Географія. 8 клас. Грома (2025)

Тема 2. Політична карта світу

§ 41. Політична карта світу й місце на ній держави Україна

ГЕОПОШУК

Тобі не раз доводилося працювати з політичною картою світу. На ній показано, зокрема, держави і країни. У тебе, мабуть, уже виникло запитання: поняття «держава» і «країна» не тотожні? Продовжимо перелік запитань, які розглядатимемо в параграфі: як сформувалася політична карта світу? Які зміни в ній відбуваються з часом? На які групи поділяють держави за розмірами й площею? Чому відбуваються збройні конфлікти за територію і природні ресурси? Яке місце України на політичній карті світу?

ГЕОДОСЛІДЖЕННЯ

Які елементи містить політична карта світу

Політична карта світу — географічна карта, на якій показано поділ світу на держави і залежні території зі столицями й кордони між ними. Залежно від масштабу, на ній також можуть бути зображені найбільші міста великих країн, найвагоміші елементи гідрографічної сітки (річки і озера). Політична карта відображає історичний розвиток людського суспільства впродовж багатьох тисячоліть. Територіальний поділ світу постійно змінюється, тому й політичній карті властиві динамічність і нестабільність.

Основними одиницями політичної карти світу є територія, держава, країна. Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі й географічне положення. Держава — це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою, наприклад, Україна, Франція, Бразилія. Кожна держава проводить власну внутрішню й зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Країна — це територія з визначеними кордонами й населенням, яка з політико-географічного боку може бути незалежною або залежною. Визнання території як суверенної держави здійснюється країнами — членами ООН. Отже, будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.

Головним містом держави, в якому зазвичай розміщені вищі органи влади й управління: резиденція глави держави (території), парламент, центральні міністерства і установи, верховний суд, є столиця.

Станом на жовтень 2024 р. у світі налічувалося 195 держав і майже 60 залежних (або несамоврядних) територій. З цієї кількості суперечливу державність має Палестина. Юридично — це незалежна держава, проте вона претендує на ті самі території (Західний берег річки Йордан і сектор Газа), що й держава Ізраїль. Крім того, на політичній карті світу є так звані квазідержави (з лат. quasi — «майже»). Певні аспекти їх державності вважаються недостатньо вираженими. Це можуть бути країни, суверенність яких визнана частково (Косово); фактично суверенні, але не визнані більшістю держав (Тайвань) або жодною державою світу (Сомаліленд).

Залежні території, тобто ті, що перебувають під політичною й військовою владою суверенних держав, мають різний політико-правовий статус. Прикладами таких територій є Гуам (залежність від США), Гібралтар (від Великої Британії), Гренландія (від Данії), Нова Каледонія (від Франції). Є такі залежні території, на які претендують одразу кілька держав, як-от острови Спратлі в південно-західній частині Південнокитайського моря. На цей крихітний архіпелаг з майже 100 дрібних островів та атолів площею лише 5 км² претендують Китай, В’єтнам, Філіппіни, Малайзія, Бруней і навіть квазідержава Тайвань. Чому на таку малу ділянку суходолу є стільки країн-претендентів? Відповідь проста: нафта, перспективні родовища якої виявлено в цій частині Південнокитайського моря.

Особливого територіального статусу набула Антарктида — нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об’єктів) територія. Усі держави світу мають право проводити на ній мирні наукові дослідження.

Як політична карта світу отримала нинішній вигляд

Політична карта світу формувалася впродовж тривалого часу. Умовно виділяють чотири періоди її розвитку: античний (до V ст.), середньовічний (V — XV ст.), колоніальний, або новий (XV — початок XX ст.) та новітній (1914 р. — XXI ст.).

Античний період був початком формування перших держав. На політичній карті того часу з’явилися Єгипет, Месопотамія, згодом Давня Індія, Давній Китай, Давня Греція. Пізніше виникли імперія Олександра Македонського, а з часом Римська імперія, які підкорили значні території Середземномор’я.

Середньовічний період ознаменувався занепадом і розпадом величезних імперій Європи. Згодом феодальні роздроблені держави розширювали свої території. Утворилися Священна Римська імперія, Русь-Україна, Португалія, Іспанія, Англія, Франція.

Колоніальний період відзначився великими географічними відкриттями, і, як наслідок, поділом світу на колоніальні імперії. Найбільшими серед них були Іспанська, Португальська, Голландська, Британська, Російська, Османська, Австрійська, Німецька.

За новітнього етапу відбувається новий перерозподіл поділеного на той час світу, руйнування величезних колоніальних імперій, визнання суверенітетів десятків держав. Оскільки з початку новітнього етапу й до нашого часу внаслідок великої кількості історичних подій політична карта світу зазнала значних змін, цей етап поділяють на такі частини: 1) період 1914-1939 рр.; 2) 1939-50-ті рр. XX ст.; 3) середина 50-х — середина 80-х рр. XX ст.; 4) з середини 80-х рр. XX ст.

