Володимир Маяковський

(1893—1930)

Своїми швидкими кроками Маяковський сягнув далеко за нашу сучасність і десь, за якимсь поворотом, довго ще нас чекатиме.

Марина Цвєтаєва

«А ВИ НОКТЮРН¹ ЗМОГЛИ Б ЗАГРАТИ НА ФЛЕЙТІ ЗАРЖАВІЛИХ РИНВ?»

Поета, драматурга й публіциста Володимира Маяковського часто називають найсуперечливішим із російських письменників ХХ століття. Гучноголосий оратор і ніжний лірик, звеличений і принижений владою «трибун революції», зухвала, категорична й водночас надзвичайно вразлива людина. У його суперечливості — відображення складного і трагічного духу доби, у яку довелося жити великому письменнику.

¹ Ноктюрн (фр. nocturne — нічний) — поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, що навіяна поетичним настроєм ночі.

Народився майбутній поет 19 липня 1893 року в грузинському селищі Багдаді, розташованому поблизу міста Кутаїсі, в українській родині. Батько був лісником, його рід походив з кубанського козацтва, мати (уроджена Павленко) — з херсонських селян. Сам поет в одному інтерв'ю про своє походження говорив так: «Батько був козак, мати — українка. Перша мова — грузинська. Так би мовити, між трьома культурами». Про «три різних краплини в собі» Маяковський писав у вірші «Нашому юнацтву» (1927): «Ввібрав я трьох мовних джерел потік. Я не з кацапів-роззяв. Я з діда — козак, з другого — січовик, а в Грузії жить починав» (переклад Миколи Бажана). Сучасний російський письменник Юрій Звєрєв наводить такий цікавий факт: «Сестра поета Людмила Володимирівна розповідала, що... батько любив носити українські сорочки з вишивкою і запально сміявся, “як на картині Рєпіна” Улюбленим письменником у родині був Гоголь»¹.

¹ Зверев Ю. Возвращение к Маяковскому // http://zverev-art.narod.ru/ras/51.htm

Маяковський зі своїм улюбленим песиком

Дитинство поета минуло серед величних гір і розкішних лісів, які з усіх боків оточували селище Багдаді. Однак щасливе грузинське життя родини Маяковських перервало велике горе. У 1906 році від зараження крові раптово помирає батько. Намагаючись влаштувати долі трьох дітей після втрати годувальника, мати вирішує їхати до Москви. Тут юний Маяковський з головою занурився в революційну діяльність: виступав на мітингах, розповсюджував прокламації. У п'ятнадцятирічному віці він вступив до партії більшовиків, свято вірячи в правоту їхньої справи. Паралельно юнак змушений був заробляти на життя. Навчання в московській гімназії довелось залишити. За політичну активність юного революціонера тричі заарештовували. Саме під час останнього ув'язнення Маяковський написав цілий зошит своїх перших віршів, з яких фактично й почалась його літературна творчість.

У 1911 році він вступив до Московського училища живопису, скульптури й архітектури (здібності художника виявилися ще в дитинстві), у період навчання захопився футуризмом. 17 листопада 1912 року відбувся перший публічний виступ поета-початківця в кав'ярні з екстравагантною назвою «Бродячий собака». А вже в грудні 1912 року разом з іншими ідеологами футуризму він склав знаменитий Маніфест, який відкривав альманах «Ляпас суспільному смакові». Цей документ був викладом нових літературних принципів, він заперечував усі попередні естетичні цінності та в епатажній формі заявляв про розрив з тогочасною літературною традицією². У цьому ж альманасі були вперше надруковані два вірші Маяковського — «Ніч» і «Ранок», які свідчили про народження нового поета.

² Одне з положень Маніфесту було таким: «Скинути Пушкіна, Достоєвського, Толстого та інших з Пароплава сучасності».

Петро Келін. Портрет Володимира Маяковського (1944)

«Роком поетичного хрещення» Маяковського біографи вважають 1913-й. Він публікує свою першу збірку віршів «Я», разом з іншими футуристами виступає в містах Росії та України, бере участь у дискусіях і виставках, робить доповіді «Про новітню російську літературу», «Про досягнення футуризму». Крім того, пише статті, ставить у Петербурзі трагедію «Володимир Маяковський». Багато його виступів, як і інших футуристів, супроводжуються грандіозними скандалами. Адже далеко не всі готові були з радістю сприймати жовту кофту й циліндр Маяковського, його гостре слівце, його вірші, зовсім не схожі на поезію класиків. Маяковський стає королем епатажу і скандальної слави, за що його виключають з училища.

Основна тема творчості Маяковського цього періоду — його ліричне «я», світовідчуття поета в місті, взаємини зі світом. Воно яскраво звучить у віршах «Нате!», «Послухайте!», «Скрипка і трошки нервово», і, звичайно ж, у ліричній мініатюрі «А ви змогли б?»:

Я вмить закреслив карту буднів,

хлюпнувши фарбами зі склянок.

Відкрив я в холодці на блюді

вилицюватість океану.

З рибин на вивісках строкатих

читав я губ нових порив.

А ви

ноктюрн

змогли б заграти

на флейті заржавілих ринв?

Переклад із російської Платона Воронька

Цей вірш стане знаковим для поета, який протиставив себе світу буденності й нудьги. Дивовижне поєднання того, що, здавалося б, неможливо поєднати (флейти й заржавілих ринв), не могло не привернути увагу публіки, у когось воно викликало нерозуміння й неприйняття, в інших — подив і захват.

Євгенія Ланг. Маяковський (1918)

У подальшому Маяковський напише багато віршів і поем, серед яких і пройняті революційним пафосом, адже поет щиро повірив в оновлювальну роль більшовицького перевороту («Лівий марш» та ін.), і сатиричні, спрямовані проти недоліків суспільства («Прозасідалися!», «Підлиза» та ін.), і любовна лірика («Лілічка! Замість листа», «Лист Тетяні Яковлевій», «Люблю»). У творчій спадщині митця є і сатиричні п'єси («Клоп», «Баня»). Варто зауважити, що ті, хто в літературному дзеркалі впізнавали себе, влаштували справжнє цькування поета. Маяковський, який щиро вірив, що боротьба зі суспільними вадами наблизить світле майбуття, болісно переживав цю ситуацію.

У 1919-1920-х роках Маяковський активно співпрацює з Російським телеграфним агентством (РОСТА). Свій талант літератора й художника він спрямовує на створення «Вікон РОСТА» — плакатів, які поєднували в собі яскравий малюнок і гострий підпис, схожий на приказку, прислів'я або гасло. Основна тематика таких плакатів — утвердження революційних завоювань, критика міщанства. Цей проєкт можна назвати прообразом сучасних білбордів.

Письменникові судилося коротке земне життя, але твори його живуть і нині. В автобіографії «Я сам» він написав: «Я — поет. Цим і цікавий... Про інше — тільки якщо це вистоялось словом».

1. Як ви думаєте, чому Маяковський захопився саме футуризмом?
2. Розкажіть про ваше сприйняття вірша «А ви змогли б?». Чи здивувало воно вас своєю поетичною образністю?