Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

1.2.5. Культурно-історичне значення Біблії

Культурно-історична значущість Біблії перш за все полягає в цінності того вчення, яке вона проповідує.

Моральні заповіді християнства, викладені у Проповіді на горі Христа, висловлювали принципово новий погляд на людину: вона отримувала право на власний вибір між Добром і Злом і на відповідальність за свої вчинки.

Рафаель Санті. Видіння пророка Єзекіїля. XVI ст.

Старий і Новий Заповіт — це невичерпне джерело характерів, образів, сюжетів, які використовувало мистецтво християнського світу в усі часи. За мотивами біблійних оповідей створено нескінченну кількість живописних полотен, музичних творів, скульптур.

Музику на сюжети Святого Письма писали Бах, Бетховен, Вівальді, Гайдн, Бізе, Гуно, Моцарт, Шуберт, Ліст, Россіні, Верді та багато інших.

Утілювали на своїх полотнах біблійні образи Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Караваджо, Рембрандт, Рубенс, Брейгель, Дюрер, Босх, Ель Греко, Рєпін, Врубель і багато інших видатних митців. Напевне, легше назвати художника, який не звертався до Книги книг у своїй творчості.

Часто звучать біблійні мотиви й у літературі. Біблія надихала Данте, Шекспіра, Байрона, Гейне, Пушкіна, Гюго, Пастернака, Булгакова, Ахматову, Бродського — цей перелік видатних письменників і поетів можна продовжувати безконечно.

Образи та сюжети Біблії набули символічного значення, до них завжди будуть звертатися митці різних країн у пошуках відповідей на вічні питання про добро і зло, любов і ненависть, смерть і безсмертя.

Іммануїл Кант (1724-1804), великий німецький філософ, сказав: «Існування Біблії є найбільшим, найвищим благословенням, яке тільки людство коли-небудь зазнало». З іменем Канта ви ознайомитеся в 11-му класі на сторінках одного з найцікавіших романів XX ст. — роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».

Леонардо да Вінчі. Таємна вечеря. XV ст.

Україна і світ

Біблію принесли із собою в Україну перші християнські місіонери, які поширювали християнське вчення. Першою перекладеною на наших землях книгою Святого Письма є Остромирове Євангеліє (1056-1057), написане давньою українською мовою.

Народною мовою перекладено в монастирі в Пересопниці (Волинь) Пересопницьке Євангеліє (1556-1561), у якому зміст Біблії передано чи не найповніше та найяскравіше.

Популярним в Україні був Псалтир, який використовували як посібник для домашнього читання. Поширеними були й Четвероєвангеліє і Апостол — книги Нового Заповіту (найдавніші з них з’явилися в XII ст.).

У 1581 році в м. Острог першодрукарем Іваном Федоровим було надруковано славнозвісну Острозьку Біблію.

Острозька Біблія. XVI ст.

Переклад Біблії живою народною мовою за ініціативи Всесвітнього біблійного товариства здійснили 1903 року Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький. До видання ввійшли лише канонічні книги — 39 зі Старого Заповіту і 27 — із Нового.

У XX ст. повністю переклали Біблію українською митрополит Іларіон (Іван Огієнко) (1962) та Іван Хоменко (1963).

Філософ, просвітитель і поет Григорій Сковорода вважав, що саме Книга книг надихнула його на найкращі твори.

Біблійні мотиви переосмислював Тарас Шевченко в поемі «Марія», поезіях «Ісаія. Глава 35», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Давидові псалми». Звернене до земляків послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...» подібне до біблійного тексту як за змістом, так і за формою.

Т. Шевченко. Притча про блудного сина. У в'язниці. XIX ст.

Звертався Шевченко до Біблії й у живописі. Вершиною його творчості років заслання є серія малюнків «Притча про блудного сина», де він переосмислив євангельську притчу.

Притча — повчальне алегоричне оповідання з яскраво висловленою мораллю. Біблійні книги містять багато притч.

Біблійні сюжети розробляли Іван Франко в поемі «Мойсей», Леся Українка у драмах «На полі крові», «В катакомбах» та «Одержима».

