Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 7. Повсякденне життя. Нові явища в європейській культурі

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111406

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які явища були притаманні повсякденному життю європейського населення Ранньомодерної доби?
2. Назвіть мистецькі стилі європейської культури Ранньомодерної доби. Наведіть приклади відомих вам творів цих стилів.
3. Імена яких європейських композиторів кінця XV — XVIII ст. вам відомі? Чим вони уславилися?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про зміни, що відбулися в повсякденному житті населення на початковому етапі становлення індустріального суспільства;
які нові явища з’явилися в європейській культурі.

1. Зміни у вигляді міст і сіл

«Довге XIX століття» інколи називають «буржуазним століттям», оскільки внаслідок руйнування «старого порядку» саме буржуазія стала тією верствою суспільства, чиї смаки й уподобання вважали визначальними. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення.

У XIX ст. відбувалися зміни в плануванні міст. Тепер вони складалися із центральної частини та передмістя. У центрі міст мешкало заможне населення, там облаштовували площі, парки та все необхідне для комфортного життя. У передмістях селилася міська біднота, були розташовані підприємства, дешеві трактири, поштові станції тощо.

На вулицях з’явився перший громадський транспорт. Через підвищення цін на землю зростала кількість багатоповерхових будинків. Зокрема, у Парижі звели чимало семиповерхових прибуткових будинків, що складалися з окремих квартир, які здавали в оренду.

В оформленні міських будівель застосовували елементи нових мистецьких архітектурних стилів — рококо, класицизму та ампіру. Міській архітектурі тепер довелося вирішувати нові завдання. Зокрема, необхідні були просторі зали громадських будівель — вокзалів, банків, торговельних і виставкових павільйонів тощо, де стіни не заважали б пересуватися великим потокам людей. Це зумовило появу нових архітектурних рішень і будівельних матеріалів. Так, у будівництві почали широко застосовувати металеві конструкції, бетон і скло. Проте на вигляд будівель у робітничих передмістях більшість цих архітектурних нововведень не поширювалася.

Словник

Рококо — стиль мистецтва, що визначається легкими, ніжними й витонченими формами та красою деталей.

Класицизм — стиль мистецтва, що ґрунтується на відтворенні й переосмисленні ідеалів, принципів і форм античності.

Ампір — стиль мистецтва, для якого характерні наслідування античних будівель, наявність масивних парадно-монументальних форм споруд та інтер’єрів.

Села й селища зберігали традиційний вигляд, притаманний їм з попередніх часів. Проте і їх зачіпали перетворення, пов’язані із запровадженням технічних удосконалень, появою нових підприємств тощо. У нових поселеннях з’являлися елементи планової забудови, виділяли центральну частину з будівлями різноманітних громадських або управлінських установ.

Сомерсет-хаус у Лондоні (Велика Британія), збудований у стилі класицизм. Архітектор Вільям Чемберс. 1776 р.

2. Житло і хатнє начиння

• Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Які зміни в житло і хатнє начиння принесло в Європу «буржуазне» XIX ст.?

Житло та умови життя залежали від рівня заможності господаря, його вподобань та інтересів. Найбагатші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або винаймали квартири. Найбідніші селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

Палац Сан-Сусі в Потсдамі (Німеччина), збудований у стилі рококо. Архітектор Георг Венцеслаус фон Кнобельсдорф. 1745-1747 рр.

Церква Сен-Мадлен (Святої Марії Магдалини) у Парижі (Франція), збудована у стилі ампір. Архітектор П’єр-Александр Віньйон. 1807-1842 рр.

Будинки заможних верств у цей час опалювали високими чотирикутними печами — «голландками» (їх назвали так тому, що вони поширилися з Голландії). Буржуазія встановлювала на кухнях «плиту» — невисоку пічку із залізною панеллю, де було декілька отворів над вогнем для приготування їжі. Люди середнього достатку також здебільшого використовували печі з плитами. Незаможні найчастіше готували їжу над вогнищем.

Для освітлення приміщень використовували спочатку винайдені наприкінці XVIII ст. масляні лампи зі скла, а із середини XIX ст. — гасові лампи. Прості люди здебільшого освітлювали житло скіпкою. Усі ці способи освітлення часто спричиняли пожежі.

