Підручник з Хімії. 8 клас. Григорович - Нова програма

§ 38. Хімічні властивості солей

Пригадайте:

• як визначити, чи розчиняється неорганічна речовина (сіль, кислота або основа) у воді;

• умови перебігу реакцій обміну (за § 33).

Взаємодія солей з основами

Із § 33 ви вже дізналися про взаємодію лугів із кислотами. Реакція між солями та основами є реакцією обміну.

Зверніть увагу:

• щоб взаємодія між сіллю та основою відповідала умовам перебігу реакцій обміну, один із продуктів має випадати в осад;

• оскільки нерозчинні речовини не можуть бути одночасно серед реагентів і продуктів, у такі реакції можуть вступати тільки розчинні солі з лугами.

Отже:

Такі реакції часто використовують для добування нерозчинних у воді основ.

Наприклад, під час взаємодії розчинів купрум(ІІ) хлориду та натрій гідроксиду випадає осад купрум(ІІ) гідроксиду з характерним забарвленням (мал. 38.1):

CuCl₂ + 2NaOH = Cu(OH)₂↓ + 2NaCl

Мал. 38.1. Про реакцію купрум(ІІ) хлориду та лугу свідчить утворення синього осаду купрум(ІІ) гідроксиду

Якщо прилити розчин солі до нерозчинної основи, наприклад ферум(ІІ) гідроксиду, то така реакція не відбуватиметься:

Fe(OH)₂+ CuCl₂ ≠ Cu(OH)₂+ FeCl₂

Луги є сильними основами, а нерозчинні гідроксиди — слабкими. Отже, реакція між сіллю й основою відбувається тільки в тому випадку, якщо сильніша основа (луг) витискує слабшу (нерозчинну) із солі. Отже, сіль з лугом взаємодіяти може, а сіль з нерозчинною основою — ні.

Взаємодія солей з кислотами

Із § 35 ви вже дізналися про взаємодію солей з кислотами. Такі реакції є реакціями обміну, отже, в результаті мають утворитися нові сіль та кислота:

Як ви пам’ятаєте, реакції між сіллю та кислотою можливі за умови, що:

• випадає осад;

• виділяється нестійка чи летка кислота.

Наприклад, у разі взаємодії аргентум(І) нітрату з хлоридною кислотою реакція відбувається з утворенням білого сирнистого осаду (мал. 38.2):

AgNO₃ + НСl = AgCl↓ + ΗΝO₃

Мал. 38.2. Унаслідок зливання розчинів аргентум(І) нітрату та хлоридної кислоти утворюється осад аргентум хлориду

Нестійкі кислоти утворюються в реакціях кислот з карбонатами або сульфітами. Наприклад, у разі додавання до барій сульфіту хлоридної кислоти спостерігаємо зникнення нерозчинного барій сульфіту, оскільки нова сіль розчинна у воді. Але утворена сульфітна кислота є нестійкою, вона повільно розкладається, про що свідчить поява запаху сірчистого газу (сульфур(ІV) оксиду):

BaSO₃↓ + 2НСl = ВаСl₂ + SO₂↑ + Н₂O

Реакції між двома солями

Дві солі також можуть вступати в реакцію одна з одною. Між ними може відбуватися реакція обміну. Звичайно, якщо в реакцію вступають дві солі, продуктами реакції також мають бути дві солі.

Зверніть увагу: взаємодія двох солей можлива лише в тому випадку, якщо обидві початкові солі розчинні у воді й хоча б один із продуктів реакції випадає в осад, тобто серед продуктів одна сіль має бути нерозчинною або малорозчинною у воді:

Наприклад, добути малорозчинний кальцій флуорид або нерозчинний плюмбум(ІІ) йодид можна за такими рівняннями реакцій (мал. 38.3 та 38.4):

СаСl₂ + 2NaF = CaF₂↓+ 2NaCl

Pb(NO₃)₂ + 2KI = PbI₂↓ + 2KNO₃

Мал. 38.3. Утворення осаду малорозчинного кальцій флуориду при зливанні розчинів натрій флуориду з кальцій хлоридом

Мал. 38.4. Взаємодія калій йодиду з плюмбум(ІІ) нітратом з утворенням жовто-золотистого осаду плюмбум(ІІ) йодиду

Якщо після змішування двох розчинних солей серед продуктів реакції немає нерозчинної солі, то такі реакції не відбуваються:

Na₂SO₄ + 2KNO₃ ≠ 2NaNO₃ + K₂SO₄

Іноді в реакцію можуть вступати розчинна сіль з нерозчинною. Але це можливо, якщо утворюється така сіль, розчинність якої ще менша. Тобто потрібно знати чисельні показники розчинності реагентів та продуктів реакції. Наприклад, кальцій сульфат — малорозчинна сіль, а барій сульфат — нерозчинна, отже, можлива реакція:

CaSO₄ + ВаСl₂ = BaSO₄↓ + СаСl₂

Аргентум хлорид і аргентум йодид — нерозчинні солі, але аргентум хлориду в 1 л води розчиняється 1,9 мг, а аргентум йодиду — лише 0,0024 мг. Отже, аргентум йодид менш розчинний, ніж аргентум хлорид, тому можлива реакція:

AgCl + NaI = AgI + NaCl

Аргентум хлорид має біле забарвлення, а аргентум йодид — жовтувате. Про перебіг реакції можна дізнатися за зміною кольору осаду, але через те, що реагують нерозчинні речовини, такі реакції відбуваються надто повільно і змін майже не видно.

• Наприкінці XIX ст. в Петербурзькій академії наук розглядали пропозицію щодо назв речовин на кшталт російських прізвищ. Так, гідроген хлорид (хлороводень) НСl пропонували називати «водень хлорович», а натрій сульфат Na₂SO₄ — «натрій сіркович чотирикислов».

• Для золочення куполів, деревини, гіпсових і мозаїчних виробів іноді використовували так зване мусивне золото. Але воно не містить ані грама золота. Це станум(ІV) сульфід, з якого виготовляють фарбу, що імітує позолоту.

• Крім звичайного цукру, хімікам відомий ще свинцевий цукор, що є плюмбум(ІІ) ацетатом Рb(СН₃СОО)₂. На вигляд він дуже схожий на звичайний цукор, також солодкий і добре розчиняється у воді, але надзвичайно отруйний.

• Використання гіпсу для фіксації зламаних кінцівок уперше у світовій медицині запропонував наш співвітчизник, уродженець Вінниччини (с. Вишня, нині с. Пирогове), засновник військово-польової хірургії Микола Іванович Пирогов (1810-1881).