Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 5. Повсякденне життя населення Західної Європи
Тестові завдання
rnk.com.ua/109624
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Як у середньовічній Європі змінювалися склад і кількість населення?
- 2. Який вигляд мали середньовічні міста?
- 3. Чим харчувалися європейці в середні віки?
- 4. Якими були шлюбно-сімейні стосунки, становище жінки та освіта в середньовічній Європі?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як змінювалася кількість населення Європи в Ранньомодерну добу та які чинники на це впливали;
- що було характерним для розвитку тогочасних європейських міст;
- які нові явища з'явилися в побуті європейців;
- про шлюбно-сімейні стосунки, становище жінки та освіту;
- чому наслідування моди в Європі перетворилося на стимул розвитку суспільства.
1. Населення
• Які чинники впливали на зміну кількості населення в Ранньомодерну добу?
У Ранньомодерну добу кількість європейського населення постійно зростала. Так, у XVI ст. вона збільшилася з 85 млн до 98 млн осіб. До кінця XVII ст. налічувалося понад 128 млн осіб, а до кінця XVIII ст. — понад 195 млн осіб. Причинами цього явища стали зростання народжуваності, покращення умов життя, зміни в раціоні.
Середня тривалість життя в Європі в Ранньомодерну добу становила лише 30—35 років. Чоловіки зазвичай жили довше за жінок. Як і раніше, високою залишалася смертність дітей: не більше половини з них досягали десятирічного віку. Це було пов’язане з відсутністю медичної допомоги, нехтуванням правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні в той час не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і літніх людей.
Антисанітарія в містах робила їх осередками хвороб. У середині XVII ст. під час спалаху епідемії чуми, що охопила Європу, померло більше половини міського населення. Значними були людські втрати й від епідемій віспи, холери, тифу.
Як і раніше, населення Європи помирало від голоду в неврожайні роки, пожеж, війн. Особливо відчутними були втрати, пов’язані з використанням вогнепальної зброї. Багато людей загинуло під час релігійних війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни (про них ви дізнаєтеся в наступних параграфах). Лише в XVII ст. Європа втратила у війнах близько 3 млн осіб.
Значний вплив на населення Європи та інших частин світу мали масові міграції після Великих географічних відкриттів на землі Америки й Австралії. Це тривало протягом XVI—XVII ст. Так у Ранньомодерну добу було заселено величезні простори нових земель і докорінно змінено склад їхнього населення.
Словник
Міграція населення — переміщення людей країнами зі зміною місця проживання назавжди або тимчасово.
МІГРАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПІСЛЯ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ
2. Міста
• Покажіть на карті атласу найбільші міста Європи Ранномодерної доби.
Більшість населення тогочасної Європи жила в селах, а в містах було зосереджено 10—20% осіб. Лише в Голландії налічувалося близько 300 міст, а їхні жителі становили більше половини від загальної кількості населення. Міста зберігали середньовічний вигляд. Вони переважно залишалися невеликими (3—5 тис. жителів), від навколишнього світу їх відокремлювали стародавні мури.
Проте деякі міста сильно розрослися. Найбільшим містом Європи був Париж із населенням 300 тис. осіб. Йому поступалися Неаполь (270 тис. осіб), Лондон і Амстердам (по 200 тис. осіб), Венеція та Антверпен (по 150 тис. осіб), Рим, Мілан, Генуя, Брюгге, Прага (по 100 тис. осіб). Ці міста щодня потребували великої кількості харчових продуктів, вугілля тощо. Дороги з’єднували їх із селами, звідки надходило всенеобхідне. На дорогах з’явилися заїжджі двори, склади для купців, які скуповували продукцію в селян і везли її до міст.
Французький будинок, зведений у 1491 р. Сучасний вигляд.
Зверніть увагу
Італійські будівничі першими в Європі розробили проєкти ідеальних міст, що складалися з розташованих колами або квадратами будинків, оточених деревами й фонтанами. Передбачалося також створення каналізації та водогонів, що мало покращити санітарні умови та зупинити поширення хвороб у містах. У XVI ст. ці проєкти почали втілювати в життя. Саме тоді архітектура з ремісничої справи перетворилася на мистецтво. Через деякий час за прикладом італійських міст змінили свій вигляд Париж і Лондон, а потім інші міста Європи.
