Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 17. Розквіт і занепад Візантійської імперії. Імперія турків-сельджуків. Держави Центрально-Східної Європи

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були наслідки арабських завоювань для Візантії?
2. Які держави Центрально-Східної Європи постали у VIII—XI ст.?
3. Як відбувалася християнізація держав Центрально-Східної Європи?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як вторгнення турків-сельджуків вплинуло на долю Візантії;
чим характерна історія Сельджуцького султанату;
за якої династії Візантія пережила піднесення;
чому в одних державах Центрально-Східної Європи утвердилася католицька церква, а в інших — православна.

1. Візантія і турки-сельджуки. Держава сельджуків

• Яка битва призвела до втрати Візантією її східних володінь?

Постійні війни, що вела Візантія на початку XI ст., виснажили її. Візантійська знать була переконана в тому, що може управляти державою краще за імператора. Поки точилася боротьба за владу, армія слабшала, а імперія опинилася в оточенні ворогів. На Балкани з причорноморських степів вторглися війська печенігів і болгар. Нормани захопили останні володіння візантійців в Італії. Однак найнебезпечнішими противниками імперії стали турки-сельджуки, які наступали на її східні кордони.

Турки-сельджуки є частиною тюркомовних племен огузів, які в IX—X ст. заселяли територію Середньої Азії. Від кінця X ст. їх часто називали туркменами (імовірно, так називали огузів, які прийняли іслам). Згодом вони взяли активну участь у формуванні сучасних етносів турків, азербайджанців і туркменів.

У середині X ст. серед огузів почав виділятися клан Сельджукідів. Один із правителів сельджуків Торгул-бек у 1038 р. проголосив себе султаном і розпочав завоювання. Навіть правитель Арабського халіфату був змушений визнати його султаном і «царем Сходу і Заходу». Торгул-бек та його наступники за короткий час підкорили терени Середньої Азії, Ірану, Іраку, Закавказзя, Сирії, майже всієї Малої Азії. Була утворена нова велика мусульманська держава — Сельджуцький султанат, який фактично був кочовою імперією.

Словник

Клан — тут: група родичів, об'єднаних спільним господарством і побутом.

Султан — титул монархів у деяких країнах Сходу.

Кочова імперія — особлива форма організації влади, притаманна суспільствам із кочовим способом життя, що сформувалася внаслідок завоювань.

Зверніть увагу

Основою кочової імперії були степові простори, володіння якими давало можливість контролювати підкорені осілі народи. Великий Євразійський степ створював передумови для організації таких держав, хоча вони були недовговічними. Для кочових імперій важливим був контроль сухопутних торговельних шляхів (перш за все Великого шовкового шляху). Кочові імперії, постійно змінюючи одна одну, існували в Євразії від середини І тис. до н. е. до XVIII ст.

Візантійський імператор Роман IV у 1068 р. розпочав війну проти турків-сельджуків. Вона тривала з перемінним успіхом. Навесні 1071 р. біля вірменського міста Манцикерт (Маназкерт) візантійська армія зазнала поразки. Імператор і всі воєначальники потрапили в полон. Султан Алп-Арслан («Хоробрий Лев») відпустив імператора лише після його згоди виплачувати туркам-сельджукам величезну данину. Проте внаслідок поразки імператор втратив престол, а договір із сельджуками було розірвано.

Турки-сельджуки рушили на візантійські володіння в Малій Азії. На захоплених землях вони утворили одну із сельджуцьких держав — Румський султанат, або Рум (Рим); так турки-сельджуки називали Візантію. Тепер зі своїх володінь вони могли бачити палац імператора в Константинополі, що розкинувся на протилежному боці затоки Золотий Ріг. Проте повністю захопити Візантію туркам-сельджукам завадила внутрішня боротьба за владу між різними кланами, що послаблювала державу.

