Природознавство. 11 клас. Ільченко
§ 21. Взаємодії організмів в екосистемах, прояв у них ЗЗП
Живі організми завжди утворюють певні просторові та функціонально залежні угруповання, між якими формуються відповідні залежності та взаємовідносини. Такий взаємозв’язок виникає, перш за все, на основі харчових потреб (зв’язків) і способів добування енергії, необхідної для життєвих процесів. Між організмами виникає конкуренція: міжвидова та внутрішньовидова.
Взаємовідносини між живими організмами поділяють на негативні, позитивні та нейтральні.
Негативні взаємовідносини. Типовим прикладом таких взаємовідносин є хижацтво. Хижаки — це організми, які добувають свою жертву, вбивають і поїдають. Серед ссавців типовими хижаками є вовк, куницеві, кошачі, горностай тощо (мал. 4.64, 1, 2).

Мал. 4.64. Тварини-хижаки: 1 — горностай; 2 — тигр; 3 — павук-птахоїд
До однієї з форм хижацтва можна віднести канібалізм. Це живлення хижаків (хижі клопи, комахи, павуки (мал. 4.64, 3), хижі риби та ін.) особинами свого виду.
Антибіоз — це форма антагоністичних взаємовідносин видів, при якій різні речовини, що виділяються мікроорганізмами, грибами або вищими рослинами, пригнічують або затримують розвиток інших видів (антибіотики, рідкі й газоподібні фітонциди).
Паразитизм — це симбіотичні взаємовідносини, за яких один організм (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна). Серед паразитів розрізняють ендопаразитів, які живуть в тілі свого хазяїна і живляться його тканинами або вмістом травного тракту (паразитичні черви, малярійний плазмодій) та ектопаразитів, що живуть переважно на шкірі хазяїна і мають достатню рухомість, щоб переходити від одного хазяїна до іншого (комарі, кліщі, блохи, воші).
Залежно від тривалості контакту паразитів із організмом хазяїна розрізняють паразитизм обов’язковий (постійний), коли паразит перебуває в організмі впродовж основного періоду свого розвитку (малярійний плазмодій, деякі плоскі черви, паразитичні амеби (мал. 4.65, 1), з рослин — повитиця, вовчок) і більш поширений необов’язковий паразитизм (гриби-паразити рослин і тварин, комахи, аскариди, нематоди, хвороботворні бактерії).
Паразитизм зустрічається серед тварин (червів, комах, молюсків), бактерій, грибів (трутовик, сажка (мал. 4.65, 2)) і рослин (повитиця). Внутрішньоклітинними паразитами є віруси.

Мал. 4.65. Паразитизм у тварин: 1 — постійний у дизентерійної амеби; 2 — необов'язковий у гриба сажки кукурудзи
Паразитизм — це антагоністичні взаємовідносини. Хазяїн за допомогою захисних, імунних реакцій намагається позбутися паразита. Паразит намагається послабити, нейтралізувати дії хазяїна.
У процесі пристосування до паразитичного життя в паразитів виробляється ряд адаптацій: спрощується будова тіла, втрачаються певні органи та навіть системи органів. Наприклад, у стьожкових червів відсутня травна, кровоносна, дихальна системи.
Для прикріплення в тілі хазяїна у паразитів з’являються гачечки, присоски тощо. Найбільш розвиненою є статева система, характерна велика плодючість (закон великої кількості яєць).
Багато паразитів має складні життєві цикли, які супроводжуються зміною поколінь, хазяїв та середовищ існування. Хазяї, у яких паразити розмножуються статевим шляхом, називаються остаточними. Хазяї, в яких паразити розвиваються, розмножуються нестатевим шляхом, називаються проміжними (комар у малярійного плазмодія). У природі паразити регулюють надмірне зростання чисельності популяції хазяїв.
Позитивні міжвидові взаємовідносини. У природі існує міжвидова взаємодопомога. Вона відіграє велику роль у боротьбі за існування. Прикладом можуть бути птахи, які попереджають про небезпеку великих копитних, знищують личинок-паразитів під шкірою буйволів, очищують пащу крокодилів від п’явок. У рослинному світі це взаємозв’язки ентомофільних рослин і комах-запилювачів.
Коменсалізм — це симбіотичні позитивні взаємовідносини між організмами різних видів. Один вид (коменсал) використовує житло або їжу іншого (хазяїна). Коменсалізм виявляється у формі квартиранства або нахлібництва.
Квартиранство — це використання коменсалом для оселення в організмі хазяїна (мал. 4.66, 1). Приклади квартиранства — рослини епіфіти (орхідеї), водорості, лишайники. Коменсали живуть у нірках великих морських червів, мурашниках, термітниках, норах гризунів, гніздах птахів, використовуючи їх як місце проживання з більш стабільним і сприятливим мікрокліматом.
Нахлібництво — використання залишків їжі, здобичі хазяїна. Наприклад, середземноморський краб і актинії (краби живляться залишками їжі актиній). У місцях мешкання бегемотів живуть волові птахи, які живляться дрібними тваринами, що паразитують на шкірі носорогів і турбують їх. Таким чином, бегемот забезпечує їжею птахів, а вони звільняють його від паразитів і своїм криком сповіщають про небезпеку (мал. 4.66, 2).

