Українська література. 5 клас. Калинич

Микола Вінграновський

(1936-2004)

Я річечку оцю в городі

в нас під кленом,

Як тата й маму і як

мед, люблю.

Микола Вінграновський

Ознайомся з відомостями про письменника

Напевно, ти любиш кіно і, поза сумнівом, маєш улюбленого актора чи акторку. Багато людей свого часу обожнювали актора Миколу Вінграновського, який зіграв чимало ролей у популярних фільмах.

Микола Вінграновський народився на Миколаївщині. Змалечку мріяв стати актором. Мрія здійснилася, коли юний Микола познайомився з відомим письменником і кінорежисером Олександром Довженком. Згодом майбутній письменник зіграє чимало ролей у кіно, працюватиме сценаристом і режисером на Київській кіностудії.

Водночас, попри захопленням кіномистецтвом, Микола Вінграновський став великим українським письменником. Перші вірші він написав ще підлітком.

Загалом Микола по-особливому бачив і сприймав довкілля: у його художніх творах рослини думають, а звірі засмучуються та радіють. Саме в незвичайному ставленні до навколишнього світу і полягає неповторність поетичного світу Вінграновського!

Читачі любили Миколу Вінграновського. Він здобув багато нагород, відзнак і премій. Але найголовніша з них — Національна премія України імені Тараса Шевченка.

Обкладинки деяких дитячих книжок Миколи Вінграновського ти можеш розглянути за покликанням https://cutt.ly/lOVDq1X або QR-кодом.

Можливо, ти вже читав/читала їх?

Цю ілюстрацію та всі інші до твору придумали й створили Петро Гулин і Надія Кирилова

У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку 1960-х років, коли в журналі «Ранок» з’явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти».

Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.

Твори Миколи Вінграновського (як поетичні, так і прозові) надзвичайні, і ти ще захоплюватимешся ними.

Переглянь буктрейлер на твір «Гусенятко» Миколи Вінграновського.

За аналогією до відео створи свій буктрейлер або серію аплікацій.

ГУСЕНЯТКО

Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і — народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати.

Її чоловік з табуном1 і старшими дітьми зранку подався політати над полем і плавнями перед відльотом.

1 Табун — тут: зграя диких птахів.

Гуска лишалася на пізнім своїм осіннім яйці. Вона ще мала надію, що з цього яєчка нікого не буде, — аж на і є, знайшлося: згорблене, вогке, сумне, з прилиплою шкаралупкою на дзьобику, гусенятко обсихало під маминим крилом і не знало, що двоє його братів і четверо сестричок народилися ще у травні, весною, коли й треба, а воно — восени, сьогодні, коли іній цвіте на зеленім лататті1 і давно вже не чути голосу їхніх найближчих сусідів-деркачів2.

Чому мама-гуска заплакала?

Народження якого героя нагадує тобі цей опис?

Яка небезпека чекала на новонароджене гусенятко?

Чому старій гусці вперше не захотілося жити?

Як говорять зазвичай у таких життєвих ситуаціях?

Гуска думала: що робити? Летіти з дітьми через три моря і так нелегко, а це, сьоме, сьогоднішнє, куди? Під крило його не візьмеш і на спину не покладеш — упаде.

А тут на дзьобі уже зима, заплава3 замерзне — що тоді? Зимувати з малим? А вітер, а сніг, а мороз та лід, а лисиці, тхори, куниці, кібчики4, приблудні коти, собаки, а мисливці, а їсти що? Пропали...

І старій гусці вперше не захотілося жити...

1 Латаття — водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.

2 Деркач — невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням і характерним скрипучим криком.

3 Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені.

4 Тхір, куниця, кібчик — хижі тварини (тхір і куниця); хижий птах (кібчик).

Гуска переймалася долею новонародженого гусеняти, бо розуміла, що мусить летіти у вирій, а пташеня не вміє літати.

...Між очеретом за лугами при озимині з прощального низького сонця вилетів з дітьми гусак — летів-летів і прилетів.

Діти стали чиститись. Їхні набиті вола1 ходили під молодими жовтими дзьобами, наче діти цю ніч нікуди не збирались.

Гусенятко визирнуло з-під маминої ноги і побачило тата.