Цікаві факти

Сельджуцькі султани мали звичай призначати правителями окремих областей держави своїх малолітніх синів. Проте реальну владу отримували воєначальники-вихователі (регенти), яких називали атабеками. Траплялося так, що атабеки захоплювали владу і ставали ворогами султана.

Одним із наймогутніших правителів держави сельджуків був султан Мелік-шах (1072-1092 рр.). Він особисто об’їжджав свої володіння і цікавився життям підданих. За наказом Мелік-шаха на всіх дорогах були збудовані сторожові пости, які захищали торговельні шляхи від кордонів Китаю до узбережжя Середземного моря, від Кавказу до Індійського океану. Султан мав намір зробити свого онука халіфом і тим самим відродити халіфат, об’єднавши під владою нової династії всіх мусульман. Проте Мелік-шах несподівано помер, а його сини в боротьбі за владу втратили всі здобутки. Останнім правителем єдиної держави був султан Ахмад Санджар (1118-1157 рр.).

Коронація Мелік-шаха. Мініатюра 1315 р.

Україна і світ

У 1217 (1221) р. турки-сельджуки здійснили похід у Крим із метою підкорення півострова та взяття під контроль торговельних шляхів у Чорному морі. Численний сельджуцький флот підійшов до міста Сугдея (Судак), яке на той час було центром торгівлі в регіоні. Жителі міста звернулися по допомогу до половців і руських князів. Русько-половецьке військо зустріло турків-сельджуків під стінами міста, але зазнало поразки. Після тривалої облоги місто здалося. Це був останній успіх у походах турків-сельджуків. До того ж їхня влада на півострові була нетривалою. Поява монголів у 1223 р. в Криму примусила турків-сельджуків залишити ці землі.

ІМПЕРІЯ ТУРКІВ-СЕЛЬДЖУКІВ СТАНОМ на 1092 р.

• За допомогою сучасної політичної карти світу визначте, на території яких держав існувала держава турків-сельджуків.

Держава сельджуків розпалася на окремі султанати з власними династіями. Наприкінці XI ст. серйозного удару їм завдали німецькі хрестоносці, а в XIII ст. — монголи.

• Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Висловіть свою думку щодо того, чому турки-сельджуки не змогли знищити Візантійську імперію.

2. Візантійська імперія в епоху Комнінів

• Що сприяло розквіту Візантії за часів династії Комнінів?

У 1081 р. до влади у Візантії прийшов досвідчений воєначальник, який став імператором на ім’я Алексій І Комнін (1081-1118 рр.). Він заснував нову династію Комнінів (1081-1204 рр.). Спочатку правитель відігнав від східних кордонів турків-сельджуків, а потім рушив проти норманів. Після чотирирічної війни в 1085 р. він примусив норманів залишити Балканський півострів, а також відбив напади кочівників, що панували в Північному Причорномор’ї.

Алексій І Комнін. Середньовічна мініатюра.

• Яким був внесок Алексія І Комніна в історію Візантії?

Після цих перемог у Візантійській імперії настав спокій. За часів правління Іоанна II Комніна (1118-1143 рр.) у Візантії загострилися відносини з Венецією. Колишнє союзне місто стало конкурентом імперії в торгівлі.

Поки Візантійська імперія вела наполегливу внутрішню боротьбу, поряд з її східними кордонами посилився Румський султанат турків-сельджуків. У 1176 р. в битві з ними біля Міріокефалону Візантія була вщент розгромлена та втратила володіння в Малій Азії. Відтоді імперія припинила завоювання та на всіх своїх кордонах перейшла до оборони. Угорці, серби, болгари почали претендувати на її землі на Балканах. А турки-сельджуки не залишали сподівань завершити підкорення залишків азійських володінь Візантії.

Мечеть Каріє в Стамбулі (Туреччина), побудована в період правління династії Комнінів. Сучасний вигляд.

3. Держави Центрально-Східної Європи

• Які держави Центрально-Східної Європи стали королівствами?

