Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

§ 28. Культура русько-українських земель XIV—XV століть

Разом з Кліо уважно розгляньте світлини. Висловіть припущення як представлені зображення пов’язані з темою параграфа? Наприкінці уроку перевірте правильність припущення.

Покровська церква в селі Сутківці (тепер — Хмельниччина). Світлина

Фреска з Вірменського собору у Львові. Світлина

1. Особливості розвитку культури. Освіта. Наукові знання

Культура русько-українських земель XIV-XV століть успадкувала традиції культурних надбань минулого і розвивалася під впливом нових віянь. Її зміст визначали насамперед господарські, суспільні і політичні відносини. Вона формувалася в умовах відсутності власної держави і роз’єднаності русько-українських земель, які входили до кількох країн. Умови розвитку культури в них були різними. Попри негативний вплив такого становища, позитивною рисою стало проникнення ідей гуманізму, відродження. Руси-українці змогли навчатися в європейських університетах, долучившись тим самим до загальноєвропейського освітнього простору. Руйнівний вплив на культуру чинили набіги османів і татар, котрі нищили не лише культурні надбання, а й головне — людей, що їх створювали. Водночас небезпека привела до вдосконалення будівництва оборонних споруд, розвитку воєнного мистецтва.

Чільне місце в розвитку культури займала освіта. Школи виникали при церквах, монастирях, приватних маєтках. У них навчалися діти не лише землевласників, але й селян, ремісників, містян. Заможні люди наймали вчителів для домашньої освіти. Підручниками зазвичай були церковні книги, а вчителями — дяки. Наприкінці XIV століття створили школи при католицьких монастирях, у яких вивчали латинську мову. В той час вона була мовою науки і давала можливість здобувати освіту в європейських університетах. Наприкінці XV століття виникло книгодрукування церковнослов’янською мовою. Першодрукарем став німець Швайпольт Фіоль, котрий у 1491 році в місті Краків видрукував кирилицею чотири книги для церковної служби в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна». Проте більшість книжок і надалі були рукописними. Окрім церковної, поширювалася світська література, зокрема збірник «Ізмарагд», який містив повчання про книжну мудрість, повагу до вчителів, доброчинність і гріхи. Популярними стали перекладені повісті про Троянську війну, Олександра Македонського. Представником європейського літературного стилю вважають поета Павла Русина.

Розвивалися наукові знання. Першим відомим із русів-українців доктором медицини і філософії, ученим-астрономом був Юрій Котермак (Дрогобич), автор трактатів, віршованих промов і послань до Папи Римського, а також друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року». Всі вони написані латиною, проте незмінним був підпис: «Юрій із Дрогобича, русин». Упродовж 1491-1492 років він був ректором Болонського університету. Історичні знання отримували із літописів. До старих центрів літописання додалися нові: Холм, Луцьк, Кам’янець, Острог, Львів. Найвизначнішими є «Короткий Київський літопис», що оповідав про події 1491-1515 років, та «Волинський короткий літопис», який охоплював події від 862 до 1500 року.

  • 1. Що впливало на розвиток культури в XIV-XV століттях?
  • 2. Хто започаткував книгодрукування церковнослов’янською мовою?
  • 3. Ким був Юрій Котермак (Дрогобич)?

Відлуння минулого

Вірш Павла Русина про Лемківщину

«Здрастуй, мій краю! Ти милий владиці зористого неба!

Здрастуй, о земле, ущерть повна багатства й добра!

Здрастуй, мій краю, що страх ти наводиш на знать гордовиту!

Здрастуй, о земле моя, мила для вчених людей!

Ти самостійно, без інших земель, можеш жити привільно,

Знов же без тебе прожить жодна не зможе земля.

Завжди я прагнув побачить тебе, дорогу свою матір,

Завжди про долю твою вдень і вночі турбувавсь.

Зараз спішу, годувальнице мила, до тебе вернутись,

Довго не бачив тебе, о найдорожча моя!»

  • 1. Користуючись інтернет-ресурсами, випишіть три цікаві факти про життя Павла Русина.

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте уважно гравюру та поштову марку, визначте, що І кого на них зображено. Проведіть міні-дослідження, використовуючи Інтернет-ресурси, та з’ясуйте, як ці зображення пов’язані між собою. Знайдіть й запишіть в зошит 3-4 історичні факти про Юрія Котермака.

Друкарський верстат XV століття. Гравюра

Юрій Котермак. Поштова марка. Художник Олексій Штанко

2. Архітектура й містобудування. Образотворче мистецтво

Прикметною ознакою архітектури XIV-XV століть стала забудова міст. Зберігались архітектурні традиції Київської держави. Однак із поширенням магдебурзького права у плануванні русько-українських міст з’явилися нові риси, що були типовими для Західної Європи. Їх привносили колоністи. Міста на русько-українських теренах були поліетнічними. В центрі міста розташовували прямокутну ринкову площу, на якій зводили міську ратушу, торгові лавки. Від центральної площі відходили вулиці зі щільною забудовою, де будинок був власністю родини. Тут жили, мали крамницю, ремісниче виробництво та займалися торгівлею. Поряд із площею зводили культові споруди. Окрім православних храмів, будували католицькі костьоли у Львові, Кам’янці, Рогатині. Були споруджені Вірменський собор у Львові, єврейські синагоги, кірхи, приміщення католицьких монастирських орденів бернардинців, домініканців, францисканців.

