Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

§ 27. Суспільне і господарське життя на теренах Русі-України в XIV—XV століттях

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Що на них відображено? Висловте припущення, як ілюстрації пов’язані з темою уроку. Своє припущення перевірте в кінці уроку.

Панорама міста Львова XV століття. Гравюра

Будівництво панського фільварку. Гравюра

1. Зміни в суспільному житті

У XIV-XV століттях русько-українські землі перебували у складі кількох держав. Природно, що таке становище вплинуло на суспільне життя. В цей час виникають стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права й обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і привілеями. Спочатку правові відмінності між ними не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Однак згодом цей поділ став спадковим. Основними станами на русько-українських теренах були шляхта, духівництво, селяни і містяни. Розглянемо тепер, які риси вирізняли кожен із них.

Шляхетський стан почав формуватися з другої половини XIV століття. Він складався із кількох груп — князів, панів , бояр, зем’ян. Визначальну роль відігравали князі, котрі походили з династій Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Вишневецькі, Чарторийські, Заславські. До князівської верстви не давали доступ ні багатство, ні високі посади. Князем вважався лише син князя, тобто діяв принцип: «Князем не стають, а народжуються». Вони вирішували різноманітні питання: взаємини з місцевою владою, збереження й примноження власних володінь, розв’язання конфліктів, а також мали право виступати у військові походи зі своїми загонами під власними гербами. Нижчу «сходинку» займали пани, яких вирізняла давність роду, спадкове землеволодіння й певні привілеї. Основним заняттям бояр і зем’ян — найчисельніших груп шляхетського стану — була служба у представників вищої шляхти. Їхні будні проходили у виконанні різних доручень, військових виправах, веденні господарства, а також час від часу в розвагах. До привілейованого стану належало духівництво. В XV столітті авторитет православної церкви був досить високим, але поступове поширення католицизму призвело до послаблення позиції православних на русько-українських землях. Згідно з Городельською унією 1413 року брати участь в управлінні державою могли лише католики.

Картина невідомого художника «Шляхтич Станіслав Антоній Щука»

1. Уважно розгляньте картину.

2. Які елементи одягу вказують на шляхетне походження Станіслава Антонія Щуки?

Найчисленнішим станом були селяни. Вони жили громадами. Спільно володіли лісами, випасами, орними угіддями. Очільників громад називали отаманами, або тіунами, чи десятниками. Існував сільський сход — копа. Тут розглядали спірні питання, судові справи, вели слідство і виносили вирок. Селяни були особисто вільними і поділялися на такі групи: слуги, селяни-данники, тяглі, челядь. Більшість слуг відбували військову повинність. Тяглі селяни обробляли землю шляхтича своїм реманентом, робочою худобою, а данники сплачували данину переважно грошима чи натурою. Челядь — працівники господарського двору — цілком залежали від свого власника. У XV столітті в житті селян відбулися зміни, пов’язані з обмеженням їхньої особистої свободи. З 1435 року в Галичині селянин міг піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому викуп. А на русько-українських землях у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського з 1447 року діяв привілей Казимира IV, який заборонив шляхтичам приймати біглих селян. У 1490-1491 роках Снятин, Коломию, Галич охопило повстання під проводом селянина на прізвисько Муха. Битву проти польсько-литовського війська біля міста Рогатин селяни програли і відступили до Молдови. В 1491-1492 роках повстання, очолюване Андрієм Борулею, теж було невдалим. Ватажка повстання видали польській шляхті, й він помер у в’язниці міста Краків.

  • 1. Назвіть основні стани українського суспільства в XIV-XV століттях.
  • 2. На які групи поділявся шляхетський стан, чим вони відрізнялись одна від одної?
  • 3. Який суспільний стан був найчисленнішим? Із яких груп він складався?

Відлуння минулого

Із Городельської унії 1413 року про посилення впливу католицької віри

«Урядниками призначаються лише католицької віри і до ради нашої допускаються, тому що часто різниця у вірах приводить до різниці в умах... Свободами, привілеями тільки ті пани і шляхтичі землі Литовської можуть володіти і користуватися, які є шанувателі християнської релігії, Римській церкві підвладні...».

