Українська мова. 8 клас. Караман
Повторення та узагальнення вивченого
§ 1. Лексикологія і фразеологія
10. І. Пригадайте, які розділи науки про мову ви вивчали в попередніх класах. Назвіть основні мовні одиниці. Чому їх називають «будівельним матеріалом» мови?
II. Розгляньте малюнки й спробуйте пояснити, який мовний зміст у них закладено.

11. І. Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться? Доберіть заголовок.
Це поняття називали по-різному: «зброя», «ліки», «мудрості проміньм», «найвеличнішийо володар», «найзіркіше око», «наймогутнішаб сила», «найточніший різець», «зерно, що впало в родючу землю», «перше дзеркало духу», «основний матеріал творчості», «прізвищео думки», «особливий мікросвіт», «провідник думок і почуттів». Воно може «народжуватись» і «відмирати», «поєднувати» й «роз’єднуватио», «страх припинити і печаль відвернути, викликати радість і посилити жалість», «підбадьорити» й «надихнутим», «створити красу і спотворитио її» (За Н. Голуб).
II. Знайдіть у тексті антоніми. З якою метою вони використані?
12. Прочитайте речення. Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте, яким художнім засобом вони є в тексті.
1. Пролетів червень, уже й липень гарячий здіймає у небі свої шовкові крила (І. Цюпа). 2. Ох серпень, серпень, серпик срібний об сіно сонячне сточив (Г Гайворонська). 3. Вересень плив у небі голубими човнами погожих днів, відлітав журавлиними зграями в теплі країсн (І. Цюпа). 4. Вересень гортав свої останні сторінки, а вони стояли чіткі, як малюванням, і глибшими ставали води і очі жінокп (М. Стельмах).
• Складіть 2-3 речення про осінні місяці, вживаючи слова в переносному значенні.
13. І. Прочитайте. Якою спільною ознакою об'єднані виділені слова?
1. Багрове* листя зблякло й лежало вбогим шматтям, якому вже ніколи не мліти в ласках вітру, не пити трунку променів і не злітати з віття ясними диво-птицями... (В. Шевчук). 2. Багряний* лист, як цвіт кружля, шумлять отави молодо. Чого ж, чого вдягла земля рясне осіннє золото? (Д. Луценко). 3. Солов’їв рубінові* серця стелять світлу пісню на світанні (І. Калиниченко). 4. А як з табору вийшов у степ, то ще гори горіли, і манив пурпуровий* їх шлях до далекої цілі (І. Франко).
II. Знайдіть в уривку з вірша поета-пісняра Дмитра Луценка слова, вжиті в переносному значенні.
III. Утворіть і запишіть складні прикметники від слів на позначення червоного кольору. Поясніть їх написання.
• Для чого потрібна така кількість слів на позначення червоного кольору?
14. Прочитайте речення. З якого твору вони взяті? Про що в ньому розповідається? Знайдіть у реченнях синоніми, випишіть їх, зазначивши в дужках їхнє лексичне значення. Як поступово за допомогою синонімів автор розкриває стан матері? У чому полягає роль синонімів?
1. Олена плакала. І навіщо було посилати дитину проти ночі? 2. А де ж Василько? - поспитав сусід перегодом. Олена заголосила. 3. Олена зіскочила й почала припадати до саней та тужити на весь ліс (М. Коцюбинський).
15. І. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви і розділові знаки.
У нас шляхи наз..вають гостинцями бо гал..чани гостей далеких і бли..ьких сподівалися сподіваються і будуть сподіватися...
Я задумуюся часто. Чого-то ми все рідше й рідше наз..ваємо шляхи гостинцямим? Відколи нарядили їх у асфальт ніби у фрак заморс..кийб то одразу узяли до вжитку чуже важке й глухе слово ШОСЕм. А в слові «гостинець» вчуваєт..ся гість. Пасує з хлібом-сіллю виходити на гостинець бо це слово до слова «хліб» пасує. Ми не відк..даємоб й слова «шосе» - тільки хай би воно постояло трохи в синонімічній черзі... Словникиб музеї слів, у них місце і для старого і для нового слова знайдет..ся (За С. Пушиком).
