Всесвітня історія. 8 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ I. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

§ 1. Відкриття європейців

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були причини й передумови Великих географічних відкриттів; про подорожі та географічні відкриття португальських мореплавців та Х. Колумба; як відбувалася перша навколосвітня подорож; про особливості цивілізацій доколумбової Америки.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Які уявлення про світ панували в період Середньовіччя? 2. Якими були життя та культура народів Індії наприкінці XV ст.? 3. Що ви знаєте про морський похід вікінгів до Північної Америки?

1. Причини й передумови Великих географічних відкриттів. Епохою Великих географічних відкриттів в історії людства називають період, під час якого європейці відкрили нові землі й морські шляхи до Африки, Америки, Азії та Океанії.

Більшість дослідників визначають хронологічні межі Великих географічних відкриттів як час від середини XV до середини XVI ст. Розглянемо їх основні причини.

Наприкінці Середніх віків торгівля між країнами Європи та Сходу набула постійного характеру. Прянощі, ювелірні вироби, тканини та інші східні товари стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація ускладнилася внаслідок завоювань Османської імперії. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабські й венеціанські купці), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Купці й моряки країн Західної Європи замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії в обхід арабів і турків.

До пошуків морського шляху в Індію європейців підштовхувала й потреба в золоті та сріблі, яких не вистачало в Західній Європі.

Основні передумови Великих географічних відкриттів:

  • Утворення в Європі великих централізованих держав, які мали необхідні кошти для забезпечення мандрівок за океан. Насамперед це Іспанія, а також Англія, Франція і Португалія.
  • Підтримка католицької церкви, що ставилася до підкорення нових земель як до своєрідного хрестового походу проти язичників із метою навернення їх до християнства.
  • Виникнення в результаті успішного завершення Реконкісти великої кількості дрібного іспанського й португальського дворянства, яке поєднувало військовий досвід із прагненням наживи й релігійним фанатизмом.
  • Створення нових і вдосконалення наявних навігаційних приладів і карт: морський компас, астролябія, портолан (морська компасна карта).
  • Поява нового типу морських кораблів — трищоглової каравели.

Першими серед європейських держав нові шляхи до країн Сходу почали шукати Португалія та Іспанія.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що Великі географічні відкриття розпочалися тоді, коли для цього склалися відповідні умови? Поясніть свою думку.

Великі географічні відкриття — умовний термін для позначення історичного процесу, що розпочався в середині XV ст. і був пов’язаний із розширенням впливу західноєвропейської цивілізації на світ.

Пам’ятник Великим географічним відкриттям. Лісабон (Португалія). ХХ ст.

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що географічні відкриття португальських мандрівників мали важливе значення для розвитку мореплавства? Поясніть свою думку.

Значення експедиції В. да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки, у результаті чого арабські й венеціанські купці втратили своє виняткове право (монополію) на торгівлю прянощами, які вони привозили з країн Сходу. Торгівлю прянощами було оголошено монополією португальського короля. Купці отримували за цей товар 800% прибутку. Для збереження високих цін король дозволяв завозити до Європи лише п’ять-шість кораблів прянощів на рік. Водночас відкриття В. да Гами поклало початок виникненню Португальської колоніальної імперії. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії.

2. Географічні відкриття португальців. Сприятливе географічне положення, оволодіння арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії в XV ст. на морську державу. Здійснення нею перших дослідницьких морських експедицій було пов’язане з діяльністю принца Енріке Мореплавця.

Португальці намагалися знайти шлях до берегів Індії, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її з півдня. Одночасно починаючи із 40-х рр. XV ст. вони регулярно споряджали експедиції до Західної Африки та привозили прянощі, слонову кістку, золото, невільників. На карті Африки з’явилися назви «Перцевий Берег», «Берег Слонової Кістки», «Золотий Берег», «Невільничий Берег». Із нових земель до скарбниці Португалії надходили величезні прибутки.

У 1488 р. мореплавець Бартоломеу Діаш, рухаючись уздовж західного узбережжя Африки, зміг досягти її південного краю, обігнути його й вийти до Індійського океану. Проте далі він не наважився пливти через загрозу бунту моряків. Крайню південну точку Африки назвали спочатку «Мисом штормів», а пізніше — мисом Доброї Надії, сподіваючись, що наступні мореплавці зможуть дістатися берегів Індії.

Улітку 1497 р. близько 170 членів команди на чолі з португальцем Васко да Гамою на чотирьох кораблях вирушили з Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, В. да Гама дістався Мозамбіку. Після короткої зупинки кораблі рушили далі.

