Духовні і моральні основи в житті людини. 5 клас. Жуковський

§ 5. Яке золоте правило життя в людському суспільстві?

На попередніх уроках ішлося про те, що людське життя складається з різноманітних дій і причина багатьох наших помилок — це невміння передбачати наслідки своїх учинків та невміння володіти собою. Важко було б жити, якби кожен зважав лише на власні потреби та бажання. Ми маємо пам’ятати: людину оцінюють за її ставленням до інших. Добропорядні люди вважають основою всіх норм етики для людей золоте правило моралі. Яке це правило, що стало всесвітньо відомим, з’ясуємо сьогодні на уроці.

Але спочатку пропоную ознайомитися з найпоширенішими правилами-гаслами, які люди вибирають як моральне кредо (правило життя). Виберіть одне найважливіше, на ваш погляд, правило, якого людині варто дотримуватися, щоб інші вважали її чемною.

• 1. Мета виправдовує засоби.
• 2. Усе залежить від ситуації.
• 3. Правий той, хто сильніший.
• 4. Усе визначає більшість.
• 5. Роби так, щоб було краще тобі.
• 6. Слухайся голосу совісті.
• 7. Хочеш собі добра, не роби нікому зла.
• 8. Роби те, що дає тобі найбільше задоволення.
• 9. Живи сам і давай жити іншим.
• 10. Поводься з іншими так, як хотів би, щоб поводилися з тобою.

Спробуйте визначити, яке з цих правил — золоте (особливо важливе), й поясніть, чому.

ТОПінформація

Ми завжди серед людей. Усі вони дуже різні. Упродовж дня нам доводиться спілкуватися з багатьма людьми. Ми не завжди усвідомлюємо, що боротьба добра і зла виявляється в наших учинках та ставленні до інших.

Одного разу в Стародавньому Китаї учні запитали свого вчителя Конфуція: «Чи можна прожити життя щасливо, дотримуючись тільки одного важливого правила?». Учитель сказав: «Є таке правило, воно міститься у слові “взаємність”». Учні розгубилися і попросили пояснити. Конфуцій відповів: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». У V ст. до н.е. Конфуцій сформулював правило поведінки, яке досі знають у всьому світі й називають золотим правилом моралі. Золоте воно тому, що дає ключ до розуміння того, як зробити вибір між добром і злом.

Цікаво, що перші згадки про золоте правило моралі датують серединою І тисячоліття до н.е. Це правило трапляється в давньоіндійському священному тексті «Магабгараті», у висловлюваннях Будди, в «Одіссеї» давньогрецького поета Гомера, в «Історії» давньогрецького історика Геродота. У Святому Письмі золоте правило моралі двічі згадано в нагірній проповіді Ісуса Христа: «Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви».

Протягом століть про це просте твердження дуже багато сказано й написано. Наприклад, його високо цінують як сутність людських взаємин, формулу любові до ближніх, а також як основоположний принцип моралі.

Золоте правило радить думати про те, що подобається нам, і привносити це в наші стосунки з іншими.

Друзі, прочитайте історію та дайте відповідь на запитання.

У кого радість, а в кого горе

П’ятикласники зібрались їхати на екскурсію до Канева. Діти раділи: багато побачать нового, цікавого. Побувають на могилі Т. Г. Шевченка.

Зібралася їхати й Галя. Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана.

— Чого це ти така сумна? — питають товариші.

— Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.

Важко стало на душі у дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе? І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію. Минуло три тижні. Галина мама одужала — і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя.

Коли в тебе радість, в іншої людини може бути горе. Розуміти чуже горе — це велика людська краса.

Василь Сухомлинський

Запитання:

• Як ви поясните крилатий вислів: «Розуміти чуже горе — це велика людська краса»?

Величне звання людини. Велика й відповідальність. У своєму житті, учинках, словах, зовнішності й звичках людина має прагнути до досконалості.

Скільки ж потрібно уваги й моральних зусиль, щоб бути досконалим! І не один день, не два, не тиждень, а повсякденно, усе життя!

Отже, з дитячих років треба навчитися бачити себе з різних боків, оцінювати власну поведінку. Це народжує делікатність, тактовність та милосердя у взаєминах із людьми.

Словник понять і термінів

Делікатність — обережність, м’якість, повага до іншої людини.

Тактовність — почуття міри, увічливість, терпіння, вихованість.

Милосердя — милість серця, щирість, здатність на співчуття та допомогу.

Ми завжди буваємо дуже дбайливими щодо своїх речей, а до чужих — набагато менше. Ми не бережемо парти в класі. Дехто палить кнопки в ліфтах, б’є скло у вікнах, псує в під’їздах стіни цинічними надписами та малюнками. Ці погані вчинки свідчать про неповагу до людей, які своєю працею створювали для нас затишок, красу й чистоту.

Як сумно, що деякі діти проявляють егоїзм: не поступаються місцем у транспорті людям похилого віку, не допомагають піднятися сходами хворій людині або перейти дорогу незрячому. А народна мудрість каже: «Що посієш, те й пожнеш». Добрі справи приносять добрі плоди. А якщо людина робить погано — її злі вчинки проти неї і обертаються.

Ось про це казка черниці Євфимії (Пащенко).