Краєвид ранньомодерного Лондона зі знаменитим Лондонським мостом, зведеним ще у XII ст, висота будівель на якому сягала семи поверхів. Сучасний малюнок.
• Висловіть припущення, чому в тогочасному Лондоні часто виникали пожежі.
У центральній частині міста жили заможні люди, розміщувалися громадські споруди, собори, ратуша, банки, контори адвокатів. Через нестачу місця для забудови почали зводити кількаповерхові будинки.
3. Житло і побут
• Як змінилися європейське житло і хатнє начиння в Ранньомодерну добу?
У XVI — першій половині XVII ст. більшість селян на півдні Європи будували свої оселі з каменю, на півночі — із дерева. Дах будинку робили із соломи або очерету. Усередині будинку зазвичай не було окремих кімнат — усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для обігрівання помешкання та приготування їжі використовували вогнище. Меблів у селянській оселі було мало: стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, оскільки окремих мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла впродовж тривалого часу не змінювалися, на відміну від житла містян.
Цікаві факти
Заможні європейці в XVI ст. влаштовували у своїх оселях ванні кімнати, оскільки боялися відвідувати міські лазні. Це було пов'язано з поширенням сифілісу — хвороби, завезеної до Європи після відкриття Нового Світу. Проте гігієна більшості населення залишалася на низькому рівні.
Кімната з меблями в будинку заможного англійця. Перша половина XVII ст. Сучасний вигляд.
У містах з’являлося дедалі більше кам’яних будинків. Прості люди затягували вікна пергаментом або промасленим папером, а заможні вставляли у вікна скло й навіть робили вітражі. Підлогу в заможних будинках вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а найбагатші люди замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. У простих будинках була дерев’яна підлога. Із XVII ст. міська знать почала вкривати дах своїх будинків дуже дорогою черепицею. Саме в цей час у Європі з’явилися паперові шпалери. Спочатку вони прикрашали будинки простих людей, а згодом набули популярності й серед знаті. У заможних будинках з’явилися вітальні, де приймали гостей, спальні, їдальня, робоча кімната господаря та окремі приміщення для слуг. Якщо будинок належав реміснику або купцю, то на першому поверсі зазвичай розміщувалася його крамниця.
Меблі та речі свідчили про заможність господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, прикрашених орнаментом і розписом. Італійські майстри першими почали ставити свої скрині вертикально. Так у XVI ст. з’явилася шафа. Був у будинку і звичайний стіл, оточений лавами. Біля нього ставили крісло для глави сім’ї.
Європейська кухня
rnk.com.ua/110240
Накритий стіл. Художник Ніколас Гілліс. 1611 р.
• Які продукти зобразив художник на столі тогочасних європейців? Які з них, на вашу думку, з'явилися на ньому завдяки Великим географічним відкриттям?
4. Шлюб, сім’я. Становище жінки. Освіта
• Поясніть, як ви розумієте поняття «патріархальна сім'я». Чим різниться становище європейської жінки в сім’ї в Ранньомодерну добу та зараз?
У Європі на початку Ранньомодерної доби єдиною визнаною суспільством формою шлюбу залишався церковний, який укладали один раз на все життя. Розлучення католицька церква забороняла. Розірвати шлюб можна було в особливому випадку (наприклад, через нездатність жінки народити дитину) і лише з дозволу вищої церковної влади.
Як і в попередні часи, сім’я була патріархальною, із повною владою чоловіка над дружиною та дітьми. Жінка матеріально повністю залежала від чоловіка й була мало захищена законами. Сім’я складалася перш за все з найближчих родичів — чоловіка, дружини, їхніх батьків і дітей.
Сім’я купця П’єра де Мушерона. Невідомий художник. 1563 р.
• Які висновки про склад зображеної сім’ї можна зробити за ілюстрацією?
У заможних сім’ях дітей навчали вдома та готували до продовження сімейної справи. У простих сім’ях діти найчастіше не здобували освіту через відсутність коштів.
Світські школи та університети були для дорослих людей. Для навчання дітей заможні європейці наймали освічених секретарів, знавців грецької мови, латини та «семи вільних наук». Чимало випускників шкіл та академій вважали за честь працювати секретарями при дворах вельмож. Серед них було багато письменників і мислителів, які уславили європейську культуру цієї доби.
