Хімія. Повторне видання. 8 клас. Григорович (2025)

Науковий світогляд, наповнений знаннями природи та математики, є найбільшою силою не лише сьогодення, але й майбутнього.

В. І. Вернадський, перший президент Української академії наук

Шановні восьмикласники й восьмикласниці!

Ви продовжуєте вивчати науку хімію. У 7 класі ви дізналися, що у світі існує безліч хімічних речовин, опанували хімічну мову, навчилися позначати хімічні елементи та речовини, складати рівняння хімічних реакцій.

Цього навчального року на вас чекають нові відкриття. Ви переконаєтеся в тому, що хімічні елементи та сполуки підпорядковуються єдиним законам і правилам. Необхідно вміти користуватися цими законами для розуміння хімії та розкриття її таємниць.

Під час вивчення хімії найважливішими є запитання «Чому?» і «Як?». Уроки хімії — це уроки допитливих чомучок! Навчайтеся думати, знаходити й аналізувати потрібну інформацію, дискутувати, поважати думки інших.

Бажаємо вам успіхів у навчанні!

Завдання в підручнику можна використовувати для оцінювання навчальних досягнень за певними групами результатів навчання.

Так, навчальні дослідження та завдання з рубрики досліджень і моделювання можна використовувати для оцінювання першої групи результатів навчання (ПРО1) «Пізнання світу природи засобами наукового дослідження». Для оцінювання другої групи результатів навчання (ПРО2) можна використовувати завдання рубриці «Робота з інформацією», а для третьої групи (ПРО3) — завдання з рубрики «Розуміння явищ природи (робота в групах)».

Інтерактивний електронний додаток до підручника

На титульній сторінці та на сторінках підручника ви знайдете посилання на інтерактивний електронний додаток, де розміщено різноманітні вправи до кожного параграфа, ілюстративні матеріали, цікаві факти, біографії науковців, відео хімічних дослідів, завдання для самооцінювання за результатами навчання тощо.

Розділ 1. Пізнаємо кількісні закони хімії

У ЦЬОМУ РОЗДІЛІ ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ:

чи можна придумати свою унікальну хімічну сполуку;
як зважити молекулу води;
що це за «звір» — моль;
скільки Оксигену міститься в ковтку води;
як дізнаються хімічну формулу невідомої сполуки;
що спільного між міллю та вантажем цукру в магазині;
як правильно розрахувати, скільки соди потрібно для пирога;
чи треба заучувати напам’ять формули всіх відомих речовин.

ТЕМИ ДОВГОТРИВАЛИХ ПРОЄКТІВ

1. Моделювання з використанням конструктора LEGO: візуалізація атомів і молекул, пояснення поняття про відносну молекулярну масу.

2. Хімічні елементи та речовини в харчових продуктах: аналіз інформації на етикетках (або з інтернет-джерел), порівняння вмісту певних хімічних елементів і речовин у різних харчових продуктах.

3. Маса атомів. Дізнайтеся, як вимірюють маси атомів і молекул. Чому визначення відносної атомної маси «прив’язане» до атомів Карбону?

4. Уплив вимірювань на розвиток хімії та науки в цілому.

СТВОРІТЬ ЛЕПБУК НА ОДНУ З ТЕМ

• Каталог бінарних сполук.

• Відносна атомна та молекулярна маса.

• Моль — одиниця вимірювання кількості речовини.

• Масова частка хімічного елемента в речовині.

§ 1. Елементи, речовини та явища

Згадуємо основні поняття курсу хімії 7-го класу

Атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки речовини, які складаються з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів.

Модель атома Гідрогену

Модель атома Гелію

Різновид атомів із певним зарядом ядра називають хімічним елементом. Порядковий номер хімічного елемента в Періодичній таблиці чисельно дорівнює заряду ядра.

Атоми можуть приєднувати або втрачати електрони, перетворюючись на йони: катіони (позитивно заряджені) або аніони (негативно заряджені).

