Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 18. Хрестові походи на Близький Схід і в Балтію. Початок Реконкісти

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• що стало причиною хрестових походів;
• якими були основні події та результати перших чотирьох хрестових походів у Палестину;
• яке значення мали хрестові походи для розвитку середньовічної Європи;
• що таке духовно-рицарські ордени.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Що таке колонізація? Наведіть приклади зовнішньої колонізації в середньовіччі.
• 2. Що таке паломництво?
• 3. Що християни вважали Святою Землею і чому?
• 4. Під чиєю владою перебувала Свята Земля наприкінці XI ст.? Покажіть її на карті (форзац 2).

1. Причини хрестових походів

• Що спонукало європейців до хрестових походів?

Хрестові походи були одним із проявів зовнішньої колонізації європейців, розширення меж християнського світу. Метою походів проголошувалося прагнення християн повернути свою владу над Єрусалимом, Палестиною та Піренейським півостровом. Згодом цю назву використовували для позначення походів європейських рицарів проти язичницьких племен Балтії, а ще згодом — для приборкання рухів єретиків і протидії вторгненню до Європи турків-османів.

Словник

Хрестові походи — воєнні експедиції християн у XI—XV ст., що дали обітницю звільнити Святу Землю від мусульман. У 1096-1291 рр. європейці здійснили вісім хрестових походів до Святої Землі. Також назву «хрестові походи» вживали щодо релігійних війн, які вела католицька церква з метою захисту, поширення і утвердження християнства.

Для того щоб зрозуміти причини хрестових походів, необхідно з’ясувати, яким був християнський світ наприкінці XI ст.

Європейське рицарство в цей час перебувало в досить складній ситуації. Право майорату (першості в успадкуванні) спричиняло те, що маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші сини були змушені самі шукати засоби до існування. У результаті з’явилися безземельні рицарі (вони складали майже 90%), що грабували та влаштовували війни зі слабшими сусідами.

Крім того, наприкінці століття протягом семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. Усі чекали на Божу кару за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або іншим подвигом за віру. Паломники, що поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній (місце поховання Ісуса Христа), розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Візантійський імператор Алексій І Комнін звернувся до Папи Римського з проханням про допомогу через постійні напади турків-османів. Його заклик було почуто. 27 листопада 1095 р. в південнофранцузькому місті Клермон відбувся великий церковний собор. Після його завершення Папа Урбан II звернувся з промовою до натовпу, який зібрався на площі. Він закликав усіх до походу на Схід заради визволення Палестини з-під влади «невірних» і повернення християнам Гробу Господнього. Усім визволителям Святої Землі Папа пообіцяв спокутування гріхів.

Єрусалим. Храм Гробу Господнього. Сучасний вигляд.

«Так хоче Бог!» — ці слова Папи Урбана II проповідники поширили по всій Європі. У Франції, Німеччині, Італії люди нашивали на свій одяг хрести, називаючи себе паломниками, а свій похід — паломництвом, або священним шляхом. Лише набагато пізніше ці походи до Святої Землі дістали назву хрестових, а їхніх учасників почали називати хрестоносцями. Кожен, хто ставав хрестоносцем, отримував певні привілеї — прощення гріхів, які він скоїть у поході, непідсудність світській владі, недоторканність особи і майна тощо.

Папа Урбан II проповідує хрестовий похід 27 листопада 1095 р. у Клермон-Феррані перед собором. Художник Жан Фуке. 1455 р.

Працюємо в парах. 1. Який Папа Римський закликав до здійснення хрестового походу в Палестину? 2. Якою була мета цього походу? 3. Хто міг бути його учасником?

2. Перший хрестовий похід. Духовно-рицарські ордени

• Якими були результати походу?

У 1096-1099 рр. відбувся Перший хрестовий похід. Спочатку до Святої Землі вирушили тисячі непідготовлених і неозброєних французьких і німецьких селян, але їх швидко розгромили турки-сельджуки. Незабаром прибули основні сили хрестоносців, що складалися з добре озброєних чотирьох рицарських армій. Їхні дії в Малій Азії проти турків-сельджуків були успішними. У червні 1099 р. рицарі розпочали облогу Єрусалима. Після декількох невдалих штурмів вони захопили місто і влаштували там різанину місцевих мусульман та юдеїв.

До початку XII ст. хрестоносці побудували в Сирії та Палестині міцні замки й заснували там декілька своїх держав. Головним вважалося Єрусалимське королівство, а його монарх — захисником Гробу Господнього.