А тато побачив його. Він поправив крило і сказав мамі:

— Лети повечеряй. Але дивися, не попади під літак над озиминою2.

— Добре, — сказала мама. — Лечу.

— Лети по сірому. По синьому не лети. І не кричи. Над очеретом бери праворуч вище: за очеретом в засідці вже троє.

Гуска полетіла...

1 Воло — розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа.

2 Озимина — сходи або посіви сільськогосподарських культур, які сіють восени.

Почувся постріл. Гусак переживав, чи не вцілили в гуску.

З горіхового неба стало накрапати.

В гусенятка на дзьобику зависла крапелина, і в тій крапелині гусенятко роздивлялося свого тата: у тата були сторожкі очі, висока очеретяна шия, татова шия ходила над гусенятком, поверталася над ним на кожен найнечутніший порух. Мав тато і високі м'які сірі груди: гусенятко пірнуло під них, і так йому стало тепло, що воно відразу ж заснуло знову...

Про яку небезпеку говорить гусак?

Поясни значення епітета «горіховий». Які почуття викликає образ горіхового неба?

Чи можна цей уривок назвати портретом? Обґрунтуй свою думку.

Пригадай, як називають опис героя в літературі.

Лунають постріли. Гусак і старші діти міркували, летіти їм чи ні. Тут повернулася гуска, ціла й неушкоджена. Гусак наказує їй летіти з дітьми, а він залишиться з новонародженим.

— Збирайтесь. Надходить ніч і мряка. Підіймайтесь у мряці. Крізь мряку вас ніхто не побачить і не дістане.

— А якщо літаки?

— Тутешні літаки у мряці не літають. До ранку доберетесь до заповідника. Там сідайте сміливо і нікого не бійтесь. Підгодуйтесь. А далі від заповідника — морем. Над морем летіть низько. Над морем вас ніхто не зачепить. А там далі дивіться самі: вибирайте ночі лише дощові і темні.

— А як ти малого не доведеш і сам?

— Не бійся. Ти, головне, бережи табун і дітей. Будь хитра і обережна. А я постараюся на весну прилетіти до вас з малим. Мале, дивись, у нас яке — народилося, а вже говорить. Гусачок!

Як ти оцінюєш це рішення батька? Чи правильно він зробив, що відпустив у вирій родину?

Які настанови дає батько-гусак?

Чому було так важливо долетіти до заповідника?

Чи можна полювати на тварин і птахів у заповіднику?

Як ти ставишся до мисливців?

...Серед ночі гуси знялися і полетіли. Гуска повела їх крізь мряку у небо і не втрималась, крикнула щось своєму гусакові на прощання. І як тільки крикнула, — відразу ж від озимини і очерету по ній і по табуну затарахкало1 мокро і сліпо, як-небудь і неприцільно.

1 Затарахкотіти — утворювати різкі переривчасті звуки від пострілу, вибуху тощо.

Гусак витягнув шию. Було тихо. Шепотів очерет. Потім почувся крик. Гусак дослухався. Ні, той крик був не гусячий, а людський. «Видно, попали по своєму, — подумав гусак, — вночі ж то не видно, де небо, а де земля». Гусак нагнув шию і послухав, чи дихає гусенятко.

З відльотом табуна гусак відчув, як ніч раптом поважчала і стала тиснути своєю мокрою темінню на гніздо, темінь залазила йому в спину і крила, наче хотіла сховатися в ньому і хотіла обсохнути в його пір’ї.

Колись веселий, дорогий гусям очерет мовчав тепер над гусаком відчужено і вороже, і темно говорила до когось вода.

Перед гніздом з рибиною в зубах випірнула ондатра1, ненажерливо подивилася на гусака, бо ондатра знала — гусак лишився з малим сам. Гусак засичав на ондатру: мовляв, мало тобі риби в заплаві, а ти ще й мого гусенятка хочеш? Лише підпливи — вб’ю!

Ондатра почула це і пірнула додому. Та ненадовго. За хвилину ондатр з'явилось двоє і, малюючи вусами воду, вони стали наближатись до гусака. Гусак засичав з усіх сил, гусенятко забилося йому під живіт, під лапи, заплакало-запищало, а дощ прибував з ночі, гніздо підпливало, ставало легшим, ось-ось гніздо попливе за водою.