Модель аніона Гідрогену із зарядом -1

Модель катіона Літію із зарядом +1

Атоми можуть об’єднуватися, утворюючи молекули.

Молекула — це найдрібніша частинка речовини, яка здатна існувати самостійно і яка є носієм властивостей речовини.

Склад речовин записують хімічними формулами, використовуючи символи хімічних елементів та індекси.

Вуглекислий газ СО₂

За символами хімічних елементів можна дізнатися, із яких атомів складається речовина.

Індекс позначає кількість атомів того хімічного елемента, поруч із яким він записаний.

Якщо індекс «1», його не пишуть.

Кожній речовині притаманні певні властивості — ознаки, за якими вона відрізняється від інших речовин.

Фізичними властивостями речовин є:

колір;
запах;
здатність змінювати агрегатний стан (що характеризується температурами плавлення та кипіння);
густина;
здатність проводити електричний струм і теплоту;
розчинність у воді;
пластичність / крихкість тощо.

Хімічними властивостями речовини є її здатність перетворюватися на інші речовини під час хімічних явищ, або хімічних реакцій. Під час таких перетворень змінюються склад і будова речовин (або тільки будова), що записують хімічними рівняннями.

Аби відрізнити хімічне явище від фізичного, слід брати до уваги спостереження; під час хімічних реакцій відбуваються певні зміни, що свідчать про перетворення речовин.

Досліджуємо, моделюємо, проєктуємо

У пробірку насипимо харчової соди (1-2 шпателі) й долиймо столовий оцет об'ємом 2-3 мл.

Поміркуйте, чи спостерігаємо ми хімічне явище. Як це визначити?

Після змішування соди й оцту ми спостерігаємо, що рідина ніби «закипає». Проте для кипіння ми мали б нагрівати рідину, отже, в нашому дослідженні виділення газу може відбуватися лише внаслідок хімічного явища.

Поміркуйте

Хімічна формула харчової соди NaHCO₃, а в столовому оцті наявна оцтова кислота з формулою СН₃СООН. Під час хімічної реакції між цими речовинами утворюються сіль із формулою CH₃COONa, вуглекислий газ і вода. Чи правильно складене хімічне рівняння для цієї реакції?

СН₃СООNa + СО₂ + Н₂О = NaНСО₃ + СН₃СООН

Досліджуємо, моделюємо, проєктуємо

Мідну пластинку зачистимо наждачним папером, а потім внесемо її в полум'я пальника. Поміркуйте, які явища ми спостерігаємо.

Після зачищення наждачним папером мідна пластинка стає блискучою — змінюється її колір. Чи відбулося хімічне явище? Ні. Речовина, яка утворювала верхній тьмяний шар на мідній пластині, залишилася на наждачному папері. Ми лише відділили тьмяну речовину від блискучої (міді). Тут не відбулося перетворення речовин, отже, це фізичне явище. А під час прожарювання пластинки червона блискуча мідь перетворюється на речовину чорного кольору, отже, відбувається хімічна реакція.

Наукові факти й омани

Щодня ми одержуємо багато інформації зі шкільних підручників, книг, інтернет-джерел, від друзів і близьких тощо. Іноді ми віримо тому, що чуємо, особливо, якщо довіряємо джерелу інформації.

Утім інколи інформація є недостовірною — такою, що не підтверджена науковими дослідженнями.

До прикладу, говорять, що «яблука корисно вживати, тому що вони багаті на залізо».

Обговоріть у групах

Чи справді це твердження є достовірним фактом? Запропонуйте аргументи «за» і «проти».

Зазвичай, як доказ цього факту наводять те, що на зрізі світлий колір м’якуша швидко змінюється на «іржавий». Тож, начебто, це «залізо» в яблуці після розрізання швидко іржавіє.