Під час першого періоду відбуваються Перша світова війна за перерозподіл колоній, розпад окремих імперій, створення Радянського Союзу. У наступний період унаслідок завершення Другої світової війни Німеччину поділено на дві держави, утворюються низка соціалістичних країн, держава Ізраїль. Під час третього періоду розпадаються колоніальні імперії Великої Британії, Франції, Португалії. У четвертому — об’єднується Німеччина, розпадаються СРСР, Чехословаччина, Югославія. Серед найпомітніших змін на політичній карті світу в XXI ст. — утворення держав Чорногорія у 2006 р. й Південний Судан у 2011 р.

Ми окреслили кількісні зміни (зміни кількості держав) у процесі формування політичної карти світу. А ще є якісні, коли змінюється назва держави або її столиці, форма державного правління чи столиця переноситься в інше місце. Так, у XXI ст. оголосили про майбутнє перенесення своїх столиць Індонезія, Республіка Корея, Єгипет.

Розвиток людської цивілізації, на превеликий жаль, завжди супроводжується війнами і збройними конфліктами. Вони відбуваються як усередині країн, так і між різними країнами. Наприкінці XX й на початку XXI ст. основною причиною війн і збройних конфліктів є намагання окремих країн домінувати (тобто мати політичну перевагу) у якійсь частині географічного простору або ж у світі в цілому. Кривавою війною супроводжувався розпад Югославії у 1990-х рр. Час від часу виникають збройні конфлікти на пострадянському просторі — між Вірменією і Азербайджаном, Росією і Грузією. Масштабний військовий конфлікт, що розпочався в 2014 р. під час анексії Криму, з 2022 р. переріс у широкомасштабне військове вторгнення Росії в Україну. Причиною багатьох воєн і військових конфліктів на пострадянському просторі є неоголошене прагнення Росії домінувати у цій частині Євразії. Війна Росії проти України вже змінює сучасну політичну ситуацію в світі й може спровокувати серйозні наслідки в різних його регіонах. Не секрет, що домінування однієї країни над іншою чи над групою країн часто спричинене прагненням заволодіти природними ресурсами (землею, родовищами корисних копалин, водними ресурсами). Тому, зокрема, неспокійно на Близькому Сході, регіоні, багатому на нафту й природний газ і дуже бідному на водні ресурси.

Як країни поділяють за площею і географічним положенням

Країни світу дуже різняться за розмірами: від 17098 тис. км² (а це 11,5 % площі суходолу) до 0,44 км². Розподіляючи їх за площею, використовують різні означення: «гігантські», «великі», «значні», «середні», «невеликі», «карликові».

За особливостями географічного положення країни світу передусім поділяють на приморські (мають вихід до моря) й континентальні (не мають). Серед приморських окремо виділяють півострівні, острівні. На географічне положення країн в окремих випадках впливають і особливості конфігурації їх території. Зверни увагу на видовжену територію Чилі (з півночі на південь ця країна простягається на 4270 км, а із заходу на схід у найширшому місці — лише на 177 км) або ж на дуже складну конфігурацію території Хорватії.

Мої проєкти й дослідження

Виконай завдання за допомогою політичної карту світу й додаткових джерел.

• 1. З’ясуй, контури яких великих за площею держав світу показані на мал. 41.1. Пронумеруй їх від найбільшої до найменшої.
• 2. Наведи по кілька прикладів країн у кожній групі за їх розмірами (великі, значні, середні, невеликі, карликові).
• 3. Наведи приклади приморських, континентальних, півострівних і острівних країн у Європі, Азії, Америці й Африці.
• 4. Наведи приклади держав, у яких столиця не є найчисельнішим містом.

Мал. 41.1. Контури семи великих за площею держав

Як країни поділяють за державним ладом

Державний лад має дві складові: форму правління й форму адміністративно-територіального устрою.

Форма правління — це організація державної влади. Традиційно розрізняють дві основні форми правління: республіка й монархія, підґрунтям яких є різні джерела влади (народ, монарх) і спосіб формування вищих органів державної влади (вибори, призначення, наслідування тощо).

За республіканської («республіка» з лат. — «громадська справа») форми правління, що є найпоширенішою (у світі майже 150 республік), вища влада в державі належить обраним на визначений термін представницьким органам. Такими органами є парламент, якому належить законодавча влада, і уряд, що має виконавчу владу. Главу республіки — президента — також обирають на визначений термін. Залежно від розподілу повноважень між парламентом і президентом розрізняють республіки: президентську, парламентську, змішаного типу (президентсько-парламентську чи парламентсько-президентську). Україна — парламентсько-президентська республіка.

