Біологія. 7 клас. Горобець

§ 32. Середовища існування вищих рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання. Життєві форми

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

  • чи всі рослини люблять світло;
  • як рослини пристосувалися до життя з обмеженою кількістю вологи;
  • про те, яких форм набувають рослини.

Пригадайте, які ви знаєте середовища існування живих організмів.

Середовища існування вищих рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання

Вищі рослини — це група організмів, пристосованих до життя на суходолі. Проте умови життя на суші дуже відрізняються від умов життя у воді: вони мінливіші та різноманітніші. Це стало причиною важливих змін в організації наземних рослин: наявність тканин; поява вегетативних органів — кореня та пагона, що здійснюють усі процеси життєдіяльності; поява квітки та плоду; ускладнення циклу відтворення.

За ставленням до світла рослини поділяють на три групи: світлолюбні, тіньолюбні та тіньовитривалі.

Світлолюбні рослини можуть нормально розвиватися лише при достатньо яскравому світлі. Прикладом можуть служити лучні трави (райграс високий, тимофіївка лучна), рослини степів (ковила, перекотиполе), пустель — верблюжа колючка (мал. 32.1), саксаул, кактуси; із лісових рослин деякі трави та дерева (береза, сосна звичайна).

Тіньолюбні рослини розвиваються в умовах досить слабкої освітлюваності. При яскравому освітленні, особливо в умовах конкуренції з іншими видами вони жити не можуть. До тіньолюбних належать плаун булавовидний, кислиця, веснівка дволиста, копитняк, вороняче око (мал. 32.2).

Мал. 32.1. Верблюжа колючка

Мал. 32.2. Вороняче око

Тіньовитривалі види, як правило, — це рослини помірних і тропічних зон: лісові та лучні трави (тонконіг лучний, суниці лісові), а серед дерев — липа, горобина (мал. 32.3), смерека тощо. Такі рослини можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

Мал. 32.3. Горобина чорноплідна

Робота в парі

Як ви думаєте, що відбудеться з світлолюбною рослиною, якщо навколо неї звести стіни та затінити її?

Основне джерело тепла на нашій планеті — Сонце. Але планета прогрівається не однаково на всій її поверхні. Крім того, на Землі відбуваються постійні зміни пір року, а відповідно, і зміни температури навіть у межах одного кліматичного пояса.

Робота в групах

Поміркуйте, як рослини помірних широт призвичаїлися до річних змін температури? Це також адаптація!

Рослини адаптувалися до певних умов проживання, зв’язаних із температурою навколишнього середовища. Їх поділяють на такі групі:

  • Теплолюбні — рослини, які добре розвиваються в умовах відносно високих температур (до +40°С) та не переносять тривалої дії низьких температур. Це рослини тропічних лісів та екваторіальної зони. Деякі рослини виробили в собі механізми для захисту від температур більше +50°С, називаються вони жаровитривалі (кактуси, пустельні рослини);
  • Холодолюбні — рослини, що зростають в умовах помірно низьких температур. Це мешканці тундри та високогір’я. Серед них також окремо виділяють рослини, що мають особливі пристосування, які дозволяють їм витримувати температуру до -50 °С — це морозостійкі рослини (сосна сибірська, рододендрон понтійський, жовтець, сніговий).

А чи знаєте ви...

Морозостійкі рослини накопичують у своїх клітинах спеціальні речовини, що уповільнюють утворення кристаликів льоду, а воду вводять з клітини в міжклітинний простір.

Вода для рослин також дуже важлива. З водою рослини всмоктують мінеральні речовини, вона бере участь у фотосинтезі. Щодо використання води рослини поділяють на чотири групи: водні, вологолюбні, помірно вологолюбні та посухостійкі.

Більшість водних рослин не можуть жити поза водним середовищем. У них є розвинена система повітряних порожнин для покращення газообміну та підтримки на поверхні води і, зазвичай, довге й гнучке стебло для прикріплення до дна водойми. Водні рослини відіграють важливу роль для людини, вони використовуються як біоіндикатори якості води, до них належать латаття, ряска (мал. 32.4).

Вологолюбні рослини ростуть в умовах високої зволоженості ґрунту та повітря. Ці рослини мають коротке коріння для всмоктування вологи та широкі або довгі листки для її випаровування. Середовища їхнього життя — затінені сирі ліси, болота, вологі луки та береги річок. До вологолюбних рослин відносять: сусак зонтичний, стрілолист звичайний, росичка (мал. 32.5).

Мал. 32.4. Ряска

Мал. 32.5. Росичка

Мал. 32.6. Дуб

Помірно вологолюбні рослини ростуть на суходолі в умовах помірної вологості. У них зазвичай широкі та м’які листки без воскового нальоту, помірно опушені або голі. До цих рослин належать більшість лучних, лісових та культурних рослин: фіалка, пшениця, дуб (мал. 32.6).

