Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 8. Китай

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як стародавні китайці називали свою країну та її правителя?
2. Що вам відомо про вчення Конфуція, буддизм та даосизм?
3. Коли і з якою метою збудували Велику Китайську стіну?
4. Якими були здобутки китайської культури за часів стародавнього світу?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були особливості розвитку країн Сходу в середньовіччі;
про державу і суспільство середньовічного Китаю;
як розвивалися країни в період правління династій Суй і Тан;
про внесок тогочасного Китаю в скарбницю світової культури.

1. Особливості розвитку країн Сходу

• Якими були особливості розвитку країн Сходу?

На відміну від Європи, чітку межу переходу країн Сходу (Азія, Північна Африка та Океанія) від доби стародавнього світу до середньовіччя встановити складно. Як і в попередні століття, ці регіони розвивалися власним шляхом.

У більшості держав Сходу система господарювання мала свої особливості. Об’єднані в громади люди працювали на землі, спільно користувалися водоймами, лісом, пасовищами тощо. Водночас право володіти й розпоряджатися землею та її багатствами належало державі. Між громадою та державним апаратом був добре налагоджений зв’язок. Надлишок вироблених продуктів громада передавала як податок державі, що перерозподіляла його на користь державного апарату і громадські потреби (будівництво каналів, доріг, храмів тощо).

2. Держава і суспільство в середньовічному Китаї

• Чи відбулися зміни в державі й суспільстві Китаю в Ранньому середньовіччі порівняно зі стародавнім світом?

На межі XII—XIII ст. у Китаї проживало близько 100 млн осіб — більше, ніж у всій тогочасній Європі. Централізована держава на чолі з імператором склалася в Китаї ще в III ст. до н. е. Від того часу й до початку XX ст. Китай незмінно залишався імперією.

Правителя Китайської держави, як відомо, називали Сином Неба. Його влада передавалася в спадок й офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Його вважали не тільки володарем усіх людей, а й посередником між Небом і «Піднебесним світом». Імперію називали втіленням небесного порядку.

Зверніть увагу

Особливістю країн Сходу (східної цивілізації) було існування влади-власності. Могутність держави Сходу залежала від праці селян і ремісників. У державі виникали проблеми з двох головних причин: коли обсяги податків через нерозважливу політику правителів перевищували можливості виробництва або якщо вороже вторгнення руйнувало традиційну систему життя.

Висячий монастир у Китаї — храм, у якому поєднувалися ідеї даосизму, буддизму та конфуціанства.

У китайському суспільстві існувала чітка система підпорядкування. Нижче імператора (найближче оточення) перебували вищі урядовці й міністри, зазвичай його родичі. За ними — чиновники, що поділялися на ранги. Усіх чиновників у Китаї називали «мандаринами». Вони допомагали імператору управляти імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту та скласти іспит. До іспитів допускалися всі особисто вільні «добрі люди» за їхнім бажанням. За умови складання іспитів вищого рівня ці люди отримували місце при дворі й значну платню. Згодом їх почали називати шеньші (шень — «той, що носить пояс влади», ші — «вчений»). Найнижчу сходинку посідали особисто залежні «підлі люди» — слуги, раби тощо.

Ієрархія управління в середньовічному Китаї.

У середньовічному Китаї дотримувалися більшості правил життя, які розробив ще в давні часи Конфуцій. У перші століття нашої ери почав поширюватися буддизм, що тісно взаємодіяв із конфуціанством. У Китаї також сповідували й інші релігії, зокрема даосизм. У середньовічному Китаї панувала релігійна терпимість, тобто співіснували різні релігії.

Зверніть увагу

У середньовічному Китаї Конфуція оголосили «першим святим». Його називали «вчителем десяти тисяч поколінь», «імператором без трону». На його честь зводили храми, встановлювали статуї тощо.

Цікаві факти

Китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим. Проте для цього померлих потрібно забезпечити всім необхідним. Тому до поховань клали речі, якими вони користувалися за життя. Згодом справжні речі замінили на паперові.

КИТАЙ ТА ІНДІЯ В СЕРЕДНІ ВІКИ

3. Становище жінки

• Яким було становище жінок у тогочасному Китаї?

