Духовні і моральні основи в житті людини. 5 клас. Жуковський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 8. Які наслідки працелюбності та ліні?

Прочитайте вислови та визначте головну думку кожного з них.

Езоп (VI ст. до н.е.), давньогрецький поет, байкар: «Справжній скарб для людини — уміння працювати».

Себастьян Брандт (1458-1521), німецький сатирик: «Лінивець нестерпний для того, хто, на біду, зв’язався з ним».

Бенджамін Франклін (1882-1945), американський політичний діяч: «Лінощі, як іржа, псують скоріше, ніж праця виснажує».

Ольга Кобилянська (1863-1942), українська письменниця: «Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити...»

Ліна Костенко (нар. 1930), сучасна українська поетеса: «Час працює на тих, хто працює на нього».

Наталія Жижченко (нар. 1985), українська музикантка, лідерка гурту ONUKA: «Праця — це єдина відповідь на всі питання. Не талант, не обставини, не будь-які інші моменти».

Прочитайте вірш Грицька Бойка та спробуйте уявити персонажа, про якого йдеться.

Гантелі

Гантелі купив Тимішко,

І кинув він їх під ліжко.

Лежать вони там без діла,

Лежать, припадають пилом.

Чому ж не бере Тимішко

Гантелі свої з-під ліжка?

Багато на них пилюки,

Не хоче бруднити руки!

Запитання:

• Розкажіть, чи подобається вам, як Тимішко «займається» з гантелями?

• Чи можемо сказати про цього хлопчика, що він не звик марнувати час, що він діяльний і роботящий?

• Схоже, чесноти, як-от працьовитість, працелюбність, наполегливість, зовсім не властиві Тимішкові. Зате ми одразу помічаємо його нехороші риси. Які?

Отже, сьогодні йтиметься про таке: чому людині личить працьовитість? Яку користь для нас самих та для наших близьких дає праця? Поговоримо й про те, як, на перший погляд, звичайні лінощі можуть змарнувати життя.

Словник понять і термінів

Працелюбність — це любов до праці, яка ґрунтується на допитливості, наполегливості, самостійності, впевненості.

Лінощі — стан людини, коли вона байдикує, не хоче працювати, ухиляється від роботи, млява, незграбна, бездіяльна.

ТОПінформація

Про працелюбність і лінь

Важко не погодитися з тим, що бувають випадки, коли нам дуже не хочеться братися за непросту справу. Незважаючи на терміновість роботи, ми вагаємося, думаючи: «А може, усе-таки я виконаю це потім?». Хоча всі знають народний вислів: «Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай!». А іноді трапляється навпаки: нас вабить цікаве заняття саме тоді, як треба займатися зовсім іншим — важкою і не дуже цікавою, але важливою та необхідною справою.

Наприклад, мама наказала навести лад у своїй кімнаті, а друзі кличуть погратися. Хто з вас відразу виконає мамине доручення?

Лінощі — вада, яка, на жаль, властива багатьом людям. Вона дає про себе знати щодня, із самого ранку. Кому з нас хочеться прокидатися, робити зарядку, умиватися? Хто не любить поніжитися в теплому ліжку? Але чому ми все одно виконуємо необхідні ранкові справи?

Наймовірніше, у ваших відповідях прозвучало слово «треба». У цьому слові — почуття відповідальності, обов’язку. Адже ніхто не хоче підвести самого себе! Не варто засмучувати й батьків, які також хвилюються, щоб ви все встигли й не спізнилися до школи.

Український народ здавна шанобливо ставився до працьовитих, а до лінивих — зі зневагою, іноді з іронічною насмішкою, іноді з обуренням та завжди осудливо. Скільки про це існує прислів’їв і приказок!

Тяжко тому жити, хто не хоче робити.

Не журися, а за діло берися.

На охочого робочого все знайдеться діло.

Маленька праця краща за велике безділля.

Хто дбає, той і має.

Бджола мала, а й та працює.

Українські прислів’я, які засуджують лінощі, часто викликають у нас сміх.

У ледачого хазяїна й чоботи з ніг украдуть.

Лінивий у своїй хаті змокне.

У лінивого піч до спини пристала.

Лінивому жить весело, та їсти нічого.

Ледачі руки не рідня розумній голові.

Мозковий штурм

Усі сьогодні прийшли в чистий клас, а в їдальні на вас чекає смачний обід. Хто про це потурбувався?

Щодня всі дорослі зайняті важливими справами. Вони будують міста, водять автомобілі, печуть різні вироби з борошна, працюють у полі, на заводах і фабриках.

Уявіть собі на мить, яким було б наше життя, якби дорослі не виконували цю роботу. Наприклад, на роботу не вийшли вчителі. Що було б?

Не прийшов на роботу пекар?

Не вийшов на роботу водій?

Не вийшов продавець?

Не прийшов лікар?

Завдання з власного досвіду

Розкажіть, які почуття викликає у вас організована, енергійна, працьовита людина (яку ви знаєте), що береться за непросту справу із завзяттям, робить її старанно й сумлінно.

А яке враження на вас справляють лінощі, які ви спостерігаєте в житті?

Подумайте, кому важче жити: лінивому чи працьовитому?

Які наслідки працьовитості та лінощів ви спостерігали або мали самі?