Голландська піч у замку Філіппсруе в Гессені (Німеччина).

Заможні, а пізніше люди середнього достатку споживали їжу з порцелянового або фаянсового посуду, який набув поширення та значно подешевшав (у Європі відкрилися численні фабрики з його виробництва). Незаможне населення, як і раніше, користувалося переважно дешевим глиняним посудом. Завдяки фабрикам вироби зі скла стали доступні всім.

Попит буржуазії сприяв розвитку меблевого виробництва. Меблі вкривали червоним або чорним лаком і прикрашали різьбленням, металевим оздобленням. Незаможні люди найчастіше користувалися тим, що їм залишилося в спадок від родичів.

У період стрімкого розвитку промисловості та міського життя обов’язковим елементом осель стали настінні й столові годинники. Вони мали не лише практичне, але й символічне значення: відображали нову епоху, де панувала ідея «час — це гроші». На початку XX ст. з’явилися наручні годинники.

Цікаві факти

Ставлення до шлюбу в середовищі буржуазії мало певні особливості. Чоловіки й жінки досить часто ставилися до вибору пари як до вигідної угоди. Таке уявлення про шлюб призвело до появи значної кількості шлюбних посередників, для яких допомога в укладанні союзу між чоловіком і жінкою стала професією. Новим явищем суспільного життя стала публікація в пресі шлюбних оголошень про пошук партнера або партнерки з бажаними вимогами. Ця традиція була започаткована у Великій Британії у XVIII ст. та поширилася звідти на всі європейські країни.

3. Шлюб і сім’я. Мода

• Працюємо в малих групах. Метод «Кластери». Порівняйте ознаки, притаманні моді в Модерну добу та в попередній період.

У Модерну добу, як і раніше, були поширені великі сім’ї, де дорослі діти жили разом із батьками. У заможних людей це здебільшого було пов’язане зі спільною сімейною справою, а в родинах середнього та невеликого достатку — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також найчастіше визначалася можливістю їх прогодувати.

Французька революція змінила й тогочасну моду. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й зумовило основну особливість тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність.

Мода набувала загальнонаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де зберігався свій національний костюм, ще не набуло розвитку фабричне виробництво одягу.

Чоловічий костюм, на відміну від попередньої доби панування галантності, став більш практичним. Буржуазний костюм підкреслював, що це одяг невтомної заповзятливої людини, головним змістом життя якої є діяльність. Костюм обмежувався простими головними лініями.

Жіноча мода намагалася підкреслити особисті якості й природну привабливість власниці вбрання. Водночас жінка прагнула виглядати просто та відчувати себе вільно, що й зумовило відмову від поширених раніше корсажів, нижніх спідниць і ватних підкладок, заміну чудернацьких черевиків на підборах зручними сандалями.

У тогочасній Європі роль центру чоловічої моди відігравав Лондон, жіночої — Париж.

Листівка з демонстрацією модного одягу для чоловіків і жінок, у тому числі зображення рукавичок і капелюхів. 1844 р.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/113986

4. Класицизм, ампір, романтизм у європейській культурі

На початку Модерної доби в мистецькому житті Європи панівне місце посідали класицизм та ампір.

Класицизм набув поширення під час Французької революції кінця XVIII ст. й відображав у своїх творах її ідеали. У живописі його використовував французький художник Жак-Луї Давид.

Ампіру були притаманні прагнення відобразити пишність Першої імперії у Франції як країни, де він виник, та монархій інших держав, де він поширювався.

Молодше покоління митців здебільшого не сприймало проявів політичної реакції в Європі та реалії життя за часів становлення індустріального суспільства. У 20-х рр. XIX ст. на цьому підґрунті виник романтизм.

Словник

Романтизм — мистецький напрям європейської та американської культури першої половини XIX ст. Йому були притаманні прагнення зобразити сильних особистостей, уявлення про самоцінність духовно-творчого життя людини, звеличення одухотворених, натхненних ідеалами персонажів.