Зверніть увагу
Ставлення до дітей у Ранньомодерну добу змінилося порівняно з попереднім періодом.
У Середньовіччі жінки з простих сімей зазвичай щороку народжували (більшість дітей помирала). Діти змалку працювали. У Ранньомодерну добу, незважаючи на високу дитячу смертність, до дитини ставилися перш за все як до наступника, що продовжить сімейну справу. Селянин, що мав власність і був особисто вільною людиною, міг заповісти майно своїм дітям.
5. Примхлива мода
• Що було характерним для моди Ранньомодерної доби?
Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили й світ одягу. Поширилося правило наслідувати моду, змінюючи щорічно фасони суконь і костюмів. Проте бідняки й селяни найчастіше мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.
Словник
Мода — нетривале панування певних смаків в одязі та інших сферах життя великих груп людей.
Тому модні тенденції просували заможні люди. У XVI — першій половині XVII ст. основним правилом моди в Європі стала можливість змінювати гардероб відповідно до обставин. Остаточно ця звичка закріпилася наприкінці XVII ст. Відтоді мода поширювалася у світі в новому значенні: не відставати від сучасності.
Наприкінці XV — на початку XVI ст. законодавцями моди вважали італійців. Взірцем для населення Європи був пишний костюм доби італійського Відродження із широкими рукавами, золотим і срібним шитвом, парчею та оксамитом.
Бурмістр Амстердама. Художник Андріс Бікер. 1642 р.
Чоловічі коміри, як на портреті, називали «млиновими жорнами», адже вони справді нагадували величезні круглі камені з отвором посередині, що перемелювали зерно на борошно у млинах. Носіння цих комірів започаткували в Іспанії. Їх шили з тонкого полотна, робили складки, крохмалили, а іноді насаджували на дротяний каркас.
У XVI ст. серед вищих верств суспільства набув популярності суворий, застебнутий до підборіддя чорний костюм, який носили іспанці. На початку XVII ст. поширився голландський стиль — із комірами з мережива та високими капелюхами. Він уособлював економічне зростання нової європейської держави — Голландії. Проте й цей стиль не протримався довго. Його замінив французький костюм вільного крою з яскравого шовку.
Пані в чорному шовку з віялом. Художник Бартоломеус ван дер Хелст. 1544 р. У XVII ст. були в моді так звані «голландські мережива», як на портреті.
Флешкартки
rnk.com.ua/110363
Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул розвитку суспільства. Мода сприяла розвитку виробництва, торгівлі, виникненню нових мануфактур тощо.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- масштаби, сутність і характер змін у повсякденному житті європейського населення в XVI—XVII ст.
Працюємо з хронологією
|
XVI—XVII ст. |
масові міграції європейців на нові континенти. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.
2. Кількість населення Європи наприкінці XVII ст. становила
- А 100 млн осіб
- Б 126 млн осіб
- В 148 млн осіб
- Г 195 млн осіб
3. Якими були основні причини міграцій європейського населення після Великих географічних відкриттів?
4. Назвіть основні ознаки шлюбно-сімейних стосунків Ранньомодерної доби.
5. Опишіть житло та хатнє начиння європейського населення цього періоду.
6. Чому наслідування моди в Європі у XV—XVII ст. перетворилося на стимул розвитку суспільства?
Застосовуємо і аналізуємо
7. Покажіть на карті атласу: 1) найбільші міста Європи на початку Ранньомодерної доби; 2) найбільші країни тогочасної Європи; 3) держави, у складі яких були українські землі наприкінці XVI ст.
8. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Повсякденне життя населення Західної та Східної Європи». Зробіть висновок.
|
Сфера життя |
Які зміни відбулися |
Значення цих змін для життя населення |
Оцінюємо і створюємо
9. Працюємо в малих групах. Використовуючи штучний інтелект, згенеруйте картинку «У гостях у міському європейському будинку XVI—XVII ст.». Проаналізуйте згенеровані зображення щодо наявності історичних неточностей.
10. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією (представленням класу) про італійський, іспанський, голландський і французький стилі одягу в європейській моді XVI—XVII ст.
