Зарубіжна література. 9 клас. Ісаєва

Шолом-Алейхем

(1859—1916)

• Представником якої національної літератури світу є Шолом-Алейхем? Пригадайте, що ви знаєте про нього та культуру, яку він представляє.

• Які твори Шолом-Алейхема ви читали в попередні роки? Поділіться своїми спогадами про враження від прочитаного.

Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов до простої людини і сміх перед лицем нещастя.

Бел Кауфман, американська письменниця

«Сонячний письменник похмурих буднів»

Коли ми чуємо вислів «єврейська література», то перше, що виникає в нашій уяві, — це усмішка, добра, лагідна, щира і трохи сумна. Ще мить — і у свідомості вимальовується обличчя чоловіка середніх років в окулярах, крізь скло яких, наче два променисті сонечка, дивляться добрі примружені очі. Погляд м’який, замрійливий... Це Шолом-Алейхем — відомий єврейський письменник і драматург та... наш із вами співвітчизник!

Від народження йому даровано було ім’я стародавнього царя Ізраїлю, славного своєю мудрістю, — Соломон, або, як казали українські євреї, Шолом. Від діда-прадіда дісталося звичне єврейське прізвище — Рабинович. Та світ запам’ятав цього чоловіка під іншим ім’ям, яке він свідомо собі обрав, — Шолом-Алейхем. Можливо, тому, що хотів сказати людям головне — «Мир вам!». Саме так перекладається літературний псевдонім письменника. Цими словами євреї вітають одне одного під час зустрічі.

Своє дитинство та молоді роки письменник яскраво змалював у незавершеному автобіографічному романі «З ярмарку». Зі сторінок твору дізнаємося, що зростав Шолом-Алейхем на Полтавщині, в маленькому містечку Воронькові, яке на все життя «припало йому до душі». «І справді, — пише він у своєму романі, — яке інше місто в цьому величезному світі — хай то буде Одеса, або Париж, або Лондон, або навіть Нью-Йорк — може похвалитися таким великим, розкішним базаром і такою силою єврейських крамниць та крамничок, столів, столиків та рундуків, завалених цілими горами свіжих запашних яблучок і грушок, динь та кавунів...» Подібні містечка зі значною частиною єврейського населення були типовими для тогочасної України, що входила до т. зв. смуги осілості. Так називалася територія, за межами якої в Російській імперії не дозволялося селитися євреям. У подальшому Шолом-Алейхем змалює збірний образ такого містечка під назвою Касрилівка (від касрильник — «злидар»).

Карикатура на Шолом-Алейхема (початок XX ст.)

Дитиною Шолом навчався в хедері — єврейській приватній початковій школі для хлопчиків. У ній традиційно вивчали Тору1 та давали окремі знання з Талмуду2 (обізнаність у цих текстах згодом знадобиться письменнику в його творчості). Хлопчик вирізнявся спостережливістю та веселим, пустотливим характером, страшенно любив мавпувати інших, слухати казки та бувальщини.

1 Тора (на івр. Тора — «Закон») — перші п’ять книг єврейської Біблії; відповідають П’ятикнижжю Мойсея в християнській Біблії.

2 Талмуд (букв. «Учення») — зібрання юридичних й етичних положень юдаїзму — релігії єврейського народу.

Коли Шолому було тринадцять, від холери померла його мати і до виховання підлітка долучилася чужа жінка. Саме вона своїми нескінченними прокльонами «надихнула» пасинка на створення їхнього алфавітного списку — т. зв. «Лексикону мачухи». Бажання писати підживлювало читання книжок. У чотирнадцять він уже пише історичні й пригодницькі твори, а в п’ятнадцять робить власний внесок у робінзонаду — створює роман «Єврейський Робінзон Крузо». Так народилася мрія — стати письменником...