Взяття Єрусалима під час Першого хрестового походу. 1099 р. Мініатюра XIV або XV ст.

На завойованих землях хрестоносці організували три духовно-рицарські ордени. У 1099 р. було засновано Орден госпітальєрів, або іоаннітів. Назва пов’язана з тим, що в Єрусалимі раніше існував будинок для відпочинку паломників — госпіталь (притулок) Святого Іоанна, патріарха Александрійського (VII ст.). Своїм завданням орден проголосив лікування хворих і боротьбу з ворогами християнства. Після відвоювання мусульманами в 1309 р. Палестини госпітальєри оселилися на острові Родос. Коли в 1522 р. його захопили турки-османи, орден перебрався на острів Мальта й став Мальтійським. Він існує й дотепер, а зовнішнім проявом його діяльності є благодійність.

Словник

Духовно-рицарські ордени — у Західній та Центральній Європі військово-чернечі організації рицарів, які створювалися в період хрестових походів під керівництвом католицької церкви переважно для боротьби з ворогами християнської віри.

На початку XII ст. французькі рицарі заснували Орден тамплієрів, або храмовників (від франц. temple — храм). Резиденція ордену розташовувалася в Єрусалимі, на місці храму Соломона. Метою ордену проголосили захист шляхів до Святої Землі та самих паломників. Тамплієри, на відміну від інших орденів, мали значний вплив у Європі. Незважаючи на обітницю бідності, вони накопичили значні багатства.

Цікаві факти

Ордени хрестоносців підпорядковувалися безпосередньо Папі Римському. На обладунки «брати-рицарі» одягали довгі плащі — мантії. Іоанніти мали чорний плащ із білим восьмиконечним хрестом, тамплієри — білий плащ із червоним восьмиконечним хрестом, тевтонці — білий плащ із простим чорним хрестом.

• За матеріалом параграфа і додатковими джерелами визначте, рицарі яких орденів зображені на ілюстрації.

У 1190 р. німецькі хрестоносці заснували в Палестині Тевтонський орден. Тевтонці захищали угорські землі від половців, а згодом перемістилися до Східної Балтії. Спочатку метою тевтонців був захист польських земель від нападів місцевих племен пруссів, але приблизно за півстоліття орден завоював усі прусські землі й створив на них власну державу.

Цікаві факти

До Святої Землі разом із чоловіками рушило чимало жінок. Вони прали одяг рицарів, носили воду тощо, а також підтримували моральний дух, закликаючи на битву й оборону. Більшість жінок нарівні з чоловіками брали участь у бойових діях. Вони підносили метальні заряди, перевертали кам'яні брили тощо.

3. Другий і Третій хрестові походи

• Чому Другий і Третій хрестові походи не досягли проголошеної мети?

У середині XII ст. турки-сельджуки перейшли в наступ на хрестоносців і проголосили джихад — священну війну за мусульманську віру. Єрусалимський король, втративши більшу частину своїх володінь, звернувся по допомогу до Папи, який у відповідь оголосив Другий хрестовий похід (1147-1149 рр.). Очолили його німецький імператор Конрад IІІ і французький король Луї VII. Похід завершився поразкою. У 70-80-х рр. XII ст. з новою силою спалахнула боротьба між хрестоносцями та сельджуцькими правителями. Після низки невдалих нападів на держави хрестоносців у 1187 р. єгипетський султан Саладін (Салах-ад-Дін) розгромив хрестоносців у битві під Хаттині (Тверії) і захопив Єрусалим.

Постать в історії

Саладін, курдський полководець і султан Єгипту, Сирії та інших мусульманських земель у XII ст., був одним із найвидатніших лідерів мусульманського світу. Для них його ім'я стало символом справедливості, милосердя та мужності.

Народився він у 1137 р. в Тикриті (тепер Ірак) у родині полководця. У 1169 р. став візиром Єгипту, а в 1171 р. — султаном. Після появи хрестоносців на Близькому Сході почав об'єднувати мусульман у боротьбі проти них. У 1187 р. Саладін здобув перемогу над хрестоносцями в битві під Хаттині (Тверія) та вигнав їх із Єрусалима. Саладін знав кілька мов, цікавився наукою та філософією. Він заснував кілька медресе.

Саладін помер у 1193 р. Його поховання в Дамаску (Сирія) є популярним місцем паломництва.

Саладін і Гі де Лузіньян після битви під Хаттині в 1187 р. Художник Саїд Тахсін. 1954 р. Саладін помилував єрусалимського правителя зі словами: «Король короля не вбиває», а через рік узагалі його відпустив.

