Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Шановні дев’ятикласники і дев’ятикласниці!

У восьмому класі ви вивчали історію України ранньомодерної доби. В цьому підручнику ви ознайомитеся з «довгим» XIX століттям в історії нашої країни, яке тривало з кінця XVIII століття до 1914 року. Цей період означився суттєвими змінами в усіх сторонах життя суспільства. В економіці відбулась індустріальна революція, в суспільно-політичному бутті — національне відродження, формування національної ідеї, створення проєктів політичного майбутнього України, у повсякденні — покращення умов життя і праці населення.

Користуватися підручником стане зручніше й ефективніше, коли ви ознайомитеся з його основними рубриками. Вони допоможуть швидко орієнтуватися в темах та їхніх основних аспектах.

Кожен параграф починається з рубрики «Ключ до теми». Її мета — актуалізувати ваші знання з попередньо вивчених тем, які безпосередньо стосуються матеріалу, що вивчається.

Запитання формату «Згадайте...», «Як ви розумієте значення...», «Чи пам’ятаєте ви...» допомагають: відновити важливі факти, поняття та події; встановити зв'язок між минулим і новим матеріалом; підготувати основу для кращого сприйняття та розуміння нової інформації. Завдання «Упродовж уроку ...» — це ваш персональний дороговказ, що націлює, яку інформацію шукати в параграфі, допомагає цілеспрямовано вибирати, сортувати та запам'ятовувати основні факти.

Унікальну можливість зазирнути за лаштунки історії і пізнати життя видатних історичних постатей кінця XVIII — початку XX століття дає рубрика «Життєтека». Тут ви дізнаєтеся не лише, хто вони були, а й як формувалась їхня особистість, які події вплинули на їхній світогляд та які значні здобутки вони принесли Україні та світу. Ця рубрика допоможе краще зрозуміти, що за історичними подіями завжди стоять реальні люди з їхніми прагненнями, викликами та рішеннями.

Рубрика «Її шлях — її сила» розкриє перед вами дивовижні долі жінок, які, наче яскраві зірки, осявали той час. Ви поринете в їхні біографії, відчуєте, як вони жили, мріяли, любили та творили історію, долаючи перешкоди свого часу. Це розповіді про незламну силу духу та їхній неоціненний внесок, що назавжди закарбувався в полотні минулого.

У рубриці «Nota bene» ви знайдете чіткі визначення ключових термінів і понять, які є надзвичайно важливими для глибокого розуміння кожної теми. Завдяки цій рубриці ви зможете легко опанувати нову термінологію та вільно оперувати історичними фактами.

Рубрика «PRO історію...» розкриває для вас світ незвіданих фактів. Тут ви дізнаєтеся маловідомі та цікаві факти, які доповнять основний зміст параграфа. Це ваша можливість глибше зануритися в минуле та відкрити для себе несподівані подробиці!

Відчути дух епохи, поміркувати над тим, як жили, творили й мислили люди в той час, допоможуть історичні джерела, розміщені в рубриці «Відлуння минулого». Минулого не зміниш і не повернеш. Але в минулого можна багато чого навчитися. Читайте, думайте, аналізуйте — і вам відкриються таємниці історії.

Рубрика «Мовою цифр» — ваш шлях до глибшого розуміння історії! Тут ви знайдете статистичні дані, таблиці та діаграми, що допоможуть не просто запам’ятати події, а й розкрити приховані закономірності та зробити власні, обґрунтовані висновки. Це ваш шанс зрозуміти, як цифри розповідають про минуле!

Своєрідним навігатором крізь історичний час є рубрика «На лінії часу». Тут ви побачите ключові події теми у хронологічному порядку, що допоможе чітко уявити їхній перебіг та простежити їхній зв’язок. Але це не просто дати! На вас чекають завдання, які кинуть виклик вашому логічному мисленню, навчать аргументувати власну думку і нестандартно мислити, розглядаючи події під новим кутом.

Рубрика «Барвограй ідей» — це простір, де світ схожий на веселку, і тільки від вас залежить, якими барвами розмалювати сьогоднішній день! Пам'ятайте: ви — унікальні особистості, і кожна ваша думка заслуговує на повагу. Висловлюйте свої міркування та ідеї, працюйте з історичними термінами і поняттями, складайте кросворди, наводьте аргументи й факти, досліджуйте історичну карту, формулюйте запитання до історичної інформації, діліться власним досвідом з однокласниками й однокласницями, дискутуйте та дебатуйте — і разом ви пізнаєте істину.

