Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас. Гісем

§ 46. Повсякденне життя за часів республіки. Поява римської вілли

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про особливості повсякденного життя республіканського Риму;
• чому вілла стала центром економічного життя за часів республіки.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

• 1. Чому Рим зумів підкорити Італію?
• 2. Чим відрізнялися соціальна структура населення Риму та Афін?

1. Римська сім'я

У Римі сім’я була найважливішим осередком суспільства. Становище людини залежало від того, із якої сім’ї вона походила. Римська сім’я складалася з батька, його дружини (матері сімейства), дітей, дружини й дітей дорослих синів, а також рабів. Дітей виховували так, щоб вони були слухняними й дисциплінованими. На чолі кожної сім’ї стояв батько, що мав повну владу над дружиною, дітьми, рабами. Батько міг покарати дітей, продати їх у рабство та навіть стратити, вигнати з дому дружину. Однак більшість батьків любили своїх дружин і дітей і намагалися чинити з ними справедливо. Матір сімейства користувалася великою пошаною. Кілька сімей, поєднаних родинними зв’язками, утворювали римський рід.

Римська сім'я.

За часів республіки раби були абсолютно безправними, вони самі та їхнє життя належали господарю. Спочатку раби виконували переважно хатню роботу. Із часом кількість рабів зростала, їхню працю дедалі більше використовували на найважчих роботах.

У Римі проживало багато іноземців. Вони не мали тих прав, якими володіли римські громадяни, і сплачували податки.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Крім членів сім'ї, заможні римські громадяни могли брати під своє заступництво бідних римлян та чужинців. Покровителів називали патронами, а їхніх підопічних — клієнтами. Патрон захищав клієнтів, допомагав їм грошима. Клієнт виконував певні роботи в господарстві патрона або ніс для нього військову службу.

2. Римські імена

Ім’я людини в Давньому Римі складалося з кількох частин. Спочатку всі римляни мали лише особисте ім’я, наприклад Марк. Усього таких імен було 72. Старший син отримував таке саме особисте ім’я, як і його батько. Згодом до нього почали додавати родове ім’я (на зразок сучасних прізвищ). Їх налічувалося близько тисячі.

У повсякденному житті люди зверталися один до одного за родовим іменем: наприклад, Аврелій (тобто з роду Авреліїв).

Особистих імен була обмежена кількість, тому людей з одного роду часто звали однаково. Щоб уникнути плутанини, до особистого й родового імен почали додавати ще й прізвисько. Прізвиська були двох типів: вони могли належати особисто чоловікові, а могли передаватися від батька до сина та утворювати другу частину родового імені.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Розберемо ім'я відомого римського воєначальника Гая Юлія Цезаря. Перше слово — Гай — це особисте ім'я, Юлій — родове, а Цезар — прізвисько, яке він успадкував від одного з предків.

Першу дружину Гая Юлія Цезаря, доньку Луція Корнелія Цинни, звали Корнелія Цинна Молодша.

Жінки в Давньому Римі не мали особистих імен. Ім’я жінки складалося з родового імені із жіночим граматичним закінченням, наприклад Клавдія (тобто з роду Клавдіїв). Потім додавалося прізвисько її батька або чоловіка, а за ним — жіноче прізвисько, яке зазвичай вказувало на порядок її народження в сім’ї: Молодша, Друга, Велика тощо.

3. Освіта в Давньому Римі

Важливу роль у суспільстві Давнього Риму відігравало сімейне виховання. Дітей змалку навчали поважати традиції, звичаї та вірування предків. Потім знання здобували в школах. У період республіки там вивчали «сім вільних мистецтв», до яких належали граматика, риторика (красномовство), логіка, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Пізніше до них додали архітектуру.

Сцена міського життя.

• Що зображено на малюнку? Про що він свідчить?

У Давньому Римі існувало три типи шкіл: початкова, граматична та риторична. У початковій школі діти від 7 до 12 років опановували письмо, читання та лічбу. У граматичній школі діти від 12 до 16 років вивчали латинську та грецьку мови й літератури. Риторична школа була вищою школою, де навчалися учні 16—20 років. Там їм викладали філософію, історію, риторику та право.

У римській школі. Учні писали на спеціальних воскових табличках, продряпуючи літери. Сучасний малюнок.

