Українська мова. 8 клас. Караман
§ 16. Називні речення
195. Прочитайте. Дайте характеристику реченням: просте/складне, двоскладне/односкладне, поширене/непоширене. Знайдіть односкладні речення з головним членом у формі підмета. З якою метою вони вживаються?
Міста цікаво порівнювати. Цікаво ловити повітря, відчувати, чим воно наповнене, чим різниться. Деякі відмінності відразу впадають в очі, помічаєш їх, запам’ятовуєш. Деякі так і лишаються непоміченими. Скажімо, промислові міста. В принципі, вони всі між собою подібні: дими над комбінатами, промзони, підлаштована під виробництво інфраструктура - трамвайні маршрути, спальні райони, будинки культури, цілодобові магазини (С. Жадан).
«Буду я навчатись мови золотої»
Називні речення - це односкладні речення, у яких головний член має форму підмета, що називає предмет або явище, і виражений іменником у називному відмінку.
196. Поясніть, як ви розумієте висловлення мовознавця.
Називні речення - це насамперед тло, потрібне для дальшої розповіді ...Це не тільки спосіб уведення в дію. Це може бути й сама дія - стрімка, навальна, у якій ледь-ледь розпізнаєш окремі предмети. Це рух, який ми бачимо з вікна вагона, це швидка зміна картин, як буває на кіноекрані (В. Русанівський).
197. Спишіть. Виділіть називні речення. Укажіть, які з них поширені, а які непоширені.
1. Над Черемошем сяйво місяця.
Легенда. Казка, таїна.
Яремча. Коломия. Вижниця.
Благословенна сторона (М. Луків).
Запам’ятайте! Якщо в реченні є обставина або додаток, то такі речення належать до двоскладних з опущеним головним членом: Над Черемошем (є, було) сяйво місяця.
2. Тиха й лагідна ніч на Світязі.
Місяць. Зорі. Човни. Вогні.
Сизі сосни. Дуби - як витязі.
Води темні та мовчазні (М. Луків).
198. І. Прочитайте виразно вірш. Які типи односкладних речень використовує поет? З якою метою?
Снігопадб, хурделиця, кужелиця,
Завірюха, віхола, буран,
Хвища, заметіль, пурга, метелиця,
Сніговиця, хуговій, кура.
Хуртовина, хуга, сніговійницяб,
Заметільниця, хуртеча, сніговій,
Курага, поземка, буревій,
Круповійб, пороша, хуговійниця...
Скільки барв, і звуків, й аромату!п
Скільки тут синонімів-синіво!
Мова наша - найбагатша мати,
Між сторіч іде, як між вогнів...п (Л. Стрельник).
Називні речення вимовляють в уповільненому темпі. Між ними роблять тривалу паузу. Логічний наголос падає на головний член речення.
II. Скільки синонімів використано у вірші? Про яку ознаку мови свідчить така кількість синонімів?
199. І. Прочитайте пари речень. З'ясуйте, яке речення у парі називне, а яке двоскладне.
1. Яскраве сонце. - Сонце яскраве.
2. Тепле море. - Море тепле.
3. Гарячий пісок. - Пісок гарячий.
II. Запишіть три пари аналогічних прикладів, підкресліть члени речення.
200. І. Продовжте ряд називних речень (на вибір) або складіть свій. Поширте речення узгодженими і неузгодженими означеннями так, щоб вийшов текст. Доберіть заголовок до тексту.
1. Мороз. Неділя. Вечір.
2. Дзвінок. Фізика.
3. Стадіон. Тіснява.
II. Наведіть приклади називних речень, які позначають місце й час.
201. Прочитайте текст. Виділіть ключові слова і словосполучення. Перекажіть текст, використовуючи тільки називні речення. Яку інформацію передати не вдалося. Чому?
Камінне село (Кам’яне село) - це геологічний заказник в Олевському районі на Житомирщині. На 15 га глухого соснового лісу розкидані округлі кам’яні брили велетенських розмірів. Деякі науковці вважають, що ці брили були принесені льодовиком зі Скандинавії 20 тисяч років тому. За іншою версією, каміння, оголене льодовиком від ґрунтових нашарувань, - це залишки підніжжя древніх зниклих гір. Брили-гіганти чудернацьких форм, порослі мохом, лежать у геометрично правильному порядку і повністю відтворюють вулицю древнього села. Оточені сосновим лісом, вони створюють унікальний для Полісся краєвид (З журналу).
Камінне село. Фото В. Шиманського
Додайте до вибраного
http://www.discoverukraine.com.ua
Відкривай Україну - це онлайн-журнал для всіх, хто має проукраїнський світогляд, любить свою країну і хоче її пізнавати.
202. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і розділові знаки. Визначте типи односкладних речень. Виконайте синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).
1. Пахне в..ялою травою квітами (О. Довженко). 2. Нев..личке подвір..я біленька хата в..шневий садок. 3. Біля дворів попідмітано хати побіл..но а при..ьби підвед..но ч..рвоною глиноюсн (М. Олійник). 4. Край поезії краси м..стецтва і талантівсн (Р. Іваничук). 5. Нічого не повторюй але й не забувай (І. Муратов). 6. Нарешті зайшли в хату (Є. Гуцало). 7. Почну вслухатися у зойки журавлинісн (Т. Масенко).