• Висловіть припущення, чим зумовлені такі дії Саладіна. Як цей вчинок характеризує його?

Для визволення міста Папа Римський проголосив Третій хрестовий похід (1189-1192 рр.). Ним керували три монархи — німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, французький король Філіп II Август та англійський король Річард І Левове Серце. Проте німецький імператор на початку походу потонув у річці, а французький та англійський королі, між якими існувала взаємна неприязнь, лише чинили перешкоди один одному. Висадившись у 1191 р. в Сирії, англійські та французькі війська оточили фортецю Акру й після тривалої облоги захопили її. Однак Філіп II Август і Річард І Левове Серце посварилися остаточно, і французи повернулися додому, залишивши англійців.

Облога Акри. Художник Домінік Папети. 1840 р.

• Чому оборона Акри хрестоносцями мала такий запеклий характер?

Річард І Левове Серце тричі намагався взяти Єрусалим, але не зміг. Він лише уклав у 1192 р. угоду із Саладіном, за якою султан гарантував християнським паломникам безперешкодне відвідування протягом трьох років святих міст — Єрусалима, Назарета і Віфлеєма.

Зверніть увагу

Другий і Третій хрестові походи засвідчили, що західний християнський світ уже не мав того релігійного піднесення, як раніше. Католицька церква була не здатна подолати суперечки між державами Західної Європи за допомогою ідеї служіння Христу.

4. Четвертий хрестовий похід. Завершення епохи хрестових походів

• Якими були здобутки європейців від хрестових походів у Палестину?

На початку XIII ст. стало зрозумілим, що вирішальне значення для долі Святої Землі мас Єгипет, султан якого постійно загрожував володінням хрестоносців. Папа Інокентій III оголосив проти нього новий хрестовий похід. Однак до Єгипту хрестоносці не дійшли. Голова Венеціанської республіки дож Енріко Дандоло, до якого хрестоносці звернулися з проханням про допомогу, намовив їх спочатку знищити свого торговельного суперника — християнське місто Задар на східному узбережжі Адріатичного моря, а через деякий час підбурив узяти участь у поході проти іншого свого ворога — Константинополя. У квітні 1204 р. після кількамісячної облоги хрестоносці захопили Константинополь, пограбували його та вбили тисячі жителів. Захоплені землі Візантійської імперії латиняни (так називали хрестоносців візантійці) перетворили на свої володіння, які в середньовічній Європі називали Латинською Романією.

Хрестоносці штурмують Константинополь. Художник Ежен Делакруа. 1840 р.

Четвертий хрестовий похід завдав серйозного удару центру східного християнства.

У XIII ст. відбулося ще чотири походи. Під час Шостого хрестового походу вдалося навіть тимчасово повернути владу християн у Єрусалим, але в 1244 р. її було остаточно втрачено. Два останні хрестові походи під керівництвом французького короля Луї IX Святого, що були спрямовані в Єгипет і Туніс, завершилися поразкою.

Цікаві факти

Латинська Романія складалася з Латинської імперії (або власне Романії) зі столицею в Константинополі та залежних від неї держав хрестоносців на Балканах, володінь Венеції, Генуї та Ордену іоаннітів. Латиняни не змогли підкорити всі візантійські провінції через опір населення. На цих землях виникли три держави — Нікейська імперія, Епірське царство і Трапезундська імперія, що розгорнули боротьбу за відновлення Візантії. Правитель Нікейської імперії Михаїл VIII Палеолог (1259-1282 рр.) зумів відновити владу над Константинополем. Латинська Романія припинила існування. У 1261 р. він став першим імператором відновленої Візантійської імперії. Проте його влада поширювалася лише на частину Балканського півострова, невелику територію Малої Азії та кілька островів в Егейському морі.

Після припинення хрестових походів одне за одним впали міста-фортеці хрестоносців — Триполі, Tip, Сідон. У 1291 р. єгиптяни завоювали Акру — останню столицю Єрусалимського королівства. Епоха хрестових походів на Близький Схід завершилася.

Хрестові походи для визволення Святої Землі загалом не досягли своєї мети. Вони спричинили загибель людей, посилили ворожнечу між християнами та мусульманами. Під час походів було знищено багато пам’яток культури, бібліотек, палаців. Унаслідок Четвертого хрестового походу зазнав удару центр східної християнської культури.