Акт Городельської унії 1413 року. Світлина

  • 1. Кого призначали на урядові посади?
  • 2. Як цей закон обмежував права української православної шляхти?

Відлуння минулого

Із листа польського короля Казимира IV молдовському послу про селянське повстання під проводом Мухи

«Із Молдови прийшли вмілі, вправні у військовій справі загони і несподівано вдерлися в маєтки його світлості. І самі укріплення, і багато маєтку нашого спалили, і багато других жорстокостей, а також убивств наших підданих — купців, місцевих уродженців, так і інших — здійснили. Ми точно повідомлені, що вони із собою забрали різну добичу: коней, людей, худобу».

Картина Михайла Ткаченка «Народний полководець Муха»

  • 1. Попрацюйте в парах. Яку історичну інформацію ми можемо дізнатися з документа та картини?

2. Сільське господарство

Основою сільського господарства на русько-українських землях було хліборобство. В різних місцевостях воно розвивалося неоднаково. В Галичині, на Волині, Поділлі, Київщині переважало трипілля, а на Поліссі — двопільна і перелогова системи обробітку землі. Основною культурою залишалося жито, але поширювалися посіви пшениці та ячменю. Головними технічними культурами, як і раніше, були льон, коноплі, хміль. Поступово вдосконалювалися знаряддя праці. В господарствах шляхти поряд із сохою почали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Окрім хліборобства, розвивали тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Не втрачали свого значення мисливство і рибальство. У селянському господарстві значну роль відігравали різноманітні промисли. Селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, металеві та дерев’яні предмети для господарського вжитку.

Переважало натуральне господарство. Торгівля з іншими країнами була слабо розвинена. Двір шляхтича складався з будинку, житла для челяді, господарських будівель. До нього прилягали орні землі, сіножаті, пасовища, села із селянами. В такому дворі виробляли все необхідне для внутрішнього споживання. Певні зміни в господарстві відбулися з початком Великих географічних відкриттів.

Шляхта почала створювати фільварки — багатогалузеві господарства, орієнтовані на ринок. Їхня поява була зумовлена зростанням попиту на продукти харчування, насамперед зерно і м’ясо як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Це сприяло збільшенню їхніх обсягів на продаж. Таку продукцію експортували до Нідерландів, Франції, Англії переважно через Балтійське море. Водночас на Поділлі, розташованому далеко від торговельних шляхів, випасали великі стада худоби, а потім переганяли їх на продаж до Південної Німеччини чи Італії.

  • 1. Що було основою сільського господарства на русько-українських землях?
  • 2. Яким було господарство шляхетського двору?
  • 3. Поясніть значення терміна «фільварок».

3. Міська економіка. Магдебурзьке право

В означений період зростали і розвивалися міста, особливо на теперішніх західноукраїнських землях. Найбільшим був Львів, у якому проживало понад десять тисяч мешканців. Із-поміж інших міст виділялися Кам’янець, Луцьк, Острог. Населення сплачувало податки, виконувало різні повинності. Повноправними вважали містян, котрі володіли будинками в межах міста і мали відповідний статус. Його можна було отримати спадково, за особливі заслуги, купівлю будинку й землі, одруження. Містян поділяли на три основні групи: патриціат (заможні купці, лихварі, міські урядники); поспільство — середній, найчисленніший прошарок (ремісники, крамарі, особи, що займалися промислами); бідноту, плебс (наймити, жебраки та інші). Міста були державними і приватновласницькими. Із XIV століття в містах поширилося магдебурзьке право — німецьке міське право, за яким міста звільняли від управління і суду приватних власників або державних урядників.

Організація самоврядування в українських містах, що мали магдебурзьке право

Мешканці міст були особисто вільними людьми. Вони сплачували податки до державної скарбниці та виконували повинності, головно на користь міста, з ремонту шляхів, укріплень та іншої загальноміської власності. Першим отримало магдебурзьке право місто Сянок у 1339 році. Згодом — Львів, Кам’янець (нині — Кам’янець-Подільський), Луцьк, Житомир, Київ. Загалом більшість тогочасних міст мали магдебурзьке право. Проте його функціонування в русько-українських землях іноді мало обмежений характер. До прикладу, часто зберігалися окремі елементи залежності від власників міст; іноді війти не обиралися, а призначалися князем, королем або власником міста. Водночас запровадження магдебурзького права надавало містам самоврядування, що сприяло їхньому розвитку.