У середньовіччі ставлення до жінок у Китаї не змінилося й було засноване на принципах конфуціанської моралі. Як і раніше, жінка підпорядковувалася чоловікові. Від попередніх часів зберігалися моральні норми й принципи поведінки дівчат і заміжніх жінок у суспільстві «Три послухи та чотири чесноти». За цими правилами, «три послухи» зобов’язували жінку не проявляти ініціативу й підкорятися до одруження батькові, після одруження — чоловікові, а в разі смерті чоловіка — синам. До «чотирьох чеснот» жінки належали її доброчесність, правильна мова, відповідний вираз обличчя і належна поведінка. Китайським жінкам було заборонено успадковувати майно або справу свого чоловіка й батька. Якщо в чоловіка не було сина, він мав усиновити хлопця, який стане його спадкоємцем.

«Мандарин». Мініатюра з книги «Від Франції до Японії». 1879 р.

4. Китай за династій Суй і Тан

• Які зміни в житті Китаю відбулися за правління династій Суй і Тан?

Від III ст. до н. е. і до кінця VI ст. Китай переживав складний період. Його результатом стало остаточне затвердження імперії як форми управління державою. До того ж її запозичили й сусідні з Китаєм народи — японці, корейці, в’єтнамці. Після років кризи і послаблення держави полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Його проголосили імператором і засновником нової династії Суй. Наступник Ян Цзяня Ян-ді переніс столицю до міста Лоян і переселив туди 10 тис. найбагатших сімей Китаю, підпорядкувавши своїй владі.

Імператор Ян-ді. Художник Янь Лібень. VII ст.

Для того щоб з’єднати дві великі річки — Хуанхе та Янцзи — Ян-ді відновив будівництво Великого китайського каналу. Його споруджували протягом 2 тис. років (VI ст. до н. е. — XIII ст.). Цей водний шлях із часом поєднав господарство півночі й півдня та сприяв розвитку торгівлі. Імператор також зміцнив і добудував Велику Китайську стіну (її спорудження розпочалося ще в III ст. до н. е.). Ян-ді вів постійні війни із сусідами. Зрештою внутрішня та зовнішня політика імператора виснажила країну. Після вбивства Ян-ді династія Суй припинила існування.

До влади прийшла династія Тан (618-907 рр.). Політика її перших правителів Лі Юаня і Лі Шиміня сприяла розквіту Китаю. Працею селянства спустошені землі перетворювалися на родючі поля, а вдала податкова система приносила державі стабільні прибутки.

Цікаві факти

Великий шовковий шлях — система караванних доріг, яка існувала від кінця II ст. до н. е. до XVI ст. Вона охоплювала територію від Китаю на сході до Північної Африки та Іспанії на заході й сягала понад 7000 км. Так, до Китаю із Середньої Азії завозили килими, прикраси, коштовне каміння, фарби, породистих коней, а з Китаю везли шовкові тканини, залізо, хутро, чай, папір, порох тощо.

Пам'ятник Великому шовковому шляху. Сучасний вигляд.

• Чому, на вашу думку, у Китаї вважають появу цього торговельного маршруту гідною подією, щоб відзначити її створенням пам'ятника?

Династія Тан багато воювала із сусідами. Китай тривалий час вів боротьбу проти тюрків-кочівників і завдав їм поразки на початку VII ст. Це дозволило імперії остаточно встановити контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія затвердила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Помітні зміни відбувалися в господарстві та повсякденному житті Китаю. Поширилося вирощування та споживання рису й чаю, які швидко стали традиційними харчовими продуктами місцевого населення. Китайці почали виготовляти цукор із цукрової тростини. Застосовували вдосконалену сільськогосподарську техніку: селянство користувалося 11 типами плугів. Повсюдно працювали водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни.

Міст через Великий канал. Сучжоу (Китай). Сучасний вигляд.

Цікаві факти

Великий китайський канал — одна з найдавніших гідротехнічних споруд світу, що діє до нашого часу. Довжина каналу становить 1782 км (із відгалуженням 2470 км), ширина — від 40 до 350 м, глибина — 2-3 м. Він є культурною пам'яткою Світової спадщини ЮНЕСКО.