Закінчивши з відзнакою повітове училище 1876 р., юний Шолом Рабинович, повний життєвих планів і мрій, спрямував свої кроки до Житомирського учительського інституту, проте на заваді йому стала т. зв. відсоткова норма, що існувала в Російській імперії відносно євреїв. Попри всі негаразди, юнак не занепав духом і не сів на батькову шию, а заходився давати приватні уроки. Протягом трьох років його ученицею була донька багатого орендаря із Софіївки Голда Лоєва. До педагогічної праці Шолом поставився з такою любов’ю, що несподівано... закохався в дівчину! Проте її батько не бажав шлюбу доньки з бідним учителем, і той змушений був їхати геть. Але долю й конем не об’їдеш! 1883 р. молоді люди випадково зустрілися, освідчилися одне одному і, не гаючи часу, одружилися. Попереду на них чекали тридцять три роки щасливого подружнього життя та шестеро дітей...

Марк Шагал. Прогулянка над містом (1918)

80-ті роки XIX ст. стали часом формування Шолом-Алейхема як письменника. Мовою своєї творчості він остаточно обрав їдиш1, який у той час лунав звідусіль на вулицях та базарах українських єврейських містечок. Серед перших на їдиш виходять повість «Два камені», яку письменник присвятив своєму «юнацькому роману», та оповідання «Вибори». На титулі останнього з’являється псевдонім, відомий сьогодні в усьому світі.

1 Їдиш — тогочасна розмовна мова євреїв Центральної та Східної Європи. Утворилася на території середньовічної Німеччини з компонентів німецької мови, івриту (давньоєврейської мови) та ін.

У 90-ті роки XIX — на початку XX ст. відбувається творчий злет та остаточне становлення стилю Шолом-Алейхема. Основним його жанром стає маленький прозовий твір — оповідання, новела, гумореска, фейлетон, основною темою — «маленький світ маленьких людей», а головним героєм — бідний єврей, простий мешканець містечка смуги осілості. Реалістично-психологічні картини життя у творах письменника органічно поєдналися з гумором, що може набувати ознак сарказму, та неповторним ліризмом. Ідея майбутнього відродження єврейського народу попри усі життєві негаразди червоною ниткою проходить крізь творчість письменника. Поступово Шолом-Алейхем стає ключовою фігурою в єврейській літературі.

Неочікуване банкрутство та враження від численних поїздок дали письменнику поштовх для творчості. 1894 р. виходить його комедія «Якнехоз, або Велика біржова гра». Зазначена тема знайшла висвітлення і в сатиричній повісті «Менахем-Мендл» (1892-1903). Герой твору — «людина повітря», безпорадний невдаха, який грає на біржі, але весь час програє й опиняється на соціальному дні. Його антипод — головний персонаж твору «Тев’є-молочар» (1894-1914). Трудівник і життєлюб, він щодня докладає неймовірних зусиль, щоб вирвати свою численну родину із щелеп бідності.

Криваві події революції 1905 р. та хвиля єврейських погромів2 підштовхнули Шолом-Алейхема виїхати за кордон. Письменник побував у Львові (тоді це була Австро-Угорщина), Женеві, Лондоні, Нью-Йорку й інших містах. Після повернення на батьківщину (1908 р.) він мандрує країною та із задоволенням виступає перед читачами. В одній із таких поїздок він захворів на туберкульоз, через що знову змушений був їхати за кордон на лікування.

2 Погроми єврейські — напади місцевого населення на євреїв, що супроводжувалися насиллям над особистістю, вбивствами, знищенням майна, підпалами, грабунками тощо. Найбільш жорстокими за Нового часу виявилися погроми, що мали місце в Російській імперії в кінці XIX — на початку XX ст., безпосередньо організовані імперською владою (центральною та місцевою).

Перша світова війна застала Шолом-Алейхема на німецькому курорті Альбек. Як російського підданого його було вислано з країни. Через деякий час вигнанець пливе до Нью-Йорка, де й помирає від старої хвороби 13 травня 1916 р. У своєму заповіті він залишив такі слова: «Кращим монументом для мене буде, коли люди читатимуть мої твори...»