Цікаві факти

Під час Четвертого хрестового походу в Західній Європі поширилася думка, що лише безгрішні діти зможуть звільнити Єрусалим. У 1212 р. близько 50 тис. дітей із Франції та Німеччини рушили в похід до Святої Землі. Однак він не мав успіху. Частина дітей не витримала труднощів і втекла. Тих, хто прибув до порту Марселя, власники кораблів захопили та продали в рабство мусульманам.

Проте епоха хрестових походів не минула безслідно для Європи. Значно пожвавилася торгівля на Середземному морі. Італійські міста-держави — Венеція, Генуя, Піза отримали першість у торгівлі з країнами Сходу. Візантія як торговельний суперник італійських міст-держав після Четвертого хрестового походу зникла. Торговельні зв’язки Сходу й Заходу за час хрестових походів значно розширилися. Кількість товарів, які привозили європейські купці зі Сходу, збільшилася в десятки разів. Хрестові походи сприяли тому, що до Європи потрапили нові сільськогосподарські рослини та плодові дерева — рис, гречка, лимони, абрикоси, кавуни. Європейці опанували виробництво цукру, шовкових тканин і скляних дзеркал, запозичили зі Сходу голубину пошту й вітряки.

Відправлення в хрестовий похід. Ілюстрація Йова (Жак Онфруа де Бревіль).

Знайомство зі Сходом вплинуло і на побут європейців. Рицарі засвоїли східні манери, придворну ввічливість. Саме відтоді на Заході призвичаїлися мити руки перед їдою, приймати ванни й митися в гарячих лазнях. Завдяки хрестовим походам у рицарських замках з’явилася нова захоплююча гра — шахи.

Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Порівняйте результати хрестових походів.

4. Німецький «наступ на Схід»

• Які території були колонізовані німецьким населенням у результаті «наступу на Схід»?

Імператори, захоплені боротьбою з папами й князями, мало уваги приділяли східним кордонам імперії, прагнучи лише того, щоб правителі Угорського, Чеського й Польського королівств визнавали свою васальну залежність.

На той час у межиріччі Ельби та Одеру й на узбережжі Балтійського моря свою незалежність ще зберігали слов’янські племена. У X ст. землі полабських і поморських слов’ян намагалися завоювати Генріх І та Оттон І. Однак повстання слов’ян перекреслило їхні зусилля. Перший «наступ на Схід» зазнав поразки.

Цікаві факти

У Саксонії і зараз проживає слов'янський народ лужицькі сорби (серби, нащадки літописних вендів), кількістю до 100 тис. осіб. Щорічно уряд Німеччини і влада Саксонії та Бранденбурга виділяють значні суми на фінансування їх національно-культурної автономії.

Під час Другого хрестового походу Папа Римський дозволив німецьким хрестоносцям під проводом герцога Саксонії та Баварії Генріха Лева здійснити свій похід не в Палестину, а на землі слов’ян (1147 р.). Хрестоносці легко захопили землі полабських слов’ян, оскільки сили були нерівними. На завойованих землях постало маркграфство Бранденбург, центром якого в XIII ст. стало місто Берлін. Асиміляція місцевого слов’янського населення завершилася лише у XVIII ст.

Заснування Риги. Альберт фон Буксгевден, засновник Риги та перший ризький єпископ (1201-1229 рр.).

У XIII ст. почалася німецька колонізація земель Балтії, де жили балтські племена. Німецькі купці першими проклали шлях у ці землі, за ними рушили місіонери, а згодом і рицарі. У 1201 р. на землях племен лівів була заснована Рига, яка згодом стала центром нової німецької землі — Лівонії. У 1231 р. почалося підкорення балтського племені пруссів. Головну роль у цьому відіграв Тевтонський орден, якого в 1230 р. запросив польський герцог Конрад Мазовецький, чиї володіння найбільше потерпали від набігів пруссів. На місці підкорених земель тевтонці створили сильну державу, яка незабаром стала загрозою як для польських, так і для руських князівств.

Цікаві факти

Новостворені німецькі держави не лише підкорювали місцеві племена, а і були важливими торговельними партнерами для руських і польських князівств. Головним їхнім торговельним партнером був Новгород. Тут німецькі купці скуповували хутро і віск, а продавали ремісничі вироби або платили сріблом. У центрі Новгорода, на торговій стороні існувало подвір'я Святого Петра (фортеця з кам'яними баштами). Саме на подвір'ї і відбувався відомий новгородський торг.

У 1238 р. в битві під Дорогочином галицько-волинський князь Данило Романович завдав поразки Добжицькому ордену, що відділився від Тевтонського. Після цього рицарі зосередили свою увагу на боротьбі проти литовців. Литовські племена об’єдналися в єдине князівство й дали відсіч агресії. Так вони завдали поразки Ордену мечоносців у битві під Шауляєм (1236 р.), і він став васалом Тевтонського ордену.

