Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 8. Спроби осмислення нової дійсності

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111408

ПРИГАДАЙТЕ

1. Поясніть своє розуміння змісту слів «консервативний» і «ліберальний».
2. Якими були основні ідеї, які поширювали просвітителі?
3. Визначте вплив ідей Просвітництва на життя суспільства.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про ключові ознаки консерватизму, лібералізму, соціалізму, націоналізму.

1. Консерватизм і лібералізм

• Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Визначте основні відмінності консерватизму та лібералізму.

Тогочасні мислителі по-різному пояснювали навколишню дійсність і процеси, які в ній відбувалися. Відображенням цих спроб стало формування основних ідеологічних концепцій.

Значного поширення в країнах Заходу набули ідеї консерватизму. Його прибічники обережно ставилися до реформ, категорично відкидали будь-які радикальні, революційні методи перетворення суспільства й держави. Наявність приватної власності та нерівність між людьми вони сприймали як природні явища.

Одним із засновників консерватизму був британський державний діяч і мислитель Едмунд Берк. Він засуджував Французьку революцію за прояви насильства. Е. Берк критикував революцію як намагання перебудувати суспільство відповідно до вигаданої і нереальної моделі. Ідеї консерватизму обстоював шотландський історик Томас Карлайл, автор «Історії Французької революції». Він вважав «старий порядок» справедливішим, ніж ті відносини, які встановила революція. У Франції ідеї консерватизму пов’язували із Жозефом де Местром, який виступав за відновлення спадкової монархії в країні, беззаперечне визнання Папи Римського у справах церкви. Папу він називав «творцем європейської цивілізації та її історичним рятівником».

Прибічники лібералізму були послідовними противниками абсолютизму. Заперечуючи станові привілеї, вони виступали за рівність усіх громадян перед законом. Ліберали прагнули поступово збільшувати кількість виборців і посилювати роль парламенту в державному житті.

Словник

Ідеологічна концепція — цілісна система поглядів та уявлень, що пояснює політичні, соціальні, правові, етичні та інші суспільні явища й визначає підходи до їхнього розуміння.

Консерватизм — сукупність ідейно-політичних і культурних течій, що виступають за збереження й дотримання традиційних цінностей та порядків.

Лібералізм — ідейно-політична течія, прибічники якої вважають правовою основою суспільства й економічного розвитку індивідуальні свободи людини.

Цікаві факти

Термін «консерватизм» уперше вжив у 1891 р. французький політик і письменник Франсуа-Рене де Шатобріан. Проте консерватизм як стиль мислення існував задовго до цього.

Британський мислитель Джеремі Бентам, один із найвідоміших представників лібералізму, вважав, що суспільство — це сукупність людей із їхніми власними інтересами. Досягти його процвітання можна лише за умови забезпечення прав особистості й недоторканності приватної власності. Дж. Бентам виступав за парламентську реформу на основі розширення виборчого права, відокремлення церкви від держави, рівних прав жінок та чоловіків, права на розлучення, заборони тортур і тілесних покарань, свободи слова, ліквідації рабства.

Громада «Нова гармонія» в США, створена Робертом Оуеном, — спроба побудувати справедливе суспільство.

Представник французького лібералізму Бенджамен Констан вважав справді вільним лише те суспільство, де визнається пріоритет прав окремої особистості. Політичним ідеалом мислителя була конституційна монархія за британським зразком.

Виразником ідей класичного європейського лібералізму став французький державний діяч Алексіс де Токвіль. Діяч відкидав ідею встановлення соціальної рівності, підкреслюючи, що може бути лише «рівність у рабстві». Запропоновану мислителем модель суспільної перебудови визначають як «ліберальну демократію» з рівністю можливостей для всіх членів суспільства.

Україна і світ

Поширення ліберальних ідей на українських землях не набуло такого розмаху, як у Західній Європі. Дослідники пов'язують це з обмеженнями прав і свобод людини імперською владою. У другій половині XIX ст. сприяти поширенню ліберальних ідей і поєднати їх із соціальними та національними намагався Михайло Драгоманов. Він вважав, що існування демократичної держави можливе лише за наявності конституційно закріплених прав і свобод громадян. На думку М. Драгоманова, у політичній діяльності слід дотримуватися загальнолюдської моралі за принципом «чисте діло потребує чистих засобів». Діяч мав на увазі, що загальнолюдські цінності мають переважати над соціальними або національними.

2. Соціалізм

• Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». У чому полягає сутність ідей соціалістичної перебудови суспільства? Чи була вона, на вашу думку, реальною?

Відповіддю на загострення соціальних суперечностей у країнах Європи в період розгортання індустріальної революції стало поширення ідей соціалізму. Їхні прибічники шлях подолання проблем вбачали в ліквідації приватної власності на засоби виробництва й заміні її на суспільну, створенні суспільства, де всі будуть рівними, а соціальне виробництво задовольнятиме потреби людини.