  • 1. Висловте свої враження й роздуми щодо біографії Шолом-Алейхема. Яким був його шлях до письменництва? А яку роль у житті письменника відіграло кохання?
  • 2. Чи позначилися історичні вітри на долі митця? Наведіть факти.
  • 3. На основі статті підручника та інших джерел підготуйте довідку про особливості творчості Шолом-Алейхема. Наведіть приклади його творів.
  • 4. Яку мову обрав письменник для своєї творчості? Чим, на вашу думку, пояснюється його вибір? Знайдіть інформацію про його внесок у справу просвітництва свого народу.
  • 5. Розгляньте портрет Шолом-Алейхема роботи сучасного українського художника Володимира Слєпченка. Висловте свої враження від портрета й техніки його виконання. Як на вашу думку, чи обґрунтовано включено цю роботу до серії «Обрані часом»?

Володимир Слєпченко. Портрет Шолом-Алейхема (із серії «Обрані часом») (2012)

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Цікаво, що перші українські переклади окремих творів Шолом-Алейхема було надруковано 1906 р. у Львові, в «Літературно-науковому віснику». Їх масове видання на їдиш і в перекладах спостерігається у 20-30-х роках. Найактивнішим українським перекладачем творів письменника став Єфраїм Райцин (1903-1969). А найбільшим українським виданням творів класика нової єврейської літератури став збірник у 4-х томах видавництва «Дніпро» з передмовою Миколи Бажана (Київ, 1967).

Меморіальна дошка на честь Шолом-Алейхема у Львові

ДІЗНАЄМОСЬ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Серед нащадків Шолом-Алейхема найвідомішою стала письменниця й педагог Бел КАУФМАН (1911-2014). Як і її дід, вона зростала в Україні, та ще дівчинкою переїхала до США. Всесвітню славу їй приніс роман «Up the down staircase» («Вгору сходами, що ведуть донизу»). Навіть назва твору навіює думку, що оптимізм — це в неї родинне. Можливо, саме він дав письменниці змогу прожити 103 роки! Бел Кауфман була популяризатором творчості свого діда і щорічно влаштовувала «Шолом-Алейхемівські читання», долучалася до організації фестивалів на його честь. 2005 р. такий фестиваль відбувся в Києві. Кажуть, що в будинку Бел Кауфман завжди поруч стояли два томи — Шолом-Алейхема й Тараса Шевченка, творчість якого високо цінував її дідусь.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Відомо, що Шолом-Алейхем усім серцем любив свою батьківщину — Україну. Брат письменника Вольф пригадує, як Шолом, повернувшись додому 1879 р., із натхненням оповідав йому «чудеса про Софіївку і про те, як вільно він почував себе на лоні прекрасної природи». Не лише краса українських просторів, але й пісні, почуті від селян, як народні, так і пісні на вірші Тараса Шевченка, глибоко запали йому в душу. Свою розповідь юний письменник збагатив власним виконанням кількох пісень на слова Кобзаря: «Думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Як умру, то поховайте...»та ін. Юнак зізнався братові: «Коли я писав мої вірші, то шукав “Кобзаря", цю “Пісню Пісень" Шевченка, і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно, і ось тепер бачу, що заплатив би найвищу ціну навіть за одну його “Катерину"». Цю книжку Шолом-Алейхем все життя зберігав у домашній бібліотеці.

Своїм рідним містом письменник вважав Київ. Тут із перервами він прожив значну частину свого життя. В одному із закордонних листів Шолом-Алейхем порівнює Київ із Парижем та Берліном: «Коли б мені запропонували вибрати одне з цих трьох міст, я б зупинився лише на Києві... І чим частіше я чую, що мені прийдеться лишатися тут [на чужині] не один сезон і не один рік, тим сильніше мене тягне туди, додому». Примітно, що перед смертю Шолом-Алейхем висловив бажання бути похованим саме в Києві. Та, на жаль, не судилося...

Світло української теми й мрія про дружні стосунки між українцями та євреями, які століттями жили поруч, знайшли відбиток на сторінках творів письменника, зокрема у відомому дитячому оповіданні «Великдень на селі».

Україна із вдячністю зберігає пам’ять про свого великого земляка. У багатьох українських містах — Білій Церкві, Броварах, Дніпрі, Житомирі, Жмеринці, Києві, Львові, Полтаві, Харкові, Херсоні та ін. — є вулиці його імені. На батьківщині письменника, у Переяславі-Хмельницькому, а також у Києві створено музеї Шолом-Алейхема.

1997 р. в столиці України з’явився пам’ятник «сумному гумористу» (скульптор Валерій Медведєв, архітектор Юрій Лосицький).

Пам’ятник Шолом-Алейхему в Києві

До вивчення повісті

«ТЕВ’Є-МОЛОЧАР»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Висловте свої враження від прочитаного твору. Що ви відчували, про що міркували під час читання? Яка новела, сцена, образ або фраза здалися вам найцікавішими? Прочитайте фрагмент, що найбільше сподобався.

2. Як побудовано твір «Тев’є-молочар»? Що робить його єдиним цілим?

3. Де й коли відбуваються події твору? Які реальні міста й містечка приховуються за вигаданими письменником назвами? Назвіть наявні у творі прикмети часу.

4. Хто такий Тев’є? Яким ви його уявляєте? Що можете сказати про риси вдачі героя, його мову, стосунки з іншими? Поміркуйте, навіщо письменник вклав оповідь вуста Тев’є. Висловте своє ставлення до нього.

5. Як у творі змальовано образ автора? Що ви можете сказати про нього? Прокоментуйте ілюстрації Анатолія Каплана.

Анатолій Каплан. Тев’є (1957-1961)

Анатолій Каплан. Тев’є і Шолом-Алейхем (1957-1961)

6. Хто з героїв повісті є головним, другорядним, епізодичним? А кого можна вважати збірним образом єврейського народу? Аргументуйте.

7. Як події соціально-політичного життя відобразилися на долі Тев’є та його дочок? Перекажіть історію одного з персонажів твору (за вибором).

8. Які філософські та інші проблеми висвітлює письменник у творі «Тев’є-молочар»? Доведіть свою думку текстом.

9. Наведіть приклади народного гумору в творі. Які прийоми допомагають автору викликати посмішку читача? Аргументуйте текстом своє твердження. Яку функцію, на вашу думку, виконує сміх у цьому творі?

10. Доберіть цитатний матеріал до літературної гри, яка б складалася з таких турів:

  • 1) «Упізнай героя за подією твору»;
  • 2) «Упізнай героя за його реплікою»;
  • 3) «Упізнай героя за художньою деталлю».

Запропонуйте однокласникам пограти в цю гру.

11. За бажанням, вивчіть напам’ять фрагмент твору, що найбільше сподобався, або підготуйте його читання в особах чи інсценівку. Поясніть роль обраного епізоду у творі.

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА

ПРО ОБРАЗ ТЕВ’Є-МОЛОЧАРА

У багатій галереї персонажів, змальованих Шолом-Алейхемом, Тев’є-молочар — один із найяскравіших. Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. В образі Тев’є уособлено образ єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму й життєвої сили.

Тев’є добре працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання із села за царським указом, що забороняв євреям працювати на землі, але він гордо тримає голову, залишається неподоланий...

Весь твір складається із серії оповідань, поєднаних головним персонажем. Це колоритні монологи Тев’є в уявній розмові з Шолом-Алейхемом у різний час. Письменник працював над твором упродовж двадцяти років — і кожний монолог відбиває соціальні прикмети свого часу.

Тев’є — батько шістьох дочок, у кожної з них своя доля. Всі вони, за образним виразом славетного єврейського актора й режисера Соломона Міхоелса, одна за одною, як пташки, покидають гніздо Тев’є. Все це лишало болісні карби на його серці, як і на чутливому материнському серці його дружини Голди. Вона вмирає, й осиротілий Тев’є тяжко переживає її смерть, як і від’їзд доньок.