За переспіви біблійних псалмів бралися Петро Гулак-Артемовський, Ліна Костенко, Дмитро Павличко.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Перша книга Мойсеєва

БУТТЯ

Сотворения всесвіту: світло й небозвід 1-8; земля 9-13; небесні світила 14-19; птахи, та водяхи, та водяні єсні єства 20-23; суходіл, тварини, люди 30-31

1. На початку Бог створив Небо та землю. 2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. 3. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. 4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. 5. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. 6. І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. 7. І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. 8. І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий. 9. І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так. 10. І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно. 11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так. 12. І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно. 13. І був вечір, і був ранок, день третій. 14. І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. 15. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так. 16. І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. 17. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, 18. і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре. 19. І був вечір, і був ранок, день четвертий. 20. І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. 21. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. 22. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! 23. І був вечір, і був ранок, день п’ятий. 24. І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так. 25. І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно. 26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. 27. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. 28. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! 29. І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам! 30. І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталось. 31. І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

Мікеланджело Буонарроті. Створення Адама. Фреска. XIX ст.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Поясніть, чим зацікавив вас цей уривок зі Старого Заповіту.
• 2. Перекажіть історію створення світу за Книгою Буття.
• 3. Скільки днів тривав процес створення світу? Поміркуйте, як це відбилося на щоденному житті людства.
• 4. Із якою метою було створено живу природу?
• 5. Зверніть увагу, подібними на кого створив Бог людей.
• 6. Дослідіть, якими повноваженнями Бог наділив перших людей.

БУТТЯ 2

Суботній відпочинок 1-3; Едем 4-9; джерела та ріки 10-14; доручення людині 15-17; людина й тварини 18-20; жінка 21-25

1. І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. 2. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. 3. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. 4. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог сотворив небо та землю. 5. І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. 6. І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. 7. І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. 8. І насадив Господь Бог рай в Едемі на сході, і там осадив людину, що її Він створив. 9. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

Лукас Кранах. Адам і Єва в саду Едему. XVI ст.

10. І річка з Едему виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. 11. Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. 12. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. 13. Ім’я ж Другої річки Гіхон, вона оточує ввесь край Ефіопії. 14. А ім’я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Євфрат. 15. І взяв Господь Бог людину, і в едемському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. 16. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. 17. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! 18. І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. 19. І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. 20. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. 21. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. 22. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. 23. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. 24. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. 25. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкажіть, чому Бог присвятив сьомий день творіння.
• 2. Поясніть значення слова Едем.
• 3. Дослідіть, які відомі з географії власні назви є в уривку.
• 4. Хто дав імена всьому сущому? Поміркуйте, чому.
• 5. Визначте, з якою метою Бог створив жінку.
• 6. Поміркуйте, чому Бог створив Єву з ребра Адама.

БУТТЯ 3

Спокуса та падіння 1-7; викриття провини 8-13; кари 14-20; вигнання з раю 21-24

1. Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю? 2. І відповіла жінка змієві: 3 плодів дерева раю ми можемо їсти, 3. але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. 4. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! 5. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. 6. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з’їв. 7. І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі.

8. І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. 9. І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? 10. А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався. 11. І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв? 12. А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв. 13. Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14. І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. 15. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту. 16. До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою. 17. І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. 18. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. 19. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. 20. І назвав Адам ім’я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21. І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх. 22. І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з’їв, і не жив повік віку. 23. І вислав його Господь Бог із едемського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. 24. І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від едемського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкажіть, як змій спокушав Єву. Поясніть символічність цієї ситуації.
• 2. Поміркуйте, чому змій звернувся до Єви, а не до Адама.
• 3. Як Бог дізнався про те, що Адам і Єва скуштували заборонений плід?
• 4. Як Бог покарав змія?
• 5. Яке з Божих покарань для людей можна вважати найсуворішим?
• 6. Розкрийте морально-філософський зміст цього уривка.