ІІ. 1. Визначте тему й головну думку тексту. Що означає, на вашу думку, постояти у синонімічній черзі?
2. Напишіть словникову статтю до слова гостинець у тому значенні, в якому його вжито у тексті.
3. Знайдіть у тексті слова з відомими вам орфограмами.
16. Розгляньте схему. Охарактеризуйте за її допомогою словниковий склад мови, використовуючи слова з довідки.

Довідка: загальновживана, діалектна, професійна, розмовна, неологізми, архаїзми, власне українська, запозичена, нейтральна, розмовна, емоційно-забарвлена.
17. І. Прочитайте уривок зі статті музиканта і творця неологізмів Юрка Зеленого.
Надмірне, нічим не обґрунтоване хапання чужинських слів до вжитку я називаю синдромом Проні Прокопівни з п’єси Старицького «За двома зайцями». На наших теренах люд, який крутився коло панів, хотів бути тому панству подібний, а освіти бракувало й спрацьовувало «чув дзвін - не знав, де він».
Кажуть: «Запозичення - нормальне явище всіх мов». Так, але забагато запозичень необгрунтованих. «Без запозичень мова збідніє». Якщо скажу: «Співак випустив новий доробок, збірка коштуватиме стільки-то, кружальце надійде в продаж тоді-то, пісенник містить стільки-то награнь, платівка вийде там-то, альбом називається так-то» - то хто тут збіднів?
Бояться, що «люди не зрозуміють». Чекайте! Мені не потрібно, щоб усі розуміли... Щоб люди вивчили - треба, щоб воно ввійшло до шкільних підручників. Точнісінько так само, як свого часу це відбулося з усіма, скажімо, термінами з фізики.
Я не зовсім проти запозичень. «Майдан» - це тюркізм, у нас «площа», так само «козак», «казан» і «борщ», можливо, їх я не кажу викидати. Але чому, маючи купу шляхів словотворення, використовуємо лише один - запозичення чужизмів?
Наскільки я сильно виступаю проти запозичень із англійської, настільки ставлю її в приклад. Ця мова що п’ять років вносить п’ять тисяч нових слів. Американець Білл Ґейтс свою операційну сумісту «Вікнами» назвав, а в нас якби розробили - по-нашому не наважилися б назвати. Це все провінційність, містечковість, намагання Проні Прокопівни показатися освіченою панною.
Підтримую ідею, що має бути в країні інституція, якась мовна варта. Мають входити мовознавці й фахівці в різних галузях... Фахівці висувають завдання: «Ось два аркуші слів, що з ними робити?» Мовознавці напрацьовують пропонови, за зачиненими дверима доходять зі знавцями цієї вузької галузі згоди - а тоді це без обговорень іде в словники, підручники й наукову документацію (З журналу «Країна»).
ІІ. 1. Виділіть основну тему і мікротеми. Чи легко це було зробити? Які засоби допомогли виділити мікротеми?
2. Чи погоджуєтеся ви із твердженнями автора? Поясніть свою думку.
3. Знайдіть запозичені відповідники до слів, виділених курсивом.
Додайте до вибраного
http://slovotvir.org.ua
Словотвір - колективний пошук адекватних перекладів
Плятформа для пошуку, обговорення та вибору варіянтів перекладу чужизмів
Пишемо так
Орфограма «Уживання м'якого знака»
Паморозь, близько, восьмий, дзьоб, сьомий, льонарство, тьохкати, Гуцульський, Гуцульщина, стільник, рибальство, рибалка, шпилька, Наталці, Уманщина, донецький, ковальський, людськість, ірпінський, волинський, громадянський, військо, близько, по-німецьки, близькість, боязкий, в'язкий, гривень, друкарень, бур, зір, лізьмо, будьмо, тратьте, тонший, промінь, промінчик, менший, більший, селянський, освітянський, газетяр, Харків, няньчити, бринькати, Прип'ять, прип'ятський, вінця, тьмяність, сіллю, держално, держальце.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
18. 1. Запишіть 10 запозичених слів, які ви часто вживаєте. Біля кожного слова напишіть український відповідник, якщо такий є. А якщо немає - запропонуйте свій варіант.