Письменник особливо підкреслює почуття людської гідності у Тев’є, зумовлене його чесною працею, а також і мудрість його, яка є втіленням народної мудрості. В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських і українських прислів’їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його. Він розмірковує над їхніми долями і приходить до думки: «А що таке єврей і не єврей?» і «Чому вони мусять бути такі роз’єднані?..» У фіналі він проголошує: «Поки душа в тілі — вперед, Тев’є!»

Зі статті Абрама Кацнельсона1 «Шолом-Алейхем і його Тев’є»

1 Кацнельсон Абрам Ісакович (1914-2003) — український поет, літературознавець, перекладач.

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

2009 р. в Україні була започаткована літературна премія імені Шолом-Алейхема. Вона присуджується раз на три роки до дня народження нашого видатного земляка. На номінацію висуваються найкращі твори в царині художнього слова (поезія, проза, драматургія, сценарії, переклади), здатні сприяти популяризації духовно-культурних досягнень українського та єврейського народів. Лауреатом 2015 р. стала Валерія Богуславська — авторка вибраних перекладів єврейської поезії «Високе дерево». Поцікавтеся!

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

«Багато творів письменника розгортаються як мандри літературного героя. У них одіссея українського єврея зумовлена політичною причиною: люди тікають з рідних місць від погромів. Й обітованою землею для них (як і для самого Шолом-Алейхема) стає Америка. Лише Тев’є, що після погрому і смерті дружини їде помирати до Палестини, з півдороги повертається додому, щоб опікуватися осиротілими внуками».

Мойсей Гон, український письменник і науковець

«Досить сказати “Шолом-Алейхем” — і хочеться посміхатися... Безжурний оповідач бідної єврейської долі. Життєрадісний жартівник, що завжди радив сміятися, тому що сміх корисний для здоров’я. Шолом-Алейхем — письменник, перед яким необхідно зняти капелюха. Він прожив важке життя. Але не скорився. Не зламався. Не впав у відчай. Навпаки, усміхався і вірив у свою людську і письменницьку зірку. “Нехай говорять що завгодно — не люблю я сумних картин, — зізнавався Шолом-Алейхем. — Моя муза не носить крепу — моя муза злиденна, але весела. Чим більше злиднів, тим більше надії”».

Юрій Безелянський, російський публіцист і письменник

«Було б невірно перебільшувати гумористичний характер творчості Шолом-Алейхема. Це — складний, суперечливий характер, де незлобливий жарт бистро змінюється гнівним ударом сатири, де за посміхом часто ховається людська трагедія, себто це той гоголівський сміх, в якому таяться гіркі сльози і різкі докоряння дійсності. Сам Шолом-Алейхем писав, що життєве море сліз, перейшовши крізь його творчу призму, стане сміхом. [...] Повнокровний реаліст, майстер великого мистецтва людинознавства, яке живе тільки правдою, вірою в людину, зненавистю до всього нелюдського і зотлілого, виразник не штучного, а органічного, як життя і поступ, оптимізму — таким є великий єврейський письменник Шолом-Алейхем, таким є його нетлінний внесок в світову скарбницю реалістичного мистецтва».

Микола Бажан, український поет і перекладач

Мистецькі передзвони

Життя «Тев’є-молочара» продовжилося в різних видах мистецтва. Так, образи й мотиви твору знайшли відображення на чорно-білих літографіях Анатолія Каплана (1903-1980). Кілька його робіт ви бачили на с. 265. Інтерес до творчості Шолом-Алейхема виявив також київський художник Зиновій Толкачов (1903-1977).

Щаслива доля спіткала твір і в царині театру й кіно. 1938 р. «Тев’є-молочара» було поставлено на сцені Московського державного єврейського театру. У ролі Тев’є виступив легендарний актор і режисер Соломон Міхоелс.

Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

А вже 1940 р. під дахом Харківського театру української драми відбулася й перша українська постановка твору. Тев’є в ній переконливо зіграв Мар’ян Крушельницький. Кажуть, що на прем’єрі був сам Міхоелс, і коли дізнався, що актор українець, а не єврей, то, вражений, впав перед ним на коліна і сказав: «Ви граєте краще за мене».

