Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

10. Із чого складаються наші будинки

На минулому уроці ми розглядали на історичних прикладах деякі особливості конструкцій житла залежно від кліматичних умов і національних традицій будівництва. Життя рухається вперед. Створюються нові матеріали, способи будівництва, розвиваються нові технології. Але головні елементи будинків незмінні вже протягом тисячі років. Подивімося на будинок, у якому ми мешкаємо. З яких елементів він складається? Так, у ньому є центральний вхід і двері між різними приміщеннями. Центральний вхід убезпечує наш дім: захищає від небажаних «гостей», від негоди. Двері в стінах внутрішніх приміщень закривають вхід і вихід до кімнат, захищають від протягів.

Звичайно ж, кожний житловий будинок має вікна. Великі чи маленькі, прямокутні чи круглі або ж такі, що завершуються арками, вікна дають можливість потрапити до приміщення денному світлу, свіжому повітрю.

Але насправді, із чого ж починається будинок?

На ділянці землі, яку відвели під будівництво багатоповерхового будинку, починають копати котлован. У землі встановлюють палі, будують фундамент. Фундамент — невидима, але надзвичайно важлива частина будинку, бо без нього споруди хиталися б і падали від натиску вітру. Далі зводяться стіни і перегородки підвальних приміщень.

Фундамент — це підземна частина будівлі, на яку припадає все навантаження.

Баня церкви. Замальовка

Фасад. Замальовка

Дахи бувають різні за формою: пласкі, двоскатні, чотирискатні, куполоподібні та ін.

Будівництво багатоповерхового будинку: а — каркас будинку, спорудження опорних стін; б — наступний етап — закладання цеглою зовнішніх стін

У підвалі зазвичай розміщують господарські кімнати, обладнання для опалення будинку. Останнім часом у підвальних приміщеннях обладнують гаражі та стоянки для приватного транспорту.

Перший поверх спеціалісти радять використовувати для громадських потреб. Тут доцільно розміщувати крамниці, перукарні, громадські приймальні. Поверхи розділяють перекриттями. Стеля і підлога — «лицьовий» і «зворотний» боки перекриття. Ані стеля, ані підлога не можуть «висіти» в повітрі — вони спираються на стіни.

Часто оселя в багатоповерховому будинку має балкон. Він ніби присадибна ділянка квартири, вихід до свіжого повітря.

Дах захищає приміщення від палючого сонця і негоди, увінчує будівлю. Дахи бувають різні за формою. У містах, де людям не вистачає спілкування із живою природою, на пласких дахах іноді облаштовують озеленені тераси або зимові сади. Між останнім поверхом і дахом зазвичай міститься горище, яке мешканці також використовують як господарське приміщення.

Інтер’єр залежить від призначення (функції) будівлі та її конструкції. Приміщення можна поділити на три групи: головні, допоміжні та комунікаційні (ті, що поєднують різні приміщення одне з одним). Зрозуміло, що кухня має бути спланована зовсім інакше, ніж вітальня або спальня, тобто з урахуванням призначення.

Між поверхами є сходи. Адже людина не птах і не може на крилах злетіти, скажімо, на третій поверх!

У будинках велику увагу приділяють головному входу. Біля нього часто споруджується ґанок, адже вхід має бути трохи піднятим від поверхні землі, щоб його не заливав дощ. Ґанок роблять такого розміру, щоб на ньому могли розминутися щонайменше дві людини. Над ґанком здебільшого роблять навіс на випадок дощу, щоб люди мали місце і змогу розкрити парасольку.

Схема будинку: 1 — фундамент; 2 — підвальні приміщення; 3 — вхідні двері; 4 — вікна; 5 — перекриття; 6 — дах; 7 — горище; 8 — сходи

Будинок з уяви

Розріз будинку

Озирніться навколо й поспостерігайте, які ще елементи будинків використовують архітектори у своїх проектах.

Отже, будинок складається з конструктивних елементів: фундаменту, опорних стін, перекриттів, даху, різних комунікацій тощо.

  • 1. З яких конструктивних елементів складається ваш будинок?
  • 2. Які приміщення є в будинку, у якому ви мешкаєте? До якої з трьох груп можна віднести кожне з них?

Розділившись на групи по 7-8 осіб, спробуйте гуртом виконати проект житлового будинку. Для цього треба обрати якийсь модуль, тобто стандартні розміри кімнат, з яких складатиметься будинок. Скажімо, висота стіни 10 см, а ширина — 15 см. Потім кожен з вас проектує кімнати і визначає їхнє функціональне призначення: кухня, їдальня, спальня, вітальня, майстерня, кабінет, дитяча кімната тощо. На наступному етапі складіть ваші кімнати в будинок і спробуйте визначити, де найзручніше було б облаштувати сходи, який буде дах, скільки поверхів буде у вашому будинку, чи будуть у ньому балкони, як розмістити санвузол, що буде в підвалі. Зверніть увагу на те, щоб у будинку була вода й електроенергія (тобто як до будинку підведено воду й електричний струм).

  • 1. За таким самим принципом можна створити макет будинку. Тільки кожен має зробити розгортку кімнати на тонкому картоні. Потім ці розгортки треба скласти в коробочки з трьох стін, як показано на малюнку, різні кімнати склеїти між собою сусідніми стінами. Розділити поверхи можна за допомогою аркуша картону. Дах зробити також із картону, зігнутого навпіл. Внутрішні стіни кімнат-розгорток за бажання можна пофарбувати в різні кольори.
  • 2. Пригадайте розміщення кімнат та інших приміщень у своїй оселі. Створіть план свого житла, позначивши на ньому меблі та побутову техніку.

Фах: АРХІТЕКТОР

Макет торговельного центру. Архітектор Френк Герн

Як велично звучить: головний будівничий! Це дуже точне визначення для цього фаху. Адже архітектор не лише художник. Коли архітектор І. Г. Григорович-Барський продумував, як закласти фундамент Покровської церкви на Подолі в Києві, він мислив як інженер. Коли Ейфель обмірковував спорудження своєї вежі, він був математиком і механіком.

Сучасні архітектори, вибираючи технологію будівництва і матеріали для своїх проектів, стають трохи економістами і технологами.

Робота над проектом починається з клаузури — першого малюнка-фантазії на тему майбутньої споруди. Слово «клаузура» походить від латинського clausere — зачиняти. У старій академічній школі студентів зачиняли окремо, щоб не дати їм можливості підглядати один в одного.

Мета клаузури — виробити власне ставлення до теми, мобілізувати творчі пошуки. У ній архітектор дає волю своїй фантазії, уяві, найсміливішим вигадкам.

На наступних етапах роботи потрібно створити ескіз споруди, наближений до вимог реального оточення, намалювати її перспективу, спробувати прорисувати фасади, зробити на папері перші начерки планів. Може з’ясуватися, що якісь деталі початкової ідеї нездійсненні з певних причин: недостатньо місця, неможливо раціонально розмістити системи водо- і газопостачання, незручно розміщений вхід тощо.

Працюючи над проектом далі, архітектор залучає до праці й інших фахівців. Геодезисти надають дані про рельєф, ґрунтові води, склад ґрунту.

Конструктори допомагають розрахувати міцність конструкцій. Спеціалісти з комунікацій, механіки, електрики простежують правильне розміщення труб, системи опалення, безпечне підведення проводів, улаштування ліфтів. Якщо споруда якогось особливого призначення, користуються порадами різних спеціалістів. Адже твір архітектури — це спільна праця людей багатьох професій.

Ансамбль афінського Акрополя: а — сучасний вигляд; б — храм Ніке Аптерос в Акрополі; в — реконструкція