2. Складіть словниковий диктант на 20 слів за орфограмами «Букви з - с у кінці префікса», «Букви е - и у префіксах».
19. І. Пригадайте, що таке пароніми. Усно поясніть лексичне значення наведених паронімів. Формулювати - формувати; затверджувати - утверджувати - стверджувати; закривати - зачиняти - заплющувати.
II. Складіть із двома-трьома паронімами речення.
20. Запишіть словосполучення, поєднавши відповідні прикметники з іменниками.
Гармонічний/гармонійний: аналіз, людина, коливання, стосунки, витвір, стиль, побудова.
Дружний/дружній: взаємини, народ, країна, рука, вітання, зв’язки, колектив.
Особистий/особовий: власність, господарство, майно, книжка, підпис, склад, посвідчення, назва, рахунок.
21. І. Пригадайте, що таке антоніми. Доберіть до поданих слів антоніми.
Велелюддя, егоїзм, марнотратити, спростувати, сталий, сміливий, глибокий.
II. Запишіть п'ять прислів'їв з антонімами.
22. І. Об'єднайте слова в синонімічні пари.
Фотографія, смолоскип, фонтан, оплески, продовжений, доба, водограй, світлина, аплодисменти, епоха, факел, пролонгований.
II. Знайдіть у синонімічних парах запозичені слова. Поясніть, що саме вказує на іншомовне походження слова.
23. І. Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте свою відповідь.
СИМВОЛИ КОЗАЦЬКОЇ ВЛАДИ
Німецьким словом клейнод називають дорогоцінну річ чи коштовність. У запорозькихо козаків так називалися військові знаки, регалії* чи атрибути* влади, при яких у них відбувалися великі чи малі ради і які вживалися старшинами відповідно до посади кожного з них.
Булавою називалася срібна, позолочена, часом прикрашенао коштовними каменямим куля, насадженам на металеву чи дерев’яну палицюп.
Прапором, хоругвою чи корогвою називалася шовкова яскраво-червонаo хустка із зображенням посередині. Прапор дарувався всьому війську, але носив його хорунжий.
Бунчуком називали просту, помальовану начорно палицю, на верхній кінець якої насаджували мідну кулю, а під кулю вставляли волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся. Бунчук давався кошовому, але носив його бунчужний, який тримав його під час походу над головою отамана, щоб подавати знак козакам у бою, куди веде їхній ватажок (За Д. Яворницьким).
II. Чи є в цьому тексті слова, що нині не використовуються в повсякденному житті? Якїх називають? Чи можна їх замінити сучасними словами-синонімами? Чому?
• Для чого сучасні письменники використовують застарілі слова? Відповідь проілюструйте прикладами.
24. Прочитайте. Охарактеризуйте лексику поданих уривків текстів з погляду вживання та стилістичного забарвлення.
1. У заголовній частині розрахунків коригування у полі «Не видається покупцю» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 08 - якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена на суму нарахованих податкових зобов’язань по товарах/послугах, необоротних активах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування (http://dtkt.com.ua).
2. Мила моя на кичери* стала
І на мене смутні позерала.
Мила моя, не позерай смутнє,
Бо мі зараз моє серце лупне!п
(Антологія лемківської пісні).
3. - От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку - тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!
Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.
- Вилазь, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!
- Знаю, знаю, - ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.
- Діду! - жалібно озивається він.
- Давай-давай!
- Діду, - ще жалібніше повторює мій друг, - ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.
- Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте!
- Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
- Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що... (В. Нестайко).
4. Стаття 2. Завдання поліції
1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (Закон України «Про Національну поліцію»).
5. Прів. В мене є високий стіл, низьке кресло і кругла підставка для моніка. Сам монік з поганими кутами огляду. Tina, якщо дивитись знизу вверх, то все темніше виглядає, ніж насправді. Пиляти кресло - не варіант, а нахилити монік я нормально не можу, бо в нього стійка кругла. Які у вас варіанти? Як то все нахилити, аби не падало від легеньких погойдувань? (З інтернетного форуму).
Додайте до вибраного
http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm
http://spelling.ulif.org.ua
http://www.pravopys.net
Український правопис
25. І. Спишіть, розставляючи розділові знаки.
