознавча довідка
Автор / авторка — реальна особа, яка створила художній твір.
Оповідач / оповідачка — особа в оповідному художньому творі, від імені якої провадять розповідь. Мова автора / авторки — це мова оповідача / оповідачки в художньому творі.
• Хто автор повісті «Гармидер у школі»? Хто він: прозаїк, поет чи драматург? Що ти можеш сказати про оповідача у творі?
• Прочитай уривок із тексту з мовою оповідача про міс Гармидер. Що ти можеш сказати про його ставлення до неї?
Мова персонажів — це мова дійових осіб твору. Вона передає їхні почуття, думки, допомагає зрозуміти характер.
20. Прочитай уривок тексту з мовою персонажа — міс Гармидер. Про що свідчить її мовлення?
21. Який спосіб ознайомлення з текстом для тебе був найлегшим: читання, аудіювання, аудіювання із зоровою підтримкою? Чому?
22. Уяви, що містер Шрапнель вивчив усі правила етикету та використовує їх. Зміни його діалог із секретаркою так, щоб він відповідав нормам етикету.
23. Випиши з тексту 5 іменників, 4 прикметники і 3 дієслова в накреслену тобою таблицю.
• Випиши з тексту 3 розповідні речення, 2 питальні, 1 спонукальне.
РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ: УСНЕ І ПИСЕМНЕ, ДІАЛОГІЧНЕ І МОНОЛОГІЧНЕ. СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. КОМУНІКАТИВНИЙ НАМІР
Спілкування — передавання інформації в будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу.
Ти спілкуєшся з різними людьми за різних умов. Із цього складається ситуація спілкування.
24. Розкажи про складники ситуації спілкування за схемою. Наведи приклади ситуацій спілкування, які трапилися з тобою вчора чи сьогодні. Проаналізуй їх за схемою.
СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ
|
Учасники |
Адресант. Хто передає повідомлення? Адресат. До кого звертаються під час спілкування? Кому передають повідомлення? |
|
Мета |
З якою метою передають повідомлення? Чого прагнуть? Наприклад, щось з'ясувати, спонукати до дії, висловити почуття й думки тощо. |
|
Місце, час |
Де відбувається спілкування? Коли відбувається спілкування? |
|
Тема, головна думка |
Про кого чи про що йдеться в повідомленні? Яка головна думка? |
25. Порівняй слова адресат і адресант. Чим вони схожі, а чим відрізняються?
У яких випадках ти є адресатом, а в яких — адресантом?
Адресант — той, хто починає розмову й визначає її тему, мету, тривалість тощо.
Адресат — той, до кого звертається адресант.
Спілкуючись, ти маєш внутрішньо налаштуватися на взаємодію з іншими людьми та враховувати ситуацію спілкування.
Наприклад, ти по-різному будеш спілкуватися з продавчинею в магазині та з однокласником на перерві. Спілкування в магазині потрібне, щоб придбати необхідний товар, а на перерві — для відпочинку. У цих ситуаціях спілкування ти використаєш різні слова, інтонацію, жести тощо для того, щоб досягти мети. Твоє внутрішнє налаштування мовця, яке визначає добір мовних засобів (слова, інтонації, жести тощо), має назву комунікативний намір.
26. Вибери один комунікативний намір й опиши ситуацію спілкування.
|
Комунікативний намір |
Дія |
|
Хочу отримати відповідь |
Запитаю |
|
Хочу бути ввічливим / ввічливою |
Привітаюся |
|
Хочу, щоб мене зрозуміли |
Поясню |
|
Хочу показати, що мені приємно |
Подякую |
|
Хочу переконати співрозмовників у чомусь |
Обґрунтую |
|
Хочу отримати те, чого в мене немає |
Попрошу |
Твій комунікативний намір може бути зрозумілим (прямим), тобто очевидним, а може бути прихованим (непрямим), тобто коли людина не відразу розуміє, що ти хочеш сказати.
Прямий зміст повідомлення — це зміст, що його легко розуміють слухачі або читачі, бо автори (мовці) повідомляють про свій намір чітко й однозначно, висловлюються конкретно.
Непрямий зміст (прихований зміст, підтекст) — це зміст, що може мати різні тлумачення залежно від ситуації.
27. Визнач, які комунікативні наміри в повідомленнях мають прямий і непрямий зміст.
- А ти вже прочитала повість «Гармидер у школі»?
- Який у нього комунікативний намір?
- 1. Він хоче знати, чи прочитала я повість.
- 2. Він хоче попросити цю книжку, але соромиться запитати.
- 3. Він хоче, щоб я переказала йому зміст, щоб її не читати.