Кадр із фільму «Скрипаль на даху»

Значний успіх у глядачів мав мюзикл «Скрипаль на даху», поставлений 1964 р. на Бродвеї за мотивами «Тев’є-молочара». Його кіноверсія 1971 р. (режисер Норман Джуїсон) стала тричі оскароносною. Роль Тев’є у фільмі зіграв ізраїльський актор Хаїм Тополь.

Постер мюзиклу «Скрипаль на даху»

Справжнім дарунком для діячів та шанувальників театру й кіно стала п’єса Григорія Горіна «Поминальна молитва», створена за мотивами «Тев’є-молочара». 1989 р. в Києві п’єсу було поставлено на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка режисером Сергієм Данченком. В українському варіанті вистава отримала назву «Тев’є-Тевель». Незмінним виконавцем ролі великого мрійника з Анатіївки понад двадцять років (до самої смерті) залишався актор театру Богдан Ступка. Його заслужено називали «найкращим Тев’є всіх часів». 1993 р. за майстерно зіграну роль актор був нагороджений Шевченківською премією.

Богдан Ступка в ролі Тев’є

Цитата для душі від Шолом-Алейхема

• Людина — це те, чим вона хоче бути.

• Якщо судилося кланятися, то кланяйся голові, а не ногам.

• Догодити цілому світові ніколи не беріться — не вийде!

• Коли їстимеш плоди своєї тяжкої праці — буде тобі втішно і добре.

• Для того щоб стати народним письменником, треба бути талановитим художником і патріотом, людинолюбцем, треба любити народ, і в творчості, і в жарті лишатися йому вірним з відданістю і любов’ю...

Підсумовуємо вивчене

  • 1. Прочитайте й поясніть епіграф до статті про Шолом-Алейхема. Чи відповідає він, на вашу думку, життєвому й творчому шляху письменника? Запропонуйте свій варіант епіграфа.
  • 2. На яку сюжетну особливість творів Шолом-Алейхема вказує М. Гон (див. рубрику «Зі скарбниці літературно-критичної думки» на с. 268)? Як вона співвідноситься з долею єврейського народу та його письменника?
  • 3. Якою ви побачили у прочитаному творі картину національного життя українського єврейства на зламі ХІХ—ХХ ст.? Як на ньому позначилися суспільно-політичні реалії тогочасної Російської імперії?
  • 4. Чому, по-вашому, Тев’є-молочар став улюбленим персонажем багатьох читачів і самого автора? З ким із персонажів української або іншої національної літератури світу ви могли б порівняти його?
  • 5. Дослідники по-різному визначають жанр прочитаного вами твору: «цикл новел-монологів», «повість», «роман». Яке визначення, на вашу думку, є найбільш адекватним? Аргументуйте свою позицію.
  • 6. Прокоментуйте висловлювання Ю. Безелянського та М. Бажана щодо особливостей гумору Шолом-Алейхема. Чи погоджуєтеся ви з ними?
  • 7. Наведіть приклади впливу творчості Шолом-Алейхема на мистецтво. Чим, на вашу думку, можна пояснити увагу митців до неї?
  • 8. Порівняйте «Тев’є» та одну з його кіно- або театральних інтерпретацій. Які факти переосмислення твору сучасним майстром ви помітили в ній?
  • 9. Поясніть зв’язок Шолом-Алейхема з Україною. Чому вона зберігає пам’ять про єврейського письменника? За бажанням, підготуйте презентацію на цю тему.
  • 10. Що вам відомо про українські переклади та видання творів Шолом-Алейхема? Знайдіть більше інформації на цю тему. Запропонуйте власний проект сучасного українського видання творів «печального гумориста».
  • 11. Розкажіть про премію, пов’язану з іменем Шолом-Алейхема.
  • 12. Як ви гадаєте, що, крім походження, робить Шолом-Алейхема єврейським письменником?
  • 13. Прокоментуйте одне з висловлювань Шолом-Алейхема, наведених у рубриці «Цитата для душі» (за вибором). Чи погоджуєтеся ви з ним? За бажанням, долучіться до діалогу з автором у формі есе.