Від романтизму до реалізму

Мистецтво є не зображенням реальної дійсності, а пошуком ідеальної правди.

Жорж Санд, французька письменниця

На відміну від романтиків, які так покладалися на уяву, реалісти йтимуть шляхом спостережень, вивчень і аналізів емпірічних фактів, їхні твори виростатимуть із цих спостережень і аналізів, будучи їхніми художніми узагальненнями.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

Розвиток романтизму в Європі та США

В одній миттєвості бачити вічність, у піщині — величезний світ, в одній жменьці — безмежність, у чашечці квітки — небо.

Вільям Блейк, англійський романтик

Ви вже знаєте з 9 класу, що романтизм — це ідейний і художній напрям у культурі кінця XVIII — першої половини XIX ст. Пригадаймо основні особливості, характерні для творів романтизму:

• заглиблення у внутрішній світ людини;

• двосвіття (у творах романтиків співіснують світ реальний і світ фантастики);

• звернення до фольклору (романтики збирали фольклорні твори та використовували їх образи, сюжети й мотиви у власній творчості);

• інтерес до східної екзотики (події часто відбуваються в східних країнах на тлі незвичної для європейського ока природи);

• у центрі творів — романтичний герой (сильна особистість, яка гостро реагує на недосконалість світу і протистоїть несправедливим законам, що панують у ньому);

• використання символіки, романтичної іронії, гротеску, гіперболи, контрасту.

Батьківщиною романтизму невипадково вважають Німеччину, адже саме тут було закладено підвалини романтичної естетики. Далі романтизм поширився в різних країнах Європи, а пізніше і в США.

НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ РОМАНТИЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ

Країна	Письменники-романтики
Німеччина	Генріх Гейне, Ернст Теодор Амадей Гофман
Франція	Віктор Гюго, Жорж Санд
Англія	Джордж Гордон Байрон, Персі Біші Шеллі, Вальтер Скотт
Польща	Адам Міцкевич, Юліуш Словацький
США	Едгар Аллан По, Джеймс Фенімор Купер, Герман Мелвілл, Генрі Вордсворт Лонгфелло, Волт Вітмен
Україна	Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш	Микола Гоголь
Росія	Олександр Пушкін (ранній), Михайло Лєрмонтов

Романтизм — це не якесь одноманітне явище, цей художній напрям має надзвичайно широкий спектр вияву. Свідчення тому — існування в його межах різноманітних течій, які часто взаємодіяли між собою:

• Ранній романтизм отримав таку назву, оскільки розвинувся на початку романтичного руху. Для нього характерний універсалізм (від універсальний — той, який охоплює все або багато чого у якійсь ділянці, галузі життя). Представники цієї течії прагнули охопити у своїх творах буття у всіх його проявах. Найяскравішим із них є німецький письменник Новаліс (псевдонім, справжнє ім’я — Фрідріх фон Гарденберг).

• Народно-фольклорний романтизм — течія, в основі якої збирання фольклорних творів, використання їх сюжетів, образів, мотивів, а також принципів народного мислення у літературній творчості. Серед найяскравіших представників — Микола Гоголь і Адам Міцкевич.

• Байронічна течія. Творам її представників притаманні риси, характерні для літературної спадщини Байрона: світова скорбота (почуття невдоволеності недосконалою дійсністю, безнадії та відчаю), бунтарство тощо (Адам Міцкевич, Михайло Лермонтов).

• Утопічна течія названа саме так, тому що її представники проповідували оптимізм, вірили в перемогу так званої «ідеальної правди», яка протистоїть кривді навколишньої дійсності. Цю течію найактивніше розвивали Генріх Гейне та Віктор Гюго.

• Гротескно-фантастична течія (або гофманівська), перша назва якої пов’язана з літературознавчим терміном гротеск. Сутність цього поняття ви розглядатимете, вивчаючи повість німецького митця Ернста Теодора Амадея Гофмана — найяскравішого представника названої течії. Для творчості цих письменників характерне химерне, незвичне поєднання, переплетіння фантастичного і реального, смішного і жахливого, високого і потворного.

• Історична (вальтер-скоттівська) течія названа на честь Вальтера Скотта, оскільки її представників цікавила історична тематика, вони працювали в жанрах історичного роману та історичної поеми (Джеймс Фенімор Купер, Оноре де Бальзак та інші).

Поділ на течії є досить умовним, оскільки один і той самий митець міг писати твори, які містять ознаки різних течій (як, наприклад, Адам Міцкевич).

Величезна заслуга романтиків полягає в розвитку різноманітних жанрів. Серед них — історичний роман, драма, фантастична повість, балада, елегія, романс. Особливо поширеним у добу романтизму був жанр романтичної поеми. Згадаймо, наприклад, поему Байрона «Мазепа», яку ви читали в 9 класі.

1. Розкажіть про особливості розвитку романтизму.

2. Як стосуються романтизму слова Вільяма Блейка?

3. Які твори письменників-романтиків ви вже читали?