У житті повідомлень із непрямим (прихованим) змістом багато. Учись розпізнавати такі повідомлення, «читай між рядками», розумій того, хто просить не просячи, наказує не наказуючи тощо.
28. Уяви, що тобі надсилає повідомлення незнайомець / незнайомка: Привіт, хочу з тобою дружити. Зустрінемося? Подумай, який комунікативний намір може бути в незнайомця / незнайомки. Що потрібно робити в такій ситуації? Склади алгоритм дій.
У текстах непрямий зміст називають підтекстом. Підтекстів уникають в офіційно-ділових або наукових текстах, які повинні бути об’єктивними й зрозумілими всім однаково.
СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. КОМУНІКАТИВНИЙ НАМІР. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЖІВ. ПОВІСТЬ
29. Прочитай уривок повісті Джеремі Стронґа.
Джеремі Стронґ
ГАРМИДЕР У ШКОЛІ
ВЕЛИКЕ ЛІТАКОВЕ ЗМАГАННЯ
Повість
(Скорочено)
• Про що йтиметься в уривку? Чому ти так думаєш?
— Це третій клас, — сказав містер Шрапнель.
Лілія Гармидер широко усміхнулася класу і випустила ще дві сумки.
— Доброго ранку, діти! — проспівала вона і миттю зникла під столом, щоби позбирати свої манатки.
— Доб-ро-го ран-ку, міс Гар-ми-дер! — хором привітались учні, попри те, що міс Гармидер зникла з їхнього поля зору.
— Містер Дейвід нездужає, — пробурчав містер Шрапнель. — Проте я впевнений, що в міс Гармидер ви будете в добрих руках. Ага, до речі, міс Гармидер, розклад висить на стіні ось тут. Перший урок — математика.
— Що це? — звідкись з-під столу долинув здушений голос. — О, я знайшла гумку, схожу на слона. Хтось із вас загубив слона?
Над столом з’явилася рука, яка розмахувала червоною гумкою.
— Хто загубив слона? Ну ж бо, він же чийсь, — радісно сказала вона. — Бідний бездомний слоник!
• Як ти думаєш, яким був намір міс Гармидер, коли вона раділа слонику?
У задніх рядах хихикнули. Містер Шрапнель крутнувся на каблуку і вп’явся поглядом у глибину класу. Він різко вдихнув:
— Я змушений залишити вас, міс Гармидер, і не забувайте — математика!
Містер Шрапнель розмашистими кроками зник за дверима. По класу пронеслося полегшене зітхання, діти відкинулися на спинки парт. Лілія Гармидер уважно дивилася на дітей. Діти похмуро дивилися на неї. Троє з них уже порпались у своїх партах.
— Що ви робите? — запитала міс Гармидер.
— Дістаємо підручники з математики, міс.
— А хто що сказав про математику? — лагідно запитала вона.
• Про що ти дізнався / дізналася? Що буде далі?
Усі троє підняли голови з-над парт й уважно спостерігали за нею.
— Ми завжди займаємося математикою по понеділках, — сказала Ребекка.
— Розумію, що ж, ми не повинні змінювати розклад, чи не так? Отже, математика. Ну, давай ти, як тебе звати?
— Пітер, міс.
— Добре, Пітере, скільки буде два плюс два?
Пітер втомлено зітхнув.
— Чотири, міс.
— Дуже добре. А тебе як звати?
— Емі, міс.
— Скажи-но, Емі, скільки буде шістсот дев’яносто два плюс п’ять тисяч двісті шістдесят, поділити на вісім?
Настала черга Емі зітхати. Годі було й надіятися, що їй вдасться підрахувати це подумки.
— Я не знаю, міс, — прошепотіла вона, очікуючи, що вчителька почне на неї кричати.
— І я так само, — усміхнулася міс Гармидер. — Але, мабуть, страшенно багато. Добре, математику ми на сьогодні відробили. Що в нас далі?
— У розкладі далі англійська, міс, — повідомила Ембер.
— У такому разі, будь ласка, напиши на дошці слово «кіт». Ембер написала.
— Прекрасно, — сказала міс Гармидер. — Англійську ми теж відробили. Наступний урок, наскільки пам’ятаю, історія. Ентоні, коли в тебе день народження?
— Двадцять восьмого жовтня, міс.
Міс Гармидер подивилася на годинник.
— Ще тільки пів на десяту, а ми вже закінчили всі уроки!
— У нас ще залишилися природничі науки, — зітхнув Люк.
— Ми завжди займаємося природничими науками, — простогнав Вейн.
Двері класу рвучко відчинилися, і містер Шрапнель виставив з-за одвірка свою велику голову.
— Усе гаразд, міс Гармидер? — уривчасто запитав він. — Математика?
— Ми займаємося нею, містере Шрапнель, — бадьоро сказала міс Гармидер.