Мал. 4.66. Коменсалізм у тварин: 1 — квартиранство морських рибок у коралах; 2 — нахлібництво волових птахів на тілі бегемота
Коменсали є в багатьох морських тварин: дрібні рибки в порожнині голотурій, мальки ставриди під дзвоном (парасолькою) медуз і в мантійній порожнині каракатиць. Іноді коменсали — і квартиранти, і нахлібники одночасно. В гніздах птахів, норах гризунів живуть постійні співмешканці, які використовують мікроклімат сховища та їжу, що там знаходиться.
Мутуалізм. Це позитивний симбіоз, співіснування різних видів, від якого вони отримують користь. Мутуалізм розрізняють за ступенем сполучення партнерів і за їх харчовою залежністю одного від іншого. Прикладами симбіонтів є симбіоз бульбочкових бактерій із бобовими, мікориза деяких грибів із коренями дерев.
Близькі до мутуалізму взаємовідносини грибів із водоростями в тілі лишайника, гриба підберезника з кореневою системою берез у березовому лісі (мал. 4.67, 1), у сосновому і модриновому лісі — маслюка, в осичняку — підосичника і осини (мал. 4.67, 2).

Мал. 4.67. Мутуалізм у грибів: 1 — підберезника; 2 — підосичника
Крім грибів, у симбіоз із вищими рослинами вступають бульбочкові бактерії. Вони теж поселяються на коренях, розвиваючи бульбочки. Це явище поширене у бобових рослин. Бульбочкові бактерії зв’язують вільний азот повітря і переводять його у такі форми, що легко засвоюються зеленою рослиною.
У природі всі організми взаємопов’язані. Між ними формуються відповідні залежності та взаємовідносини, перш за все, на основі харчових потреб (зв’язків) і способів добування енергії, необхідної для життєвих процесів. Взаємовідносини між живими організмами поділяють на негативні, позитивні та нейтральні. До негативних взаємовідносин належать: хижацтво, антибіоз, паразитизм, до позитивних міжвидових взаємовідносин — коменсалізм, квартиранство, нахлібництво, мутуалізм та ін.
Перевірте себе
- 1. На основі чого між організмами виникають взаємовідносини?
- 2. Які взаємовідносини називають негативними? Поясніть чому? Наведіть приклади.
- 3. Які взаємовідносини називають позитивними? Поясніть чому? Наведіть приклади.
- 4. Наведіть приклади нейтральних взаємовідносин між організмами.
Поміркуйте
- 1. Чи впливають екологічні чинники довкілля на взаємовідносини між організмами?
- 2. Чому мутуалізм називають позитивним симбіозом?
Проєкти
- 1. Коменсалізм серед тварин.
- 2. Нахлібництво у природі, його особливості та приклади.
- 3. Симбіоз у рослин і тварин.
- 4. Особливості паразитизму у рослин і тварин.