Проте саме заліза в яблуках не може бути, адже ви вже знаєте, що залізо — це сріблясто-сірий метал. А в яблуках містяться йони Феруму, які справді можуть утворювати іржу, проте в яблуках їх не так і багато. Ферум — цінний для людини хімічний мікроелемент (елемент, необхідний людині в дуже малих кількостях, менше тисячної відсотка), без нього неможливе утворення крові, але його джерелом є інші харчові продукти. Яблука містять багато цінних для людини речовин, але сполуки Феруму — не в тих кількостях, щоб бути його важливим джерелом.

Отже, варто перевіряти достовірність усієї нової інформації. Коли ж ні, ви самі поширюватимете хибні відомості, а також можете завдати шкоди своєму здоров’ю або стати жертвою шахраїв.

Аби навчитися відрізняти достовірні (наукові) факти від хибної інформації варто пам’ятати:

наукові факти ґрунтуються на спостереженнях і експериментах. Вони мають бути підтверджені результатами досліджень. Якщо якесь твердження не може бути перевірене або спростоване експериментально, воно не є науковим;
якщо результати експерименту можуть повторити інші дослідники, це підтверджує достовірність цих результатів;
наукова теорія має бути прогностичною, тобто надавати можливість передбачати певні явища. Якщо прогнози узгоджуються з результатами спостережень, це посилює достовірність теорії;
наукові пояснення фактів мають бути логічними й послідовними, ґрунтуватися на прийнятих наукових принципах;
науковці й науковиці постійно перевіряють наявні теорії та допускають можливість їх спростування або модифікації на основі нових даних. Ненаукові пояснення часто не передбачають можливості перегляду думок.

Робота з інформацією

1. Можливо, ви чули забобони, пов’язані з молоком і дріжджовим тістом. Поспілкуйтеся зі своїми близькими дорослими та дізнайтеся, чого не можна робити, аби «молоко не скисло» та «тісто не осіло». Запропонуйте способи перевірки цих фактів на наукову достовірність.

2. У легендах, казках і повір’ях є так звані «народні прикмети». Знайдіть приклади таких прикмет, пов’язаних із хімічними явищами. Запропонуйте способи перевірки їх на наукову достовірність.

Розуміння явищ природи (робота в групах)

3. Марія та Микола досліджували хімічні властивості магнію. Вони виконали такі дії:

1) виміряли масу тигля з кришкою;

2) помістили смужку магнію в тигель і знову зважили;

3) наділи захисні окуляри, поставили тигель на штатив і нагріли;

4) кожні 30 секунд вони щипцями злегка піднімали кришку аби визначити: світиться ще магній чи ні;

5) коли магній загас (за 5-10 хв), припинили нагрівання й тигель охолонув. Після чого знову зважили тигель з умістом.

Результати вимірювань:

маса тигля — 23,4 г,
маса тигля з магнієм до нагрівання — 24,6 г,
маса тигля з умістом після нагрівання — 25,4 г.

Проаналізуйте результати дослідження та дайте відповіді на запитання.

1. Визначте масу магнію та масу продукту реакції.

2. Ґрунтуючись на досліді, Микола склав для цієї реакції таке хімічне рівняння: Mg + O₂ = MgO. Але Марія зауважила, що Микола не має рації, і виправила рівняння. Запишіть рівняння, яке, на вашу думку, склала Марія.

3. Як ви вважаєте, навіщо під час нагрівання потрібно використовувати кришку для тигля? Чому під час нагрівання її не відкривали, а лише злегка піднімали?

4. У давні часи один король доручив ювелірові виготовити для доньки іграшку-брязкальце та видав йому брусок із пластичного металу масою 231,0 г. Через тиждень ювелір приніс виріб і сказав, що залишок металу (19,25 г) він узяв як оплату за роботу. Король запідозрив, що ювелір його обманув, і покликав придворного науковця, аби дізнатися, чи справді брязкальце виготовлене саме з того металу, який було видано ювелірові.