На причілку* перед хатою на городі - скрізь стоять золотобриліо соняшники. Навіть на тин вибралися заглядаючим що там діється на широкому курному шляху. Бач, які допитливі!
І я забувши про все на світі ставши навшпиньким теж визираю на шлях. Навіть починаю заздрити соняхам: «Ич, які цибаті*! Я знаю, що вам так зручно виглядати з-зао тину» (І. Цюпа).
II. 1. Які слова у тексті, на вашу думку, є власне українськими? За яким словником можна перевірити ваші припущення?
2. Який образ об'єднує спогади Івана Цюпи та картину Людмили Мітченко? Як ви вважаєте, чим є соняшник для письменника й художниці? За допомогою яких художніх засобів створюють вони цей образ?

Людмила Мітченко. Мій всесвіт
Пишемо так
Орфограма «Апостроф»
З'явитися, бур'ян, п'ята, рябий, солов'ї, пір'я, об'їзд, возз'єднатися, Лук'ян, сім'я, п'єса, в'ється, кам'яний, крякати, в'язати, ім'я, б'ють, риб'яча, м'який, м'ята, п'ять, дев'ять, солом'яний, дерев'яний, пам'ятник, плем'я, здоров'я, ряд, крюк, між'яр'я, п'ють, слов'янський, полум'я, в'янути, м'ясо, прислів'я, обов'язково, полив'яний, сором'язливо, надвечір'я, хлоп'ята, пов'язаний, дев'ятиповерховий, тім'я, напам'ять, дзвякнути, мавпячий, свято, трав'янистий, в'язочка, дит'ясла, п'ю, комп'ютер, кур'єр, сузір'я, Руж'є, прем'єрний, в'їдливий, мін'юст.
Наголошуємо так
Наголос на першому складі
До́гмат, ки́дати, ви́падок, ра́зом, ро́звідка, ві́рші, ві́ршів, о́лень, спи́на, ца́рина, немає ча́су.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
26. Уявіть, що ви намалювали картину «Мій всесвіт». Напишіть твір-мініатюру - опис вашої картини.
27. І. Прочитайте уривок із книжки Іванни Блажкевич «Культурна людина», що побачила світ у львівському видавництві «Самоосвіта» 1930 року. (Правопис оригіналу збережено.)
Взагалі в добиранні частей одіння потрібний смак і почуття краси. Так само як гуцульська крисаня* не підходить до одіння європейського крою, так теж кашкет чи військова шапка не можуть мати місця при гуцульськім киптарі* або борщівськім сіраку* чи сокальській куртці. Вишита сорочка не погодиться з ріжнобарвною шовковою краваткою, тим більше як що їх краски не дібрані. Нема нічого прикрішого як мішанина противних собі барв у дівочих строях*. Побачите ви дівчину прибрану хотьби й у шовки: зелена спідниця, червона блюза, рожева запаска, а синя хустка на голові, то скажете, що то виглядає на подобу папугая або чванкуватого павича. Краски повинні зі собою годитися, а не сваритися.
Згідний добір красок, скромність і простота це прикмети одягу культурної людини. Не одіння прикрашує людину, але людина надає значіння одінню.
Обув належить теж до одіння. Повинна вона мати свій пошанівок і бути старанно удержана. Місити болото жовтими ляковими чобітками або ясними мештиками* з високими закаблуками - це теж марнотратство, негідне культурної людини, та до того ще таке смішне, що аж жаль дивитися. Так як одіння, так теж обув треба вміти уживати відповідно до обставин.
II. 1. Сформулюйте тему й основну думку тексту. Чи застаріли ідеї, висловлені 1930 року?
2. Чи є в цьому тексті слова, що сьогодні не використовуються? Як їх називають? Чи можна їх замінити сучасними словами-синонімами?
3. Перекажіть текст, уживаючи сучасну лексику.
• Прочитати книжку Іванни Блажкевич можна на сайті «Весела Абетка».
Додайте до вибраного
http://abetka.ukrlife.org
«Весела Абетка» - ресурс, який створив 2002 року журналіст Микола Владзімірський як складову великого сайту «Українське життя в Севастополі», - унікальне джерело інформації для дітей і батьків, школярів і студентів, вихователів, учителів та викладачів.