Ослаблення Візантії спричинило нову хвилю змін на Балканському півострові та загалом у Центрально-Східній Європі. Крім візантійських імператорів, за вплив у цьому регіоні боролися Священна Римська імперія, католицька і православна церкви. Місцеві правителі використовували цю боротьбу для зміцнення своєї влади, збільшення володінь, а іноді самі претендували на імператорську корону. Так, у 1085 р. Чехія стала королівством. Імператор Священної Римської імперії Генріх IV за допомогу в боротьбі проти Папи Римського надав чеському князеві Братиславу II королівський титул. Із часом правителі Чехії все більше втягувалися у внутрішні проблеми імперії, а чеськими королями стали представники німецької династії Люксембургів, які були претендентами на імператорську владу. За їхнього правління чеська знать і міське населення швидко онімечувалися.

У 1025 р. польський князь Болеслав І теж прийняв титул короля. У XII—XIII ст. Польща, як й інші держави Центрально-Східної Європи, зазнала дроблення. Крім того, на польські землі здійснили напади німецькі хрестоносці та монголи. Єдність Польської держави було відновлено лише за правління Владислава Локетека (1306-1333 рр.). У 1320 р. його проголосили королем.

Політику Владислава Локетека продовжив його син Казимир ІІІ Великий (1333-1370 рр.). Для зміцнення влади він поділив королівство на адміністративні одиниці (воєводства, каштелянства). Також він створив загальнопольські органи: королівську канцелярію, центральну скарбницю, суд, військо. Було запроваджено повноцінну монету — краківський грош, що сприяло пожвавленню торгівлі. У 1349-1352 рр. до Польського королівства було приєднано Галичину, а в 1366 р. — частину Волині. Також Казимир III до свого титулу додав «король Русі». Католицька церква підтримувала короля у зміцненні центральної влади й розширенні кордонів на схід.

Казимир ІІІ Великий. Художник Леопольд Леффлер. 1864 р.

Могутньою державою регіону на цей час було Угорське королівство. Його розташування визначало тісні династичні зв’язки з Руссю (згодом Королівством Руським), Візантійською імперією. Так, певний час руську мову навіть використовували при королівському дворі. У 1181 р. король Бела III запровадив у країні візантійські порядки та звичаї.

В XI—XII ст. угорські королі поширили свою владу на землі Трансільванії, сучасних Словаччини, Хорватії (із Хорватським королівством була укладена особиста унія) та Закарпаття.

Цікаві факти

Піднесенню Чеського королівства за династії Люксембургів сприяло виявлення великих покладів срібла (місто Кутня Гора). У 1300 р. срібні копальні були підпорядковані королю Вацлаву II, який почав карбувати повноцінні монети. Празький грош став головною монетою країни.

У першій половині XIII ст. Угорське королівство сягнуло вершини своєї могутності. Проте угорські королі, як і всі правителі цієї доби, розпочали протистояння з впливовою знаттю, яка накопичила значні земельні володіння. Свавілля знаті загрожувало володінням середніх і дрібних землевласників, що зазвичай перебували на службі в короля. Згодом вони стали основою для нової верстви суспільства — дворянства (шляхти). Саме ця соціальна група очолила рух проти феодальної знаті й домоглася від короля видання в 1222 р. «Золотої булли». Цей документ обмежував права короля, магнатів (великих землевласників) та іноземців і гарантував права майбутніх дворян (шляхти). Проте остання стаття булли давала право магнатам чинити опір королю, якщо той не виконував обіцянок.

Словник

Булла — особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою — буллою.

rnk.com.ua/107776

Для вас, допитливі

У 1301 р. династія Арпадів, що правила з IX ст., обірвалася, і розпочався період правління представників європейських династій. Нові правителі відходили від візантійських традицій. За Карла І Роберта (1301-1342 рр.) з Анжуйської династії Угорське королівство охопило економічне піднесення. Продовжували швидко зростати міста, які мали статус «вільних королівських міст». Проте значну частину їхнього населення становили німецькі поселенці. Найбільшим містом була Буда. Королівство все більше втягувалося в європейську політику. У зовнішній політиці Карл І Роберт віддавав перевагу дипломатії.

