Духовні і моральні основи в житті людини. 5 клас. Жуковський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 7. Яка різниця між правдивістю та обманом?

Початок прислів’я гуртом прочитайте — і другу частинку до нього додайте.

Знаєш — кажи,

Язиком густо,

Щоб лиха не знати,

В очі лисицею,

Стій за правду горою,

Руки золоті,

Гірка правда краща,

то й люди з тобою.

та горло погане.

як солодка брехня.

а на ділі пусто.

а за очі вовчицею.

треба правду казати.

не знаєш — мовчи.

Про які людські чесноти та недоліки йдеться в цих прислів’ях?

ТОПінформація

Наведені прислів’я тісно пов’язані з реальним життям. Бо іноді трапляється так, що дуже важко сказати правду. Часом, коли ми відчуваємо провину за поганий учинок, нам так і хочеться звинуватити в цьому когось іншого. У такому разі неправдивість іде поряд із боягузтвом і малодушністю.

Буває, хтось посоромиться сказати правду товаришеві, тому що не хоче образити його або засмутити. Але недаремно кажуть: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже». Іноді люди говорять неправду, щоб приховати власні лінощі. Наприклад, не хочеться робити домашнє завдання — і ви говорите мамі чи татові: «А нам сьогодні додому нічого не задавали». Або спізнилися в школу через те, що проспали, а пояснили запізнення несправним будильником. Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довіри з боку інших і моральне право вимагати справедливого ставлення до себе.

Брехня — підступне явище, здатне замаскуватися під правду, переконати людину, що саме вона, неправда, — найкращий вихід з якоїсь кризової ситуації. Брехня поводиться як підступний ворог. Тож ми маємо навчитися боротися із цим ворогом.

Отже, правда й неправда, чесність і нечесність — ці поняття досить часто супроводжують людину. Але одне з них возвеличує, а друге — принижує. Як не розгубитися, як відрізнити правду від брехні, плітки від істини, наклеп від щирості? Допоможе нам у цьому дослідницька мапа.

Дослідницька мапа

• Спочатку з'ясуємо, що таке правда і брехня.

• Знайдемо відповідь на запитання: чому не можна брехати?

• Складемо «правила чесності»: як подолати брехню.

• Підсумуємо: для чого це потрібно?

Словник понять і термінів

Правда — дійсність, істина.

Правдивість — чеснота, пов’язана з потребою людини говорити правду й діяти відповідно до неї за будь-яких обставин.

Обман — те, чого насправді немає або що не зовсім так, як його представлено; брехня.

Цілком очевидно, що неправда — це висловлювання, у якому немає істини. Але з однією важливою умовою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, однак він навмисно її спотворює, щоб увести співрозмовника в оману.

Брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає багато, але розкриває лише ту частину, яка йому вигідна або принаймні безпечна, а не дуже приємні й незручні факти просто замовчує, немов їх зовсім не існує. Приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але не знає про це, тобто робить це ненавмисно, то не можна сказати, що така людина обманює.

ТОПінформація

У сьогоденні з’явилася нова особлива форма неправди — фейк.

Фейк — це подання фактів у спотвореному вигляді або свідомо неправдивої інформації.

До того ж фейк — це спосіб маніпулювання свідомістю: надання неповної інформації, приховування контексту, частини інформації, аби підштовхнути аудиторію до дій чи міркувань, які потрібні маніпулятору. Масова маніпуляція думкою — велика загроза для суспільства.

Фейкові новини — це навмисне поширення неправди з метою змінити громадську думку або розділити людей на кілька ворожих таборів. Для створення фейків використовують змінені або вигадані історії, божевільні теорії змови, містифікації, сфабриковані фото та відео. Фейки — продукт, у якому дуже мало або взагалі немає правдивої інформації. Фейкові новини максимально схожі на справжні. Навіть професіонали не завжди можуть розгледіти підробку.

Як так вийшло?

Раніше на місце події завжди відправляли журналіста або отримували новини від перевірених джерел. Але з появою Інтернету журналістика змінилася. Тепер журналісти здебільшого шукають цікаві інформаційні приводи в соцмережах. Новини потрібно публікувати дуже швидко, щоб вони не втратили актуальності та ніхто не встиг опублікувати їх раніше (бо це призводить до зниження трафіку на сайті). Відповідно через брак часу, неуважність або банальну втому новину не завжди встигають перевірити на достовірність. Тому навіть надійні ЗМІ з високою репутацією іноді пропускають фейки.

На що впливають фейкові новини?

Підробки публікують із наміром увести в оману, щоб завдати шкоди людині або організації, щоб отримати фінансову або політичну підтримку. Фейки покликані змінювати громадську думку, вести брудну пропаганду та змушувати людей вірити в брехню.

Часто автори використовують сенсаційні, сфабриковані заголовки з метою збільшити читацьку аудиторію і дохід від лайків. Такі заголовки — «клікбейти» (англ. clickbait, від click — клацання і bait — наживка) — існують для отримання доходу від реклами незалежно від правдивості опублікованих історій.

Автори фейкових новин найчастіше просто вигадують і додають до реальної події нові елементи, які привертають увагу аудиторії. Реальна новина може здатися нудною, однак фейк викличе непідробний інтерес за рахунок яскравої вигадки.