20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. Наприкінці року, домовившись про торгівлю з місцевим правителем, В. да Гама вирушив додому. Через два роки після початку експедиції він повернувся до Португалії. Це була перша європейська експедиція, яка потрапила до Індії морським шляхом.

Установивши контроль над східним шляхом до Індії, португальці намагалися знайти й західний шлях. У 1500 р. ескадра під керівництвом Педру Кабрала відкрила Бразилію та оголосила її власністю Португалії.

Колоніальна імперія — держава, яка захопила певні території та приєднала їх до свого складу як колонії.

Колонія — залежна територія, що перебуває під владою іншої держави (метрополії).

Факторія — торговельна контора або поселення, організоване купцями в іншій державі або колонії. Факторіями називали також торговельні поселення у віддалених регіонах власної країни.

3. Плавання Х. Колумба до Америки. Першим дістатися Індії західним шляхом спробував генуезький мореплавець (тобто італієць) Христофор Колумб, що перебував на службі в іспанських монархів. Карта й розрахунки флорентійського географа Паоло Тосканеллі переконали його в можливості допливти до Індії, рухаючись на захід через Атлантичний океан. Х. Колумб запропонував свій проєкт іспанському королю Фернандо і королеві Ізабелі. Вони погодилися, оскільки успішне завершення експедиції мало принести чимало прибутків Іспанії завдяки позбавленню Португалії виняткового права на торговельні шляхи до «Індії» (Східної та Південної Азії) через Західну Африку.

3 серпня 1492 р. експедиція Х. Колумба у складі трьох каравел — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — і командою з 90 осіб вийшла в море. Подорож тривала понад два місяці. Нарешті моряки побачили землю. Відкритий острів отримав назву Сан-Сальвадор, тобто острів Святого Спасителя. Його було проголошено володінням Іспанії, а на березі встановлено іспанський прапор. Саме цей день, 12 жовтня 1492 р., вважається датою відкриття Америки. Хоча до кінця життя Х. Колумб так і не дізнався, що завдяки його експедиції було відкрито нову частину світу.

Х. Колумб також відкрив острови Куба та Гаїті (останній спочатку назвали Еспаньйола) та повернувся до Іспанії. Тут він тріумфально повідомив про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований. Як віцекороль нових земель Х. Колумб здійснив ще три подорожі, під час яких відкрив Малі Антильські острови, острови Пуерто-Рико, Ямайка, Тринідад тощо, дослідив узбережжя Центральної Америки. Він вважав ці землі Західною Індією, або Вест-Індією. Назву Америка материк отримав за ім’ям італійського мандрівника Амеріго Веспуччі, який, дослідивши ці землі, заявив, що це не Азія, а «Новий Світ». Із 1507 р. їх позначали на картах як «Землі Амеріго», а із часом — просто «Америка» (за латинською версією імені Веспуччі).

Відкриття Х. Колумба призвели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти новими землями. Для врегулювання суперечок за посередництва Папи Римського Александра VI ці держави уклали угоду в місті Тордесільяс у 1494 р. Від полюса до полюса приблизно за 30-градусним меридіаном, на захід від островів Зеленого Мису, встановлювалася межа. Усі відкриті землі та морський простір на захід від неї ставали іспанськими, а на схід — португальськими. Проте це розмежування було зроблено лише в Західній півкулі. Чергове протистояння сталося на Молуккських островах (спочатку їх назвали «Островами Прянощів»). Тоді в 1529 р. в місті Сарагоса було укладено ще одну угоду про поділ нових земель у Східній півкулі за 17-градусним меридіаном на схід від Молуккських островів.

Поміркуйте, чим була важливою для тогочасних європейців подорож Х. Колумба. Поясніть свою думку.

Географ П. Тосканеллі вважав Землю кулею, а західний шлях із Європи до країн Сходу — найкоротшим. Він склав карту світу, на якій Азія була позначена на західному узбережжі Атлантичного океану. За його обчисленнями, шлях до Китаю та Індії через Атлантику був набагато коротшим, ніж навколо Африки. Проте П. Тосканеллі помилився у визначенні розмірів Землі та, відповідно, відстані від Європи до Азії. Згодом казали, що це була велика помилка, завдяки якій сталося велике відкриття.

Христофор Колумб. Художник Себастьяно дель Пйомбо. 1519 р.

Тордесільяська угода — договір між Іспанією та Португалією про поділ територій у 1494 р.

4. Відкриття Тихого океану. Перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана. У 1513 р. іспанська експедиція на чолі з Васко Нуньєсом де Бальбоа вперше перетнула Панамський перешийок, шукаючи легендарну «країну золота» — Ельдорадо. Перед мандрівниками відкрився Тихий океан. Проте вони не знали його справжніх розмірів і спочатку назвали океан Південним морем.