Барвограй ідей

Разом з Кліо уважно розгляньте світлини. Об’єднайтеся в чотири групи й дізнайтеся про зображені споруди детальніше(час і місце створення, архітектурний стиль, мету побудови).

Вірменський собор у Львові. Світлина

Кам’янецька фортеця. Світлина

В’їзна вежа Луцького замку. Світлина

Замок Паланок у Мукачеві. Світлина

Упродовж XIV-XV століть на русько-українських землях зросло будівництво оборонних укріплень. Дерев’яні замки звели в Києві, Житомирі, Вінниці, Черкасах. До прикладу, київський замок, збудований на Замковій горі великим литовським князем Ольгердом, витримав облогу монгольських військ хана Едигея в 1416 році. Оборонні укріплення зводили і з каменю, прикладами яких є Луцький замок, фортеця у Кам’янці, замок Паланок у Мукачеві, Хотинська фортеця. Міцними оборонними стінами обмуровували церкви і монастирі. До прикладу, такими були Успенська церква в селі Зимне на Волині, Богоявленська церква в Острозі, Покровська церква в селі Сутківці (тепер — Хмельниччина). Постійні набіги турків і татар, використання в боях вогнепальної зброї й нових способів ведення воєнних дій спричинили зрослу потребу в таких укріпленнях. Найбільше їх постало на Волині і Поділлі.

В образотворчому мистецтві тієї доби поширеними видами були фрески, іконопис, книжкова мініатюра. З-поміж відомих фресок, що збереглися до сьогодення, варто виділити розписи Вірменського собору у Львові, каплиці в селі Горяни біля міста Ужгород, Бакотського монастиря. Історія зберегла для нас імена відомих тогочасних майстрів розпису: Гайля із Перемишля, Андрія Русина зі Львова, Германа із Самбора. Іконописними центрами були Київ, Перемишль, Луцьк, Львів. В іконах з’явилися зображення рослин, предметів побуту. Із XV століття поширились ікони, написані на дошках. Зразками тогочасного іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви в селі Підгірці (на Львівщині), Богородиця Одигітрія з Луцька. Книжкову мініатюру тієї доби яскраво ілюструє Київський Псалтир, створений 1397 року в Києво-Печерській лаврі. В ньому вміщено понад три сотні ілюстрацій.

  • 1. Визначте прикметну ознаку в архітектурі XIV-XV століть.
  • 2. Наведіть приклади оборонних споруд XIV-XV століть.
  • 3. Назвіть мистецькі твори XIV-XV століть, які збереглися до наших днів.

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте світлину та ікону. Попрацюйте в парах.

  • 1. З якою метою були створені зображувані пам’ятки мистецтва?
  • 2. Який вид мистецтва вони представляють?
  • 3. Яку гаму кольорів використали автори при створенні мистецьких творів?

Сторінка Київського Псалтиря. Світлина

Ікона Богородиці з пророками з церкви в селі Підгірці

3. Церковне життя

На розвитку культури позначилася специфічна ситуація в релігійній сфері, що склалася на русько-українських теренах у XIV-XV століттях. Тут здавна мирно співіснували представники різних вірувань. Проте входження русько-українських земель до держав із різним віросповіданням неоднозначно відобразилося на релігійному житті.

Складний період переживала православна церква. Після монгольського завоювання Київської держави резиденція київських митрополитів залишилася в Києві. Однак фактично з кінця ХІІІ століття вони перебралися в місто Володимир-на-Клязьмі, а потім — у Москву. Церковні парафії, підпорядковані Київській митрополії, були розділені між Великим князівством Литовським та Московським князівством. Боротьба обох держав за зверхність у церковній сфері призвела до розколу Київської митрополії. В 1458 році її поділили на дві — з центрами в Києві і Москві. В самій православній церкві сталися негативні зміни: падав авторитет духовенства, знизився його освітній та культурний рівень.

Водночас за підтримки польського уряду та Папи Римського посилився вплив католицизму. Було засновано кілька єпископств. Активізували діяльність чернечі ордени, пропагуючи переваги католицизму. І хоча польські королі й великі литовські князі в релігійному питанні проводили помірковану політику, у щоденному житті католицьке духовенство і місцева влада утискали православну церкву, її священників і вірян.

  • 1. Які обставини впливали на релігійне життя русів-українців у XIV-XV століттях?
  • 2. Чому православна церква переживала складний період?
  • 3. Як проявлявся вплив католицизму на життя русів-українців?

Лабіринт часу

Історія Київської митрополії сягає часів князя Володимира Великого і починає свій історичний відлік від хрещення Київської держави. У 1458 році Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону, що стало причиною розколу Київської митрополії на дві — з центрами в Києві і Москві. Разом із Кліо здійсніть обчислення та з’ясуйте, скільки років минуло від заснування Київської митрополії до її насильницького розколу.

Галявина творчості

Об’єднайтеся в групи. Створіть лепбук на тему: «Культура русько-українських земель XIV-XV століть».

У той час, коли... на теренах України в Києві був створений Київський Псалтир

Тоді... у світі у шведському місті Кальмар було проголошено королем Данії, Швеції, Норвегії Еріка Померанського

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/cwI9Ui8w або за QR-кодом.