Зарубіжна література. 8 клас. Горобченко

Розділ 4. Конфлікт мрії і реальності

Лицарі й блазні в класичній літературі

Якось відомого психолога й психоаналітика Зиґмунда Фройда попросили назвати три найбільші розчарування, що пережило людство за всі часи його існування. Фройд не став вдаватися до історії війн, політичних інтриг чи ідейних переворотів, він згадав лише розвиток науки. І першим ґрунтовним ударом по людському самолюбству вчений назвав подію, датовану 1543 роком. Подію, що повільно тліла у суспільстві, була предметом наукових суперечок, із наукової гіпотези перетворювалася на неспростовний доказ людської нікчемності, який і поклав кінець гуманістичному ідеалу доби Ренесансу. Здогадалися, про що ми? Це публікація в Нюрнберзі книги практично невідомого священника Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер».

Коперник. Бесідо з Богом. Ян Матейко. 1873 р.

Уявіть собі: приємний весняний день, ви гуляєте сонячною вулицею, з навушника ллється останній альбом улюбленого виконавця — і раптом земля під вашими ногами обвалюється. Щось схоже зробило з людством учення Коперника. Людина, учорашній володар землі, вихований на канонах Відродження, вінець творіння Божого й особистість, здатна опиратися Долі та бути собою, раптом дізналася, що вона живе у світі, де ні на що не впливає. Людина не може осягнути своїм розумом закони будови Всесвіту, її, мов очеретину, гнуть вітри обставин. Навіть земля не лягає покірно під ноги, а мчить у Всесвіті із шаленою швидкістю. І немає на цій землі істоти більш нещасної, більш безсилої та знедоленої, ніж Людина.

Перли

Звичайно ж, такі погляди звели нанівець гуманізм Ренесансу. Зокрема, герої літературних творів перестали бути переможцями... Смертю за коротке кохання заплатять Ромео і Джульєтта, остаточно заплутається в питаннях помсти й справедливості Гамлет, жертвою глузувань і насмішок стане благородний Дон Кіхот... Свідомість почне позбуватися примарних мрій, ілюзій, бажань, зосередившись на матеріальному й залишивши фантазію мистецтву. Так розпочиналася доба бароко.

Суспільна криза, проникливо й правдиво зображена в літературі бароко, знаходила сумні, а то й трагічні відгуки в людській душі. Для барокової поезії характерні розгубленість, сум’яття, відчуття незахищеності, відчай, породжені науковим прогресом і катаклізмами часу. Якщо літературі Відродження властиві гармонія і цілісність, то бароковим творам притаманні складність, поєднання трагічного з комічним, високого з вульгарним, жахливого з кумедним. Звідси й назва напряму: бароко (португ. perola Ваrrоcа — «перлина неправильної форми»).

Письменники з народу відображали у творах глибокі суперечності життя, а твори аристократів були сповнені галантної любові, пристрастей, вишуканих деталей побуту. Але всіх об’єднувало вживання химерних метафор, алегорій, гри слів та алегорій.

Література бароко ілюструє чудові художні відкриття. Це насамперед відображення глибокого розчарування, спричиненого кризою ренесансних ідеалів, чи зображення сили людського духу в найстрашніших життєвих випробуваннях. Особливо яскраво все це відтворено у поезії, яка тоді бурхливо розвивалась у всіх країнах Європи (духовними лідерами стали Луїс де Гонгора, Педро Кальдерон, Франсіско де Кеведо, Джон Донн, Джон Мілтон, Андреас Гріфіус та інші).

Дівчина з перловою сережкою. Ян Вермер, 1665-1667 рр.

Але були серед митців і ті, хто не підпадав під настрій загальної паніки, не зневірився в можливостях людини як розумної істоти. І на противагу химерному метафоричному бароко в другій половині XVII ст. набирає сили класицизм. Класицисти вірили в могутність розуму, в його здатність змінити на краще не тільки людину, а й суспільство. У творчості, подібно до митців Відродження, вони взорувалися на античні зразки (термін класицизм утворений від латинського слова classicus — «зразковий»). Класицисти вважали, що завдання письменника — наслідування зразків, яке цінувалося більше, ніж оригінальна творчість. Вони запозичували античні сюжети й образи, наповнюючи твори гострими проблемами часу, тож в образах героїв з античними іменами легко прочитуються люди XVII—XVIII ст. Головними особливостями художнього твору, які свідчили про гарний смак його автора, було визнано гармонію й упорядкованість частин, стрункість композиції, простоту сюжету, ясність і чіткість мови. Отже, основою класицизму є три складники: розум, зразок і художній смак.

Літературні жанри класицизм розділив на «високі» й «низькі», «головні» й «неголовні». До «високих» жанрів належали трагедії, епічні поеми, оди, гімни. У них зображали життя держави, королівського двору, битви, перемоги, релігійну й міфологічну історію. Такими, зокрема, були трагедії Корнеля й Расіна. «Низькі» жанри — комедії, сатири, байки. У них показано життя приватних осіб, народний побут. До низьких жанрів зверталися комедіограф Мольєр, байкар Лафонтен і поет Буало, які прославили Францію та французьку літературу.

Простота і чіткість класицизму. Червоний корпус КНУ ім. Т. Шевченка

Отже, епоха суперечностей народила два полярні погляди на світ, Бога, природу, мистецтво та інші важливі речі, зокрема на сутність людської особистості та її цінностей. Людина виявилась клубком суперечностей, у якому химерно сплелись піднесене й земне, духовне й матеріальне, світле й темне, комічне й трагічне, мрія й реальність. До речі, конфлікт мрії й реальності став одним із провідних конфліктів епохи та знайшов відображення в літературі. Усі намагання Дон Кіхота жити за лицарським кодексом безглуздо виглядають на тлі приземленої іспанської провінції. І пан Журден у своєму модному костюмі не справляє шляхетного враження. От і розберись, хто тут лицар, а хто блазень! Усе залежить винятково від погляду читача. І справді: від великого до смішного — один крок!..

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

• 1. Як вплинула на духовне життя Європи праця Миколая Коперника?
• 2. Назвіть основні риси літератури бароко та її представників.
• 3. Коротко охарактеризуйте літературу класицизму.
• 4. Чому конфлікт мрії та реальності стає одним із провідних у літературі XVI—XVII ст.?