Від середини VIII ст. влада династії Тан почала слабшати. Тривалі війни погіршували життя населення. У країні спалахували повстання, які у 874 р. переросли в одну з найбільших селянських війн. Повстанці під проводом Хуан Чао заволоділи столицею. Згодом повстання придушили. Династія Тан повернулася до влади, але через деякий час імперія припинила своє існування. На її місці виникли різні царства.

Період 907-960 рр. у Китаї називають «епохою п’яти династій і десяти царств». Між ними велися безперервні війни, поки Китай не об’єднався під владою нової династії Сун (960-1279 рр.).

5. Розвиток культури Китаю в середні віки

• Якими були основні здобутки культури тогочасного Китаю?

У цей період Китай розвивав власну культуру. Однією з її основ залишалося ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців. Для отримання посади необхідно було скласти іспити. Через це збільшилася кількість початкових і вищих закладів освіти.

Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом письма — каліграфією. Китайці першими у світі, як вам уже відомо, винайшли папір і розпочали книгодрукування: вони вирізали текст на дерев’яних дошках, вкривали його спеціальною фарбою і робили відтиск на папері.

В епоху Тан у Китаї винайшли спосіб виробництва білої напівпрозорої порцеляни.

Період VIII—IX ст. називають «золотим віком» китайської поезії. Відомими стали поети Лі Бо і Ду Фу. У цей час з’явилася збірка віршів «Тан», яка містила 48900 творів 2200 поетів Китаю.

Зверніть увагу

Вважається, що в епоху Тан Китай став однією з наймогутніших держав світу. У цей період 88 азійських народів визнавали його зверхність.

У досить неспокійну «епоху п’яти династій і десяти царств» у країні вперше у світі запровадили в обіг паперові гроші й винайшли друкарський верстат.

Архітектори Китаю виробили своєрідний стиль, особливістю якого стали дахи із загнутими догори краями.

Оригінальним було образотворче мистецтво середньовічного Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які згортали в сувої.

rnk.com.ua/107543

Для вас, допитливі

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

відмінності в розвитку країн і народів Сходу та Заходу за доби Раннього середньовіччя;
особливості становища держави й суспільства в середньовічному Китаї;
розвиток Китаю за правління династій Суй і Тан;
внесок китайської культури цього періоду в розвиток людства.

Працюємо з хронологією

VI ст. до н. е. — XIII ст. Будівництво Великого китайського каналу
618-907 рр. Правління династії Тан у Китаї
960-1279 рр. Правління династії Сун у Китаї

Запитання і завдання

Знаємо

1. Як називали чиновників у Китаї?

А «мандарини»
Б «апельсини»
В «лимони»
Г «ананаси»

2. Коли розпочалося правління династії Тан у Китаї?

3. Прочитайте назву терміна, переставивши сполучення літер. Поясніть його значення.

ГРА

КА

ФІЯ

ЛІ

Аналізуємо і пояснюємо

4. Якими були спільні риси розвитку країн Сходу і Заходу в Ранньому середньовіччі? Дайте розгорнуту відповідь.

5. Порівняйте розвиток Китаю за династій Суй і Тан.

6. Проаналізуйте розвиток культури Китаю в цей період. Що в ньому стало найбільш важливим? Поясніть свою думку.

7. Яким було становище жінки в Китаї? Для чого, на вашу думку, можуть знадобитися знання із цього питання сучасній людині?

Застосовуємо і творимо

8. Визначте за картою (с. 56), яку інформацію можна отримати про розвиток Китаю в цей період.

9. Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Обчисліть тривалість правління в Китаї династій Суй і Тан. 2) Визначте, скільки часу вже тривало будівництво Великого китайського каналу на момент, коли до влади в Китаї прийшла династія Тан.

10. Працюємо в малих групах. Підготуйте до віртуального музею «Китай у середньовіччі» добірку експонатів, присвячених розвитку країни за доби династії Суй або Тан. Поясніть доцільність вибраних експонатів.

11. Виконайте завдання (на вибір). 1) Складіть опис екскурсійного (туристичного) маршруту «Великий шовковий шлях». 2) Підготуйте в усній або письмовій формі розповідь від особи купця, караван якого прямує Великим шовковим шляхом.

12. Навчальна гра «Перекладачі». Правила гри. У грі беруть участь дві команди: перша наводить фразу, словосполучення, термін науковим стилем, а друга — переказує почуте своїми словами. Учнівське журі оцінює відповіді.

Зміст