Ідеї перетворень у суспільстві через відмову від приватної власності й зрівнювальний розподіл виникали впродовж усієї історії людства. Проте вони мали характер соціальної утопії, тобто ідеальної, але нереальної моделі суспільства. Прибічники соціалізму в XIX ст. намагалися створити на їхній основі нові моделі суспільного розвитку.

На початку XIX ст. у Європі з’явилося чимало проєктів соціалістичної перебудови суспільства. Їх висували британський соціаліст Роберт Оуен, французькі соціологи Анрі де Сен-Сімон, Шарль Фур’є та П’єр-Жозеф Прудон та інші.

Німецькі мислителі Карл Маркс та Фрідріх Енгельс запропонували модель, у якій соціалізм розглядали як перший етап до побудови комунізму, де пануватиме колективна власність на все, що виробляє суспільство. Створена ними теорія дістала назву марксизм.

Словник

Комунізм — політична ідеологія, в основі якої були уявлення про безкласове суспільство, відсутність експлуатації людини людиною, спільність майна та рівність усіх людей.

Марксизм — суспільно-політичне вчення, створене німецькими мислителями К. Марксом та Ф. Енгельсом.

3. Націоналізм

• Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що виникнення націоналізму було зумовлене розвитком подій у тогочасній Європі? Поясніть свою думку.

Початок поширення націоналізму пов’язують із Французькою революцією кінця XVIII ст., яка проголосила націю об’єднанням вільних громадян і джерелом державної влади. Завдяки наполеонівським війнам ці ідеї набули значного поширення в Європі.

Піраміда капіталістичної системи. Листівка, яку соціалісти поширювали на межі XIX—XX ст.

• 1. Як автор листівки уявляє структуру суспільства? Що символізує кожен «поверх» піраміди в контексті капіталістичного ладу? Чому робітники зображені як «основа», що тримає всю піраміду? 2. Які історичні умови спричинили появу таких листівок наприкінці XIX ст.? 3. Які права і свободи порушено в описаній моделі суспільства? Які сучасні механізми діють для захисту прав робітництва?

Ідеї націоналізму продовжили розвивати німецькі мислителі. Так, Йоганн Готліб Фіхте після поразки Пруссії у війні з Наполеоном у своїх «Промовах до німецької нації» закликав німецький народ до об’єднання й пробудження національної свідомості. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, підтримуючи ідею створення національних держав у Європі, вважав, що це є найбільш вдалою формою об’єднання громадян заради реалізації ідеалів свободи, безпеки, щастя та втіленням божественної ідеї.

Зверніть увагу

Термін «націоналізм» уперше почали вживати в XIX ст. німецький мислитель Йоганн Готфрід Гердер і французький публіцист Огюстен Баррюель. Немає єдиної думки щодо того, кого слід вважати авторами ідей європейського націоналізму цієї доби. Частина вчених знаходить його витоки в працях Жана-Жака Руссо та Едмунда Берка, інші вважають основоположником націоналізму німецького мислителя Фрідріха Ліста.

Поступово націоналізм перестав бути лише західноєвропейським явищем і поширився у світі.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

відмінність шляхів суспільного розвитку, які пропонували представники консерватизму, лібералізму, соціалізму та націоналізму.

Запитання і завдання

Пам'ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Перекладачі». Правила гри. Учитель (учителька) наводить визначення поняття або терміна за вивченою темою та пропонує переказати його своїми словами.

2. Президент США Авраам Лінкольн назвав консерватизм «прихильністю до старого й випробуваного замість прихильності до нового й невідомого». Спираючись на ці слова, поясніть, у чому полягали погляди консерваторів.

3. Український вчений Володимир Вернадський писав, що «соціалізм завжди заснований на підкоренні окремої особи добробуту більшості». Поясніть зміст твердження.

4. Німецький вчений Альберт Ейнштейн сказав: «Націоналізм — дитяча хвороба, кір людства». Чи згодні ви із цим? Поясніть свою думку.

Застосовуємо і аналізуємо

5. Складіть таблицю «Ідейні течії другого періоду Нової історії».

Назва	Погляди на розвиток держави й суспільства

6. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Проаналізуйте, які перспективи отримували країни, де до влади приходили прибічники розглянутих ідейних течій і розпочинали їх реалізацію. Визначте, якими могли бути переваги та недоліки в їхніх перетвореннях.

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та розіграйте уявні діалоги про розвиток держави й суспільства між прибічниками консерватизму, лібералізму, соціалізму та націоналізму.

8. Підготуйте за додатковими джерелами порівняльне мінідослідження за темою «Консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм».