Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 4. Віденський конгрес. «Священний союз». Революційні рухи, виступи, революції 20-30-х рр. XІX ст.

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111400

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке імперія? Які імперії вам відомі?
2. Як було встановлено у Франції режим Першої імперії?
3. Якими були основні принципи Вестфальської системи міжнародних відносин?
4. Чим відмінні протестний рух, повстання і суспільна революція?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як відбувалося повернення Наполеона І до влади, відоме як «сто днів»;
про основні рішення Віденського конгресу;
про революційні рухи 20-30-х рр. XIX ст.

1. Початок роботи Віденського конгресу. «Сто днів» Наполеона І

• Працюємо разом. «Уявний мікрофон». Визначте мету скликання Віденського конгресу.

Після першого зречення Наполеона І у Відні зібрався конгрес, на якому представники держав Європи хотіли визначити нове становище Франції та домовитися про територіальні зміни в Європі. Головну роль у прийнятті рішень відігравали Велика Британія, Австрія, Росія та Пруссія.

Під час облаштування післявоєнної Європи вони дотримувалися таких принципів:

створення навколо Франції такого оточення держав, яке в разі нової загрози могло б швидко стримати та ізолювати її;
надання країнам — учасникам антифранцузьких коаліцій компенсацій за участь у боротьбі з Наполеоном;
відновлення кордонів і форм політичного устрою держав станом на 1792 р.;
створення в Європі системи політичної рівноваги: сила однієї держави урівноважується іншими, що не дозволяє жодній із них установити своє панування.

Словник

Віденський конгрес — загальноєвропейська конференція, що проходила у вересні 1814 — червні 1815 р. у Відні, де було змінено політичну карту Європи після розгрому наполеонівської Франції.

Віденський конгрес. Художник Жан-Батіст Ісабей. 1819 р.

• Чому конгрес називали «танцювальним»?

Працюємо із джерелом

Із промови Наполеона у Греноблі (12 березня 1815 р.)

Ми маємо звільнити Францію від образ із боку дворян, які повернулися, забезпечити селянам вільне володіння їхніми землями, захистити здобуті в роки революції соціальні надбання від меншості, яка прагне відновити станові привілеї та феодальні права минулого століття. Монархія Бурбонів довела свою нездатність відмовитися від своєї найгіршої опори — духовенства й дворян. Соціальна справа революції може бути зміцнена лише династією, зобов'язаною своїм троном революції.

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання. 1. До чого закликав французький народ Наполеон І? 2. Якою, на вашу думку, мала бути реакція людей на це звернення?

«Сто днів» Наполеона. Художник Карл Штейбен. 1834 р.

• Які верстви французького суспільства найбільше підтримували відновлення влади Наполеона І?

У цей час Наполеон перебував у засланні, але уважно стежив за подіями у Франції. Переконавшись, що не всі підтримують Бурбонів, він вирішив повернути собі владу. У березні 1815 р. Наполеон і 1600 солдатів висадилися на південному узбережжі Франції та рушили на Париж. Війська, які уряд направляв, щоб зупинити бунтівників, масово переходили на бік імператора. Наполеон оголосив про відновлення імперії. Луї XVIII утік. Так розпочалися «сто днів» — період повернення до влади Наполеона І (20 березня — 22 червня 1815 р.).

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/113948

Для боротьби з Наполеоном роботу Віденського конгресу зупинили й утворили сьому антифранцузьку коаліцію. У червні 1815 р. поблизу селища Ватерлоо в Бельгії британська й прусська армії завдали поразки Наполеону. Після цього імператор удруге зрікся престолу та був засланий на невеликий острів Святої Єлени в Атлантичному океані, де мешкав під наглядом британського гарнізону до своєї смерті в 1821 р.

2. Підсумки Віденського конгресу. Утворення Священного союзу

• Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Чи можна стверджувати, що рішення Віденського конгресу суттєво змінили ситуацію в тогочасній Європі? Чому?

У червні 1815 р. були сформульовані основні рішення Віденського конгресу. Франція поверталася до кордонів 1792 р. без втрати власних територій і сплачувала країнам-переможцям 700 млн франків контрибуції.

Цікаві факти

На острові Святої Єлени Російську імперію в групі охорони Наполеона представляв генерал Александр де Бальмен, дядько художника Якова де Бальмена, який був другом Тараса Шевченка. Я. де Бальмен виконав 39 ілюстрацій до рукописного «Кобзаря». Т. Шевченко присвятив йому поему «Кавказ».

Битва під Ватерлоо. Художник Віліам Садлер. 1815 р.

• Проведіть дискусію. Поразка Наполеона І була випадковістю чи закономірністю?

У Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві відновлювалася влада Бурбонів. Велика Британія закріпила за собою частину колишніх французьких і голландських колоній — острови Мальта й Цейлон, Капську колонію на півдні Африки, дістала право контролю над Іонічними островами в Середземному морі. Росія отримала колишнє Варшавське герцогство, що стало Царством Польським, і зберегла приєднані раніше Фінляндію та Бессарабію. Вона повертала Австрії Тернопільщину, передану їй Наполеоном, а від австрійського імператора отримувала інші українські землі — Холмщину й Підляшшя.

Постать в історії

Марія-Луїза Австрійська

rnk.com.ua/113950

Зберігалася політична роздробленість Італії. Замість 350 німецьких світських і духовних державних утворень сформували 39, об’єднаних у Німецький союз зі спільним парламентом. Створювалася Швейцарська конфедерація, яка проголосила вічний нейтралітет. До Голландії приєднувалися Бельгія та Люксембург, до Швеції — Норвегія, до Данії — Шлезвіг і Гольштейн. Пруссія отримала Північну Саксонію, лівий берег Рейну, більшу частину Вестфалії, шведську Померанію та острів Рюген.

Цікаві факти

Для створення в Європі системи політичної рівноваги на Віденському конгресі застосовували складні комбінації. Після закріплення за Росією Фінляндії, відібраної нею у Швеції, останній передали Норвегію, відібрану в Данії. Натомість Данії компенсували цю втрату переданням їй герцогства Люнебург.

Австрія знову встановлювала свою владу над Ломбардією та отримувала Венецію. Зміцнювалося Сардинське королівство, влада якого поширювалася на Савою, Ніццу, П’ємонт і Геную. Відновлювалися Папська держава й Неаполітанське королівство. Пармське герцогство, перейменоване на герцогство Парма, П’яченца і Гвасталла, передали в довічне управління дружині Наполеона Марії-Луїзі, дочці імператора Австрії Франца І.

Для утримання виробленої у Відні системи територіальних змін і боротьби з революційними рухами в Європі у вересні 1815 р. в Парижі правителі Австрії, Пруссії та Росії створили Священний союз. Пізніше до нього приєдналися Франція та більшість європейських держав. Характер діяльності Священного союзу суттєво змінився після конгресу в місті Троппау в 1820 р., де було проголошено право воєнного втручання у внутрішні справи інших держав у разі початку там будь-яких заворушень.

Вдячна Еллада. Художник Теодорос Врізакіс. 1858 р. На картині зображені жінка в образі Греції та революціонери, які брали участь у Грецькій війні за незалежність.

3. Революційні рухи 20-30-х рр. XIX ст.

• Працюємо разом. Метод «Дебати». Яку роль, на вашу думку, відіграли революційні рухи 20-30-х рр. XIX ст. у процесах суспільно-політичного розвитку країн тогочасної Європи?

У 20-30-х рр. XIX ст. у різних регіонах Європи відбувалися протестні рухи, виступи й революції, спричинені суспільно-політичними проблемами.

Балканський півострів у 1821-1829 рр. охопила Грецька революція, або Грецька війна за незалежність. Її початок, 25 березня, став для цієї країни національним святом — Днем незалежності Греції. Було повалене османське панування, і великі держави Європи Велика Британія, Франція та Російська імперія в 1830 р. визнали незалежність Грецької республіки.

У 20-х рр. XIX ст. активізувався радикальний національно-визвольний рух в Італії. У 1820-1821 рр. у Неаполі та П’ємонті відбулися революційні виступи, очолювані місцевими карбонаріями. Проте повстання були придушені австрійською армією, яка діяла відповідно до рішення Священного союзу. У лютому 1831 р. зусиллями карбонаріїв відбулися повстання в Пармі, Модені, Папській області, але вони теж зазнали поразки.

Словник

Карбонарії (у перекладі з італійської мови — «вуглярі») — члени таємних антиурядових революційних організацій у Європі першої половини XIX ст., що виступали за повалення абсолютної монархії шляхом збройних повстань.

У 1831 р. в Марселі колишній карбонарій Джузеппе Мадзіні заснував першу єдину загальноіталійську таємну організацію «Молода Італія». Він сформулював принцип «кожній нації — держава» і розгорнув боротьбу за створення італійської національної держави. До складу цієї організації приєдналося чимало карбонаріїв.

У різних місцях Апеннінського півострова з’явилися осередки «Молодої Італії», які мали готувати загальноіталійське повстання. Однак спроби підняти повстання в П’ємонті й Савої і на Сицилії виявилися невдалими.

Арешт карбонаріїв. 1820 р. Художник Карло Феліче Біскарра.

У 1820-1823 рр. в Іспанії відбулася революція, яку назвали «Ліберальне триріччя». Її розпочали іспанські офіцери-карбонарії, невдоволені політикою абсолютизму свого короля Фернандо VII. Король звернувся по підтримку до Священного союзу. У 1823 р. за допомогою французької армії революцію в Іспанії придушили й відновили абсолютну монархію.

У грудні 1825 р. спроба державного перевороту відбулася в Російській імперії. Його учасники виступили проти самодержавства та кріпосного права. Виступ змовників зазнав невдачі та був придушений. Усіх його учасників жорстоко покарали.

Бельгійські повстанці. Художник Константінус Фіделіо Коене. 1830 р.

У Франції в 1830 р. в результаті «трьох славних днів» Липневої революції повсталі позбавили влади прибічників відновлення «старого порядку» короля Шарля X і встановили режим конституційної Липневої монархії.

Під впливом подій у Франції відбулася революція у Бельгії (католицькі провінції Нідерландів). У результаті збройної боротьби бельгійські повстанці звільнили свою країну від голландських військ. Революція перемогла. Було проголошено незалежність країни, яка пізніше стала конституційною монархією. На Лондонській конференції 1830 р. Австрія, Велика Британія, Пруссія, Росія і Франція погодилися визнати незалежність Бельгії та переглянути рішення Віденського конгресу щодо неї.

Цікаві факти

Діяльність італійських карбонаріїв та організації «Молода Італія» знайшла відображення в літературі. Французький письменник XIX ст. Стендаль присвятив повість «Ваніна Ваніні» коханню аристократки й карбонарія. Змови карбонаріїв згадував у «Людській комедії» французький письменник Оноре де Бальзак. У належності до карбонаріїв підозрювали головного героя роману французького письменника XIX ст. Александра Дюма «Граф Монте-Крісто». Діяльність учасників організації «Молода Італія» висвітлена в романі ірландської письменниці Етель Ліліан Войнич «Овод».

У 1830-1831 рр. відбулося Польське повстання (відоме також як Польсько-російська війна, або Кадетська революція) — національно-визвольне повстання поляків та литовців проти панування Російської імперії. Російська влада придушила повстання та жорстоко покарала його учасників. Тогочасна європейська громадська думка поставилася з прихильністю до польських повстанців і їхньої боротьби з російським режимом у своїй країні.

Україна і світ

Революційні рухи 20-30-х рр. XIX ст. мали значний вплив на суспільно-політичне життя всієї Європи. Не винятком були й українські землі. Український національно-визвольний рух розвивався під впливом польського та російського, але при цьому поступово ставав відмінним від них за своєю суттю.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

«сто днів» Наполеона;
сутність і наслідки змін, запроваджених у Європі рішеннями Віденського конгресу;
значення революційних рухів 20-30-х рр. XIX ст. для розвитку модерної Європи.

Працюємо з хронологією

Вересень 1814 — червень 1815 р.	Віденський конгрес
1815 р.	утворення Священного союзу
20-30-ті рр. XIX ст.	революційні рухи, виступи, революції в Греції, Італії, Іспанії, Росії, Бельгії, Франції та Польщі

Запитання і завдання

Пам'ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Асоціації». Правила гри. Учитель (учителька) наводить імена історичних діячів і діячок, терміни або поняття за вивченою темою. Учні та учениці мають сказати, із чим або ким вони асоціюються в їхньому уявленні. За потреби вчитель (вчителька) може запропонувати пояснити, чому виникла саме така асоціація.
2. Які українські землі отримала Російська імперія за рішеннями Віденського конгресу?
3. Чому повторне повернення Наполеона І до влади було нетривалим?
4. Які держави були засновниками Священного союзу?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Простежте за картою атласу події, пов’язані з падінням Першої імперії у Франції, та зміни на політичній карті Європи, спричинені рішеннями Віденського конгресу.
6. Працюємо в парах. Виконайте завдання з хронології. 1) Скільки років минуло від підписання Вестфальського миру до Віденського конгресу? 2) Коли відзначали 200-річчя утворення Священного союзу? 3) Складіть перелік подій, що відбувалися на українських землях у період розгортання революційних рухів 20-30-х рр. XIX ст. На які з них, на вашу думку, ці рухи мали вплив?
7. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Яке місце належить Віденському конгресу в історії Європи? Дайте обґрунтовану відповідь.
8. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що революційні рухи 20-30-х рр. XIX ст. не мали суттєвого впливу на Європу цієї доби? Чому?
9. Яке значення мали «сто днів Наполеона» для Франції?

Оцінюємо і створюємо

10. Підготуйте есе за темою «Роль Наполеона в історії Франції та Європи».
11. Працюємо разом. Яких принципів облаштування Європи дотримувалися учасники Віденського конгресу, приймаючи рішення?
12. Працюємо в малих групах. Метод «Коло ідей». Обговоріть, наскільки реальними були цілі засновників Священного союзу. На підставі рішень Віденського конгресу визначте, як були реалізовані принципи облаштування післявоєнної Європи.