Уважно прочитайте опис дій науковця, проаналізуйте результати дослідів й обчислень і дайте відповідь на питання, яке цікавило короля.

1. Насамперед науковець зважив іграшку: її маса збігалася з тією, що оголосив ювелір.

• Обчисліть масу брязкальця.

2. Науковець обчислив об’єм такого самого металевого бруска та визначив густину металу, який було видано ювелірові.

• Обчисліть об’єм бруска та густину металу, з якого зроблений брусок.

3. Для визначення густини матеріалу брязкальця науковець використав необхідне обладнання з-поміж того, що зображене на малюнку.

• Виберіть необхідні для дослідження лабораторний посуд і обладнання.

• Опишіть методику визначення густини, яку, на вашу думку, застосував науковець.

• Чому ви обрали саме це обладнання й цю методику?

4. Дослід із визначення об’єму брязкальця науковець повторив п’ять разів. Для кожної спроби він обчислював густину матеріалу, а результати фіксував у таблиці.

Дослід	Об'єм брязкальця, см³	Густина матеріалу, г/см³
1	16,0	13,2
2	15,8	13,4
3	16,0	13,2
4	15,9	13,3
5	16,2	13,1

• Навіщо науковець вимірював кілька разів?

• Обчисліть середнє значення густини матеріалу брязкальця за даними експерименту.

• Чи можна на цьому етапі повідомити королю про можливий обман? Аргументуйте свою думку.

5. Науковець порівняв обчислену густину матеріалу, з якого виготовлена іграшка, з довідниковими густинами металів.

Густини деяких металів

Метал	Густина, г/см³
Платина	21,09
Золото	19,32
Вольфрам	19,25
Срібло	10,49
Мідь	8,96
Залізо	7,87
Алюміній	2,70

• Порівняйте довідникові значення густин металів із результатами ваших обчислень (для бруска й для брязкальця). З якого металу, імовірніше за все, був виготовлений брусок-заготовка? Поясніть результати порівняння.

• Що ви могли б розповісти королю про матеріал, із якого виготовлене брязкальце? Це чиста речовина чи суміш різних металів? Якщо матеріал є сумішшю, то висловіть гіпотезу, сумішшю саме яких металів? Аргументуйте свою думку.

5. Андрій і Софія запланували певні експерименти, для яких в окремі хімічні склянки насипали відповідно: кухонну сіль, залізні ошурки, деревну тирсу та глину.

Молодша сестра Андрія вирішила допомогти й змішала всі речовини в одну склянку.

Софія та Андрій не розгубилися. Вони розділили суміш на складники, як зазначено на схемі. Компоненти суміші позначено літерами А, В, С, D.

• Які правила безпеки мали згадати Софія та Андрій перед початком розділення суміші?

• Визначте літери, якими позначено кожен компонент суміші.

• Для кожного етапу зазначте суміш (однорідна / неоднорідна), з якою мали справу Софія та Андрій.

• Чи можна обрати іншу послідовність дій (або інші дії) для оптимальнішого розділення суміші? Відповідь обґрунтуйте.

• Які чинники (приміром, властивості тирси) могли завадити роботі Софії та Андрія?

6. Обговоріть достовірність наведених фактів. Запропонуйте способи їх перевірки.

1. Багато диму — малий вогонь.
2. Вогонь кочерги не боїться.
3. Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
4. Склянка молока задовольнить добову потребу людини в Кальції.
5. Чим довший термін придатності молока, тим більше в ньому консервантів.
6. Щоб схуднути, потрібно відмовитися від продуктів, що містять жири та вуглеводи.
7. Мед не можна нагрівати — він стає отрутою.
8. ГМО можуть змінити ДНК людини.
9. ГМО шкідливі для навколишнього середовища.
10. Срібло знезаражує воду.

Попередня

Сторінка

Наступна

Сторінка

Зміст