Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Світ грецьких міфів

Міфологія еллінів суттєво відрізнялася від уже відомих тобі міфологій. Оскільки греки зіткнулися зі складностями переселення та боротьби за нову землю, основна риса грецької міфології - значна роль героїчних сказань і легенд. У цих легендах є боги, герої та навіть прості смертні. Героями ставали ті персонажі, у яких батько або мати були богами.

Створення світу уявляли як дію трьох перших стихій - Хаоса, Геї (Землі) та Ероса (Любові). З Хаосу, а в ньому полягає ідея простору, народжуються Нікта (Ніч) та Ереб (Морок). Так, уперше у греків виникає уявлення про жіноче і чоловіче начало.

Нікта породила від Ереба богів: Таната - смерть, Еріду - розбрат, Апату - обман, Кера - знищення, Гіпноса - сон з примарами, Немесіду - богиню неминучої розплати за злочини, а також богинь-мойр, у руках яких доля людини. Звали їх Лахесіс, Клото та Антропос. Клото - «та, що пряде», пряла нитку життя людини. Лахесіс вимірювала довжину нитки, а Антропос обрізала її у відповідний момент. Ані боги, ані люди не можуть протистояти присуду долі.

У лісах, згідно з міфами греків, жило чимало істот демонічного походження. Особливо багато було німф, які давали життя рослинам, рибам, тваринам. Покровителів мало все - річки, моря, гаї, дерева. Головні з них - дріади, які народжувалися та гинули разом з деревами, наяди (водяні) - духи джерел і струмків, ореади - гірські німфи.

Одного разу цар пеласгів Ерісіхтон зрубав дубовий гай для будівництва свого палацу, чим викликав обурення дріад, які жили в ньому. Дріади звернулися до Деметри - богині - захисниці рослинного світу. І сказала Деметра дріадам: «У далекій країні Скіфії, де немає благодатних дерев та дме жорстокий Борей, панує Нікта, народжуючи страховищ. Одне з них - жахливе, худе, з горлом, здатним проковтнути всіх смертних, якщо вони порушать мої закони. Наймення йому Голод. Дам я вам свою колісницю, і мої крилаті дракони вмить доставлять вас туди. Голоду мою волю передайте: нехай він з вами летить мерщій та поселиться в тілі того, чиє ім’я, як удар сокири по зеленій дубраві».

Мойри прядуть нитку життя. Барельєф Йоганна Готфріда Шадова.

Антоніо Темпеста «Деметра вирушає за богинею голоду» (1606).

Антоніо Темпеста «Богиня голоду вислуховує Деметру і виконує її прохання» (1606).

«Ерісіхтон! - хором проспівали дріади. - Його звуть Ерісіхтон!». Вселився Голод у царя. Відтоді що більше цар їв, то ненажерливішим ставав Голод. Проїв Ерісіхтон усе своє майно. Став він худнути, очі його запали, шкіра висохла. Так його було покарано за неповагу до природи.

Спробуй за ілюстраціями переказати міф про Ерісіхтона.