БУТТЯ 4

Каїн і Авель 1-16; потомство Каїна 17-22; Ламех та його жінки 23-24; Сет 25-26

1. І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. 2. А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник. 3. І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. 4. А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, 5. а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. 6. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? 7. Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати. 8. І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його. 9. І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого? 10. І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі. 11. А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки. 12. Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі. 13. І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести. 14. Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде кожен, хто стріне мене, той уб’є мене. 15. І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб’є Каїна, семикратно буде помщений. Містив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його. 16. І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едему. 17. І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім’я тому містові, як ім’я свого сина: Енох. 18. І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха. 19. І взяв собі Ламех дві жінки, ім’я одній Ада, а ймення другій Цілла. 20. І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду. 21. А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку. А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема. 23. І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою, 24. і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро! 25. І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн. 26. А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

Густав Доре. Убивство Авеля Каїном. XIX ст.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Хто такі Каїн і Авель?
• 2. Перекажіть сюжет про Каїна і Авеля.
• 3. Поясніть символічне значення печаті, що поставив Бог на Каїнові.
• 4. Сформулюйте, з яких причин Каїн убив Авеля.
• 5. Поясніть, як ви розумієте відповідь Каїна на запитання Бога, чи не бачив він Авеля: «Чи я сторож брата свого?».
• 6. Поміркуйте, у чому символічний смисл історії про Авеля й Каїна.

Друга книга Мойсеєва

ВИХІД

Заповіді Божі 1-17

1. І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

2. Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

3. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

4. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

5. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

6. і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

7. Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

8. Пам’ятай день суботній, щоб святити його!

9. Шість день працюй і роби всю працю свою,

10. а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.

11. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

12. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

13. Не вбивай!

14. Не чини перелюбу!

15. Не кради!

17. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

Євангеліє від Луки

(Уривки)

Проповідь на горі (6)

20. А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше. 21. Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. 22. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім’я ваше за Людського Сина. 23. Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. 24. Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

25. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати. 26. Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні! 27. А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. 28. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. 30. І кожному, хто в тебе просить, подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай. 31. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. 32. А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить. 33. І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять. 34. А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. 35. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! 36. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! 37. Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. 38. Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. 39. Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? 40. Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. 41. Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? 42. Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого! 43. Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий. 44. Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіг із тернини, винограду ж на глоду не рвуть. 45. Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огіенка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Ви прочитали Заповіді Божі з Другої книги Мойсеевої та Проповідь на горі Сина Божого з Євангелія від Луки. До якої частини Біблії належить Друга книга Мойсеєва?
• 2. До якої частини Біблії належить Євангеліє від Луки?
• 3. Поміркуйте, що їх об’єднує.
• 4. Дослідіть, чим вони різняться.
• 5. Поясніть, як ви розумієте слова: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви». Чи потрібно керуватися цим приписом у житті?
• 6. Визначте, з яких повчань Проповіді на горі постали афоризми. Поясніть їхнє значення.

Притча про сіяча (8)

4. І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею. 5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували. 6. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости. 7. А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив. 8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! 9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча? 10. А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли. 11. Ось що означає ця притча: Зерно — це Боже Слово. 12. А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони. 13. А що на кам’янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають. 14. А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають. 15. А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості. 16. А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить. 17. Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде на яв. 18. Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Пригадайте, що означає термін притча.
• 2. Простежте, як побудовано цю притчу.
• 3. Прослідкуйте в тексті, як Він (Ісус Христос) пояснив цю притчу учням.
• 4. Визначте, що в цій притчі символізує Зерно.
• 5. Поясніть рядки притчі: «Дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли». Чи буває з вами таке?
• 6. Знайдіть у тексті притчі вислови, які стали афористичними.

Притча про блудного сина (15)

11. І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. 12. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. 13. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. 14. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. 15. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. 16. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. 17. Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! 18. Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... 19. Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... 20. І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! 21. І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... 22. А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. 23. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, 24. бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. 25. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. 26. І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? 27. А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв. 28. І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. 29. А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... 30. Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване... 31. І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

Єроним Босх. Блудний син. XVI ст.

Рембрандт. Повернення блудного сина. XVII ст.

Притча про блудного сина — одна з найчастіше зображуваних у мистецтві євангельських притч. До неї зверталися великі художники, за її мотивами композитор Прокоф'єв написав балет, а Бріттен — музику, також існує декілька її екранізацій.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкажіть, як ви зрозуміли смисл цієї притчі.
• 2. Як ви оцінюєте поведінку молодшого сина?
• 3. Які події стали поштовхом до того, що молодший син повернувся додому?
• 4. З яким настроєм повернувся блудний син додому? Як зустрів його батько?
• 5. Поміркуйте, чи справедливо старший син розгнівався на батька. Як батько пояснив йому свою поведінку?
• 6. Які моменти притчі зображено на картинах Босха і Рембрандта? Чи передають вони настрій притчі? Чим ця притча привертає увагу митців?

Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон) (1882-1972) — український вчений, політичний (міністр освіти УНР), громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, митрополит Української автокефальної православної церкви (від 1944 р.). 1920 року змушений був емігрувати з України до Польщі, потім до Канади. Іван Огієнко переклав (протягом 1936-1955 рр.) Біблію на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів, намагаючись якомога точніше передати зміст оригіналу.

ЗАВАНТАЖ ІНФОРМАЦІЮ

Біблія — священна книга християн (Святе Письмо).

Біблія перекладається з грецької мови як «збірка книг», «книги».

Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту і Нового Заповіту.

Слово Заповіт (давньоєвр. — угода, договір) походить від біблійної ідеї про угоду (завіт) Бога з обраним народом та з усім людством.

Старим Заповітом називається та частина Біблії, де йдеться про настанови Бога давньоєврейському народові. Цю частину Біблії іудеї вважають священною.

Десять Божих заповідей зі Старого Заповіту:

Хай не буде у тебе інших Богів, окрім мене. Полюби ближнього свого як самого себе! Не сотвори собі кумира. Не згадуй даремно імені Господа. Пам’ятай день суботній. Шість днів працюй, а сьомий віддай Господові. Шануй батька і матір своїх. Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти свого ближнього! Не бажай нічого з того, що тобі не належить, не заздри.

Новий Заповіт розповідає про настанови Бога вже для всього людства через місію Ісуса Христа. Для християн обидві частини є священними.

Христос — обранець Божий.

Євангеліє — благовість. У Новому Заповіті чотири Євангелія (розповіді про появу Христа) — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна.

Апостоли — посланці, перші учні Христа, проповідники християнства.

Проповідь на горі — звернення Христа до учнів. У ній він виклав десять заповідей праведного життя і молитву «Отче наш, сущий на небесах».

Ключові поняття теми:

Біблія, Старий Заповіт, Новий Заповіт, Ісус Христос, апостоли, Євангеліє, Проповідь на горі.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкрийте значення слова Біблія.

2. За матеріалами статті підручника складіть таблицю про структуру та зміст Біблії.

Біблія
Частини	Старий Заповіт	Новий Заповіт
Основні книги
Теми
Ідеї
Образи

3. За матеріалами таблиці підготуйте виступ на тему «Спільне й відмінне у Старому і Новому Заповітах».

4. Назвіть, кого вважають автором перших книг Старого Заповіту. Про що розповідається в цих книгах?

5. Розкрийте головний зміст Нового Заповіту. Що таке Євангеліє? Зі скількох Євангелій складається Новий Заповіт? Чим вони відрізняються? Хто їхні автори?

6. Поміркуйте, чи можна стверджувати, що мова Біблії афористична? Укладіть міні-збірку «Біблійні афоризми, які знають у моїй родині».

7. Розкрийте поняття притча. Наведіть приклади притч із Біблії.

8. Поясніть, до чого Христос закликає людей у Проповіді на горі. Що об’єднує і що відрізняє Божі заповіді зі Старого Заповіту й Проповідь на горі Христа з Нового Заповіту?

9. Чи звернули ви увагу на те, що ілюстрації до статті — це роботи видатних художників різних епох, мистецьких напрямів і стилів? Які з них вам сподобалися найбільше? Спробуйте пояснити, чому.

10. Поміркуйте, яку роль відіграла Біблія в духовному житті людства.

11. Чим, на вашу думку, є Біблія для українців?

12. Підготуйте повідомлення або презентацію про біблійну легенду, яка найбільше вразила вашу уяву.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Знайдіть і перегляньте в Інтернеті відеоролик «Створення світу за Книгою Буття». Поділіться враженнями про нього.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в групи та оберіть собі одну з тем для творчої роботи (виступ, рекламний плакат, фотоквест, презентація):

• Мультфільми за біблійними сюжетами.

• Екранізації Старого Заповіту.

• Екранізації Нового Заповіту.

• Навчальні фільми про Біблію.

• Комп’ютерні ігри за сюжетами Біблії.