4. Міське життя

Пересічні римські родини зазвичай винаймали помешкання в кількаповерхових будинках — інсулах. Житло на перших поверхах мало більшу кількість кімнат, ніж на верхніх, де площа помешкання була меншою. Крім того, на перших поверхах інсул іноді встановлювали каналізацію та водогін. Водогін у містах з’явився завдяки мережі акведуків. Мешканцям верхніх поверхів доводилося користуватися громадськими вбиральнями, а воду набирати на вулиці у фонтанах. Опалення не було, люди обігрівали кімнати за допомогою жаровень. Перші поверхи інсул часто використовували як приміщення для крамниць, їдалень тощо.

Акведук — споруда, за допомогою якої вода надходила до населених пунктів.

Спорудження акведука. Сучасний малюнок.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Акведуки почали будувати в IV ст. до н. е. За їхньою допомогою доправляли воду з гірських джерел до міст. Завдяки невеликому нахилу вода самовільно текла вниз у визначеному напрямку. До будинків її підводили глиняні або свинцеві труби.

Будинок заможної родини — домус.

• 1) Назвіть основні частини будинку. 2) Користуючись малюнком, текстом підручника та додатковими джерелами, складіть невелику розповідь (п'ять-шість речень) про життя заможної римської сім'ї в домусі.

Форум міста Помпеї. Сучасний вигляд.

У центрі кожного міста розміщувалася велика площа — форум. Тут жителі міст призначали зустрічі, вели торгівлю, проводили святкування. На форумі було облаштовано підвищення, із якого представники влади виголошували промови й розпорядження. Навколо форуму були храми, пам'ятники тощо.

Заможні родини мали великий будинок — домус. За вхідними дверима розташовувався внутрішній дворик — атріум. Стіни будинку прикрашали фресками або мозаїкою. Такі будинки мали водогін і каналізацію, а іноді навіть опалення.

Будинок для пересічних жителів — інсула.

• 1) Що розміщувалося на перших поверхах будинку? 2) Чому мешканці верхніх поверхів вивішували свої речі на вулиці?

Вулиці в римських містах були переважно прямими й брукованими. Проте широкими будували лише головні вулиці, інші здебільшого були досить вузькими. Для безпеки руху в місті облаштовували переходи з одного боку вулиці на інший.

ЦІКАВО ЗНАТИ

На зовнішній стіні домусу висів дзвіночок, за допомогою якого відвідувачі сповіщали господаря про свій прихід. На порозі будинку могло бути викладено мозаїкою слово «salve» — «будь здоровий» або зображення собаки.

5. Харчування. Одяг

Найпоширенішими продуктами харчування в Давньому Римі були хліб і крупи, із яких готували каші, а також різні овочеві супи. Для цього вирощували капусту, буряк, цибулю. У багатьох стравах використовували квасолю та боби.

Важливе місце в давньоримській кухні посідали й молочні продукти, сири. Пити незбиране молоко було не прийнято, його завжди розбавляли водою.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Давній Рим можна вважати батьківщиною сучасних салатів. Однак спочатку салатом називали суміш із нарізаного ендівіля (трав'яниста рослина), цибулі та зелені петрушки, яку посипали сіллю, приправляли медом, оцтом та іноді — оливковою олією.

Римляни полюбляли страви з рубленого м’яса, яке підсмажували на решітці просто на вулиці (щось на зразок котлет). Потім його клали гарячими на шматок хліба й відразу ж подавали до столу. Також із м’яса робили всілякі ковбаси. У першу чергу цінувалися свинина й козлятина, яловичина використовувалася дуже рідко.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Для приготування м'ясних страв римляни широко використовували нутрощі тварин (рубець, нирки, печінка тощо), а також частини туші, які зараз майже не використовуються (вуха, хвости, шкіра, вим'я тощо). Ще однією особливістю римської кулінарної культури були страви із дрібних птахів: дроздів, голубів тощо.

Жителі Давнього Риму полюбляли готувати свіжу рибу та морепродукти. Проте риба коштувала набагато дорожче за м’ясо, тому її споживали переважно багаті римляни.

Загалом раціон давніх римлян залежав від їхнього становища в суспільстві та достатку. Якщо бідняки могли їсти лише раз на добу, то заможні люди харчувалися три-чотири рази на день.

Срібний римський посуд.

• Хто міг користуватися таким посудом: заможні чи пересічні римляни?

