Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 7. Арабський халіфат

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про природні умови Аравійського півострова та його населення;
• як відбулося виникнення ісламу і об'єднання арабів;
• як здійснювалися завоювання арабів;
• про риси, притаманні розвитку арабо-мусульманської культури.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Якими є особливості способу життя кочових народів?
• 2. Коли араби намагалися захопити Франкську державу й чим завершилася ця спроба?
• 3. Працюємо в парах. Обговоріть, що вам відомо з інших навчальних предметів про досягнення арабської культури, якими ми користуємося зараз.

1. Аравійський півострів та його населення

• Визначте характерні риси природно-географічних умов Аравійського півострова та способу життя його населення.

Аравійський півострів поділяється на кілька різних за природними умовами областей. На його південному заході простягнувся Ємен із родючими землями, багатою тропічною рослинністю, де населення здавна займалося землеробством і садівництвом. Середина півострова — Неджд — величезне посушливе плоскогір’я, де можливе лише кочове скотарство. Воду можна отримати з криниць. Довга смуга вздовж Червоного моря — Хіджаз — придатна для землеробства в окремих оазах.

Більшість населення Аравійського півострова — кочівники-бедуїни. Вони розводили кіз, овець і верблюдів. Через Хіджаз, уздовж Червоного моря, пролягав давній торговельний шлях із Середземномор’я до Африки та Індії, на якому з’явилися великі центри торгівлі, що згодом перетворилися на міста, — Мекка, Ятриб та інші. Особливе значення мала Мекка, що виникла в головному місці зупинки караванів.

Зверніть увагу

Бедуїни (у перекладі з арабської мови — «жителі пустелі») жили племенами, які поділялися на роди й сім'ї. У них існувала знать — шейхи і саїди, які мали великі отари овець, багато рабів та отримували більшу частину здобичі під час війн. Усі представники одного племені вважали себе родичами. Араби поклонялися різним племінним богам: єдиної релігії в них не існувало. Уособленням арабських богів були рукотворні кам'яні ідоли та природні кам'яні стовпи.

Наприкінці VI ст. кількість населення півострова збільшилася, бракувало землі. Торгівля занепала через напади іранців, які бажали, щоб торговельні шляхи проходили узбережжям Перської затоки та збагачували їхню країну. Нові життєві виклики потребували об’єднання племен, але цьому заважали відмінності в племінних віруваннях.

Однак існувала святиня, яку однаково шанували всі араби — Кааба, розташована в місті Мекка, що вважається священним.

Кааба. Сучасний вигляд. Кам'яний храм кубічної форми, в одну зі стін якого вмурований чорний камінь. За легендою, колись цей камінь був білим, але почорнів від людських гріхів.

2. Виникнення ісламу та об'єднання арабів

Об’єднанню арабів сприяла поява нової релігії — ісламу (у перекладі з арабської мови — покірність). Людей, які сповідують іслам, називають мусульманами. Засновником релігії став Мухаммад (Мухамед) (570-632 рр). Це ім’я означає «натхненний», «пророк». У Європі його називали Магометом. Мухаммад стверджував, що основні положення нової віри йому передав Аллах («Бог»). Учні й послідовники записували слова Мухаммада, а після його смерті всі ці записи зібрали в одну книгу — Коран («читання вголос»).

Словник

Пророк — людина, яка заявляє, що підтримує зв'язок із божественними силами і є посередником між ними і людством.

Коран — священна книга мусульман, написана арабською мовою.

Працюємо з джерелом

Із Корану

...Вони спитають тебе про здобич, скажи: здобич у розпорядженні Бога і його посланця. Знайте, що з усього, що б ви не брали як здобич, п'ята частина Богові, посланцеві й родичам його, сиротам, бідним мандрівникам... Немає потреби вірянам вирушати в похід усім: із кожного коліна їх виходив би який-небудь загін, для того щоб їм учитися справ благочестя і щоб наставляти народ свій. Ми роздаємо... життєві потреби в цьому житті, підносимо одних над іншими в ступенях, так що один із них тримає інших підвладними собі невільниками.

