Українська література. 6 клас. Калинич
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Дитинство видатних українців
• Марина Павленко. «Янголи для Павлуся Тичини», «Небезпечні польоти Василька Симоненка» (із книги «Райдуга в решеті. Про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко»)
Позакласне читання
• Оксана Іваненко «Тарасові шляхи» (розділ «Чорний шлях»)
• Євген Білоусов «Лесина пісня»
• Олександр Дерманський «Дитинство без олівців» (про Волта Діснея)».
• Оксана Лущевська «Таємниці натураліста. Дитинство Чарльза Дарвіна»
• Олександр та Наталя Шевченки «Король Фредді (про Фредді Мерк'юрі)»
• Олександр Гаврош «Останній в'язень. (Дитинство Адальберта Ерделі)»
• Ірина Костюченко Серія «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей»

Фрагмент малюнка Вікторії Тимошенко — сучасної майстрині петриківського розпису

Марина Павленко
(народилася 1973 р.)
Людині дано так мало дитячих років, але який глибокий слід залишають вони у долі! Адже саме з дитинства — і потяг до знань, і любов до своєї землі, і власна гідність, і всі таланти, якими потім засвітишся у цьому світі...
Марина Павленко
Марина Павленко — письменниця, художниця і викладачка. Народилася 1973 року на Львівщині в родині вчителів-словесників і теж письменників Ольги та Степана Павленків.
Освіту здобула в Уманському державному педагогічному інституті імені Павла Тичини. Спочатку працювала вчителькою початкових класів в Уманській міській гімназії. Від 2000 року викладає на кафедрі української літератури і українознавства Уманського педуніверситету.
Друкує вірші та прозу від 1990 року. Відтоді видано окремі дитячі книжки: «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», «Домовичок і купа проблем»; «Півтора бажання», «Миколчині історії», «Моя класнюча дівчинка», а також — серію книжок про Русалоньку із 7-В.
Перейди за покликанням https://cutt.ly/93lvcYv або QR-кодом та переглянь каталог — відомості про Марину Павленко.

Марина Павленко співпрацює з багатьма українськими видавництвами, вона — переможниця, лауреатка низки літературних конкурсів, серед яких «Гранослов», «Коронація слова» «Смолоскип», та інші.
«Про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцової, Василя Симоненка, Василя Стуса й Ірини Жиленко. Роман у повістинах» — таку назву має книжка Марини Павленко. Письменниця поставила собі за мету дати якнайбільше правдивої інформації про своїх героїв — за спогадами, листами, щоденниками, нотатками, художніми творами.
ЯНГОЛИ ДЛЯ ПАВЛУСЯ ТИЧИНИ
(Скорочено)
...Перший янгол двері відчиняє, другий янгол столи застеляє, третій янгол хрещеному нарожденому рабу Божому щастя й долі шукає...
...Тато в Павлуся дуже талановитий. І до музики, й до малярства. Навіть листи до дітей закінчує римою. Здається, що ті таланти й досі болять йому, адже, коли б міг учитись, став би великою людиною.
Але й тато, і мама в нього — найкращі. Ех, як добре, що, крім святого Павла, охороняє хлопчину й любов найрідніших! Гарно мати старших братів і сестер! Павлусь знайшовся в родині Тичин сьомим: після Василя, Проні, Полі, Михайлика, Ірини та Іванка. Потім народились іще Оксанка, Євген, Кость, Олеся, Наталочка й Сергійко...

Ілюстрація Марини Павленко
Від кого Павло Тичина успадкував хист?

Мати Павла Тичини. Світлина з вікіпедії
Усі обдаровані, всі його, Павлуся, люблять. Може, правду кажуть, що сьоме дитя в сім’ї — особливе? Сім барв у веселки, сім нот у пісні, сім днів у тижні... Він так і залишається «мізинчиком»: чи того, що справді худенький та дрібний, чи того, що «Павло» з латини й перекладається як «маленький»?
Тільки чоло високе та очиська на пів лиця. Під чолом тим усе працює думка, а очиська світ у себе так і вбирають! Гарно ж довкола, Господи!