Рубрика «Творча майстерня» — це можливість відпочити від звичайних завдань, але з користю! Тут ви зможете сповна розкрити свої здібності та таланти, перетворюючи вивчену історію на захопливі проєкти. Створюйте лепбуки, розігруйте сценки, здійснюйте віртуальні екскурсії, моделюйте історичні процеси, готуйте дослідницькі чи STEM-проєкти — дайте волю своїй уяві!

Рубрика «У той час, коли на теренах України... Тоді у світі» допоможе вам побачити повну картину історії, адже показує, які події відбувались одночасно в Україні й у світі.

Рубрика «Навчання в дії» допоможе вам закріпити й систематизувати знання в інтерактивний спосіб. За QR-кодом ви зможете переходити до різних онлайн-вправ та завдань, які роблять навчання цікавішим. Тут можна не лише перевірити себе, а й відчути, як історія оживає у сучасних форматах. Це ваша можливість навчатися легко, активно й з користю.

Коли знання систематизовані, вони стають більш доступними й зрозумілими. Узагальнити та систематизувати здобуті знання вам допоможе підсумковий урок вивченої теми — «Узагальнення за розділом». Тут розміщені завдання різного рівня складності. Пам’ятайте: узагальнені й систематизовані знання є міцною основою для подальшого вивчення історії.

З повагою — авторський колектив

§ 1. Вступ. «Довге» XIX століття в історії України

• Згадайте, які територіальні зміни сталися в українських землях наприкінці XVIII століття?

• Як ви розумієте значення понять «абсолютизм» та «кріпосництво».

• Чи пам’ятаєте ви які події відбулися в 1764 та 1775 роках і як вони пов’язані з історією української державності?

Упродовж уроку з’ясуйте суспільно-політичні, економічні, етнічні зміни, які відбулися в українських землях у «довгому» XIX столітті.

1. Сутність Нового часу

Період в історії Європи, який тривав з кінця XV до початку XX століття називають Новим часом. Вчені зазвичай поділяють його на два етапи: Ранньомодерну добу, з якою ви ознайомилися у 8 класі, та власне Новий час. Українську та європейську історію Нового часу ви будете вивчати цьогоріч. Історики називають цей період «довгим XIX століттям», оскільки він охоплює події від кінця XVIII століття до початку Великої війни 1914 року, а це справді більше, ніж сто років. За основу такої періодизації взято не хронологічну межу, а зміст перетворень, які характеризували означену добу. Вона характеризувалася значними перетвореннями. Визначальною її рисою стала модернізація, що охопила всі сторони життя суспільства.

Модернізація — процес переходу від традиційних до нових, технічно досконаліших способів господарювання, з відповідною зміною суспільних відносин.

В економіці тривала індустріалізація (промисловий переворот): перехід від ручного до машинного виробництва. Виникли нові соціальні групи: промислова буржуазія (підприємці) та вільнонаймані робітники; зросла чисельність інтелігенції (осіб інтелектуальної праці). Новації торкнулись і політичного життя: в багатьох європейських країнах утвердилися конституційні монархії або республіки; розпочалися процеси національного відродження, формування націй.

Національне відродження — процес формування націй та національних культур, який охопив країни Європи під впливом ідей просвітництва.

Нація — велика група людей, пов’язаних спільною територією, економічними зв’язками, мовою, культурою, національним характером, політичними прагненнями.

Відбулися зміни в житті та побуті населення: з’явилися нові види транспорту, електричне освітлення, телефон, телеграф, кінематограф, поліпшилося медичне обслуговування, зріс освітній рівень населення. Прийняті владою конституції та законодавчі акти розширили виборчі права жителів; удосконалилося соціальне законодавство, яке регулювали умови праці на виробництві, тривалість робочого дня; формувалася система соціального страхування, спрямована на захист працівників та покращення їхнього становища. Прикметною ознакою часу стало обмеження дитячої і жіночої праці на промислових підприємствах. Створювалися громадські організації, які, поряд з владою і підприємцями, займалися соціальними проблемами життя населення.