28. І. Поясніть значення поданих фразеологізмів.
Абим з рук, між двох вогнів, відколоти номер, гризти граніт науки, висіти на телефоні, світ за очі, хоч греблю гати, позичатим очі в Сіркам, тримати порох сухим, Авгієві стайні, скриня Пандори, блуднийм син, бути чи не бути, ріг Фортуни, канути в Лету, думкою багатіти, слуги Мельпомени, спочити на лаврах, Геркулесові стовпи, нитка Аріадни.
II. Складіть речення із трьома фразеологізмами.
• Поясніть походження і сфери вживання наведених фразеологізмів.
29. Спишіть, розкриваючи дужки та записуючи числа словами. Усно замініть подані фразеологізми словами-синонімами або синонімічними словосполученнями.
А(ні) оком (не)моргнути, за 30 срібняків, дороги (не)доторкатися, 33 (не)щастя, (не)бере (ні)що, за 7 печатями, руки (не)доходять, (ні)де й голки встромити, (ні)в 5 (ні)в 10, у 7 няньок дитя без ока.
30. Прочитайте рекламні гасла. Поясніть, як вони пов'язані з фразеологізмами.
Все буде в шоколаді
Коли застуда бере за горло
Міцний горішок
Всі дороги, як і всі машини, ведуть на «МакДрайв»!
31. Випишіть фразеологізми, що характеризують манеру спілкування, та поясніть їхнє значення.
Стояти на заваді, говорити крізь зуби, заливатися соловейком, казка про білого бичка, показати поріг, бекає, як баран у хліві, байдики бити, як віл реве, як з гуски вода, як кіт муркоче, як собаці п’ята нога, як бджоли у вулику, як бугай у болоті, тягти кота за хвіст, як оселедців у діжці, ковтати слова.
«Жменька слів для доброго настрою»
32. І. Прочитайте текст. Який настрій виник у вас після читання цих рядків? Як ви вважаєте, яка головна думка тексту? Які мовні засоби допомагають її втілити?
ВІД ЗАЙЧИКА
Щоразу, як тато приходив додому з роботи, то приносив Олі невеличкий гостинець. «Від зайчика», - казав і усміхнено мружив очіп. А дитячим радощам не було меж. Дівчинка нетерплячео підстрибувалаб й плескала в долоньки. І в’язка бубликів, і пакетик дрібних родзинок, і крихке печиво з’їдалися з превеликимо задоволенням. Ще б пак! Отримати їх в дарунок від самого зайця! Зараз маленька Оля перетворилася на Олю велику. Вона живе у великому місті, у високому багатоповерховому будинку, ходить на серйозну роботу й уже давно перестала вірити в казки. Але кожного разу, як вона їде в гості до тата, завжди привозить йому щосьф смачненьке. Від зайчика (Слава Світова).
II. Чи відрізняється значення слова гостинець від того, про яке йшлося у вправі 15? Напишіть словникову статтю до слова гостинець у тому значенні, у якому його вжито в тексті.
Пишемо так
Орфограма «Букви о, е, і в коренях слів»
Заходити, хід, Харкова, Харків, школа, шкільний, восени, осінній, селянин, сільський, стіл, столи, Кривий Ріг, роги, вози, віз, привозити, ворота, воріт, батькова, батьків, печений, піч, пічник, почепити, чіпляти, у своєму, у своїм, Віталіїв, Віталієва, коні, кінь, снопи, сніп, Київ, Києва, джмелі, джміль, дзвінкий, дзвонити, повільний, воля, бджола, бджілка, голова, голів, мій, моєму, говорити, говір, лети, літати.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
33. 1. Випишіть із фразеологічного словника по п'ять фразеологізмів зі словами рука, спина, голова, які характеризували б поведінку й діяльність людини.
2. Складіть словниковий диктант на 20 слів за темою «Правопис не, ні з різними частинами мови».
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
- 1. Що таке синоніми, антоніми, омоніми, пароніми?
- 2. Як поділяється лексика української мови за походженням, сферою вживання, стилістичним забарвленням?