Із мистецького стилю романтизм у XIX ст. перетворився на суспільний і культурний рух. Він знаходив прояв навіть у суспільних науках (філософія, політична економія) і моді (зачіска, костюми). У поширеному в тогочасній Європі розумінні романтиком вважали того, хто не сприймав дійсність й намагався її змінити. Так, британський поет-романтик Джордж Байрон особисто брав участь у національно-визвольній боротьбі грецького народу проти османського панування під час Грецької революції 1821-1829 рр.

Ференц Ліст фантазує на фортепіано. Художник Йозеф Данхаузер. 1840 р.

Духом революційної романтики були насичені твори поляка Адама Міцкевича, угорця Шандора Петефі, німця Генріха Гейне і француза Віктора Гюго. У живописі найвизнанішим явищем романтизму вважають творчість французького художника Ежена Делакруа.

5. Формування національної класичної музики

• Працюємо разом. Метод «Інтелект-карта». Відобразіть графічно значення національної музики для створення уявлення про «довге XIX століття».

На межі класицизму та романтизму в європейській музиці розпочався важливий період, який називають «новою ерою в музиці». Цей час ознаменувався появою шкіл національної класичної музики в різних європейських країнах. Музика поступово відходила від загальних правил і починала виражати національний дух, історію, мову, характер певного народу. Це було пов’язане з новими уявленнями про роль нації, які набули поширення після Французької революції. Одним із перших, хто втілив ці нові ідеї у творчості, був німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Він захоплювався ідеалами Французької революції, але рішуче засудив режим Наполеона, який відійшов від них.

Україна і світ

Упродовж «довгого XIX століття» українські міста зазнавали змін. У Наддніпрянській Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, у кожному губернському й повітовому місті з'явився адміністративний центр із площею, навколо якої розміщувалися будівлі в стилі класицизму. Центральні вулиці та площі великих міст вимощували бруківкою та освітлювали гасовими ліхтарями. Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою та майже непрохідною в дощову погоду.

Видатними представниками шкіл національної класичної музики в Європі стали композитори-романтики австрієць Франц Шуберт, угорець Ференц Ліст, німці Роберт Шуман і Ріхард Вагнер, француз Гектор Берліоз, поляк Фредерік Шопен та інші.

Марія Валевська в сукні в стилі ампір. Художник Франсуа Жерар. 1812 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

вплив становлення індустріального суспільства на повсякденне життя;
класицизм, ампір і романтизм як відображення реалій «довгого XIX століття».

Запитання і завдання

Пам'ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст розглянутого матеріалу, відповідаючи по черзі одним реченням — так, щоб вийшла спільна розповідь. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.

2. Які зміни, що відбувалися в житті людей у період становлення індустріального суспільства, ви вважаєте найважливішими й чому?

3. Порівняйте зміни, що відбувалися в Модерну добу в містах Центральної і Західної Європи та на українських землях.

4. Порівняйте житло й хатнє начиння європейського населення в XIX ст. та в наш час.

5. Визначте спільне й відмінне в тенденціях розвитку моди в XIX ст. та в наш час.

Застосовуємо і аналізуємо

6. Складіть таблицю «Повсякденне життя населення Західної і Центральної Європи в Модерну добу».

Сфера життя	Які зміни відбулися

7. Проаналізуйте роль і значення нових явищ, що виникли в європейській культурі.

8. Які процеси в розвитку тогочасної Європи знайшли відображення в музичному мистецтві?

9. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Існує думка, що всіх романтиків об’єднувала ненависть до дійсності й потреба втекти від неї. Чи згодні ви з нею?

Оцінюємо і створюємо

10. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією за темою (на вибір): 1) Особливості європейської моди XIX ст. 2) Уявлення про здоров’я та безпеку людини в Європі в умовах формування індустріального суспільства.

11. За додатковими джерелами оцініть творчий доробок названих у параграфі композиторів — представників національних напрямів у класичній музиці. Підготуйте есе про творчість одного з них (на вибір).

12. За допомогою сервісів штучного інтелекту згенеруйте одну-дві ілюстрації до кожного пункту параграфа. Перевірте отримані зображення на відсутність історичних неточностей або помилок.