Національна ідея — це система ідей, цінностей, уявлень, які дають можливість усвідомлювати себе єдиним народом, або націю.

1. Чому XIX століття прийнято називати «довгим»?
2. Які зміни відбулися в економічній та соціальній сферах?
3. Назвіть новації, які торкнулися повсякденного життя населення.

Барвограй ідей

Розгляньте схему: «Розгортання модернізаційних процесів».

Запишіть у зошиті зміни, які відбулися: а) в економіці; б) суспільстві; в) повсякденному житті населення.

Схема «Розгортання модернізаційних процесів»

2. Новий час в історії України

Наприкінці XVIII століття внаслідок трьох поділів Речі Посполитої, російсько-османських війн, ліквідації Слобідських полків, Гетьманщини й Запорозької Січі українські землі потрапили до складу Російської й Австрійської імперій. В історії України розпочалась імперська доба, яка тривала з кінця XVIII століття до 1917 року. До Російської імперії потрапили чотири історико-географічні регіони України: Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь — близько 85 % усієї української етнічної території. Решта 15 % припали на приєднані до Австрійської імперії західноукраїнські землі — Галичину, Буковину, Закарпаття.

Для українського суспільства, як і для інших народів, котрі не мали власної держави, цей час став періодом національного відродження. Його соціальна основа — українське селянство, яке зберегло українську мову, звичаї і традиції, але рушійною силою національного відродження були представники нового прошарку суспільства — патріотично налаштовані представники української інтелігенції (люди інтелектуальної праці). Перше покоління української інтелігенції в Наддніпрянській Україні складалося переважно з частини дворян, вихідців зі старої козацької старшини, синів священників, містян і козаків. В західноукраїнських землях визначальна роль в національному відродженні належала греко-католицьким священникам, найбільш освіченій верстві суспільства, яка зберегла національну ідентичність. На становлення українського національного руху вплинули традиції української державності та українська культура і, водночас, ідеї Французької революції XVIII століття — свобода, рівність, братерство; погляди німецького філософа Йоганна-Готфріда Гердера та поета-романтика Джорджа Гордона Байрона, котрі проголошували цінність кожного народу, його право на історичне буття. Українське національне відродження розпочалося в Лівобережній Україні й на Слобожанщині — регіонах, де найкраще збереглася пам’ять про козацьке самоврядування та Гетьманщину. Центрами національного руху в західноукраїнських землях початково було Закарпаття, згодом Перемишль і Львів.

В українському національному відродженні виокремлюють три етапи. Перший — фольклорно-етнографічний (романтичний) — тривав упродовж 1830-х—1850-х років і визначався збиранням, вивченням та публікацією народних пісень, дослідженням історії свого народу. Його учасники, на підставі зібраних етнографічних та фольклорних джерел, доводили існування народної культури, звичаїв, традицій, що вирізняли український народ від інших. Другий етап — академічний (українофільський) — припав на 1860-і — початок 1890 роки. Його зміст визначало поширення ідеї тяглості української історії від часу Русі, обґрунтування існування української нації. Важливим чинним діяльності інтелігенції на цьому етапі стала популяризація своїх ідей серед населення, створення культурно-освітніх та наукових установ. Третій етап — політичний — хронологічно окреслений початком 1890-х років — 1917 роком. В цей період утворюються політичні партії, громадські організації, з’являються суспільно-політичні видання. Були сформовані і поширювалися ідеї автономії та незалежності України.

1. Який період в історії України називають імперською добою?
2. Визначте чинники, які вплинули на становлення українського національного руху.
3. Сформулюйте зміст кожного з етапів українського національного відродження.

PRO історію

Чи знаєте ви, що... Для отримання дворянського титулу в Російській імперії козацьким старшинам достатньо було надати родинні документи. Спочатку набуття дворянського титулу не обумовлювалося надмірними труднощами, однак із приходом до влади в Російській імперії Павла І в 1796 році ситуація ускладнилася. Щоб довести законність своїх вимог, українські шляхтичі заглибилися в родинні архіви. Вони шукали документи, в яких старшинські звання офіційно визнавали і Річ Посполита, і Російська імперія. Саме ця дослідницька робота в домашніх архівах сприяла зануренню в історію, а отже — і національному відродженню на Лівобережжі.

• 1. Поясніть, які чинники сприяли національному відродженню в Лівобережній Україні.