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела. Як ви вважаєте, чи можна на підставі тексту Корану скласти уявлення про суспільні відносини в арабському суспільстві до VII ст.? Дайте обґрунтовану відповідь.

Основною релігійною вимогою Мухаммада до арабів стала відмова від поклоніння різним племінним богам і визнання існування єдиного бога Аллаха. «Немає бога, крім Аллаха, і Мухаммад — пророк його» — головна релігійна настанова ісламу. Вплив на іслам юдейської та християнської релігій проявлявся у визнанні Мойсея та Ісуса пророками й попередниками Мухаммада. Священне місто юдеїв і християн — Єрусалим — визнавалося й мусульманами.

Зверніть увагу

Житель Мекки Мухаммад у шість років залишився сиротою і став пастухом. Згодом Мухаммад улаштувався вести торговельні справи багатої вдови Хадіджи. Потім він одружився з нею і розбагатів. Через деякий час Мухаммад почав розповідати, що чує голос Бога, який наказує йому стати «посланцем Аллаха на Землі». У 610 р. Мухаммад проголосив вчення ісламу, а через три роки почав його проповідувати. Проте не всім жителям Мекки сподобалися заклики Мухаммада роздавати своє майно бідним і звільняти рабів, тому він був змушений переселитися до міста Ятриб. Його жителі в 622 р. прийняли Мухаммада і почали називати Ятриб Мединою — «містом пророка». Відтоді, із року хіджри, як називають його мусульмани, ведеться відлік часу в мусульманських країнах. Могила Мухаммада в Медині є однією з найбільших святинь мусульман.

Мечеть Масджид ан-Набаві у Медині, місце поховання пророка Мухаммада. Сучасний вигляд.

Основні настанови ісламу:

1. Вірити в існування єдиного Бога — Аллаха.

2. П’ять разів на день виконувати обов’язкову молитву.

3. Раз на рік дотримуватися обов’язкового посту — рамазану, не вживаючи воду та їжу від світанку до заходу сонця.

4. Витрачати п’яту частину прибутку на милостиню, щоб звільнитися від гріхів.

5. Один раз за життя здійснити паломництво до Мекки й Медини.

Словник

Паломництво — мандрівка вірян до святих місць із метою спокутування гріхів, подяки й поклоніння. Назва виникла від звички паломників привозити з Палестини пальмові гілки.

Мухаммад виклав і «заповіт священної війни». Юдеїв і християн він виділив як людей, що володіють писанням (Святим Письмом), із якими треба вести шляхетні суперечки, а язичників закликав знищувати. На початку свого проповідництва Мухаммад засуджував багатіїв, але згодом відмовився від цього. У Корані зазначено, що нерівність серед людей визначена Богом, і мусульманин не мас заздрити тому, хто багатший за нього.

Зверніть увагу

За часів Мухаммада головою мусульманської громади — імамом, який керував молитвою своїх послідовників, був особисто він. Пізніше так почали називати будь-якого керівника суспільної молитви в мечеті.

Після вигнання з Мекки Мухаммад почав виступати за об’єднання всіх арабів у єдину громаду мусульман. Між Мединою і Меккою розпочалася війна. Більшість простих жителів підтримували пророка, тому знать була змушена впустити Мухаммада до міста.

Відтоді Мекку почали вважати головним центром ісламу, а Кааба стала мусульманською святинею.

У 630 р., після повернення пророка до Мекки, арабські племена здебільшого визнали владу Мухаммада та прийняли іслам. Цим завершилося організаційне перетворення громади мусульман у Медині на державне утворення. На час смерті Мухаммада в 632 р. під прапором ісламу об’єдналася більшість племен Аравійського півострова.

3. Завоювання арабів та халіфати

• Як відбувалися арабські завоювання та якими стали їхні результати?