Чому вночі приходить якась важкість?

Знайди в тексті рядки, які підтверджують думку, що тато-гусак — турботливий і уважний.

Які небезпеки чатували на батька та гусенятка?

Як необдуманий вчинок малого гусеняти став причиною небезпеки?

З'явилась видра2, ондатри — тікати, видра — за ними, повпірнали і ті, і та, і не стало їх більше чути.

Гніздо гусака потрапило в течію.

Гусенятко сказало:

— Тату, я хочу сполоснутися! Я сполоснусь, — і шубовснуло3 в воду.

Гусак затерп4. Ледве втримуючи одним крилом гніздо, другим крилом він підчерпнув з води гусенятко і вкинув його назад у гніздо.

1 Ондатра — гризун бурого кольору з густим хутром, веде напівводяний спосіб життя.

2 Видра — хижий ссавець із цінним хутром темно-бурого кольору.

3 Шубовснути — кинутися, упасти, пірнути у воду, роблячи сплески.

4 Затерпнути — тут: втратити здатність вільно рухатися.

— Я тобі дам, дурне, сполоснутися! Я тобі дам! А соми, а щуки, а судаки! — і в цю мить гусака щось поронуло1 зубами по лапі в воді.

Гусак прожогом2 вискочив на гніздо. Гніздо закрутилося на бистрині3 у вирі4. «Розпадеться гніздо — пропадем», — подумав гусак. Гніздо було нове, сьогорічне, і складав його гусак з жінкою з позаторішнього очерету — таким очеретом люди огороджують на зиму від вітрів парники5.

Назустріч, знизу, з глибини ночі з’явились вогні і з ними музика, і вода помчала гніздо з гусаком і гусенятком на ці музичні вогні ще з більшою охотою. Вогні наближалися, і ні дощ їх не брав, ні темінь. Гусак оглянувся на береги — берегів не було.

Гусак став загрібати лівим крилом, аби подалі від оцих вогнів, розминутися б з ними! Вода під крилом пручалася6, хихотіла, і судаки під гніздом клацали зубами. Гусак загріб правим. Праве крило було у нього дужчим, з ірію7 в ірій, ведучи табун, коли він відлітав чи повертався, вітри йому дули чомусь завжди у праве крило. Та одне діло небо, друге діло вода. Вода гнула, шарпала, теребила8 і праве: гніздо не слухалось, гніздо мчало на вогні, і ось вони вже перед дзьобом, музика, чорна блискуча громадина з темної ночі...

— Плигай! — закричав гусак, і гусенятко випало в воду. Його жовтеньке тільце вискочило в ніч, і сам гусак ледве встиг звестися на крила — перед його носом навалювала чорна рухлива гора.

— Птиця! — закричали з баржі9. — Птиця!

1 Поронути — тут: зачепити зубами, поранити.

2 Прожогом — стрімголов.

3 Бистрина — місце, де найшвидше тече вода в річці.

4 Вир — стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою.

5 Парник — засклене приміщення для вирощування ранніх овочів і плодів.

6 Пручатися — чинити опір.

7 Ірій — те саме, що вирій; теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи.

8 Теребити — тут: тягнути, волочити, трясти.

9 Баржа — велике вантажне судно, що плаває своїм ходом або на буксирі.

Гусак вже, було, раптово з’явився над баржею та з переляку зачепився краєм крила за антену1, перекрутився і впав на баржу, на вугілля. З рубки2 його освітили прожектором3, а бортом до нього вже добирався якийсь чолов’яга4, гусак заборсався, став від вугілля чорним, а чолов’яга закричав до рубки:

— Світи, світи, бо я нічого не бачу! — і навкарачки5 поліз по вугіллю, обмацуючи його руками й очима. Поруч з гусаком пройшли його руки і цибуляче дихання — чолов’яга поліз до носа баржі. «Пропало мале, і я пропав, — подумав гусак,— щоб то було плисти під берегом, не випливати на середину...»

Баржа дрібно двигтіла проти води і везла гусака назад від ірію, від гусенятка, чолов’яга з носа закричав:

— Не знайшов! Нема! Світи менше, очі сліпиш, світи слабіше, бо в воду впаду! — і знову на чотирьох поліз до рубки...