Спроби відшукати заповітний західний шлях до Індії не припинялися. Першим, хто його знайшов та здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став португальський мореплавець Фернан Магеллан (Фернану Магельяс).

У 1519 р. його експедиція з п’яти кораблів вийшла в море та взяла курс на захід. Подорож виявилася дуже важкою. Мандрівники потерпали від нестачі їжі та питної води. Багато з них померло від хвороб. Нарешті Ф. Магеллан дістався південного краю Америки та знайшов протоку (тепер вона називається Магеллановою), яка з’єднувала два океани. Під час плавання стояла чудова, спокійна погода, і саме тоді Тихий океан отримав свою назву.

Навесні 1521 р. експедиція досягла островів біля східного узбережжя Азії, які згодом назвали Філіппінськими. На цих островах у сутичці з місцевими племенами Ф. Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися під командуванням Хуана Себастьяна Елькано, дісталися Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому.

У 1522 р. мореплавці повернулися до Іспанії. Із п’яти кораблів уцілів лише один із символічною назвою «Вікторія» («Перемога»). Із 253 учасників експедиції на ньому залишилося 18 осіб.

Завдяки першій навколосвітній подорожі іспанці отримали знання про світ та океани, що допомогло їм у подальших дослідженнях і колонізації Філіппін. Західний шлях не замінив східний шлях навколо Африки, але наступні іспанські експедиції користувалися інформацією Ф. Магеллана для переходів від узбережжя Мексики до Філіппін.

Із листа Х. Колумба до іспанського короля Фернандо та королеви Ізабелі (18 жовтня 1498 р.)

Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можна буде продати, і барвникове дерево. Якщо відомості, що я маю, правильні, то. можна продати 4000 рабів. У Кастилії, Португалії, Арагоні, Італії, Сицилії. дуже великий попит на рабів, і я вважаю, що вони надходять у недостатній кількості з Гвінеї. А раби із цих земель, якщо їх привезуть [у згадані країни], коштуватимуть утричі дешевше за гвінейських. А платня за перевезення [рабів] надходитиме з перших грошей, отриманих від продажу рабів. І нехай навіть помирають раби в дорозі — адже не всім їм загрожує така доля.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Які факти наводить автор листа? 2. У чому він прагне переконати правителів Іспанії? 3. Яку оцінку можна дати ставленню Х. Колумба до корінного населення відкритих ним земель?

Фернан Магеллан. Невідомий художник XVII ст. Галерея Уффіці (Флоренція)

Фернан Магеллан більшу частину життя провів у морських експедиціях. Коли португальський король відправив 35-річного мореплавця у відставку із жебрацькою пенсією, той запропонував свої послуги молодому королю Іспанії Карлосу І.

Ф. Магеллан мав намір досягти Молуккських островів із заходу: адже якщо вони лежать ближче до Америки, ніж до Індії, то за Тордесільяською угодою володіти ними має право Іспанія. Ф. Магеллан був переконаний, що знайде новий прохід з Атлантичного океану до Тихого.

5. Цивілізації доколумбової Америки. У 1992 р., коли весь світ святкував 500-річчя першої експедиції Х. Колумба, замість звичних слів «відкриття Америки» цю подію вперше назвали «зустріччю двох цивілізацій» (європейської та цивілізацій доколумбової Америки).

Х. Колумб відкрив шлях до земель, на яких люди жили ще 25—30 тис. років тому. У суднових журналах експедиції 1492 р. залишилися свідчення про першу зустріч мандрівників з індіанцями: «Вони приносили клубки бавовняної пряжі, папуг, дротики та інші речі, які довелося б довго описувати, і все віддавали за будь-який предмет, що їм пропонували. Я був дуже уважним до них і наполегливо дізнавався, чи мають ці люди золото...». Ці слова Х. Колумба не віщували місцевому населенню Америки нічого доброго. Для більшості європейських відкривачів нових земель на першому місці було власне збагачення.

При цьому вони навіть не уявляли, що культури народів доколумбової Америки налічували декілька тисячоліть і мали досить високий рівень розвитку. Приблизно 4 тис. років тому тут виникло землеробство. Індіанці вирощували невідомі в Європі культури — кукурудзу, картоплю, какао, томати, соняшник та інші. Проте вони не вміли виплавляти залізо, не користувалися такими відомими у Старому Світі досягненнями, як колесо, плуг, вогнепальна зброя. Зброю та знаряддя праці вони виготовляли з каменю, дерева тощо.