Після смерті Мухаммада між його прихильниками і знаттю Медини почалися суперечки про спадкоємність. Справа полягала не лише в тому, хто стане новим релігійним лідером, а й у тому, хто очолить створену ним державу. Урешті вирішили, що державою керуватимуть халіфи — «заступники пророка». Надалі кожен правитель арабів називав себе саме так. Перші чотири халіфи, які правили в 632-661 рр., належали до близьких друзів або родичів Мухаммада. Халіфи закликали людей вирушати в похід задля поширення ісламу, обіцяючи кожному винагороду як за життя, так і після смерті. Розпочалася доба арабських завоювань. Найбільші загарбання було здійснено за правління другого халіфа — Омара. Араби відвоювали у Візантії Сирію, Палестину, Єгипет і Лівію, а в Ірану — значну частину його західних земель аж до Закавказзя. У завойованих країнах араби насамперед захоплювали майно багатіїв і оголошували вільними всіх, хто приймав іслам, тому більшість поневолених вбачали в них визволителів. Унаслідок арабської експансії виникла величезна держава — Арабський халіфат.

Словник

Халіф — «заступник пророка», титул правителя й водночас духовного глави мусульман.

Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі. Розрізняють територіальну, економічну, політичну, воєнну, культурну, мовну експансію.

Арабський халіфат — арабо-мусульманська держава, що існувала в 632-1258 рр.; виникла внаслідок арабських завоювань та очолювалася халіфами.

Уже за перших халіфів в Арабському халіфаті розпочалася боротьба за владу. Вона особливо посилилася за третього халіфа — Османа і четвертого — Алі. Їх обох убили змовники. Після цього престол захопив намісник Сирії Муавія, який заснував нову династію Омеядів. Своєю столицею він зробив Дамаск. Дамаський халіфат Омеядів проіснував близько 90 років. За цей час араби значно розширили свої володіння. До кінця VII ст. вони підкорили частину Вірменії, Південний Азербайджан і частину Північної Африки. До 711 р. під їхньою владою опинилися всі африканські володіння Візантії на захід від Єгипту (сучасні Лівія, Алжир, Туніс, Марокко) і дали їм арабську назву Магриб — «Захід».

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ АРАБСЬКОГО ХАЛІФАТУ

У 711 р. араби розпочали завоювання Іспанії, де жили вестготи. Полководець Тарік ібн Зіяд із військом у 7 тис. кіннотників переправився через протоку Геркулесові стовпи, названу на честь нього Гібралтар («скеля Таріка»), і швидко захопив майже всю Іспанію. Араби спробували підкорити і Франкську державу, проте зазнали поразки під Пуатьє.

Тарік ібн Зіяд. Невідомий художник. XIX ст.

На сході араби просунулися в глиб Середньої Азії, оволоділи Хівою, Бухарою, Самаркандом, завоювали Афганістан і північно-західну частину Індії до річки Інд. Як ви вже знаєте, араби кілька разів марно намагалися захопити Константинополь. Унаслідок завоювань кордони халіфату Омеядів простяглися від Атлантичного океану на заході до Китаю та Індії на сході. За своїми розмірами Арабський халіфат перевищував Римську імперію за часів її розквіту.

Однак проти Омеядів зріло невдоволення, яке вилилося в повстання, очолюване Аббасидами. Вони, на відміну від Омеядів, були представниками того самого клану, що й Мухаммад, і вели своє походження від молодшого дядька пророка, чим обґрунтовували претензії на правління. Їх підтримала іранська знать, що прийняла іслам.

Зверніть увагу

За часів Омеядів в Арабському халіфаті сформувалися течії ісламу, які зберігають своє значення в сучасному світі. Суніти (від слова «суна» — «шлях») вважали себе послідовниками пророка Мухаммада і його найближчих прибічників. Першоджерелами вірування вони визнавали Коран і Суну — книгу з викладом прикладів із життя пророка, які вважалися зразками для кожного мусульманина. Зараз серед мусульман суніти становлять 85-90%. Шиїти (від арабського слова, що перекладається як «прихильники») об'єднували тих, хто вважав єдиними духовними спадкоємцями Мухаммада його сподвижника, двоюрідного брата і зятя Алі ібн Абу Таліба та нащадків. У наш час шиїти відповідно складають 10-15% прибічників ісламу. Відмінності цих двох течій стосуються питань застосування настанов ісламу, а не його віровчення.