І треба ж було гусакові підвести голову! Він підвів голову, щоб роздивитись, де той розшуканець, чи вже проліз, чи ні, бо в хлюпотінні води і в гуді мотора гусак нічого не чув, як чолов’яга був саме перед ним, впав на коліна і схопив обома руками гусака за шию.

— Єсть!6 Є! Ось! — і він звівся на ноги в світлі прожектора, тримаючи гусака за шию.

Гусак задихався. І тоді обома крильми, і здоровим крилом, і забитим, зашмалив7 чолов’ягу по обличчю, що той упав горілиць8 на вугілля головою до носа баржі, а сам із скособоченою шиєю викинув крила, в безнадії зіпертись на них, викинув, простелив і відчув, що крила його несуть і підіймають. Чорний, як ніч, він знову летів, тиснув грудьми темінь, і голова його теліпалась9 з крила на крило.

1 Антена — пристрій для приймання і передавання електромагнітних хвиль.

2 Рубка — велике на кораблях та суднах — закрите приміщення на верхній палубі.

3 Прожектор — потужний освітлювальний апарат.

4 Чолов’яга — збільшена форма до слова «чоловік».

5 Навкарачки — поповзти, вилізти тощо на долонях рук і на колінах.

6 Єсть — застаріла й просторічна форма теперішнього часу від дієслова «бути»

7 Зашмалити — тут: суржикове жаргонне слово; росіянізм, означає «вдарити».

8 Горілиць — обличчям догори.

9 Теліпатися — колихатися, хилитатися, метлятися.

Тепер: де ж гусенятко, де саме воно вистрибнуло у воду, і де ж та саме вода, і над чим я лечу сам: над водою, полем, очеретами? Гусак закричав, та з придушеного горла той крик був чутен лише йому одному. Гусак знизився і залітав колами, довго літав і кричав колами так.

Та ось і вона. Вода. Солодка, добра для гусячого малого народу, вода з теплими мілкими затоками, з літніми комариними очеретами, де народилося його гусенятко і він сам...

Вона закрутила ним, та ні лапи його, ні крила були вже йому не підвладні, і ця недобра чорна вода несла його всю ніч до світанку, аж доки гусак не вдарився об металеву сітку перед греблею ГЕС1.

Гусак знав цю ГЕС по її степових берегах. Пролітали якось з жінкою над заводськими трубами і наковталися диму, що більше тут не літали.

Гусак поворухнув шиєю — в шиї щось хряснуло, але не дуже, і він спробував впірнути. Впірнув, побачив верховодку2, дзьобнув одну і другу: верховодки пішли непогано. Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду — крило заболіло, запекло, наче сперся він ним не на воду, а на вогонь. «Пропало крило, — подумав собі гусак і тоскно глянув на верхів’я ріки, де мало бути гусенятко. — Де воно там, і де його шукати, і з якого берега?»

Зімлілими3, наче не своїми лапами гусак відштовхнувся і поплив вверх по ріці. З шлюзу4 поволеньки висунувся ніс ще однієї баржі з вугіллям, гусак пірнув і замолотив5 під водою до берега, наскільки хватило повітря. А коли повітря не стало, і він випірнув, і з баржі закричали: «Птиця!» — гусак ударив крильми об хвилю, і здоровим крилом, і забитим, й не вірячи собі, полетів, важко, згорблено, орючи дзьобом, але полетів!

1 ГЕС — гідроелектростанція; на них виробляють порівняно дешеву електроенергію; водночас не слід забувати про згубні наслідки роботи ГЕС для екології: відбувається затоплення значних площ родючих земель, застій води, а отже — гниття водоростей, загибель риби тощо.

2 Верховодка — дрібна прісноводна риба.

3 Зімлілий — знеможений, безсилий, ослаблений.

4 Шлюз — споруда на воді, яка регулює її рівень для проходження суден по ріці.

5 Молотити — тут: завдавати сильних і частих ударів лапами по воді.

З берега, від спорожнілих дач, йшло троє брезентових1 рибалок. Помітивши гусака, вони підняли спінінги2 і засвистіли на нього, гусак розгубився, заметляв3 шиєю і впав на воду. Крила його вже не тримали. Одним оком гусак косився на середину ріки на баржу, другим спостерігав рибалок.

