Зарубіжна література. 8 клас. Горобченко
Розділ 2. Зі Сходу світло
Загальнолюдські цінності в середньовічній поезії Сходу
Вислів «зі Сходу світло» (латиною «Ех Oriente Lux») має біблійне походження. Пам’ятаєте волхвів, які несли дари немовляті Ісусу? Вони орієнтувалися на світло Вифлеємської зірки, на Схід. Пізніше цей вислів використали для протиставлення духовного Сходу (Азія) прагматичному Заходу (Європа). Відмінностей справді чимало. І це вагома причина уважніше придивитися до східної культури, уславленої не лише казками «Тисячі й однієї ночі».
На Сході здавна існував культ поезії. Одна з найстаріших і найвишуканіших поезій на землі — китайська. Її часові межі: II тисячоліття до н.е. — початок XX ст. Читання таких давніх текстів — велике мистецтво, і, щоб ним оволодіти, треба довго і наполегливо навчатися. Як не дивно, але упродовж понад трьох тисячоліть у Китаї знання поезії і вміння віршувати входило до програм державних іспитів: писати вірші мали усі, навіть чиновники! Без цього неможливо було знайти пристойну роботу. Поезія процвітала, і китайці могли вільно обговорювати такі її тонкощі, як алегорії, переспіви, образність. У XX ст. традиційну освіту відмінили, і зараз нелегко знайти справжніх знавців і поціновувачів старовинних китайських ліричних текстів. Тут важлива ще й інша тонкість — те, як написано твір. Каліграфія у Китаї — вид мистецтва. Китайська легенда приписує винахід ієрогліфів ученому міністру Жовтого імператора* Цан Цзе. Кажуть, мудрець вигадав їх, дивлячись на сліди звірів і відбитки пташиних лапок. Ієрогліф — доволі складний знак письма для європейців. Наприклад, китайський ієрогліф на позначення води — умовна рисочка, що символізує рух рідини. Пензель писаря додає збоку крапку — це означає лід. Він ставить крапку згори — стає завжди, вічність. Отже, те, що було рухом, застигає. Немає жодного китайського ієрогліфа, який не залишає місця для подібної крапки. Уявляєте, скільки прихованих змістів у цьому можна знайти? Ідеальний китайський вірш зовні має виглядати просто і невибагливо, але приховувати в собі «невичерпну глибину думки».
* Жовтий імператор (Хуан-ді) — легендарний правитель Китаю і міфічний персонаж. Вважається першопредком китайців.
У період існування династії Тан (VIII—IX ст.) творили приблизно дві тисячі поетів. Найвизначніші серед них — Лі Бо, Ван Вей і Ду Фу.
Вірш Лі Бо «Думки тихої ночі»
Рудакі. Портрет від групи ТАР Persia
Класична поезія Близького Сходу з’явилася після розпаду Арабського халіфату, коли звільнені народи отримали змогу розвивати принесені завойовниками культурні традиції місцевими мовами. Однією з таких мов була фарсі — мова таджиків, узбеків, персів, афганців та інших народів тюркської групи. Саме нею в Хорасані, Бухарі, Самарканді, Ширазі, Тегерані зазвучала чудова поезія, що сягає корінням народної лірики та арабської системи віршування. Першим був таджик Рудакі (X ст.), котрий оспівав велич душі і найкращі людські почуття. Його справу продовжили перси: автор «Книги царів» Фірдоусі, «цар поетів Заходу і Сходу» Хаям, вишуканий Сааді, Гафіз, якого називали «цукровими вустами». Мовою фарсі наприкінці XII ст. створював вишукані поеми геніальний азербайджанський поет Нізамі.
Руставелі. «Витязь у тигровій шкурі»
У XII ст., майже одночасно з Нізамі, неподалік від його рідної Гянджі, в сонячній Грузії, творив найбільший поет того часу Шота Руставелі — автор знаменитої поеми «Вепхісткаосані» («Витязь у тигровій шкурі»). Молодий скарбник цариці Тамари був закоханий у свою повелительку, і сила його кохання народила не просто твір — духовну і культурну візитівку свого народу. Руставелі змалював величних і гарних людей, їхні пристрасті й прагнення до прекрасного.
Через власний талант, оригінальність, національні культурні традиції великі поети Сходу утверджували спільні, найголовніші цінності для всіх часів і народів: любов до батьківщини, людську гідність, свободу особистості, дружбу і кохання.
ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ
- 1. Чим зацікавила вас інформація про своєрідність китайської поезії? У чому по лягають особливості віршів, написаних ієрогліфами?
- 2. Коли з'явилися літературні твори мовою фарсі?
- 3. Імена яких поетів вам уже знайомі? Про кого з них ви почули вперше?
- 4. Які відомості про поетів і поезію середньовічного Сходу, що містяться в статті, були для вас особливо цікавими?