Ознаки, які можуть указати на фейк:

немає джерел інформації;
анонімні (без зазначення автора) джерела;
лінк на підозрілі або маловідомі ресурси;
інформація від організацій, пійманих на поширенні неправдивих даних;
дані компаній, які не були активними довгий час;
недостовірні цитати (перекручення того, що сказали насправді; повністю вигадані цитати; неправильний переклад цитати).

Отже, слід пам’ятати, що фейк — це брехня, яка може завдати багато шкоди. Адже, як сказав відомий французький письменник Еміль Золя, «якщо ви приховаєте правду й закопаєте її в землю, вона неодмінно виросте й набере такої сили, що одного разу, коли вона вирветься, то знесе все на своєму шляху». Про дієвість правди багато сказано в Біблії. На весь світ відомі такі слова: «Немає нічого таємного, що не стало б явним».

Прочитайте цікаву історію і дайте відповідь на запитання.

Про багатого купця і бідного майстра

Жив-був на світі багатий купець. А поруч із ним — бідний чоловік, але, як кажуть, на всі руки майстер. Викликав якось купець майстра до себе додому й говорить йому:

— Буду я надовго від’їжджати з країни, а тебе, добрий чоловіче, попрохаю за цей час зробити одну гарну справу. Дам я тобі чимало грошей, і збудуй, будь ласка, поруч із моєю садибою чудовий будинок. Тільки благаю тебе про одне: не шкодуй моїх коштів, купуй найкращі матеріали, візьми найуміліших майстрів.

Поїхав купець, а сусід і думає:

— Придбаю я такі-сякі матеріали, найму найдешевших майстрів і обманю сусіда. Зроблю тільки на вигляд хатину якісну. Багач далеко, мене не контролюватиме.

Так і вчинив.

Повернувся купець додому, угледів здалеку красень-будинок, зрадів щиро, похвалив умільця і тут же говорить:

— Не думав я і не гадав, що ти так швидко з ділом справишся. Справді, ти — майстер. Знаєш, мені тебе, сусіде, завжди жаль було, що ти так бідуєш. Тож і вирішив я тобі добро зробити. Цей будинок призначався саме тобі. Тож прийми від мене його в подарунок.

За Полем Дж. Вортпоном

Як, на вашу думку, ці слова сприйняв майстер?

• Ознайомтеся з причинами та наслідками брехні. Спробуйте доповнити стовпчики. Які наслідки вважаєте найнебезпечнішими?

ПРИЧИНИ

НАСЛІДКИ

• боязнь покарання

• вихваляння

• легковажність

• безвідповідальність

• лінощі

• зневага

• недовіра

• презирство

• насмішки

• самотність

Ознайомтеся з наведеними життєвими ситуаціями та дайте відповіді на запитання.

Ситуація 1. Загублені гроші

Вулицею йде хлопчик, у нього з кишені випали гроші. Дівчинка йшла позаду й побачила.

На ваш погляд, що повинна зробити дівчинка, щоб її вчинок був моральним? Як би ви вчинили? Чому?

Ситуація 2. Матусина ваза

Наталка була одна в кімнаті. Прибираючи на столі, вона випадково зіштовхнула улюблену мамину кришталеву вазу й розбила. Що зробити? Зізнатися чи промовчати? Чи, може, сказати, що розбив кіт Рудько?

Як, на вашу думку, учинить Наталка? А як би ви зробили? У кого з вас були схожі ситуації?

Ситуація 3. Розбите вікно

Петрик ударив по м’ячу й улучив у вікно. Воно розбилося, а м’яч відскочив від рами, упав прямо в руки Андрійкові, який проходив повз вікно. Вийшла вчителька. Побачивши, що сталося, вона звернулася до Андрія:

— Андрійку, хіба ти не знаєш, що гратися м’ячем під вікнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вікно.

Петрик мовчав. Андрійко здивовано дивився на Петрика.

Які можливі варіанти розвитку цієї історії? Як ви ставитеся до вчинків Андрійка та Петрика?

Ситуація 4. Ябедник

Василько вбіг до класу, коли Костик складав черепки розбитого квіткового горщика. Черепки з’єдналися, і те, що горщик розбитий, було зовсім не видно. Почався урок. Зінаїда Іванівна й діти спочатку нічого не помітили. Аж раптом горщик розпався.

— Хто розбив горщик? — запитала Зінаїда Іванівна.

Усі мовчали. Василько глянув на Костика. Той теж мовчав. Тоді Василько встав і сказав:

— Це зробив Костик, я бачив. Він ненавмисно зачепив горщик, і той розбився.

Хтось із дітей прошепотів:

— Ябедник.

Чим ця ситуція відрізняється від історії «Розбите вікно»? Чи правильно вчинив Василько?

Ситуація 5. Мій тато

Батько та мати поїхали з дому, а Данилко лишився на господарстві, до школи не пішов.

Раптом — телефонний дзвінок. Данилко впізнав голос своєї вчительки:

— Чому сьогодні Данило не прийшов до школи?

— Тому що він захворів.

— А хто це розмовляє зі мною?