Українська література. 5 клас. Калинич

Богдан Лепкий

(1872-1941)

Колисав мою колиску

Вітер рідного Поділля...

Богдан Лепкий

Ознайомся з відомостями про письменника

Перебуваючи в засланні на Косаралі, Тарас Шевченко знайшов на дорозі гілочку верби, посадив її, дбайливо доглядав — і згодом виросла верба, під тінню якої любив відпочивати поет-засланець. Цей момент із біографії Кобзаря оспівав Богдан Лепкий.

Богдан Лепкий народився у селі Крогулець на Тернопільщині в родині священника.

Навчався в Бережанській гімназії, а згодом у Віденському та Львівському університетах. Працював учителем у Бережанській гімназії. Згодом переїхав до Кракова, де викладав українську мову та літературу.

Богдан Лепкий присвятив чимало віршів Тарасові Шевченку. Зокрема, цілу збірку «За люд. У сотні роковини уродин Тараса Шевченка». Саме в ній є вірш «Шевченкова верба» про Тарасове перебування в неволі.

Пам’ятник Богданові Лепкому в Крогульці

Мотив туги за рідним краєм звучить у кожному рядку Б. Лепкого. Так само, як і в Шевченкових віршах і картинах.

У 1963 році, напередодні 150-літнього Шевченкового ювілею, поет Андрій Малишко привіз гілочки цієї верби з Казахстану. Їх було висаджено в Києві біля Спілки письменників і біля будинку поета Максима Рильського.

Бережани. Ратуша. Тут була гімназія, де вчителював Богдан Лепкий

1. Як ти гадаєш, для чого поет Андрій Малишко привіз гілочку Шевченкової верби в Україну?

2. Розглянь і порівняй зображення дерев на картині Шевченка «У Корсуні» й на світлині з Казахстану.

3. Поміркуй і скажи, чому саме дерево може слугувати місцем відпочинку, місцем творчості чи спогадів для поета?

ШЕВЧЕНКОВА ВЕРБА

Коли на чорний шлях ступав,

Йдучи на вигнання, в неволю,

Галузку вербову підняв

Й забрав ту гілочку з собою.

Була відірвана, як він,

Від стовбура й землі святої,

Засуджена на лютий згин

Серед пустелі степової.

Верба, яку посадив Тарас Шевченко. Місто Форт-Шевченко (Казахстан)

Поніс її і посадив

За фортом, в полі, у пустині,

Здалека воду він носив

Й невтомно поливав щоднини.

Прийнялася і на весну

Зелене листя розпустила.

Ох, як же, як була йому

Та деревина люба й мила!

«У Корсуні». Худ. Тарас Шевченко

Було, з казарми прибіжить,

В зеленій тіні спочивати

Приляже, а верба шумить

І шепче щось над ним, як мати.

Мов жалується, що весна.

Сади вже квітнуть в Україні,

Вона ж сумує тут одна

Посеред дикої пустині.

Парк міста Малин. Студенти саджають Тарасову вербу

Летить степами листя шум,

Немов далека пісня жалю,

Ні твоїх снів, ні твоїх дум

Нам не забути, рідний краю!

Поміркуй і дай відповідь

4. Який період життя Кобзаря згадує Богдан Лепкий у вірші «Шевченкова верба»?

5. Чому автор порівнює перебування Тараса Шевченка в неволі з відірваною вербовою гілочкою?

6. Чому так важливо не забувати рідної землі, хай у які краї тебе занесла б доля?

7. Як можна врятувати життя рослинам? Чи дієвий такий метод стосовно людей? А в переносному значенні?

Акцію «Тарасова верба», розпочали в Україні перед 200-річчям від дня народження Тараса Шевченка. Саджанці верби висаджували тоді (та й досі це роблять) у містах і селах України.

Поцікався, можливо, у твоєму місті/селі також росте Тарасова верба.

Теорія літератури

Мова ліричних творів віршована. Вона відрізняється від прозової будовою рядків. Зазвичай вони короткі та ритмічні. Віршовий ритм посилює рима.

Рима — суголосся, співзвучність рядків у вірші.

Наприклад, шум — дум, жалю — краю.

5. Добери з тексту вірша по два-три приклади таких засобів художньої виразності: а) епітет; б) рима; в) порівняння; г) метафора.

6. Ознайомся з таблицею «Паспорт твору “Шевченкова верба”» за покликанням https://cutt.ly/ZOVAbzx або QR-кодом. Поміркуй, якою інформацією можна, на твою думку, її збагатити. Додай необхідні відомості.

Теорія літератури

ВИДИ РИМУВАННЯ

Якщо співзвучні (римуються) перший і другий, третій і четвертий рядки — це суміжне римування (аа бб).

Василь Симоненко:

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, а

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. а

Заглядає в шибку казка сивими очима, б

Материнська добра ласка в неї за плечима. б

Якщо співзвучні (римуються) перший і третій, другий і четвертий рядки — це перехресне римування (абаб).

Ліна Костенко:

Це — сивий лірник. Він багато знає. а

Його послухать сходяться віки. б

Усе іде, але не все минає а

над берегами вічної ріки. б

Якщо співзвучні (римуються) перший і четвертий, другий і третій рядки — це кільцеве римування (абба).

Олександр Олесь:

О слово рідне! Орле скутий! а

Чужинцям кинуте на сміх! б

Співочий грім батьків моїх, б

Дітьми безпам’ятно забутий. а

7. Визнач, яке римування:

а) вірша Богдана Лепкого «Шевченкова верба»:

Коли на чорний шлях ступав,

Йдучи на вигнання, в неволю,

Галузку вербову підняв

Й забрав ту гілочку з собою.

б) перші рядки казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка»:

Сумний наш Князь, сумний наш Князь,

Лягли йому на чоло хмари,

Неначе ждуть нас знов удари,

Неначе знов орда знялась...

в) репліка Князя з казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка»:

Все зроблю, сивенький мій,

Тільки б завтра був двобій!

Я на все, старий, готовий!

Прощавай, іди здоровий.

8. Увімкни у своєму гаджеті додаток аудіозапису. Прочитай вірш виразно. Добери музику й прочитай вірш удруге, але вже в супроводі мелодії. Який варіант кращий? Чому?

9. Проєкт «Збірка віршів».

1. Об’єднайтеся в пари й напишіть вірш на кілька рядків, де римуються подані слова:

нас — Тарас; край — сяй; зернина — Батьківщина; жити — любити; гори — твори; слово — мова.

Також ви можете придумати власні рими.

2. Зачитайте свої вірші, відредагуйте їх (за потреби).

3. Запишіть їх на чисті аркуші, намалюйте ілюстрації.

4. Скріпіть аркуші в книжку.

5. Не забудьте вказати авторів/авторок.

6. Вітаємо! Ти — співавтор/співавторка книжечки!