У Південній і Центральній Америці існувало кілька цивілізацій. Найрозвиненіші були в майя (півострови Юкатан і Гватемала), ацтеків (Мексиканське нагір’я), інків (Анди та Болівійське нагір’я). У цих народів уже були держави, багато гарних міст, які з’єднувалися мережею брукованих доріг. Вони поклонялися різним богам, що супроводжувалося людськими жертвопринесеннями. Вулиці міст прикрашали кам’яні храми та палаци правителів. Через річки зводилися мости, існувала навіть пошта.

Цивілізація майя мала систему ієрогліфічного письма, глибокі знання з астрономії та математики. Вони розробили календар, яким користувалися й інші народи Центральної Америки.

Ацтеки створили імперію, яка нагадувала класичні деспотії Стародавнього Сходу. Високого рівня розвитку досягла медицина. У книжках ацтекських лікарів було описано 251 лікарську рослину. Більшість із них невідома сучасній науці.

Найбільшою за площею розселення та кількістю населення була імперія інків. У цій державі існували писані закони. Інки вміли виплавляти мідь, із якої, зокрема, робили монети у вигляді сокирок. У містах існували водогони. Інки стали єдиною цивілізацією доколумбової Америки, що, крім міді, золота, срібла, платини та сплавів із них, уміла виготовляти бронзу.

Яке формулювання ви вважаєте більш вдалим для характеристики пов’язаної з ним події: «відкриття Америки» чи «зустріч двох цивілізацій» (європейської та цивілізацій доколумбової Америки)? Чому?

Цивілізації доколумбової Америки — цивілізації, які існували на материках Північна і Південна Америка й зникли після появи там європейських колонізаторів.

Піраміда Сонця — найбільша споруда доколумбового міста Теотіуакан (Мексика). Сучасний вигляд

Мачу-Пікчу («стара вершина») — доколумбове місто інків, розташоване в Андах (Перу). Сучасний вигляд

Працюємо з хронологією

Середина XV — середина XVI ст. — Великі географічні відкриття.

1492 р. — відкриття Америки Х. Колумбом.

1498 р. — досягнення Індії морським шляхом європейською експедицією на чолі з В. да Гамою.

1519—1522 рр. — перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

  • Пошуки нових шляхів до країн Сходу й зростання потреб у золоті та сріблі стали головними причинами Великих географічних відкриттів.
  • Завдяки відкриттям португальці першими створили колоніальну імперію, населення якої на початку XVI ст. становило близько 1 млн осіб.
  • Загострення боротьби між Португалією та Іспанією за нові землі спричинило перший в історії поділ сфер впливу у світі.
  • Португальський мореплавець Ф. Магеллан першим здійснив навколосвітню подорож.
  • У доколумбовій Америці існували досить розвинені цивілізації, подальшому розвитку яких перешкодили європейські завоювання.

Запитання і завдання

Васко да Гама. Художник Антоніу Мануель да Фонсека. 1838 р.

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Відгадайте героя/героїню».

Правила гри. Учитель/учителька записує на картці прізвище історичного діяча/діячки та кладе її до конверта. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десяти) відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні», «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.

2. Сукупність яких причин і передумов зробила можливими Великі географічні відкриття? Які з них, на вашу думку, є найважливішими? Чому? 3. Яким був внесок португальських мореплавців у Великі географічні відкриття? 4. Укажіть значення першого плавання Х. Колумба для просторового розширення впливу європейської цивілізації на світ. 5. Яку роль у подіях епохи Великих географічних відкриттів відіграла мандрівка експедиції Ф. Магеллана? 6. Назвіть факти, які свідчать про досить високий рівень розвитку цивілізацій народів доколумбової Америки.

7. Простежте за картою атласу напрямки морських експедицій європейців кінця XV — першої половини XVI ст. і визначте їхні результати. 8. Складіть таблицю «Географічні відкриття кінця XV — першої половини XVI ст.».

Рік відкриття

Хто очолював експедицію

Держава — організатор експедиції

Зміст відкриття

Історичне значення

Амеріго Веспуччі. Художник Кріспейн ван де Пасс. Гравюра 1590 р.

9. Доповніть синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5) відомостями про Великі географічні відкриття, подорожі Х. Колумба, В. да Гами і Ф. Магеллана. У подальшій роботі до таблиці необхідно додавати дати, розміщені в рубриці «Працюємо з хронологією».

10. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Поясніть, як ви розумієте судження, що відкриття Америки Х. Колумбом стало великим відкриттям, здійсненим через велику помилку.