Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)
Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX століття
Уявіть собі: 3 березня 1897 року. У блискучій, величній будівлі Одеського оперного театру, де повітря тремтить від очікування, на сцену виходить вона — Соломія Крушельницька. Їй лише 25, але її голос вже підкорив серця європейських столиць. Сьогодні її бенефіс, кульмінація одеських гастролей, і публіка завмерла в передчутті. Зал наповнений вибагливими слухачами, що готові або обожнювати, або нещадно критикувати. Крушельницька бере перші ноти Дездемони з опери Верді «Отелло». І ось, її чистий, потужний голос розливається над залом, наповнюючи кожну шпарину неймовірною експресією. Вона співає не просто ноти – вона живе на сцені, перетворюючись на саму Дездемону. «Ніде не вітано і не прощано її так сердечно і одушевлено, як в Одесі», – напише згодом львівський часопис «Зоря», підкреслюючи безпрецедентний тріумф.
Соломія була донькою греко-католицького священника з Тернопільщини й не мала за собою впливових покровителів чи великого спадку, що відкривав би двері до світу високого мистецтва. Усі свої успіхи вона здобула виключно завдяки невтомній праці , надзвичайному таланту та залізній волі. Її життя і кар'єра стали яскравим свідченням зміни ролі жінки в суспільстві, демонструючи, що талант і наполегливість здатні подолати будь-які тогочасні стереотипи та вивести українське ім'я на найвищі світові вершини. Саме з Одеси її шлях до європейських та світових сцен став ще більш стрімким , відкриваючи двері найпрестижніших театрів планети.
- 1. Дізнайтеся. Коли й чому італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував Соломії Крушельницькій свій портрет з написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй»?
- 2. Поміркуйте. Як вислів Крушельницької «Національність мою знають усі, я її не змінювала і ніколи не зміню, незважаючи на те що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду» свідчить про роль національної ідентичності для видатних українців того часу?
- 3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя та кар'єра Соломії Крушельницької були тісно переплетені з ключовими культурними та суспільними змінами кінця ХІХ — початку ХХ століття. Наведіть 3-4 факти з її біографії, що яскраво показують її роль як світової оперної зірки та української патріотки цієї епохи.
§ 31. Зміни в суспільному житті під впливом модернізації
• Згадайте, як еволюціонувало становище жінки упродовж XIX століття.
• Як ви розумієте значення поняття «модернізація»?
• Чи пам’ятаєте ви, що греко-католицька церква стала провідником національного відродження в західноукраїнських землях? Що вам про це відомо?
Упродовж уроку з’ясуйте причини і результати змін, що відбулися в суспільному житті українців. Результати своїх спостережень оформіть у вигляді карти пам’яті «Суспільні трансформації в епоху модернізації».
1. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців
Процеси модернізації, які охопили всі сфери суспільного життя, мали неоднозначний вплив на українські землі. Невід’ємним супутником модернізації стала урбанізація — зростання і розвиток міст, збільшення міського населення, поширення міського способу життя. Хоча модернізація вплинула на піднесення національної свідомості населення, прискорила процес формування української нації, проте тісного зв’язку між розвитком економіки, культури і процесом консолідації нації не склалося. Цьому перешкоджали політика Російської й Австро-Угорської імперій, спрямована на денаціоналізацію українського населення; недостатній рівень освіченості української людності; наявність російсько-австро-угорського кордону, який ускладнював економічні, суспільно-політичні, культурні зв’язки між Наддніпрянщиною і Західною Україною.
Завдяки промисловому перевороту та науково-технічній революції економіка розвивалася, а рівень життя поступово зростав. Скасування кріпацтва і розвиток ринкових відносин сприяли появі нового типу особистості, яка покладалася на власні сили. Люди отримали право вільно купувати й продавати землю й нерухомість, займатися підприємництвом, досягати успіху чи бідувати залежно від власних зусиль, можливостей та життєвих обставин. Однак, серед нових соціальних груп — буржуазії та робітників — свідомих українців була меншість. Буржуазія, зацікавлена у створенні сприятливих умов для підприємницької діяльності, була налаштована більше на співпрацю з імперською владою, ніж на відстоювання національних інтересів. Робітники, які на той час жили і працювали у складних умовах, головними проблемами вважали не національні, а соціальні; головним ворогом — не стільки імперську владу, скільки ненависну їм буржуазію. Натомість, саме українська інтелігенція відігравала провідну роль у боротьбі за національні інтереси: вона ініціювала створення політичних партій та очолила визвольний рух.
Прогулянка коней повз авто. Світлина, 1905 рік
1. Що зображено на світлині?