Міську економіку представляли ремесла і торгівля. Ремісники об’єднувалися в корпоративні організації — цехи. Керували цехами цехмістри. Серед їхніх повноважень було представництво інтересів цеху перед органами міської влади, власниками міст, державними органами. Вони контролювали дотримання порядку в цехах, фінансовий стан, якість виготовленої продукції, порядок обрання майстрів. Кожен цех мав свій герб. Тих ремісників, котрі не входили до цеху, називали партачами (від латинського слова «осторонь»). З-поміж ремесел особливого розвитку набуло деревообробне, чинбарне, ковальське, зброярне, гончарне. У виробництві товарів майстрам допомагали підмайстри й учні. За виручені від продажу товару кошти ремісники утримували свої сім’ї, закуповували необхідні для роботи матеріали. В економіці важливу роль відігравав видобуток солі, який здійснювали в Галичині та з причорноморських озер і лиманів.

Розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Вона проходила на ярмарках, що відбувалися кілька разів на рік у великих містах; торгах, які збиралися кілька разів на тиждень; щоденній торгівлі в міських крамницях. Активно розвивалася міжнародна торгівля, особливо в Галичині, на Поділлі, Волині, де пролягали основні торговельні шляхи між Європою і Сходом. Із русько-українських земель на захід везли віск , мед, зерно , худобу , сіль , деревину. Натомість завозили одяг, залізо, папір, зброю, тканини (оксамит, сукно, атлас). Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець. Отже, упродовж XIV-XV століть на русько-українських землях відбулися позитивні зрушення в економіці , які сприяли господарському піднесенню.

  • 1. Поясніть значення термінів: «магдебурзьке право», «магістрат».
  • 2. Які заняття представляли міську економіку?
  • 3. Що продавало й що купувало населення русько-українських земель, ведучи міжнародну торгівлю?

Відлуння минулого

Із привілею польського короля Казимира ІІІ про надання місту Львову самоврядування

«Нарешті звільняємо згадане місто та його жителів від усіх юрисдикцій каштелянів, воєвод, суддів, підсуддів і від влади будь-кого, яким би іменем не називався; так, щоби перед ним або будь-ким серед них у великих і малих справах містяни не відповідали, а тільки — перед своїм війтом, а війт — перед нами, або нашим старостою, якому ми це доручимо тільки при умові, що [війт] відповідатиме тільки згідно зі своїм німецьким правом».

  • 1. Поміркуйте, які положення документа вказують на отримання містом Львовом самоврядування.

Лабіринт часу

Кліо в архівах Львова натрапила на цікаву інформацію й дізналася, що 17 червня 1356 р. Казимир ІІІ надав Львову магдебурзьке право. Ця інформація наштовхнула Кліо на думку, а скільки часу пройшло від заснування міста до отримання ним магдебурзького права? Допоможіть Кліо з’ясувати це.

Барвограй ідей

Разом з Кліо розгляньте ілюстрацію. Попрацюйте в парах й складіть діалог між представником короля та жителями міста про можливості, які надавало магдебурзьке право містянам.

Мирослав Гаталевич «Вручення привілею місту Галичу на магдебурзькому праві 1367 року». Гравюра

Галявина творчості

Уявіть, що ви мешканець Руси-України в період XIV-XV століть.

Напишіть твір від імені шляхтича, селянина чи містянина на тему: «Один день із мого життя» за планом: а) житло; б) зовнішній вигляд; в) заняття. Свою розповідь доповніть малюнком або фотоколажем.

У той час, коли... на теренах України було придушене повстання під проводом Андрія Борулі

Тоді... у світі на Піренеях завершився процес Реконкісти — відвоювання Піренейського півострова в арабів

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/NwI9YQ3w або за QR-кодом.