Посухостійкі рослини — це рослини, які здатні переносити ґрунтову й атмосферну посуху. Особливо їх багато в степах, напівпустелях і пустелях. У лісовій зоні, їх можна побачити на сухих і напівсухих схилах. Для зменшення випаровування вологи в них є пристосування: дрібні шкірясті листки, потужне опушення, довге коріння. До них належать також сукуленти — рослини із соковитими листками і стеблами, із розвинутою водозапасаючою тканиною: алое, кактуси, седум (мал. 35.7).

Мал. 32.7. Седум — представник сукулентів

Формування різних життєвих форм у вищих рослин — наслідок адаптації до різних умов зростання

У рослин виділяють такі життєві форми: деревні рослини, напівдеревні рослини, наземні трав’янисті та водні трав’янисті. Кожна з цих форм представлена дрібнішими групами життєвих форм.

До життєвої форми деревних належать дерева — багаторічні рослини з одним дерев’янистим стовбуром, що зберігається протягом усього життя рослини. Дерева можуть бути листопадними та вічнозеленими (мал. 32.8).

Мал. 32.8. Мішаний ліс (листопадні та вічнозелені дерева)

Серед дерев є життєві форми з лежачими стовбурами — сланці. Вони формуються в місцях, які мало придатні для життя деревних рослин (переважно альпійські та субальпійські зони), оскільки високим вертикальним деревам складно пристосуватись до важких умов довгої зими, прохолодного літа, сильних вітрів та підвищеного тиску.

До деревних рослин належить велика група життєвих форм — кущі, характерною ознакою яких є наявність кількох рівних за розміром стовбурів. Кущики — третій тип життєвих форм деревних рослин. Характерною їх ознакою є незначний розмір стебла (від 5-7 до 50-60 см). Головне стебло недовговічне, та існує не більше 7 років. На зміну йому зі сплячих бруньок розвиваються бічні стебла, які вкорінюються.

Робота в групах

Перейдіть на сайт за QR-кодом або посиланням https://cutt.ly/IwKpng5W. Розгляньте малюнок та назвіть всі життєві форми рослин, які ви знайшли.

Серед життєвих форм потрібно виділити напівдеревні рослини до яких належать напівкущі. Характерною ознакою для них є відмирання верхньої частини надземних пагонів. У напівкущів лише нижні, задерев’янілі частини стебел переживають зиму, а їх верхівки відмирають. Наступного року молоді пагони формуються із бруньок відновлення, які знаходяться на задерев’янілих частинах стебел. Саме цим напівкущі відрізняються від справжніх трав’яних рослин.

Велика та різноманітна група життєвих форм — наземні трав’янисті рослини. У трав’янистих рослин стебло здебільшого не дерев’яніє. Вони розділені на три групи: трав’яні багаторічники, дворічники, однорічні та водні трав’янисті.

Робота в парі

Яка різниця в життєвому циклі однорічних, дворічних і багаторічних трав’яних рослин? За допомогою інтернет-джерел знайдіть і перевірте правильність своїх тверджень.

Підсумки

Вищі рослини — це група організмів, пристосованих до життя на суходолі.

За ставленням до світла рослини поділяють на три групи: світлолюбні, тіньолюбні та тіньовитривалі.

За ставленням до тепла рослини поділяють на теплолюбні і холодолюбні. Рослини, що можуть виживати при високих температурах, називають жаровитривалими, а при дуже низьких — морозостійкими.

Пристосовуючись до різних умов життя, рослини розвинулись у різні життєві форми: деревні рослини, напівдеревні рослини, наземні трав’янисті та водні трав’янисті.

1. Які рослини називають світлолюбними?

2. Які рослини називають посухостійкими?

3. Опишіть життєву форму кущів.

4. Чим життєва форма «дерево» відрізняється від «кущика»?

5. Навесні річка змінила своє русло. Що буде з очеретом, який ріс на її берегах ?

6. У вас є вазон-сукулент, який вам дуже подобається, тому ви щодня ретельно його поливаєте. Чи піде це на користь рослині?

Перевір себе

Перейдіть на сайт за QR-кодом або за покликанням https://learningapps.org/watch?v=pd2d7pn5c23 і виконайте завдання.

Складіть план роботи та виконайте науково-дослідний проект на одну із заданих тем:

  • 1. «Дослідження залежності приросту зеленої маси цибулі ріпчастої від температури, освітлення та інших факторів».
  • 2. «Дослідження швидкості росту коренів цибулі ріпчастої на різних сумішах водної культури».

Створіть лепбук на тему «Видозміни листка в рослин різних умов зростання» та презентуйте його в класі.


buymeacoffee