У 750 р. Омеядів було усунуто від влади. Халіфом став Абул-Аббас Кривавий, за наказом якого знищили майже всіх Омеядів. Єдиний вцілілий представник Омеядів урешті-решт пробрався до Іспанії, де став еміром Андалусії Абд ар-Рахманом І. Нова династія Аббасидів правила до 1258 р. Столицю халіфату перенесли до Багдада.

Правління Аббасидів називають «золотою добою ісламу», або «ісламським відродженням». Досягнення тогочасних ісламських вчених, письменників і діячів мистецтва були відомі в середньовічній Європі та дали поштовх розвитку її культури.

4. Організація влади в Арабському халіфаті

• Якою стала організація влади в Арабському халіфаті?

За формою державного устрою Арабський халіфат у період Омеядів та Аббасидів став відносно централізованою державою у вигляді східної деспотії, очолюваної халіфом.

Арабський халіфат був однією з наймогутніших імперій тогочасного світу, яка поділялася на головні області та провінції. За формою правління це була теократична монархія, сутність і зміст якої визначалися ісламом і незаперечним авторитетом глави держави — халіфа. Йому належала вся вища влада — законодавча, виконавча, судова. Він також вважався представником Аллаха на Землі та «заступником пророка». Як і всі інші імперії, створені в результаті завоювань, Арабський халіфат із часом занепав і розпався.

Словник

Теократична монархія — форма правління, за якої політична і духовна влада зосереджена в руках церкви.

У 1258 р. війська монгольського правителя Хулагу захопили й пограбували Багдад. Більшість жителів міста загинула. Цей рік вважають і датою розпаду Арабського халіфату.

Зверніть увагу

Причини занепаду Арабського халіфату

• Халіфат силою об'єднав племена й народи, які мали різну історію та культуру.

• Влада халіфів, що жили в розкоші, а управління державою доручали своїм наближеним, усе більше слабшала.

• Еміри (намісники халіфів), які управляли на місцях, намагалися зробити свої володіння і владу спадковими, щоб бути незалежними від халіфа.

• Активізувалися нові завойовники.

5. Становище жінки в мусульманському суспільстві

• Порівняйте становище жінки в мусульманському, скандинавському і візантійському суспільствах.

В арабському суспільстві доісламської Аравії жінка була безправною. Іслам, визнавши повноцінність особистості жінки, сприяв поліпшенню її становища в суспільстві. Посаг, який раніше вважався викупом за наречену, що виплачувала сім’я нареченого її батькові, став весільним подарунком дружині, її особистою власністю. Узагалі іслам ставився до шлюбу як до укладення угоди двох сторін, де була необхідна згода жінки. За жінкою визнавалося право власності.

Захоплення Багдада монголами. Мініатюра XIV ст.

• Покажіть на ілюстрації інженерні пристрої, які допомогли монголам захопити місто.

Жінка отримала право наслідувати майно, яке в доісламській Аравії визнавалося лише за чоловіками. У тогочасній Західній Європі жінка під час шлюбу передавала своє майно чоловіку. У Корані зазначалося, що «чоловікам належить та частина, яку їм лишають..., а жінкам — те, що їм лишають їх батьки та близькі родичі...».

Освіта для мусульманських жінок ставала більш доступною. Чимало з них стали засновницями медресе. У 859 р. Фатіма аль-Фіхрі з родини успішного купця заснувала у Фесі (Марокко) мечеть, при якій сформувався один з освітніх і духовних центрів ісламського світу. На його основі постав університет Аль Карауїн. Він є найстарішим закладом вищої освіти, що діє дотепер.

Словник

Медресе — мусульманські релігійно-просвітницькі та навчальні заклади. У медресе хлопці й дівчата навчалися окремо. Навчання було безкоштовним. Зараз медресе виконують функцію середньої загальноосвітньої школи і семінарії для духовенства.

