Еллада та скіфо-сарматський світ

Історія мінойських фресок

У 1878 році на острові Крит недалеко від міста Іракліон, сучасної столиці Криту, грек з доленосним ім’ям Мінос Калокерінос натрапив на величезні глиняні посудини - піфоси - один зі складів невідомого палацу. Сам Генріх Шліман намагався купити цю ділянку, але в 1890 році її придбав американський учений Артур Еванс. 1900 року він почав розкопки стародавньої столиці Криту - міста Кносс і знайшов легендарний Кносський палац - Лабіринт. Еванс не просто знайшов палац, а відкрив нову, невідому, ні на яку іншу не схожу цивілізацію. Він не задовольнився збереженням руїн, а частково відновив палац.

Розкопки Кносського палацу явили світу унікальні свідчення найвищого рівня стародавньої цивілізації - фрески, саркофаги, посуд, прикраси, які дозволили відновити вигляд мінойської цивілізації, від якої не залишилося писемних джерел.

Це фреска в музеї (ліворуч) і точна копія фрески в палаці (праворуч), яку відновив Артур Еванс. За припущенням А. Еванса фреска зображує аристократа або жерця.

І зараз ми здійснимо подорож в археологічний музей сучасного Іракліона, де ознайомимося з фресками Кносського палацу. Припускають, що більшу частину палацу прикрашали фрески із зображенням природи, тварин, священних ритуалів. За 3500 років, що минули з того часу, збереглося не так уже й багато, але й за цими фрагментами можна отримати уявлення, як виглядали критяни епохи царя Міноса.

Треба зауважити, що фрески не збереглися повністю. Під час розкопок знаходили сміття із залишків штукатурки, що обсипалася, з нанесеними на неї фарбами. Саме із цих шматочків реставратори збирали фрески, викладаючи їх, як мозаїку. Фрески, що представлено в музеї, складаються наполовину з оригінальних фрагментів, а наполовину - з домальованих.

Одна з улюблених тем на фресках - мавпи. Тема мавп прийшла з Єгипту. Цілком можливо, що в садах Кносського палацу мешкали мавпочки - подарунки фараонів Єгипту. У Єгипті бог Тот нерідко зображувався в образі бабуїна, і на фресках Кносського палацу мавпочок часто зображували як частину священного ритуалу.

А це знаменита фреска «Парижанка», так назвав її А. Еванс. Він вважав, що зображена жінка більш схожа на сучасну жительку Парижа, ніж на стародавню гречанку.

Мавпи.

Стародавній художник зобразив морський простір, синіх дельфінів і різнокольорових риб. Від коралів піднімаються вгору прозорі бульбашки.

Мінойці майже не будували кріпосних мурів навколо своїх палаців і поселень. У них немає зображень батальних сцен. їхнє життя було пов’язане з морем. Стіни, підлоги, стелі палаців прикрашали сценами на морську тематику - восьминоги, риби, дельфіни.

Хлопчик.

Темношкірі воїни.

Яскравим підтвердженням зв’язків Криту з африканськими країнами, які здійснювалися, природно, по морю, є фреска із зображенням темношкірих воїнів на чолі з критським командиром. Ця фреска перебуває у Кносському палаці.

Багато таємниць мінойців ще належить розгадати вченим...

Чи уважно ти читаєш книжку? Не перечитуючи текст оповіді, дай відповідь, чому ім’я грека, який знайшов піфоси, названо доленосним.