203. Прочитайте текст. Які види односкладних речень у ньому переважають? Чому?
У народній практиці живого спілкування вироблено чіткі правила мовної етики: хто з ким, коли й як має першим вітатися. Молодий перший вітається з людиною старшого віку, чоловік - із жінкою. Гарна традиція на селі, де вітаються з усіма односельцями й навіть з незнайомими пришельцями, мовляв, якщо ти прийшов до нашого села з добрими намірами, то нехай і тобі буде добре. Взаємопобажанням у спілкуванні надають великого значення. Нерідко ці взаємопобажання набирають високого поетичного звучання, як, наприклад, побажання молодим на весіллі, новонародженому, новорічні щедрівки та віншівки* (За М. Стельмаховичем).
• Запишіть слова-вітання, вкажіть, якими частинами мови вони є.
Пишемо так
Орфограма «Букви и, е, є в суфіксах іменників»
Братик, хлопчик, вариво, в'язень, любитель, звершення, гусеня, чаєня, мішечок, краєчок, діжечка, копієчка, яєчко, словечко, паличка, вуличка, безбатченко, батенько, вогнище, становище, кулеметник, вузлик, мереживо, паливо, велетень, мовознавець, вихователь, піднесення, віконечко, Кравченко, Гордієнко, Марієчка, серденько, ніженька, тополенька, добриво, марево, прядиво, місиво, морозиво, переможець, бельгієць, печиво, мливо, річечка, Коваленко, удосконалення.
Наголошуємо так
Двовесло́вий, двора́ і дво́ру, двоко́лірний, двоколі́сний, дворазо́вий, двору́чний, двоскладо́вий, де-не́будь, де-не-де́, де́рево, мн. дере́ва, два де́рева, двоє дере́в, Десна́, Де́сну і Десну́.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
204. І. Прочитайте текст. Визначте його тему, мікротеми. Яка головна думка тексту? До якого стилю мовлення належить текст?
ЖЕНЬШЕНЬ
Корінь життя. Описати докладно всі його властивості. Описати таємниці його проізростання. Всі легенди. Всі пристрасті людськіф, казки і мрії шукачів його. Сила кореня цілюща, перевірена тисячоліттями.
Де ж він росте? Де цвіте і коли? І чому? Що є в тій землі, в тих земельних точках, яке колдовство? Які земні еманації*?
Що давав корінь щасливцям, що знаходили його, що вживали його? Для чого дарували його батьки своїм дочкам при шлюбі? Чому поранені чи хворі повзли за ним чи ждали його з тайги як чуда?
Женьшень підтримував у людини молодість, ясність розумову, світ в очах. Він робив людину хороброю і мужньою. Людина, що споживала його, не боялась ні холоду, ні спеки, ніякого тягаря.
І ось знайшлися люди, ниці душею, що не визнавали віри і надії, що одкинули мрію. Заборонили ходити в тайгу. Чого шалатися? Коли можна знайти насіння, посадити його все на одну грядку, під один скляний дашок, хай росте собі при одній температурі, однаково политий, під доглядом одного досвідченого садівника. Збудувати теплицю!
Найшовся чоловік, що мріяв отак ощасливити людство. Нащо шукати женьшень, нащо бродити роками навмання? Для чого шукати, коли й так відомо, що воно й для чого? Треба планово підійти до щастя людського. Посіяти насіння в парниках, приставити агронома з електрооблученням і хімікаліями.
Так і зробили. Збудували. Застеклили. Посіяли. Облучили. Виростили. Вродило. Подивились на корені. Похожі - ручки, ніжки, голівка, тулубець.
Все вийшло. Тільки сила цілюща не прийшла до коріння. Невідомо чому - получилась петрушка.
Немов людина, позбавлена проміння незримого сонця, народного ґрунту і всіх його таємничих соків, що йменуються талантом і покликанням (О. Довженко).
II. Випишіть односкладні речення, визначте їх вид, підкресліть головні члени.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
- 1. Чим відрізняються безособові речення від інших односкладних речень з головним членом речення у формі присудка?
- 2. Чим може бути виражений головний член безособових речень?
- 3. Які речення називають називними? Наведіть приклади називних речень.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Коли використовуємо слова отакий, отой?
Поряд із вказівним значенням частка ось, поєднуючись із займенниками та займенниковими прислівниками, використовується для підсилення, уточнення їхнього змісту або зосередження уваги на дальшому повідомленні. «Ось тут халепа. Тут вирвався якийсь бурлака-волоцюга» (Леся Українка). «А я у гай ходила по квітку ось яку» (П. Тичина). Однак замість сполучень цієї частки із займенниками такий (така, таке, такі), той, цей і прислівниками сюди, так, там, тепер, тоді, туди, тут у сучасній мові ширше вживаються розмовні слова з підсилювальним значенням: отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отут. «Чи коли й був отакий наїзд у Щербанівці, як під оцей ярмарок» (А. Головко). «А чого він осюди їде, отой князь» (Г. Хоткевич). «— Де мама? — Сидить отам і плаче» (В. Шевчук).
(http://mova.kreschatic.kiev.ua)