Іслам визнавав за жінкою право працювати за умови, що це не перешкоджатиме турботі про дітей. Жінки могли купувати і продавати майно, укладати угоди, звертатися від свого імені до суду, займатися торгівлею тощо. У деяких галузях господарства Арабського халіфату працювали лише жінки (вишивання, килимарство, фарбування, прядіння).

В ісламському судочинстві жінки могли виступати свідками в суді. Жінка мала право ініціювати розлучення через надання підстав для цього. У разі розлучення, ініційованого чоловіком, він був зобов’язаний повернути жінці частину посагу, який сплатив під час укладення шлюбу.

Університет Аль Карауїн. Сучасний вигляд.

6. Розвиток арабо-мусульманської культури

• Визначте досягнення тогочасної арабо-мусульманської культури.

Доба Арабського халіфату збагатила світ визначними культурними досягненнями. Влада всіляко сприяла розвитку освіти й науки. У містах і великих поселеннях були створені тисячі шкіл, де здобували знання з богослов’я та світських наук. Школи могли відвідувати діти різних верств населення — торговців, ремісників, селян. Знать віддавала перевагу домашній освіті. Унаслідок цього, на відміну від тогочасної християнської Європи, значна частина населення халіфату була письменною. Освіту рівня вищої надавали медресе. Крім ісламського вчення, тут викладали арабську мову, граматику, математику, геометрію, медицину, астрономію, філософію та літературу.

Арабська мова в халіфаті стала тією ланкою, що єднала його народи. Вона також стала мовою науки. Найвагоміший внесок представники арабо-мусульманської культури зробили в розвиток природничих, точних наук, філософії та медицини. Вони вивчали й перекладали арабською мовою праці Арістотеля, Гіппократа, Евкліда, Птолемея. У Каїрі, Кордові та інших містах існували величезні бібліотеки, що налічували сотні тисяч книг. Значному поширенню книг сприяло те, що у VIII ст. араби запозичили з Китаю мистецтво виготовлення паперу.

У Багдаді, Тебризі, Дамаску, Самарканді діяли великі обсерваторії. Арабські астрономи відкрили багато зірок і склали карти зоряного неба, визначили довжину кола Землі. Вчені Шарафуд-дін ат-Тусі та Ібн аш-Шатір уперше висловилися про можливість обертання Землі навколо своєї осі. У Європі лише в XVI ст. польський астроном Миколай Коперник відкрив, що всі планети обертаються навколо Сонця, скориставшись при цьому працями арабських вчених.

Авіценна біля ліжка хворого. Мініатюра 1479-1480 рр.

Цікаві факти

У галузі медицини особливо уславився Ібн Сіна, відомий у Європі під ім'ям Авіценна. У своїй головній праці «Канон лікарської науки» він використав досвід античних, індійських і середньоазійських лікарів.

Ця праця протягом XII—XVII ст. вважалася підручником із медицини в Європі. Саме Ібн Сіна відкрив інфекційні хвороби, анестезію (знеболювання), зв'язок між психічним і фізичним станами людини та багато інших явищ.

У математиці досягнення арабо-мусульманського світу пов’язані з ім’ям видатного математика Мухаммада аль-Хорезмі. Це запровадження десяткової системи лічби, дробів, тригонометричних функцій тощо, без яких не було б сучасних математичних наук. Слово «алгоритм» походить від імені аль-Хорезмі, а від частини назви однієї з його праць виникло слово «алгебра».

Титульний аркуш книги «Алгебра» Аль-Хорезмі. Близько 863 р.

Арабські мандрівники Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте та інші першими відвідали невідомі в Європі країни. Залишили вони й унікальні описи життя слов’ян у IX—X ст. Арабським мандрівникам був відомий значно більший світ, ніж європейцям. Для морських мандрівок араби створили зручний і надійний корабель — дау, точні карти й навігаційні прилади.

Зверніть увагу

Засновником хімії вважають Джабіра ібн Хаяна. Він одним із перших почав проводити лабораторні експерименти й дослідження з хімії.

Пам’яткою середньовічної арабської літератури є збірка оповідань «Тисяча і одна ніч», створена між 800 та 900 рр. Вона містить казки невідомих авторів. Серед їхніх героїв — Сіндбад-мореплавець, Аладдін, Алі Баба та інші.