3. Соціальний і етнічний склад населення

Упродовж XIX століття в українських землях зростала чисельність населення. Проте в соціальній структурі не відбулося суттєвих змін. За становою ознакою мешканці поділялися на поміщиків (дідичів), духовенство, містян і селян. Наймасовішою соціальною групою були селяни, становище яких змінювалось і різнилося залежно від регіону. Із розгортанням модернізаційних процесів ускладнилася соціальна структура населення: зросла чисельність робітників, підприємців, торговців, чиновників та інтелігенції.

Українські землі були поліетнічними і поліконфесійними регіонами. Тут мешкали представники різних народів і релігій. Наприкінці XIX століття майже три чверті населення становили етнічні українці. Але поряд з ними проживало чимало росіян, поляків, євреїв, німців, кримських татар та інших народів. Зокрема Правобережжя від часів Речі Посполитої населяла значна частина польських або сполонізованих шляхетських родин. Велику частку мешканців тут становили євреї. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття російський уряд запровадив для них смугу осілості, заборонивши переселятися далі за межі колишньої Речі Посполитої. До цієї смуги потрапляла також Лівобережна Гетьманщина, натомість Слобожанщина залишилася поза нею. На Півдні чисельною групою колоністів були німці. Тут також розташовувалися поселення сербів, болгар, молдаван, греків. Упродовж століття значно зросла кількість росіян, котрих найбільше мешкало саме в цьому регіоні України. Внаслідок анексії Кримського півострова Російською імперією та подальшою колонізаційною політикою зменшилася частка кримських татар, котрі змушені були покидати рідний край. У Галичині, поряд з українцями, проживали поляки та євреї; Буковині — румуни, вірмени, цигани (роми), німці, євреї; Закарпатті — угорці, румуни, німці, словаки, євреї. Більшість українців у Російській імперії сповідували православ’я, в Галичині і Закарпатті переважали греко-католики, Буковині — православні. Окрім того, в українських землях жили представники інших релігій, зокрема: юдеї, мусульмани, римо-католики, протестанти.

Львів. Майстерня для ремонту паротягів і пасажирських вагонів. Початок XX століття. Світлина.

• 1. Розгляньте світлину й визначте, який напрямок модернізації вона ілюструє.

Неукраїнські етнічні групи зосереджувалися переважно в містах, містечках та промислових селищах. Вони були зайняті здебільшого у промисловості й торгівлі. Найбільшими містами в Наддніпрянщині були Одеса, Київ, Харків, Катеринослав, Єлисаветград (нині Кропивницький), Олександрівськ (нині Запоріжжя); в західноукраїнських землях — Львів, Чернівці. Сільське господарство, яке інтенсивно розвивалося після ліквідації особистої залежності селян, залишалося сферою діяльності головно українського населення, котре не поспішало переселятися у міста, віддаючи перевагу освоєнню нових сільського господарських районів. Отже, модернізаційні процеси в українських землях упродовж XIX — початку XX століття відбувалися в руслі загальноєвропейських тенденцій та суттєво змінили життя населення.

Одеса. Вид на Приморську вулицю та порт. 1886 рік. Світлина.

• 1. Користуючись інтернет ресурсами дізнайтеся, які товари ввозилися й вивозилися через Одеський порт в XIX столітті.

1. Яких змін зазнала соціальна структура українського суспільства?
2. Чи можна стверджувати, що населення українських земель було поліетнічним? Відповідь обґрунтуйте.
3. В якій сфері економіки переважало українське населення?

Мовою цифр

Об’єднайтеся у дві групи. Складіть по п’ять запитань до схеми «Історія в цифрах». Запропонуйте іншій групі дати на них відповіді.

Етнічний склад населення українських земель (%):

1 — Наддніпрянської України (1897 р.);
2 — міського населення Наддніпрянської України (1897 р.);
3 — Східної і Західної Галичини (1851 р.);
4 — Північної та Південної Буковини (1851 р.);
5 — Закарпаття (1851 р.).

На лінії часу

Розгляньте лінію часу, накресліть її в зошиті. Назвіть хронологічні межі «Довгого XIX століття». Використовуючи інтернет-ресурси, підберіть по дві події з історії України, що стосуються модернізації та національного відродження. Позначте їх на лінії часу.