2. Як зображення пов’язане з модернізацією?
3. Придумайте власну назву світлині.
Завдяки поширенню преси, розвитку залізничного сполучення, пароплавів, телеграфу й телефону, а згодом і автомобілів та літаків, життя людей покращилося. Ці нововведення дозволили імперіям краще контролювати свої території, а опозиційним партіям — ефективніше координувати діяльність і впливати на думки людей. Поєднання активності опозиційних партій із неефективним державним регулюванням відносин між робітниками й буржуазією призвело до зростання політичної напруги та радикалізації суспільних настроїв.
- 1. Логічно поєднайте в одному реченні поняття «модернізація», «урбанізація».
- 2. Які соціальні групи виникли під впливом модернізації?
- 3. Як технологічний прогрес вплинув на життя людей, а як — вплинув на імперську політику?
Мовою цифр
Попрацюйте в парах. Проаналізуйте графік та виконайте завдання 1-2.
1. Узагальніть одним словом процеси, відображені на графіку.
2. Графік показує стрімке зростання кількості міст у Європі на межі ХІХ—ХХ століть.
3. Які, на вашу думку, причини такого значного зростання міст?
Зростання чисельності міст Європи протягом XIX — початку XX століть
Джерело : Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко; 2-ге видання. - К., Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001, 1463 с.
2. Емансипація жінок
Поліпшенню становища жінок у суспільстві сприяла освіта. У Наддніпрянській Україні в середині XIX століття початкову освіту дівчаткам надавали приватні недільні школи, згодом — початкові народні училища та єпархіальні училища при монастирях і церквах. Закладами середньої освіти були приватні жіночі гімназії. Особливою популярністю користувалася Фундуклеївська гімназія в Києві. Вищу жіночу освіту започаткували 1878 року з відкриттям Вищих жіночих курсів у Києві, спочатку природничого, пізніше — фізико-математичного й історико-філологічного спрямування. Проте в 1889 році урядовим розпорядженням Вищі жіночі курси були закриті. Під час революції 1905-1907 років жінки отримали можливість, хоча й ненадовго, вступати до університетів вільними слухачками. Тоді ж відновили діяльність Вищі жіночі курси. На їхній базі відкрили спеціальні відділення: медичне, агрономічне, комерційне, інженерне, політехнічне, архітектурне. В Австро-Угорській імперії доступ до початкової освіти дівчата отримали в 1860-х роках. Середню освіту здобували в ліцеях і гімназіях Галичини й Буковини. Чимало українок навчалися у вчительських семінаріях, які надавали освіту і вчительське звання. З 1900 року жінки змогли отримувати вищу освіту.
Ключову роль у становленні та розвитку жіночої освіти відіграли Софія Русова, Христина Алчевська, Олена Пчілка. Зокрема, Софія Русова займалася в Києві позашкільною освітою для дорослих, читала лекції на Вищих жіночих курсах, а також заснувала педагогічний журнал «Світло». Вона послідовно відстоювала ідею створення національної школи, де діти навчалися б українською мовою. Тих самих поглядів дотримувалася і Христина Алчевська, життя та діяльність якої були тісно пов’язані з Харковом. Після навчання на вчительських курсах у Сорбонні, вона викладала в Харківській гімназії, а також заснувала в місті жіночу недільну школу. У цій школі, попри урядову заборону, вона навчала учениць української мови протягом п’ятдесяти років. Олена Пчілка була однією із зачинательок українського жіночого руху, видавала і редагувала жіночі журнали», неодноразово ініціювала збір коштів для придбання української літератури в школи і бібліотеки. Вона брала активну участь у громадському житті Києва. Її діяльність також тісно пов’язана з містом Гадяч на Полтавщині, де вона багато писала і працювала. XIX століття породило цілу плеяду талановитих жінок. Письменниці Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Леся Українка, оперна співачка Соломія Крушельницька, акторка Марія Заньковецька, історикиня Олександра Єфремова, лікарка Софія Окуневська-Морачевська — всі вони вражали своєю працездатністю, ерудованістю, енергійністю.