Така форма правління, як монархія (з грец. — «єдиновладдя»), означає, що влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного глави держави — монарха. Зазвичай монархічна влада є довічною й передається у спадок нащадкам. Розрізняють кілька різновидів монархії — конституційну, абсолютну, теократичну.

Найпоширенішою серед монархій є конституційна, за якої законодавча влада належить парламенту, а виконавча — уряду. Сам монарх зазвичай має церемоніальне значення, тобто царює, але, по суті, не править. Прикладами є Велика Британія, Данія, Швеція, Норвегія, Іспанія (мал. 41.2), Японія.

Мал. 41.2. Ескоріал — один з найбільших монастирів світу і водночас резиденція короля Іспанії

15 держав добровільно входять до складу Королівств Співдружності. Вони вважають своїм символічним монархом короля Чарльза III. Його називають королем Сполученого Королівства й 14-ти держав Співдружності націй. На місцях «королівські» функції виконує генерал-губернатор, якого призначає монарх за поданням уряду країни. Однак дійсним керівником у країнах Співдружності є прем’єр-міністр, що очолює уряд. Ці країни мають також і свій парламент. Свого часу вони були колоніями Великої Британії або залежними від неї територіями. До таких країн, зокрема, належать Канада, Австралія (мал. 41.3), Нова Зеландія, Ямайка, Папуа-Нова Гвінея та ін.

Мал. 41.3. Зображення королеви Великої Британії Єлизавети II (час правління 1952-2022 рр.) на колекційній монеті номіналом 5 австралійських доларів

На сучасній політичній карті ще зберіглося кілька абсолютних монархій, де уряд та інші органи влади відповідальні лише перед монархом як головою держави, а парламенту взагалі немає або він виконує лише консультативні функції. Прикладами абсолютних монархій є Катар, Бруней, ОАЕ, Оман, Есватіні. Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, де глава держави є водночас главою церкви. До цього типу монархій належать дві держави: Ватикан (глава усіх католиків — Папа Римський) і Саудівська Аравія (глава — король).

Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що встановлює порядок поділу країни на частини й визначає форму відносин між центральними й місцевими органами влади. Розрізняють дві головні форми державного устрою — унітарну й федеративну.

Унітарні держави — це країни, що не мають у своєму складі автономних територіальних одиниць. В них існують єдині органи законодавчої й виконавчої влади, єдина для всієї країни конституція та система державних органів. Така форма устрою притаманна більшості держав Європи, Латинської Америки й Африки. За Конституцією Україна також є унітарною державою.

У складі федеративних держав є автономні утворення (штати, землі, провінції, республіки тощо), які мають певну юридичну й політичну самостійність. Автономія — це здатність до самоуправління на основі власного законодавства, але в межах загальнодержавних законів або конституції. Прикладами федеративних держав є США, Канада, Бразилія, Індія, Німеччина, Австралія.

ГЕОКРЕАТИВ

Мої проєкти й дослідження

1. Створи плакат на тему «Україна на політичній карті світу». Вкажи її площу, місцерозташування в Європі, столицю, протяжність сухопутних і морських кордонів, форму державного правління й устрою, перелічи країн-сусідів.

Відкрий е-додаток:

2. Розглянь робочий аркуш «Україна — європейська держава» (41.1), виконай подане в ньому завдання. Здогадайся, що означає поняття «держави-сусіди України другого порядку».

3. Виконай дослідження «Порівняльна оцінка географічного положення України й іншої країни Європи» (41.2).

4. Виконай інтерактивну вправу (41.3).

Висновки

Політична карта світу — географічна карта, на якій показано поділ світу на держави й залежні території зі столицями й кордони між ними. У її розвитку умовно виділяють чотири періоди: античний, середньовічний, колоніальний, або новий, та новітній. Усі держави за формою державного правління поділяють на республіки й монархії, а за формою державного устрою — на унітарні й федеративні.

• 1. Поясни відмінності між поняттями «держава», «країна», «територія».
• 2. Чим відрізняються принципи організації влади в абсолютних і конституційних монархіях, парламентських і президентських республіках?
• 3. Визнач, яку форму державного правління й устрою мають держави-сусіди України.
• 4. Наведи приклади федеративних одиниць у Німеччині, Індії, Канаді.

Відкрий е-додаток. Виконай завдання на повторення (41.4). У е-додатку ти можеш ознайомитися з алфавітним покажчиком термінів (41.5).

• Оціни рівень своїх досягнень у вивченні географії в балах, що дорівнюють показникам площ держав, повністю розміщених у Європі: 603 549 км², 551 695 км², 505 992 км². Якій державі належить перший показник, тобі, сподіваємося, відомо. Два інші — це ... (відповідь знайди за допомогою додаткових джерел).