Швидко розвивалися різноманітні жанри поезії. Одним із найвідоміших поетів став Фірдоусі, що створив епос «Шах-наме» («Книга царів»), у якому описав життя перських шахів.

Розквіт Арабського халіфату відзначився масштабним будівництвом. Споруджувалися величні мечеті, палаци халіфів, мавзолеї-гробниці, фортеці, громадські й приватні будівлі тощо. Лише в Кордові до X ст. налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек. Усередині та зовні будівлі оздоблювалися численними арабесками — орнаментом із переплетених між собою ліній, геометричних фігур та квітів. На стінах мечетей було багато написів — висловів із Корану, які самі нагадували орнамент (в’язь). Це мистецтво каліграфії, яким володіли араби. У мечетях не було ікон або фресок: іслам забороняв малювати Бога, поклонятися будь-яким зображенням.

Візерунки на різьблених стінах мечеті-собору Кордови. Іспанія. Сучасний вигляд.

• Чому в мечетях відсутні зображення людей і тварин? Висловіть свою точку зору.

Арабо-мусульманська культура мала значний вплив на тогочасну Європу. Захоплена арабами Іспанія стала центром, звідки в європейські країни поширювалися наукові знання.

Зверніть увагу

Європейські християни приїздили навчатися до Кордови, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивним містом, що сяяв у блиску своїх багатств». Звідси вони привозили додому перекладені арабською мовою праці вчених давнини. У європейських монастирях існували центри перекладу праць з арабської мови латиною.

Сформулюйте судження про:

• значення об'єднання арабів і створення внаслідок арабських завоювань величезної держави;
• відмінність державного устрою Арабського халіфату від державних утворень Європи цієї доби;
• роль для тогочасного культурного поступу людства спільного мусульманського культурного простору і досягнень мусульманських вчених.

Працюємо з хронологією

610 р. — Мухаммад оголосив вчення ісламу, а через три роки почав його проповідувати.

622 р. — хіджра — початок ісламського літочислення.

630 р. — об'єднання арабів під прапором ісламу.

632 р. — виникнення Арабського халіфату.

661-750 рр. — правління династії Омеядів.

750-1258 рр. — правління династії Аббасидів.

1258 р. — припинення існування Арабського халіфату.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Найзначніші загарбання арабські завойовники здійснили за правління халіфа

• А Алі
• Б Османа
• В Омара
• Г Абула-Аббаса

2. Коли Мухаммад проголосив вчення ісламу?

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає?

Р

К

О

П

О

Р

Аналізуємо і пояснюємо

4. Розкрийте зв'язок між природно-географічними умовами Аравійського півострова і способом життя його населення.

5. Якою була роль ісламу для арабської спільноти? Дайте обґрунтовану відповідь.

6. Порівняйте організацію влади у Візантійській імперії та Арабському халіфаті.

7. Як арабські завоювання вплинули на регіон, де вони відбувалися? Поясніть свою відповідь.

8. Які здобутки тогочасної арабо-мусульманської культури ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку.

Застосовуємо і творимо

9. Простежте за картою (форзац 2), як змінювалася територія Арабського халіфату, і поясніть, чим обумовлювалися ці зміни.

10. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Обчисліть, скільки років проіснував Арабський халіфат. Визначте, який період його історії став найдовшим. 2) На які періоди існування Арабського халіфату припадають такі події: а) Карл Мартелл завдав поразки арабським завойовникам у битві під Пуатьє; б) проголошення Франкської імперії; в) перший напад норманів на монастир північно-східного узбережжя Англії.

11. Працюємо разом. Метод «Прес». Американський дослідник Говард Тернер писав: «Мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

12. За рекомендованими вчителем (вчителькою) додатковими джерелами підготуйте і представте класу повідомлення на тему «Мухаммад — творець нової релігії».

13. Працюємо в парах. Метод «Плакат думок». Створіть візуальний образ, який відображає ваші думки щодо місця Арабського халіфату в історії середньовіччя.