Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків
§ 42. Королівство Руське за нащадків короля Данила
Згадайте...
— які території України контролював Данило Романович після монгольського захоплення;
— у яке місто Данило Романович переніс свою столицю.
Як ви розумієте...
— поняття «співправління», «митрополія».
Чи знаєте ви, що...
— існує версія істориків, що при хрещенні князь Лев Данилович отримав ім’я Онуфрій;
— як і батько, Лев Данилович упровадив чимало нововведень в озброєнні свого війська: князь першим почав використовувати «личини» і шкіряні «кояри» для захисту коней (цю ідею він запозичив у монголів; «кояри» повністю захищали круп, а «личини» — голову коня?
42.1. Князь Лев Данилович

«Лев Данилович», художник Лука Долинський, XVIII ст.

Єдність Волинсько-Галицької держави після смерті короля Данила порушилася. Його нащадки почали конкурувати між собою. Хоча князя Василька Романовича визнавали старшим у роді, він панував лише у Володимирському князівстві, яке заповів синові Володимиру. Луцьке князівство перейшло до князя Мстислава Даниловича, про якого в літописі збереглося небагато інформації. Князь Шварно Данилович на певний час утвердився на чолі Литви, проте загинув за нез’ясованих обставин.
Найбільшої слави зажив Лев. Спираючись на глибокі знання і досвід, він продовжив розвиток держави, у 1272 р. переніс її столицю до Львова. Щоправда, його літописний «імідж» створювали волинські родичі (насамперед Володимир Василькович), тому князя зображали не з найкращого боку.
Князь Лев Данилович більшу частину життя провів зі зброєю в руках. Спочатку він активно допомагав батькові, а після його смерті воював чи не щороку. Захищав свою країну від Литви та ходив із військом у Європу. Наприклад, австрійські хроністи сповістили про участь князя Лева в битві на Моравському полі біля містечка Дюрнкрут у 1278 р. Тоді чеський король Отокар II протистояв німецькому Рудольфу І Габсбургу, але його військо розбили, а сам він загинув. Старший Данилович підтримав чеського володаря, однак наскільки реально допоміг — невідомо. Упродовж 1280-х років князь Лев приєднав до своїх володінь Люблінську землю і частину Закарпаття з містом Мукачево. Водночас він визнавав залежність від Золотої Орди, перетворивши впливового монгольського темника Ногая на свого союзника.
Діяльність князя Лева була помітною також і всередині держави. Якщо батько не знайшов спільної мови з галицькими боярами, то син із ними почувався значно впевненіше. Він роздавав земельні володіння, про що видавав грамоти. Завдяки цьому, наприклад, відомо чимало підроблених документів, складених у пізніші століття — їхні автори намагалися використати ім’я славного князя у своїх корисливих інтересах.
За Лева Даниловича жваво розбудовували Львів, який перетворився в центр торгівлі з багатьма державами. Недруги ж боялися князя. Він захопився розробкою каменометів, які використовував супроти ворожих твердинь. Щоправда, відкрито з родичами не воював. Він «учинив» оригінальніше — пережив усіх, об’єднав Королівство Русі під своєю владою та передав синові Юрію.
1. Як нащадки Данила розподілили між собою території Волинсько-Галицької держави?
2. Назвіть території, які князю Леву Даниловичу вдалося приєднати.
3. Опишіть особливості правління князя Лева. Спробуйте візуалізувати характерні особливості його правління у схемі / інфографіці.
42.2. Королівство Русі за останніх Романовичів
Художня реконструкція Михайла Фіголя

Юрій І Львович

Князі Андрій і Лев II, сини короля Юрія

Юрій II Болеслав, онук короля Юрія
Упродовж 1301-1308 рр. об’єднаною Волинсько-Галицькою державою правив Юрій І Львович. Із його печатки відомо, що онук Данила Романовича також прийняв королівський титул («Король Русі і князь Володимирії»), хоча обставини цього кроку не встановлені. Очевидно, він зважився на це через поступове ослаблення залежності від Орди. У 1303 р. король Юрій заснував Галицьку митрополію, яка стала духовним центром держави. У зовнішній політиці він підтримував польського родича, князя Владислава І Локєтка і допомагав йому в протистоянні з чехами. У 1301 р. урвалася династія угорських Арпадів, і сусідів поглинули збройні конфлікти. Позаяк Юрія І народила угорська принцеса Констанція, він мав право на престол, однак вирішив підтримати двоюрідного брата з Баварії, який близько 1308 р. відвідав Королівство Русі. На жаль, невдовзі після цього Юрій Львович помер. Як писав про нього польський хроніст Ян Длугош: «Муж діяльний і благородний, та до духовенства щедрий: під його правлінням Русь і мирним блаженством, і багатствами славна була».