Чи можна сказати, що гусак опинився між двох вогнів?

Що означає вислів «народитися в щасливій сорочці»?

Чи був ти коли-небудь на риболовлі? Якщо так, то опиши, як це було.

Чи міркував/міркувала ти колись, наскільки певні розваги людини є небезпечними для природи? Якщо так, то якого висновку ти дійшов/дійшла?

Човнів у рибалок не було, вода холодна — не полізеш, зате у їхніх руках були спінінги. І ось біля гусака зачали золотесенько вибухати блешні4, рибалки будь-що, а хотіли піймати гусака на блешню. Гусак пірнав, випірнав, ухилявся від блешень і так і сяк, один із рибалок, так той прямо був таки майже снайпер5, — його блешня точно упала йому на дзьоб — каюк6! — але гусак родився в щасливій сорочці, бо блешня тільки ковзнула по дзьобу і ляпнулась разом із своїми гаками у воду. Тоді гусак зібрав свої крила наче в одне, і вже не бачачи куди і що, а лиш би відірватися від своєї погибелі, темно і тяжко злетів. Вслід йому загуділа баржа і плюнув на небо спінінговий снайпер.

1 Брезентовий — тут: в одягу з брезенту — грубої лляної водонепроникної тканини.

2 Спінінг — рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками.

3 Заметляти — почати гойдати щось або чимось.

4 Блешня — блискуча металева пластинка для принадження риби.

5 Снайпер — влучний стрілець.

6 Каюк! — кінець, смерть, капут!

Гусак насилу підгрібав під себе повітря і, витріщивши очі, дивився — шукав, де б це його сховатися. На його щастя, згори, з верхів’я, засірів лозовистий острівець...

Гусак вже майже дотягував до нього, як помітив: з острівної лози відштовхнувся голубий моторний човен. Звертати! Чим, якими силами? Злетіти вище? На чому? І гусак спікірнув1 у воду і заховався під хвилею...

На острівці гусак допався2 до іржавого лозячого листя і лозяної кори, потім ліг на пісок і став тихо зализувати зболіле крило.

А гусенятко? Рай3, та й годі! Як тільки тато крикнув йому — плигай! — і воно вискочило з гнізда в іскристу чорноту, і чорна рухлива громадина боком тернулася в бік гусенятка, і хвиля схопила й потягла його в ніч. Плинучий темний шовк води обгорнув його жовтеньке карапузеньке тільце, одягнув його хвилею, з хвилі і роздягнув, занурив і винурив, пливи собі далі!.. Яке воно все, коли все воно отаке: все темне! Не видно ні себе, ні тата перед собою, один тільки дощик січе тебе по голівці та пахне якоюсь їжею, але де вона є... З ночі шумить, шумить, мабуть, очерет, жми4, гусаченьку, туди, та не дуже бійся, а як тільки що — набирай побільше повітря і — під воду... На березі щось наче говорило. Гусенятко прислухалось — то вітер грався з водою залізним цепом5 від човна. «Тікати не буду, бо мені не страшно. Раз я нікого не бачу, то й мене ж не бачить ніхто».

1 Спікірнути (від пікірувати) — на великій швидкості майже вертикально полетіти зверху вниз.

2 Допастися — з великим завзяттям, енергією, жадністю братися за що-небудь.

3 Рай — чудове, спокійне, щасливе життя.

4 Жати (жми) — з великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь.

5 Цеп — те саме, що ланцюг.

Гусенятко підпливло до човна, обпливло його, вибрало під його боком затишне місце і заснуло. І наснилось йому, що воно вже велике, живе серед гусей, і гуси на нього кричать, і рай його скінчився...