Зверніть увагу

Важливе значення для розвитку Центрально-Східної Європи мало укладення в 1335 р. у Вишеграді військового і торговельного союзу Угорського, Чеського й Польського королівств. У 1991 р. Угорщина, Польща, Чехословаччина відновили цей союз.

Протилежністю Карла був його син Лайош (Людовік) І Великий (1342-1382 рр.). Протягом свого правління він прагнув об’єднати землі Центрально-Східної Європи від Адріатичного до Чорного моря, від Балтії до Греції. Він володів угорською, хорватською, польською і руською коронами. Правителі Молдавського князівства, Валахії, Болгарії, Сербії та інших земель були його васалами. Однак це лише додало Угорському королівству ворогів. Після смерті Лайоша (Людовіка) І королем було обрано імператора Священної Римської імперії Сигізмунда (Жигмонда) Люксембурга (1387-1437 рр.).

Лайош (Людовік) І Великий. Художник Марчелло Баччареллі. 1768-1771 рр.

У середині ХІІІ ст., опинившись під загрозою знищення німецькими хрестоносцями, литовські племена об’єдналися під владою князя Міндовга та утворили Велике князівство Литовське. У першій половині XIV ст. за князів Вітеня (1293-1316 рр.) і Гедиміна (1316-1341 рр.) держава розпочала боротьбу за спадщину Русі й Королівства Руського. Князь Гедимін став засновником литовської династії.

Завдяки значним територіальним здобуткам Велике князівство Литовське стало могутньою державою. Литовські князі не змінювали соціально-політичний устрій приєднаних земель, дотримуючись принципу «нового не вводимо і старого не рушимо». Великий князь литовський Ольгерд (1345-1377 рр.) продовжив цю політику, розширюючи володіння держави завдяки приєднанню руських князівств.

Україна і світ

Після смерті Лайоша (Людовіка) І польський престол посіла його дочка Ядвіга, а Королівство Руське (Галичину) успадкувала дочка Марія. Відтоді всіх угорських королів до XX ст. титулували королями Галичини та Володимирії, на відміну від польських королів, що мали титул панів, володарів, великих князів Русі.

СЕРБСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПРАВЛІННЯ СТЕФАНА ДУШАНА ДРУГА БОЛГАРСЬКА ДЕРЖАВА В ПЕРІОД НАЙБІЛЬШОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗШИРЕННЯ

На Балканському півострові через ослаблення Візантії набирали силу Сербія і Болгарія.

У XII ст. сербські державні утворення були об’єднані під владою династії Неманичів. Провідну роль у цьому відіграв Стефан Неманя. Він позбувся залежності від Візантії і розширив свої володіння до Адріатичного моря. Його син Стефан II у 1217 р. отримав від Папи Римського Інокентія III корону, а також домігся автокефалії (самостійності) Сербської православної церкви.

Період правління Стефана Уроша IV Душана Могутнього (1308-1355 рр.) став важливою сторінкою в історії Сербії. Стефан IV захопив на північному заході Боснію, відтіснивши Угорське королівство, на південному заході — Епір (Албанію), значну частину Фессалії і Македонії та дійшов до берегів Егейського моря, розділивши в такий спосіб візантійські землі навпіл. Стефан IV узяв собі титул імператора сербів, греків, болгар і албанців. Також він домігся, щоб митрополит Сербської православної церкви став патріархом. Збірник законів «Законник Стефана Душана» став однією з найвизначніших пам’яток слов’янського права. Проте Стефан IV не встиг установити порядок успадкування престолу, і зібрані ним землі невдовзі було втрачено.

Коронація сербського правителя Стефана Душана як імператора Східної Римської імперії. Художник Альфонс Муха. 1926 р.