Модернізація істотно вплинула на долю жінки. Поступово розширювались їхні можливості і права, тобто відбувалася емансипація. В робітничих селищах та містах жінки влаштовувалися на фабрики і заводи або ж шукали поденних заробітків. Щоправда, заробітна плата жінок за однакову з чоловіком роботу була значно меншою. Водночас авторитет жінки-матері в родині збільшився. Жінка займалася не тільки домашнім господарством і вихованням дітей, а й розпоряджалася сімейною касою, куди вносила і свою частку. Наслідком «Весни народів» в Австрійській імперії стало формування представницьких органів влади. Жінки не мали виборчого права, за винятком тих, які належали до курії (виборчого розряду) великих землевласників. Вони могли здійснити виборче право лише за допомогою посередника: чоловіка, юридичного представника чи уповноваженого чоловічої статі. Саме боротьба за такі рівні права та можливості для жінок є суттю фемінізму, який посилювався у цей час. В 1908 році відбулися перші вибори, де кандидаткою до Галицького сейму від Львова була жінка. Але вона не набрала достатньої кількості голосів. Суттєвих змін у виборчому законодавстві до Першої світової війни не відбулося, хоча вимога політичних прав жінок була однією з ключових у жіночому русі.
Емансипація — це звільнення від будь якої залежності, скасування обмежень, зрівняння в правах. Емансипація є результатом феміністичного руху.
Фемінізм — це рух за рівні права і можливості для жінок і чоловіків у всіх сферах життя: політичній, економічній, соціальній, особистій.
- 1. Які заклади надавали початкову, середню і вищу освіту жінкам у Наддніпрянській та Західній Україні?
- 2. Назвіть українських жінок, які уславилися в XIX столітті.
- 3. Як модернізація та урбанізація вплинули на роль і права жінок у суспільстві кінця XIX — початку XX століття?
Її шлях — її сила
Софія Русова (Ліндфорс)
(1856-1940)
Батько Софії, відставний російський офіцер шведського походження, і її мати, француженка, виховували дочку в українському селі Олешня на Чернігівщині. Її няня була українською селянкою, та й гралася мала Софійка з сільськими дітьми. Вона закінчила жіночу гімназію в Києві. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший дитячий садок у місті, який став другим у Російській імперії. Завдяки Михайлу Старицькому вона познайомилася з членами Старої громади, і відтоді боротьба за національне відродження України стала сенсом її життя. Її п’ять разів арештовували за погляди, але це не зламало її. Під час революції 1905-1907 років Софія Русова була однією з ініціаторок З’їзду народів Російської імперії, де обговорювалася національно-культурна автономія для кожного народу. Вона також взяла участь у Всеросійському з’їзді вчителів. Видала українські підручники «Буквар» і «Початкова географія». У Петербурзі читала лекції з української літератури для студенток жіночих курсів, а також заснувала перший український педагогічний журнал «Світло». У 1910 році Софію Русову запросили на Всесвітній конгрес преси до Брюсселя (Бельгія), в якому вона взяла участь.
1. Софія Русова висловилася: «Бути гарним педагогом — бути реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки». З’ясуйте, чи ці слова характеризують її діяльність.
2. Як життєвий шлях Софії Русової демонструє важливість постійного навчання, саморозвитку та готовності опановувати нові знання і навички протягом усього життя задля реалізації власних ідеалів?
PRO історію
Чи знаєте ви ...
що однією з перших феміністок на Наддніпрящині була Олена Пчілка (Ольга Косач)? А ще вона — письменниця, перекладачка, авторка нових слів в українській мові, видавчиня, модниця і любителька українських строїв, етнографка. Ольга була однією з шести дітей у сім'ї поміщика Петра Драгоманова; батьки, нащадки козацьких старшинських родів, дбали про освіту, яка базувалася на любові до всього українського. Пізніше Ольга з чоловіком Петром Косачем створила вдома осередок українського життя, де виховувала власних шістьох дітей. Вона навчала їх удома, щоб уникнути русифікації, прищеплюючи любов до української літератури та фольклору. Родина Косачів тісно дружила з Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та Іваном Франком.
Олена Пчілка не лише писала власні твори, а й активно збирала народні пісні та вишивки. Вона редагувала журнали «Рідний край» та «Молода Україна», що були важливими майданчиками для української літератури попри царські заборони. За свої погляди вона зазнавала переслідувань, але не здавалася. Олена Пчілка була активною діячкою українського жіночого руху, видавчинею першого в Україні феміністичного альманаху «Перший вінок». Вона боролася за права жінок, переконуючи, що освічена жінка — це фундамент сильної нації, і закликала жінок до активної участі в громадському житті, як це показано в її повісті «Товаришки». Її дім слугував місцем зустрічей українських культурних діячів, де обговорювалася й жіноча емансипація.
В 2024 році з нагоди 175-ї річниці від дня народження Олени Пчілки Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету «Світло добра і любові (Олена Пчілка 1849-1930)». Цього ж року науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки видали зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах — перше багатотомне видання її великого інтелектуально-творчого доробку.
- 1. Чому сімейні традиції та якісна освіта (навіть домашня) є надзвичайно важливими для формування сильної особистості та її самореалізації?