...Здрастуй, дурне, та я не дурне, я дике, ну, раз дике, то йди до мене, не бійся, а я сталевар, а жінку Валю свою я з фронту1 привіз, я в бочку тебе на ніч посаджу біля сарая, щоб тебе часом ніхто не зобидив2, бодай тебе мої — наші гуси не били, та не будуть вони мене бити, а може, будуть? та не будуть! а як і не будуть, то все одно не хочу, щоб на тебе багато дивилися, мацали очима, оце подивися, яка в мене шия, ну, чом як не в старого гусака; погрійте! а чого ж, іди за пазуху3, та я замурзане, от дивися, Валю, як воно у мене за пазухою сидить, заснуло, я його і в домну4 понесу хлопцям показати, ніжкою дрібає5, сниться йому, що пливе, дайте йому води, Валю, та виключи6 той телевізор, а то не засне, ти диви, як воно до тебе притулилося... тату, віддайте гусенятко нам, нащо воно вам, у вас свої гуси є, так у нас домашні, тобі воно нащо, ти ж так тільки вважаєшся сталеваром — то у тебе сесія7 одна, то друга, то відрядження, то іще щось в чорта-біса... то віддайте нам його, тату! а де ви держати будете його, на балконі? та і діти у вас такі, що замучать його в перший вечір... тоді мені, тату? кому, тобі? та мені, так тобі в армію ж через місяць!

Зверни увагу, що в цьому уривку нема вказівки на автора слів — доводиться здогадуватися, хто саме говорить.

Чому автор обрав такий прийом? Чи передає він схвильованість, емоційну напругу?

Про що йдеться в цьому уривку? Прочитай його з однокласниками й однокласницями за ролями.

1 Фронт — місце, район, де відбуваються воєнні дії і розташовані війська під час війни.

2 Зобидити — образити.

3 Пазуха — простір між грудьми й одежею, яка до них прилягає.

4 Домна — промислова піч для виплавки чавуну із залізної руди.

5 Дрібати — тут: перебирати лапками (ногами).

6 Виключити — вимкнути, тобто припинити дію чого-небудь (тут: вимкнути телевізор).

7 Сесія — тут: іспити у вищих навчальних закладах.

Сизим інеєвим досвітком хтось наче ішов. Гусенятко хотіло виглянути з бочки, але не дострибнуло. Тоді воно спробувало крило, одне і друге, а потім уже обидва і вистрибнуло на бочкове ребро: худий, облізлий, довгий — городом від води по картоплянім бадилищі до гусенятка йшов сірий тато.

Зауваж, як змінюється картина за картиною, немов кадри у фільмі.

Як це пов’язано з акторською діяльністю Миколи Вінграновського?

Про що свідчить кінцівка твору? Чи можна вважати, що це кінець подій?

Теорія літератури

Тема — те, про що автор розповідає у творі.

Ідея — головна думка, утілена в творі.

Поміркуй і дай відповідь

1. Про що йдеться у творі? Як ти вважаєш, із якою метою автор написав такий твір? Сформулюй тему та ідею твору.

2. Поміркуй, чому твір має таку назву. Який заголовок дібрав би/дібрала б ти? Чому?

3. Поділи текст на частини і добери до кожної з них заголовок. Склади цитатний план твору. Намалюй ілюстрації до кількох його пунктів. Спробуй відобразити час і простір подій на цих малюнках-схемах. Презентуй свою роботу однокласникам/однокласницям.

4. Наведи докази, що в сім’ї головного героя поважають родинні цінності.

5. Відпочиваючи на природі, простеж, наскільки чистим є довкілля. Створи плакат, який закликає берегти довкілля, прибирати за собою.

6. Чому стверджують, що природа — наш дім?

7. Перейди за QR-кодом і прочитай матеріал про екологічні небезпеки. Що можна зробити сьогодні, щоб уникнути катастрофи завтра?

8. Поміркуй і розкажи, як розкрита екологічна тема.

9. Перейшовши за https://cutt.ly/lOVDq1X або QR-кодом, розглянь ілюстрації художника Костя Лавро.

Виконай завдання та дай відповіді на запитання.

10. Домашнє завдання. Створи мультфільм за сюжетом твору. Це можна зробити кількома способами: а) дібрати слайди до кожного епізоду й озвучити їх; б) відшукати в інтернеті фільм чи мультфільм із птахами (як-от «Гидке каченя»), вирізати потрібні кадри й озвучити їх; в) створити пластилінових героїв і розіграти відповідно до твого задуму епізоди.

Увага! Якщо ти використовуєш кадри фільму чи будь-які інші чужі матеріали, не забудь зазначити авторів/авторок (це можна зробити в титрах).