Болгарію змогли відродити в 1185 р. брати Іван Асень, Петро (Теодор), Калоян, які підняли повстання проти візантійської влади. Так постала Друга Болгарська держава (1185-1396 рр.), що об’єднувала не тільки болгар та інших слов’ян, а й валахів. Проте здобутки братів ледь не звів нанівець їхній наступник Боріл, що незаконно посів престол.

Іван Асень II. Художник Георги Данчов.

У 1218 р. законним правителем став Іван Асень II (1218-1241 рр.). За його правління Друга Болгарська держава набула найбільшої могутності. Своєю політикою він намагався домогтися автокефалії Болгарської православної церкви і визнання територіальних кордонів держави. Для цього Іван Асень II спирався на «шлюбну дипломатію» і військову силу. Зрештою митрополита Болгарської православної церкви було визнано патріархом.

Наприкінці правління Івана Асеня II Болгарську державу спіткали внутрішні негаразди: поширення чуми та вторгнення монгольських військ. За наступних правителів держава швидко втрачала свої володіння та зрештою була підкорена турками-османами.

Отже, занепад Візантії, дроблення Русі, експансія німецьких імператорів, поширення європейських династій суттєво змінили ситуацію в Центрально-Східній Європі.

• Працюємо в парах. Обговоріть, яка імперія — Візантійська чи Священна Римська — мала переважний вплив на розвиток держав Центрально-Східної Європи. Аргументуйте свою думку.

rnk.com.ua/107556

Для вас, допитливі

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

наслідки вторгнення сельджуцьких племен на Близький Схід;
внутрішню слабкість держави турків-сельджуків;
особливості розвитку держав Центрально-Східної Європи та вплив на нього Візантійської і Священної Римської імперій.

Працюємо з хронологією

1038-1194 рр. Імперія турків-сельджуків
1085 р. Перетворення Чеської держави на королівство
1217 р. Коронація правителя Сербії
1222 р. «Золота булла» угорського короля
Середина XIII ст. Утворення Великого князівства Литовського
1320 р. Відновлення єдності Польського королівства
1335 р. Укладення у Вишеграді військового торговельного союзу Угорського, Чеського й Польського королівств

Запитання і завдання

Знаємо

1. Яке королівство Центрально-Східної Європи стало частиною Священної Римської імперії?

А Польське
Б Угорське
В Чеське
Г Сербське

2. Коли була проголошена «Золота булла» угорського короля?

3. Впишіть відсутні літери та прочитайте назву кочового народу.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Дайте обґрунтовані відповіді на запитання. 1) Чим були зумовлені успіхи турків-сельджуків у завойовницьких походах? 2) Чому час правління династії Комнінів називають «останнім століттям слави Візантії»? 3) Що спричинило появу Великого князівства Литовського? 4) Занепад Візантійської імперії — випадкова чи закономірна подія?

5. Чи можна стверджувати, що держави Центрально-Східної Європи переважно були нестійкими утвореннями? Що зумовлювало об’єднання кількох держав під владою одного монарха, династії? Поясніть свою думку.

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Казимир III Великий, Лайош (Людовік) І Великий, Стефан Урош IV Душан Могутній, Іван Асень II були визначними історичними особистостями? Дайте обґрунтовану відповідь.

Застосовуємо і творимо

7. Покажіть на карті в атласі: 1) імперію сельджуків на час її найбільшого розширення; 2) Польське королівство за Казимира III Великого; 3) територію Другої Болгарської держави на час найбільшого розширення; 4) держави, на які поширювалася влада Лайоша (Людовіка) І Великого; 5) землі Сербії за правління Стефана Уроша IV Душана Могутнього.

8. Працюємо в парах. За допомогою «лінії часу» обчисліть: 1) тривалість існування імперії турків-сельджуків, Другої Болгарської держави; 2) роки відзначення тисячоліття Чеського, Польського та Угорського королівств.

9. Працюємо разом. Створіть синхроністичну хронологічну таблицю «Центрально-Східна Європа в добу Зрілого середньовіччя».