Найгірші наслідки ліні випробовує на собі людина, яка має певні таланти, але знищує їх через власну бездіяльність. Про це розповідає нам біблійна притча про таланти (Мт. 25, 14-30). І хоч слово «талант» ми вживаємо в значенні здібностей, а в притчі воно означає гроші, йдеться про те, до чого може призвести бездіяльність.

Притча про таланти

Один чоловік, від’їжджаючи до чужої країни, прикликав рабів і доручив їм свій статок. Одному дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один. Кожен із рабів отримав за своїми здібностями. Раб, який отримав п’ять талантів, уклав їх у справу й отримав ще п’ять. Той, що отримав два таланти, зробив те саме й отримав ще два. А той, що отримав один талант, подумав, що краще закопати в землю, щоб не загубити.

Пройшло багато часу. Господар повернувся. Прийшов перший раб, повернув господареві замість п’яти десять талантів і отримав похвалу від господаря. Другий раб приніс чотири таланти, господар похвалив і його.

Прийшов третій раб і повернув своєму господареві один талант. Господар запитав: «Де твій прибуток?». Раб відповів, що його немає, бо талант був закопаний у землю. Розгнівався господар на свого ледачого раба, відібрав у нього один-єдиний талант і віддав тому, у кого було десять талантів.

Усякому, хто працює і має, дасться і примножиться, а в того, хто лінується, забереться і те, що має.

Запитання:

А. До чого призвела бездіяльність ледачого раба?
Б. Чи актуальна нині ця притча?
В. Як ви розумієте вислів «закопати талант»?

У давнину паперових грошей не було, а ходили тільки монети із золота, срібла або міді. Гроші ці міряли на вагу, а талант — це міра ваги. Учені порахували, що талант у євангельські часи дорівнював шести тисячам динаріїв. Один динарій був середнім заробітком за трудовий день.

Якщо вважати, що середня плата за один день у нашій країні на початок 2022 року становила близько 500 гривень, то шляхом нескладних обчислень можна визначити, що один талант — це близько 3 млн гривень.

Величезні суми, які отримав кожен із притчі у своє управління, свідчать про те, що слуги були управителями великих господарств або цілих областей.

Існує багато людей, які не знають слова «потрібно», а цілком віддаються прагненню «хочу». Коли їх просять про допомогу, вони починають виправдовуватися: це я не зможу зробити, це хтось інший зробить, це не обов’язково робити. І тут не йдеться про «не можу», людина перебуває в стані «не хочу».

Нездогадлива донька

Неля сиділа в кріслі й читала книжку. Мама мила підлогу. Стомлена, вона раз у раз зупинялася, розгинала спину. Дівчинка попросила її:

— Мамо, ти посидь. Не треба так поспішати.

Та мама поспішала: сьогодні вона з донькою має йти в ляльковий театр. За хвилину Неля знову озвалася:

— Мамо, ну відпочинь же трішки!

Мама, не підводячи голови, мовчки дотерла підлогу. Потім заходилася мити вікно в кухні. Неля відклала книжку, ходила за матір’ю, заглядала то з одного, то з іншого боку, не вмовкала:

— Хіба неодмінно сьогодні? Можна й завтра прибрати в кухні...

А мама чомусь посміхалась і, поспішаючи, поралася далі.

Пообідавши, Неля почала швидко одягатися. А мама, наче навмисне, шукала собі якоїсь роботи: мила тарілки, чистила виделки й ложки. Донька нарешті розсердилася:

— Мамо, ну яка ж бо ти справді! Увечері почистиш! І так уже стомилася. А в театрі дрімати будеш. Скажеш: «Нецікаво».

Мати сумно глянула на доньку, зітхнула:

— Ти, Нелю, наче й жалієш мене, але жаліти по-справжньому не вмієш.

— А як треба? — здивувалася нездогадлива донька.

А здогадатися було зовсім неважко.

Віра Багірова

Запитання:

А. Про що неважко було здогадатися Нелі?
Б. Чому вона була такою нездогадливою, що їй заважало?

Праця і лінощі в казках

Український народ завжди засуджував ледарство та неробство. Пригадайте знайомі вам змалку казки «Колосок», «Дідова дочка й бабина дочка», «Золотий черевичок».

• Які ще казки про лінь і працьовитість можете пригадати?

• Розкажіть, які працьовиті персонажі є в цих казках.

• Які герої казок вирізнялися лінощами?

• Яка доля спіткала казкових ледарів?

• Поясніть, чому, на вашу думку, лінива вдача нікому не принесла щастя в житті, зате всім завдала за найкращих обставин прикрощів, а за найгірших — справжньої біди.

1. Артзавдання «Дерево працелюбності»

Намалюйте дерево працелюбності та прикрасьте його яблучками-словами. На кожному з яблучок напишіть якості, які потрібні, щоб досягти хороших результатів і задоволення від своєї праці.

Наприклад: натхнення, творчість, невтомність.

2. Storytelling («Розповідаємо історію»)

Використавши всі слова з таблиці, придумайте та запишіть власну історію, у якій оспівується працелюбність.

Іменники	Прикметники	Дієслова
донька	втомлена	радіти
вечеря	відповідальна	допомагати