Якийсь час обоє дорослих дивились одне на одного. Це виглядало так, ніби містер Шрапнель їй не повірив, а вона чекала, що він скаже ще щось. Тим часом вона просто спокійно дивилася на нього своїми ясними сірими очима. Містер Шрапнель відчув, що цей погляд його дратує. Він коротко кивнув, тихо зачинив двері й пішов далі.
• Про що ти дізнався / дізналася? Як ти думаєш, яким був намір міс Гармидер, коли вона відповідала директору? Що буде далі?
Міс Гармидер знову повернулася лицем до класу:
— Скажи мені, чим ви вже займались у цій чверті з природничих наук, Марку?
— Ми проходили птахів, міс.
— Он як? Це добре.
— Ми встигли пройти співочих птахів, качок і чайок, — досить байдуже додав Марк.
Міс Гармидер із головою пірнула у свої пакунки.
— Якщо ви й далі займатиметеся в такому темпі, — з глибини сумки донісся її приглушений голос, — то покінчите із цілим пташиним царством за якихось два роки. Ага, ось що я шукала.
— Поле, роздай усім по аркушу цього паперу. А тепер — хто може мені сказати, що таке «оригамі»?
— Це попзірка, міс? — запитала Керрі.
— Блискуча ідея! Прекрасне ім’я для попзірки! Насправді «оригамі» — це японське слово, яке означає мистецтво складання паперу. Пол тільки що роздав вам папір для оригамі, і я хочу, щоб ви склали його трикутником, як я. Усі зосереджено склали свої аркуші.
• Якими є обставини, у яких відбувається спілкування — офіційними чи неофіційними? Яка мета спілкування: щось повідомити, щось з'ясувати, до чогось спонукати? Яка тема розмови (про що говорили)? Яка головна думка розмови (які висновки із цього можна зробити)?
Двері різко відчинилися:
— Математика? — запитав містер Шрапнель, кидаючи підозріливі погляди.
— Підніміть ваші фігури, — наказала міс Гармидер. — Які це фігури?
— Трикутники! — вигукнув клас.
Містер Шрапнель нахмурився, буркнув щось під ніс, зачинив двері й пішов геть. Діти перезирнулися й почали усміхатися. Це було чудово.
— А тепер зігніть отут. Загніть цей кінчик ось так. Добре, а тепер розгладьте квадратну частину, переверніть і загніть під ось таким кутом тут і тут — і маєте птаха. Це легко, правда?
Коли третьокласники зрозуміли, що вони тільки що зробили, по класу пронісся схвильований шепіт.
Але міс Гармидер ще не закінчила:
— А тепер візьміть за лапки, які звисають донизу, і легенько потягніть — ось так!
— Ой! — вигукнула Карен. — Він махає крилами! Якщо потягти за лапки, він махає крилами!
Тридцять двоє паперових птахів махали крилами над партами. Класна кімната почала наповнюватися дедалі гучнішими голосами птахів. Міс Гармидер з ентузіазмом приєдналася до них, вилізла на вчительський стіл і запустила свого птаха вниз.
— Я чайка, — вигукнула вона. — Киги! Киги-и-и! Дивися, Джоне, ти тільки що зніс яйце!
Джон усміхнувся:
— А ви трошки, ну, божевільна, правда, міс?
Лілія випросталася, трошки подумала, а тоді зіскочила зі столу.
— Дуже може бути, — відповіла вона.
Він знову усміхнувся.
— Я так і знав, — сказав він щасливим тоном.
— Гаразд, опустіть на якийсь час ваших птахів, — звернулася міс Гармидер до учнів. — Хто скаже мені, чому птахи літають?
— Хтось смикає їх за ноги! — вигукнув Вейн.
— Не думаю, — розсміялася вона. Вона знову зарилась у свою торбу й витягла звідти ще паперу для оригамі. — Зробіть такі паперові літачки, які б могли летіти якомога далі.
Лі стурбовано завовтузився.
— Нам заборонено робити паперові літачки.
— А чи вам забороняли робити паперові літальні апарати?
— Тільки літачки, міс, — вишкірилася Джекі й квапливо почала складати зі свого аркуша паперу фантастичний надшвидкісний гіперзвуковий літальний апарат.
За кілька хвилин, коли по всьому класу вже шугали літачки, міс Гармидер закликала всіх зупинитися. Вона вивела клас у хол, де було більше місця, щоби запускати літачки, але й це не задовольнило міс Гармидер.
— Нам потрібна більша висота. Підтягніть сюди ці шведські стінки. Морські птахи стартують зі скель, тож ці шведські стінки будуть нашими скелями. Ось так, просто неймовірно! Ну, давайте!