Що посієш, те й пожнеш

Жила-була в лісі маленька лисичка. Захотілося їй якось погуляти. На білий світ подивитися та себе показати. От вилізла лисичка з теплої нірки й пішла на берег моря. Дивиться, а з води висунула голівку маленька рибка. Її ще бичком називають. Хоча бичок цей від голови до хвоста трохи більше пальця...

Побачив бичок лисичку й зрадів від щастя. А усмішка в бичка аж до вух. Задумала лисичка бичка подратувати. Встала вона, лапки в боки, язик висунула та давай кривлятися:

— Витрішкуватий бичок, криворотий дурник!

Почув це бичок і позеленів від образи. А сам сказав лисичці:

— А ти... ти — гидка лисиця! І хвіст твій тонкий, як спиця.

Як почула це лисичка, як заревла на весь ліс. А потім чимдуж побігла додому. У теплу нірку. Мамі лисиці скаржитися.

— Мамо, мамо, мене бичок образив! З’їж його, мамочко!

— Чим же він тебе образив? — запитує мама лисиця.

— Він сказав, що я гидка! А ще, що в мене хвіст як спиця! Але ж мій хвостик найкращий у всьому лісі... Матусю, цей бичок поганий! З’їж його, мамусю!

— Як же я його з’їм? — каже мама лисиця. — Він у морі живе, а не в лісі... Де ж мені його зловити? Та й знаю я бичків. Вони й мухи не образять. А от якщо їх хто образить, тоді можуть за себе постояти. Послухай, донечко, чи не образила ти бичка перша?

Мовчить лисичка. Очі від сорому підняти не може. Та й що тут скажеш? І так усе зрозуміло. Що заслужила, те й отримуй.

Запитання:

• А. Чому бичок образив лисичку?
• Б. Чому лисичці стало соромно?
• В. Яке правило міжособистісних стосунків вона порушила?

Друзі, прочитайте життєву історію.

Не ображай!

Один п’ятикласник постійно насміхався з інших, придумуючи їм образливі прізвиська: «кульгавий», «сліпа», «конопатий», «жирний», «заучка». Від цих принизливих імен діти не раз плакали, але не сміли скаржитися дорослим, щоб їх не прозвали «зрадником» чи «ябедником».

Сім’я п’ятикласника була змушена переїхати на пів року до сусіднього містечка, щоб доглядати хворого дідуся. Як тільки він у перший день навчання в новому класі спробував принизливо обізвати однокласників, то відразу на великій перерві учні зібралися на збори й поставили перед ним вибір: або він покидає їхній клас, або буде виконувати непорушне правило співжиття в колективі! Жорстокий хлопчик задумався...

Запитання:

• А. Для чого, на вашу думку, п'ятикласник ображав учнів?
• Б. Як учні нового класу вирішили проблему?
• В. Яке правило було обов'язкове в новому класі?
• Г. Чи потрібно, вирішуючи проблеми в класі, звертатися до вчителів і батьків?

ТОПінформація

Золоте правило потьмяніло

Якщо заглянути в історію, то можна побачити чимало злочинів, в основі яких — порушення прав людини. Серед них — работоргівля в Африці, нацистські табори смерті, примусова дитяча праця, жахливі війни, викрадення людей. Цей перелік можна продовжувати.

Чому ж люди бувають себелюбними, жорстокими, бездушними та злими? Можливо, тому, що відкидають золоте правило як щось неактуальне, як пережиток минулого і саме через такий погляд стають ще більш егоїстичними.

Ми повинні пам’ятати, що в житті буває важко не тільки нам. Не можна бути байдужим до горя інших. Нашої допомоги потребують старі, слабкі, хворі та бідні. Та чи розуміємо ми, коли іншій людині важко? І чи вміємо співчувати?

Іноді життя в дивовижний спосіб доводить необхідність дотримуватися золотого правила моралі. Один чоловік, коли ще був п’ятирічним хлопчиком, щоліта приїзжджав на відпочинок до бабусі й дідуся в село. З друзями він неодноразово глузував над старенькою горбатою сторожихою дитячого садочка. Минув час, і він став батьком чудової дівчинки. Коли донечці виповнилося п’ять років, до родини прийшло лихо: у малої почав зростати горб. І батько зрозумів, чому це сталося. Недаремно всі народи світу стільки століть знають і поважають золоте правило моралі, порушення якого здатне призвести до справжньої трагедії.

1. Як поводиться людина, яка по-справжньому любить інших? Виберіть правильні відповіді.

Прощає, ненавидить, жаліє, допомагає, жертвує, карає, ображає, ділиться, співчуває, гнівається.

2. Поміркуйте, за що ми повинні бути вдячними батькам, учителям, Батьківщині, однокласникам, сусідам?

Поради від Софії та Богдана:

• У будь-яких своїх справах і вчинках пам'ятайте про інших.

• У спілкуванні з людьми будьте стримані, виявляючи почуття, але водночас не будьте холодними і нещирими, щоб нікого не образити.

• Щодня даруйте тепло й любов своїм батькам.

• Усім своїм серцем любіть Україну.

Проєктне завдання

Оберіть одне із запитань та підготуйте відповідь на нього у вигляді презентації. Залучіть до проєкту думки досвідчених експертів (своїх рідних, учителів, знайомих тощо).

• 1. У чому полягає головне правило людських взаємин?
• 2. Чи в усіх життєвих обставинах діє золоте правило моралі?
• 3. Як приділити увагу тим, хто потребує допомоги?
• 4. Які прояви може мати вдячність?