Печатка короля Юрія (Георгія) Львовича, напис: «Печатка державника Георгія, короля Руси», світлина
Короля Юрія Львовича наслідували його сини — Андрій та Лев II. Відомо, що вони дбали про розвиток комерції. Збереглися грамоти, де брати закликали західних купців активніше торгувати з Королівством Русі й навіть гарантували відшкодування витрат, якщо такі з’являться. Можливо, брати загинули в боротьбі з ординцями. Принаймні союзник Романовичів Владислав І Локєток після їх смерті близько 1323 р. зазначав, що зійшли зі світу останні представники видатного роду, які слугували «непереборним щитом» проти Золотої Орди.
Останнім із династії Романовичів постав Юрій-Болеслав, син княгині Марії Юріївни і чеського та мазовецького князя Тройдена. За його правління відбулися деякі зміни. Як свідчать документи, ключові ролі перейшли боярам. Наприклад, боярин Дмитро Детько затверджував печаткою князівські грамоти. Юрій-Болеслав прийняв православ’я, але прихильність до католиків зберіг. За його сприяння міста заселяли іноземці, можливо, карбували монети. У 1339 р. він надав магдебурзьке право місту Сянок. Сам корони не прийняв, але титулував себе «опікуном Королівства Русі», що свідчить про його амбіції і наміри. Щоправда, навесні 1340 р. унаслідок боярського бунту останній, і то не прямий, спадкоємець Романовичів загинув чи помер від отрути. Найкраще підготовленим до ситуації виявився польський король Казимир III, який із військом пограбував місто Львів і вивіз звідти королівські корони.
Після 1340 р. Волинсько-Галицька держава розпалася. Волинські володіння приєднав литовський князь Любарт Гедимінович, який прийняв православ’я (і хресне ім’я Дмитро). Його владу, як зятя когось з останніх Романовичів, визнавали у Галицькому князівстві, де від його імені, схоже, правив боярин Дмитро Детько. Однак у боротьбу за спадок Романовичів втрутився польський король Казимир III та його угорські союзники. Війни між конкурентами тривали упродовж кількох наступних десятиліть. Унаслідок цього Галичина, Белзчина і Холмщина лишилися за Польщею, а Волинь відійшла до Литви.
Мовою історичного джерела
Літописець про князя Володимира Васильковича:
«...Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний, волосся мав жовте кучеряве, бороду стриг, і руки мав гарні, і ноги. Голос же в нього був низький і нижня губа дебела. Говорив він ясно словами зі Святих книг, тому що був філософ великий. І ловець він був умілий і хоробрий ... за княжіння свого багато городів поставив, після отця свого. Він поставив Берестіє, а за Берестієм поставив город на пустому місці, що називається Лосна, і назвав його ім’ям Каменець, — тому що там була кам’яна земля».
1. Перелічіть князів-нащадків короля Данила.
2. Визначте спільні та відмінні риси їхнього правління.
3. Яка доля спіткала Королівство Русі після боярського бунту 1340 року?
Машина часу
«Дмитро Детько».
Боярин Дмитро Детько від 1340 до 1349 року управляв Галицьким князівством. Він виконував обов’язки княжого судді і печатника при
Юрієві-Болеславові, був членом боярської ради. Зумів відбити польсько-угорський наступ навесні 1340 року. Мав титул «провізора або управителя землі Руської» (provisor seu capitaneus terre Russie). Збереглася єдина грамота за підписом боярина Дмитра 1341 року, написана латиною. У тексті Дмитро Детько звертається до громади тевтонського міста Торна із закликом відновити торговельні зв’язки.
Вір, але перевір
Юрій І Львович був онуком короля Данила та угорського короля Бели IV. Він переніс столицю до Володимира-Волинського. Титулувався «король Русі, князь Володимирії» (Regis Rusie, Princeps Ladimerie). На печатці зображений як король з монаршими відзнаками, а в європейських хроніках згадується як «Ruthenorum regis filiam», «rege Ruscie», «regi Ruscie», «regna Ruthenorum». Традиція приписує йому будівництво храму св. Юрія у Львові або ж спорудження храму батьком Левом на його честь. За легендою, на вершині гори серед букового лісу було збудовано невелику церкву та монастир. У XIV ст. церква згоріла, будівництво нової тривало з 1363 по 1434 рік.
Вправа «Дослідники».
Із додаткових джерел дізнайтесь інформацію про правління князя Лева Даниловича. Укладіть перелік тез про діяльність князя.
Корисна гра:
«Нащадки Данила Романовича»
https://cutt.ly/detwgliV

Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
2. Які зовнішні загрози супроводжували правління останніх Романовичів?
3. Складіть хронологічну таблицю за матеріалом параграфа.
4. Поміркуйте, чому після вбивства Юрія-Болеслава стався розкол Волинсько-Галицької держави? Які міжнародні сили претендували на українські землі?
5. Вправа «Ментальна мапа». Створіть логічну схему правління нащадків Данила Романовича.
6. Вправа «Узагальнюємо». Напишіть есей, у якому висловте свою думку про історичне значення Волинсько-Галицької держави.