Міс Гармидер вилізла на шведську стінку, а вслід за нею повилазили дітлахи, стискаючи в руках свої літачки.
— О, як чудово! Так, добре, усі вже тут. А тепер один по одному запускайте свої літачки.
Діти почали один по одному кидати свої літачки. Деякі з них одразу ввійшли в круте піке до самої підлоги. Деякі на високій швидкості задирали носи, робили петлю, а тоді повільними спіралями спускалися додолу. Тільки двом-трьом літачкам вдалося пролетіти більш-менш значну відстань. Після кожного запуску відстань, яку пролетів літачок, акуратно відмірювалася довгою рулеткою.
Міс Гармидер і собі зробила літачок. Він шугнув назад над її плечем і врізався в стіну в неї за спиною.
— Ой, а мій летить задом наперед!
Третьокласники розсміялися.
— Міс Гармидер!
— Це що за гармидер? — у кінці холу стояв містер Шрапнель, сердито дивлячись на підлогу, устелену паперовими літачками найрізноманітніших розмірів. — Що тут відбувається? Діти, ви ж знаєте, літачки заборонені.
• Про що ти дізнався / дізналася? Що здивувало дітей? А директора? Чому? Що ти можеш сказати про мовлення міс Гармидер?
Міс Гармидер схопила канат, який звисав поруч із нею, і з’їхала по ньому просто до роздратованого директора.
— Містере Шрапнель, ми займаємося серйозним дослідженням: вивчаємо природу польоту. Як ми можемо працювати над темою «Птахи», не розуміючи принципів польоту? Погляньте на мій. Він літає задом наперед.
Вона передала свій літачок містерові Шрапнелю.
— Ну, ви можете мені сказати, чому він літає задом наперед? Дивіться. — Вона розмахнулася, кинула літачок — і він знову зник з очей у неї за плечем.
— Бачите? Я ж вам казала.
Містер Шрапнель підняв літачок. Він почав розгладжувати одне з його крил:
— Думаю, це тому що... — він раптом замовк і сердито нахмурився. — Міс Гармидер, цього немає в розкладі, і я не думаю, що ви повинні заохочувати дітей...
— Це ж природничі науки, чи не так? — перебила його Лілія, дивлячись на директора своїми ясними сірими очима. — Мені здається, літачок Джулі пролетів найдалі, тож вона перемогла. Зараз ми повернемося до класу і подивимося, чи нам вдасться з’ясувати, чому її літачок показав найкращий результат. Ви не підете допомогти нам у цьому, містере Шрапнель?
Директор із жахом відсахнувся і похмуро пробурчав щось про роботу, якої в нього надто багато. Міс Гармидер усміхнулася й повела дітей назад до класу. По дорозі Ребекка прошепотіла іншим дітям:
— Як би я хотіла, щоби міс Гармидер залишилася в нас назавжди. Вона просто надзвичайна!
Але Гленн дивився на речі більш тверезо:
— Вона не залишиться надовго. Ти ж бачила, як на неї дивився наш Шафанель. Він захоче чимшвидше позбутися її, а тоді буде так само нудно, як і раніше. Почекай-но лишень трохи, і сама переконаєшся.
• Чому повість має назву «Гармидер у школі»?
• Чому автор вибрав для головної героїні повісті прізвище Гармидер?
30. Прочитай фрагмент, надрукований курсивом. Як ти вважаєш, чи залишиться міс Гармидер у школі? Наведи три аргументи, чому ти так думаєш.
Теза. Я вважаю, що ... .
Доведення. По-перше, ... . По-друге, ... . По-третє, ... .
Висновок. Отже, ... .
31. Попрацюйте в групі. Оберіть із тексту опис однієї із ситуацій спілкування. Інсценізуйте її. Обговоріть комунікативні наміри кожного учасника / учасниці спілкування.
32. У яких випадках потрібно вживати етикетні слова, наведені нижче? Запиши ситуації та слова ввічливості парами. Склади три речення зі словами на вибір.
Зразок. Привітання — Здрастуйте!
33. Випиши з тексту 5 іменників, 4 прикметники і 3 дієслова в накреслену тобою таблицю.
• Випиши з тексту 3 розповідні речення, 2 питальні, 1 спонукальне, уставляючи звертання.
34. Чи правильним є твердження, що в пропонованій нижче мовленнєвій ситуації порушено етикет? Чому ти так уважаєш? Відредагуй діалог, уживаючи етикетні слова. Запиши відредаговане в зошит.
— Ти, пацан, посунься!
— Чуєш, чого це я маю соватися? Мені й тут добре! Теж мені — дівчисько якесь! Не тобі мною командувати!
— Дуже вже мені ти треба! Сяду з подружкою.
— Іди-іди, принцеса!