- 2. Яким чином діяльність Олени Пчілки вплинула на розвиток жіночого руху на українських землях?
- 3. Розгляньте реверс монети, присвяченій Олені Пчілці. Підрахуйте, скільки років жила діячка. Довідайтеся, хто й чому називав її «королевою-матір’ю».
- 4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, як вшановують пам'ять Олени Пчілки в Україні і світі.
3. Церковне життя. Роль греко-католицької церкви у національному русі
На початку XX століття греко-католицька церква зберігала важливі позиції в національному русі на західноукраїнських землях. Однак провідну роль у ньому вже відігравала світська інтелігенція, котра прагнула надати національному рухові світського характеру. Більшість політичних партій краю виступали за зменшення впливу церкви на суспільне життя. Це спричинило зростання антицерковних настроїв. Греко-католицькі священники болісно реагували на ці зміни.
Нову модель поведінки греко-католицької церкви в краї окреслив Андрей Шептицький, обраний Галицьким митрополитом у 1900 році. Завдяки йому, церква чутливіше почала реагувати на суспільні запити. Вона підтримала заклики політиків щодо модернізації суспільного і культурного життя та ідею національного визволення. Церква відтепер повинна була виступати в ролі духовного і морального авторитету українського суспільства. Андрей Шептицький вважав, що політики мають бути відповідальними за свої рішення і вчинки. Така позиція церкви зміцнила її вплив у суспільстві.
Митрополит фінансово підтримував українські культурно-просвітницькі товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та кооперативні організації. Належачи до найбагатших людей Галичини, він надавав стипендії молодим митцям для здобуття освіти навчальних закладах Західної Європи. На кошти Андрея Шептицького придбали будівлю для розміщення художньої школи Олекси Новаківського. Митрополит також став фундатором і благодійником Українського Національного музею у Львові й «Народної лічниці» для лікування убогих хворих Галичини без огляду на національність та віросповідання. Сприяв утворенню Земельного банку для надання доступних кредитів селянам.
- 1. Як ставилися політичні партії до участі церкви в національному житті?
- 2. Визначте позицію Андрея Шептицького щодо ролі греко-католицької церкви в українському національному русі.
- 3. Знайдіть у тексті підтвердження того, що Андрей Шептицький був меценатом.
PRO історію
Чи знаєте ви...
що митрополит Андрей Шептицькй приділяв значну увагу патріотичному вихованню української молоді? Він співзаснував українську скаутську організацію «Пласт» і всебічно її підтримував, надаючи навіть власні землі для таборів. Активно допомагав молодіжним об’єднанням «Сокіл» та «Січ». Окрім того, митрополит щедро фінансував просвітницькі товариства, зокрема «Просвіту» та «Рідну Школу», які працювали над вихованням нового покоління. Його кредо було чітким: «Давайте молоді таку просвіту, що навчила би їх не лише теорії, а й практики життя. Учіть їх жити... Виробляйте в молоді самодостатність, індивідуальність, учіть їх розраховувати більше на себе, ніж на інших, не оглядаючись на поміч уряду і краю, а власною ініціативою дороблятися самостійного буття».
Митрополит Андрей Шептицький у пластовому таборі. Світлина
1. Яким чином Андрей Шептицький сприяв розвитку українських молодіжних та освітніх організацій?
2. Поміркуйте, які цінності прагнув прищепити молодому поколінню митрополит? Як ці цінності могли допомогти їм у майбутньому?
На лінії часу
Запам’ятайте дату і подію, пов’язану з нею:
Творча майстерня
Модернізація XIX — початку XX століття докорінно змінила суспільне життя, пропонуючи як нові можливості, так і нові виклики. Цей період став часом не лише глибоких суспільних трансформацій, а й активізації боротьби жінок за свої права, що проклало шлях до їхньої емансипації та розширення ролі в українському суспільстві.
Об'єднайтеся в міні групи та створіть інтерактивну інфографіку «Жінки України в умовах модернізації: від обмежень до нових можливостей (друга половина XIX — початок XX ст.)». Обов’язкові елементи інфографіки: заголовок проєкту; лінія часу або ключові дати; блоки про зміни у сфері: родинних відносин, освіти, праці, політичних прав; декілька прикладів видатних жінок; загальна оцінка впливу модернізації на становище жінок. Результати дослідження презентуйте на загал.
У той час, коли... на теренах України
було відкрито перші Вищі жіночі курси в Києві, ...
Тоді... у світі
у США Томас Едісон запатентував фонограф — пристрій для механічного запису і відтворення звуку.
Навчання в дії
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Wr8aNCPl або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