Павло Тичина в 1901 році. Світлина з вікіпедії
Визнач, скільки Павлусеві тут років (народився 1891 р.).
Чи відповідає зовнішність хлопчика на світлині портрету, поданому Мариною Павленко?
— Ну, як полізе цієї ночі крадій — хай начувається! — солодко зітхає брат, умощуючись під рядном.
А Павлусеві не дуже хочеться, щоб цієї ночі хтось закрадався. Хоч і кортить дізнатися, чиїх нечистих рук діло!
— Пригадуєш, Павлусю, як я тебе до бурси готував?
Бурса — духовне училище або семінарія.
— Еж, ткнув мені в руки Священну Історію, замкнув у чулані, а сам гулять повіявся! — усміхнено потягується Павлусь. — А як ти мене водив на заняття до репетитора Голобуцького? Єй же право, і сам не вчився, й мені не давав!
— А що? У Голобуцьких, може ж, і справді хвіртка не одчинялась! Мусили вертатись додому! — виправдовується старший брат.
— ...І гасати у квача, в опуки, в гилки чи куці-баби, еж?!
Прочитай за ролями діалог братів. Намагайся відтворити атмосферу щирих взаємин.
Відшукай в інтернеті інформацію про ігри, назви яких виокремлено.
Як розважаєшся зараз ти?
Чи суттєво змінилося дозвілля дітей за понад століття? Чому, на твою думку?
— Може, хтось скаже, що ти погано вивчився? Прийняли ж. Усі хвалять тебе! І регент, і математик Бекаревич!..
Регент — тут: диригент церковного хору.
— Ну, з математики я не дуже, сам знаєш! Бекаревич любить мене за те, що мапи з географії креслив йому та розмальовував і що гарно в хорі співаю!
— А викладачі Соловйов, Львов, Зосимович?! Надто ж — учитель малювання Михайло Жук! За щось же і він, і бурсаки й називають тебе позаочі: «святий Павлусь»! Ядлівський дядько правду казав, що з тебе якийсь архиєрей вийде!
Архиєрей — загальна назва вищих чинів духовенства (єпископа, архиєпископа).

Григорій Верьовка — талановитий хормейстер, диригент, композитор і дослідник українського музичного фольклору
......
А поки що, справді, Павлусь не лише гарно вчиться і відпрацьовує навчання-проживання незамінним дискантом у бурсацькому хорі.
Дискант — високий дитячий голос (у хлопчиків).
Ще регент доручає йому підучувати новачків. Понавчав так і Чоботька, і Трубеньова, і Копійку, і меншого брата Євгена (теж у бурсі вже), і Грицька Верьовку (майбутнього видатного композитора). Через уже дорослого брата Мишка прилучається в Чернігові до все нових шедеврів музичних. Ще трохи — й гратиме на кларнеті, гобої, бандурі, фортепіано. А ще — почне складати музику сам, хоч у цьому не признається навіть братам.
Відшукай в інтернеті інформацію про згадані в цьому абзаці музичні інструменти.
А ти захоплюєшся грою на музичних інструментах? Якщо так, то на яких / якому саме?
......
Скрізь музики шукав!..
Чого ж тільки музики? Ще змалку Павлусь, умостившись на Полиному сундучку або на печі, брав кольорові олівці й вимальовував на папері «святі місця», які ото позначені на карті Палестини. Зображував і ніколи не бачені сині моря, і рідні пісківські гаї та поля.
......
Українські книжки Павлусь отримав аж у першому класі Пісківської земської школи — від любої вчительки Серафими Миколаївни Морачевської. За відмінне навчання. «Під землею» Марії Загірної та «Байки» Леоніда Глібова. До цього ж удома на припічку під лампою вже лежали різні церковні календарі й «Тарас Бульба» Миколи Гоголя.