Харчування заможних римлян було дуже різноманітним. Купці привозили для них екзотичні продукти з інших країн (наприклад, імбир, корицю та чорний перець з Індії).

Обід пересічної римської сім'ї. Сучасна реконструкція.

Вечеря заможних римлян іноді тривала до десяти годин, а традиційний бенкет у Давньому Римі складався з трьох частин. На бенкетах спочатку подавали закуски, потім — другі страви й лише в кінці наставав час для десертів.

Обід на свіжому повітрі в заможній родині. Сучасний малюнок.

Бенкет. Римська мозаїка.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Відомим гурманом Риму був Лукулл — полководець, який після завершення військової кар'єри присвячував свій час куштуванню різних страв. Він полюбляв улаштовувати бенкети, звідки пішов крилатий вислів «бенкет Лукулла». Лукулл уславився також тим, що привіз до Риму з Вірменії вишневе дерево.

В основі римського чоловічого і жіночого костюмів була туніка. Чоловіки-громадяни також носили тогу — полотно з вовняної тканини, яку укладали складками навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними.

Бідні римляни й раби носили туніки із грубої тканини. У негоду вдягали прості дерев’яні черевики.

Римський чоловічий та жіночий одяг.

• Що спільного і відмінного було між римським і грецьким одягом?

6. Життя в селі. Римська вілла

Хоча Давній Рим відомий своїми містами, більшість населення держави проживала в селах.

За часів ранньої республіки господарства в селах загалом були невеликими, і всю роботу виконувала одна сім’я. Селяни виробляли достатньо продукції, щоб прогодувати себе, а надлишки продавали на ринках прилеглих міст. Тобто господарство мало натуральний характер.

У III—II ст. до н. е. відбувся «золотий вік» Римської республіки. У цей час Рим перетворився на могутню державу. Його господарське життя процвітало. Швидкими темпами розвивалося ремесло. У сільському виробництві почали виникати великі господарства знаті — вілли, які забезпечували міста всім необхідним продовольством. Поступово вілли перетворювалися на розкішні маєтки з палацами, парками, садами тощо.

Роботи на віллі.

• Поясніть кожен етап роботи на віллі.

Вілла — велике заміське земельне володіння заможних римлян. Виробництво мало товарний характер.

Як у сільському господарстві, так і в ремісничій справі почали широко застосовувати працю рабів. Головним джерелом надходження рабів були війни.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Римський політик Марк Катон про становище раба у зразковій римській віллі

Рабам не має бути погано. Вони не мають мерзнути й голодувати.

У господаря вілли вони завжди в роботі, так їх легше утримати від лихого та крадіжок... Робітник на віллі не має ходити без діла... Він стежить за тим, щоб зробити те, що наказав господар... Він часто звітує перед господарем.

• Чому саме так автор описав зразкове становище рабів на віллі?

ЦІКАВО ЗНАТИ

Римляни уславилися будівництвом довгих і якісних доріг. Одна з найвідоміших доріг дістала назву Аппієвої за ім'ям чиновника Аппія Клавдія Сліпого, що наказав її прокласти. Ця дорога простягалася на 330 км та вирізнялася такою міцністю, що й через тисячу років не потребувала ремонту. Окремі ділянки Аппієвої дороги збереглися до нашого часу.

• Поміркуйте, якою була мета будівництва римлянами якісних доріг.

Аппієва дорога в Римі. Сучасний вигляд.

Запитання та завдання

1. Хто входив до римської сім'ї? Кому належала вся повнота влади в ній?

2. Яка система освіти існувала в Римі? Чим вона відрізнялася від грецької?

3. Обговоріть у малих групах. Які основні цінності намагалися прищепити римляни своїм дітям? Порівняйте виховання в Спарті й Римі.

4. Які два типи помешкань існували в римських містах?

5. Назвіть основні продукти харчування пересічних римлян.

6. Обговоріть у парі. Де Рим брав велику кількість рабів? Складіть схему джерел рабства в імператорському Римі.

7. Колективне обговорення. Чому в III—II ст. до н. е. відбулося господарське піднесення Риму?

8. Завдяки чому в «золотий вік» Римської республіки вдавалося зберігати внутрішній мир у суспільстві?

9. Дослідницька діяльність. Опишіть побут і повсякденне життя в Римській республіці.