Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

9. Історія житла. Житло різних народів

Найпростіший будинок (якщо, звісно, його можна так назвати) складається лише з однієї стіни. Це, власне, навіть не стіна, а просто заслін, який захищає від вітру того, хто за ним ховається. Такою є архітектура аборигенів Андаманських островів. Та це, мабуть, єдиний виняток.

Вігвам з кори дерева

Місто Петра, вирубане в скелі. Йорданія

Архітектура інших народів, навіть у первісні часи, була значно соліднішою. У різних частинах світу люди вміли будувати халабуди з жердин, критих шкурами тварин або корою дерев. Американські індіанці називали таку споруду вігвам, мешканці азіатської півночі — чум. Якщо ж халабуда виконувала роль даху, а під нею викопували велику яму власне для житла, то виникала землянка. У первісні часи в єдиній спільній землянці мешкало все плем’я, тому її робили дуже великою. При цьому в стінах землянки викопували ще й ніші — для окремих сімей.

Крім даху і стін, такі споруди ще мали тільки двері — отвір, який виконував також роль димаря та вікна, оскільки світло в будівлю потрапляло лише через нього. Цей отвір закривали шкурою тварини або сплетеною із жердин «кришкою». Цікаво, що одразу після винайдення дверей люди винайшли дверний дзвінок. Утім, у давні часи це був, швидше за все, «дверний молоток».

Фахверкова архітектура (глиняні простінки в дерев’яному каркасі). XVI ст.

Іглу — будинок з льоду

Глинобитна архітектура Тимбукту. Вулиця й окрема архітектурна споруда

Вікна набагато молодші за двері — вони виникли приблизно 8 тисяч років тому. Зручність вікон була незаперечною, але в країнах з холодним кліматом разом зі світлом у них потрапляло (особливо взимку) холодне повітря. Тому вікна стали закривати чимось, що одночасно могло хоч би трохи пропускати світло, наприклад роговою пластиною, бо скла тоді ще не було.

Уже в первісні часи будинки могли мати два поверхи. Пізніше з’явилися ще вищі споруди. «Хмарочосами» стародавнього світу є римські інсули, що мали аж сім поверхів. Це були багатоквартирні будинки, кімнати в яких здавалися за дуже невелику платню.

На вигляд і конструкцію житла впливає багато чинників, у тому числі й спосіб життя. У суворі часи Середньовіччя в різних регіонах Європи мешкали в будинках-фортецях. Вони були вузькими і порівняно високими, мали товсті (більше ніж 1 м) стіни, маленькі вікна і чотири поверхи. Між поверхами не було навіть постійних сходів — лише драбини, які можна було підіймати нагору й таким чином ізолювати поверх, уже захоплений ворогами. Кочові народи розробили зовсім інші типи житла — юрту, шатро, які можна було швидко розкладати і знову збирати, а також легко перевозити з місця на місце.

Та чи не головним чинником у створенні житла був клімат. Ескімоси Канади будували свої помешкання з крижаних брил — іглу, а на півдні люди споконвіку живуть у глинобитних будинках, які зберігають прохолоду навіть у нестерпну спеку. Всюди, де є загроза повені (від злив або весняного розливу річок), люди будували своє житло на палях. Іноді ж будинки на палях спеціально розміщували на водоймах, досить далеко від берега, тоді вода ставала додатковим захистом від ворогів.

Юрта монгольська («стіни» — шкури тварин, натягнуті на дерев’яний каркас): а — зовнішній вигляд; б — інтер’єр

У Японії часто бувають землетруси, отож житло має бути легким, щоб під час руйнування не спричиняти великої біди, а потім швидко відбудовуватися. Тому японський будинок каркасний. Він має лише дві справжні (дощані, обмазані глиною) стіни, а дві інші — це просто рами з планок, затягнуті рисовим папером, їх можна рухати, як двері в купе. Стіни всередині будинку також рухомі. За їхньою допомогою можна «переплановувати» будинок — розділяти єдину велику кімнату на кілька менших або навпаки. Щоправда, узимку в японських будинках дуже холодно. Поряд з будинком — маленький сад, призначений не для прогулянок, а для споглядання, оскільки спілкування з природою вважалося постійною потребою.

Традиційний японський будинок. Екстер’єр (а) та інтер’єр (б) (матеріал — папір та бамбук для перегородок між двома дощаними стінами)

Будиночок ельфів

Сучасні будинки зручніші, ніж старовинні будівлі, але щось у них, безумовно, втрачається, тому сучасні архітектори дедалі частіше звертаються до національних традицій. Адже традиційне житло — це частина культурної спадщини, і забувати про це не можна.

Отже, свого сучасного вигляду житло набувало поступово, упродовж тисячоліть. Людське житло різних куточків світу яскраво ілюструє їхні кліматичні, економічні, історичні та інші відмінності. Екстер’єр будинку часто залежав від матеріалу, з якого він виконаний. Традиційне житло є частиною культурної спадщини людини.

  • 1. Які відмінності має житло різних регіонів? Чим можна їх пояснити?
  • 2. Уявіть країни з екстремальними кліматичними умовами — дуже холодними, дуже спекотними, з постійними дощами тощо. Яке житло ви спроектували б для їхніх мешканців? Чому?

1. Намалюйте спроектоване вами житло. При цьому вам потрібно врахувати і матеріал, з якого його буде зроблено. Адже на Далекій Півночі або в пустелі деревина — це рідкість. Не всюди можна знайти камінь у достатній кількості (будинки у степових районах робили із землі та сіна, очерету), а в гірській місцевості навпаки — земля рідкість. Отже, пригадавши уроки географії, спробуйте запропонувати власний проект житлового будинку для певної місцевості з доступного, характерного для неї матеріалу. Як властивості матеріалу (твердість, пластичність, колірні характеристики і т. ін.) впливають на вигляд будинку?

2. Пофантазуйте, яким міг би бути будиночок гнома і які кімнати йому знадобилися б. Чим би він відрізнявся від будинку ельфів чи фей? З яких матеріалів він був би зроблений?

Учнівські роботи: а — будиночок гнома (комп’ютерна графіка); б — будиночок гнома (скульптура)

ЕТАПИ СТВОРЕННЯ БУДИНКУ ДЛЯ ГНОМА

1. Спочатку підготуйте пластилін, стеку та дощечку для ліплення.

2. Розімніть пластилін у пласку форму. Трохи розкатайте його качалочкою.

3. Згорніть пластинку в циліндр, з’єднавши краї. За допомогою стеки виріжте дверний отвір. Так само і вікно.

4. У дверному і віконному отворах зробіть відповідно двері й віконну раму.

5. Над ґанком зробіть дашок. Накрийте все це червоним дахом. Цe буде вітальня гнома.

6. Збоку виріжте отвір і приєднайте до вітальні спальню.

7. З іншого боку таким самим чином приєднайте комору.

8. Дім навколо оточіть травою і квіточками, так би мовити, додайте ландшафтного дизайну. Дах будинку прикрасьте цяточками, як у мухомора.

9. Для повного завершення композиції поряд можна поставити і фігурку господаря. А на питання, чому гном живе в мухоморі, є логічна відповідь: цей гриб отруйний і відлякує ворогів.