Павло Тичина з першою вчителькою Серафимою Морачевською, 1930 рік
Чим запам’яталась твоя перша вчителька?
За що ти їй вдячний / вдячна?
Надихнута Іванком та гарними згадками, Павлусева душа озивається піснею:
— Зоре моя вечірня-а-ая, зійди над горо-о-ою!..
Іванко підхоплює. Пісня бринить, набирає сили, додає смутку й краси і без того прегарній ночі.
— Еж, ми-бо гадали спершу, що це пісня народна, сільська! — згадав Павло, щойно доспівали. — А тоді побачили її в односельця Данила Коцюра в «Кобзарі»!
— ...Тараса Шевченка! — згідливо продовжує брат.
— Книжку дід ховав за сволоком — заборонена...
Про який епізод із біографії Тараса Шевченка тут згадано?
Сволок — головна балка, що підтримує стелю в будівлях.
От би десь у Чернігові таку дістать, привезти, батькам почитать!.. А ще б — Лесю Українку, Івана Франка... І Михайла Коцюбинського — це ж він у Чернігові, недалеко... От би побачити! Хоч краєм ока!
— Ах, як же божественно пахне! — втягує носом яблучний дух Іванко.
— Мудрець Григорій Сковорода, кажуть, теж любив цей запах... І Біблію коло себе...
— Ну, ти таки — святий Павлусь! Не те, що я! Пам’ятаєш, як тато сварився на мене, коли я став бурсаком: «Дві двійки, негіднику, привіз!» А ти, малий, зазирав і в корзину плетену, і в кишені мого пальта — все тих «двійок» шукав? — Угу...
......
Музика й малярство, невід’ємні від юного Тичини, тепер якнайдосконалішим чином втіляться ще й у Слові. А ще через рік напишуться перші справді вартісні твори.
А далі підуть все сонячніші й музичніші, все геніальніші, «сонячно-кларнетні» поезії. Ніби зняті з неба, зіткані з трав, із води зі Святої Криниці за селом, бджолиного хору татової пасіки, з маминої пісні... Чи просто — вихоплені з довколишніх пісківських березових гаїв, суворих сосон, столітніх верб над щаснівськйм шляхом, вікових пісківських лип неподалік майдану... Ті вірші мовби одмічені печаттю Божого Духу. І всі — з Великого Серця, з Великої Любові. До світу, до рідних Пісок, до України. Недарма ж 1910 року великий Михайло Коцюбинський, що його таки зустріне Павлусь, особисто визнає в юнакові Павлові Тичині великого поета!..
...Янголи не відвернуть 1915 року і смерті Павлової мами...
......
Але, але... Але Третій янгол — таки звеселяє серце! Адже, попри все, Поет не поставить свого підпису під жодним наклепом, він уперто допомагатиме (у тім числі й грошима) молодим поетам, прийматиме у своїй київській квартирі в’язнів совєцьких таборів, як-от Надію Суровцову та інших репресованих...
«Совєцькі табори» — табори й тюрми, де радянська влада ув’язнювала борців за свободу — письменників, художників, священників.
Репресії — державний примус, покарання.
A 1959 року Павло Тичина виявиться єдиним депутатом, що добровільно піде з усіх своїх височенних постів. Бо відмовиться підписувати закон, який дозволяє українцям не вивчати рідної мови.
А розкішне панно «Біле і чорне» викладача бурси й семінарії, відомого художника Михайла Жука (він вважатиме Тичину своїм найкращим і найлюдянішим учнем) назавжди зафіксує юного Павла Тичину в образі янгола!

Панно Михайла Жука «Біле і чорне»
Панно велике за розмірами — 207x310 см, виконане мішаною технікою на семи окремих аркушах грубого паперу. Художник використав тут гуаш, пастель, акварель.
У центральній частині загадкова композиція: худорлявий, темноволосий юнак із чорними крилами, що грає на сопілці якусь журну мелодію, і тендітна дівчина з білими крилами ніби повільно проходять повз «велике вікно», що підкреслюється поясним зображенням фігур і темними смугами, які поділяють усе панно на чотири частини.
Юнацькі тичинські вірші довіку нашіптуватимуть людям щонайкращі почуття! Його перша книжка «Сонячні кларнети» — одне з наймузичніших, найживописніших, найсвітліших творінь української та світової поезії.
У творі Марини Павленко подано не тільки замальовки з дитинства Павла Тичини. Марина Павленко порушує важливі для кожної людини проблеми: становлення особистості, прагнення до здійснення мрії, розвитку таланту, морального вибору.
Художньо-біографічний твір — текст про життєвий шлях конкретної особи з елементами художньої вигадки.
1. Чому, на твою думку, Марина Павленко визначає жанр книжки про дитинство митців як роман у повістинах? Від якого слова утворено «повістини»? Повістини більше схожі на повість чи на оповідання? Чому?
2. Як ти розумієш слова, узяті за епіграф до цього твору?
3. Перекажи текст близько до змісту за одним зі способів:
- 1) побудуй сюжетний ланцюжок до твору;
- 2) текст твору подано уривками — епізодами з біографії Павла Тичини; дай кожному з них назву.
4. Сформулюй тему та ідею твору.
5. Доведи, що твір «Янголи для Павлуся Тичини» — епічний.
6. На основі ключових слів (поет, художник, музикант, вірші, «Сонячні кларнети», фортепіано, сопілка, гобой) створи схему «Таланти Павла Тичини».
7. Уяви Павла Тичину сучасним підлітком. Добери для нього нікнейм, світлини для публікацій. Склади за текстом кілька дописів для соцмереж.
8. Проєктна робота «Один день із дитинства видатного українця». Створи відеоролик за твором. Для цього скористайся додатком на форзаці.
9. Пригадай, який твір Павла Тичини ти вчив / вчила в 5 класі. Про що він?
10. Прочитай ще один твір із книжки «Райдуги в решеті...» Марини Павленко. Це — «Небезпечні польоти Василька Симоненка», який ти знайдеш за QR-кодом або покликанням https://cutt.ly/C3wpWFx

11. Знайди в інтернеті цитати Василя Симоненка. Яка з них тобі сподобалася найбільше? Поділись нею з однокласниками та однокласницями.