Експансію хрестоносців у Балтії завершила перемога в 1410 р. об’єднаних сил Польського королівства й Великого князівства Литовського в битві під Грюнвальдом (Таненбергом), а землі ордену згодом стали васальними володіннями польського короля.

Німецька колонізація відбувалася не лише силою зброї. Багато правителів країн Східної Європи запрошували німецьких поселенців у свої володіння, сподіваючись використати їхній досвід для освоєння нових територій і розвитку ремесла. Згодом це зумовило існування в містах на сході Європи значної частки німецького населення.

Битва під Шауляєм 1236 р. Художник Володимир Вімба. 1937 р.

Битва під Грюнвальдом. Бернська хроніка Дібольда Шиллінга Старшого.

Україна і світ

Владислав II Ягайло та Вітовт привели на поле битви під Грюнвальдом 90 кінних хоругов (одна хоругва налічувала 200-600 вершників). Щонайменше 17 хоругов були набрані з українських етнічних земель (15-20% союзної армії). Предки українців, імовірно, також складали єдину «молдавську» хоругву, що взяли участь у битві. Господар Молдавії володів Шипинською землею (сучасна Буковина) на правах васала польського короля. Командував підрозділом «руський» боярин Хотько Щецинський. Крім того, сім хоругов були татарські, приведені васалом Вітовта ханом Джелялом ад-Діном.

4. Арабська Іспанія. Реконкіста

• Чим характеризувався розвиток арабської Іспанії?

У VII—VIII ст. Піренейський півострів, крім північної гірської частини, завоювали араби. Європейці називали їх маврами за назвою місцевості Мавританія в Північній Африці, звідки ті прийшли до Іспанії.

У середині VIII ст. володарі Іспанії відокремилися від Арабського халіфату й заснували окрему державу — Кордовський емірат, або аль-Андалус (756-929 рр.). Мусульманська Іспанія стала найрозвиненішою частиною тогочасної Європи. Звідси в Європу поширювалися досягнення арабської культури і науки, запозичені з античного світу.

За арабського панування в країні, що завжди потерпала від посухи, було створено систему штучного зрошування. Селяни вирощували рис, цукрову тростину, апельсини, лимони та інші нові рослинні культури. Набуло поширення виноградарство. Розвивалося і скотарство, насамперед вівчарство.

1. Які держави утворилися на Піренейському півострові в результаті Реконкісти на кінець XII ст.? 2. Як називалася держава арабів, що існувала на півдні півострова?

Селяни брали у великих землевласників ділянки землі та вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри. Відновилося видобування срібла. Купці везли з мусульманської Іспанії до інших країн шовкові та вовняні тканини, вироби з металу, шкіри, скла. Іспанські араби налагодили торгівлю з країнами Сходу, Візантією, Францією та Італією. Завдяки розвитку господарства значно зросла кількість населення. Столиця халіфату місто Кордова в XI ст. було найбільшим у Європі.

Економічні успіхи супроводжувалися розвитком культури. У Кордові халіфи влаштували найбільшу бібліотеку (містила декілька сотень тисяч книг) і вищу школу, де здобували знання тисячі студентів. До Кордови навіть приїздили навчатися християни з інших країн Європи.

До нашого часу збереглися пам’ятки архітектури, побудовані арабами в Іспанії: Кордовська мечеть, палац Альгамбра в Гранаді, палац Алькасар у Севільї та інші.

Працюємо з джерелом

Із книги «Історія Європи»

У 1195 р. новий правитель Північної Африки і мусульманської Іспанії Аль-мохаді переміг армію Альфонсо VIII Кастильського біля Аларкоса. Новий заклик Папи до хрестового походу не викликає більше ентузіазму, бо Реконкіста стає справою національною. Саме іспанська армія, що об'єднала сили Кастилії, Арагону і Наварри, здобула перемогу в битві біля Лас-Навас-де-Толоса у 1212 р.... Подальший успіх Реконкісти був забезпечений. Наприкінці XIII ст.... Піренейський півострів стає християнським, за винятком Гранадського емірату... Ця держава ще два століття буде нагадувати про мусульманську присутність в Іспанії.

Колективне обговорення. Як і чому змінився зміст Реконкісти у XII ст.?

Боротьба за вигнання з Іспанії маврів розпочалася майже одразу після її підкорення. Центром цієї боротьби стало невелике королівство Астурія, що утворилося в горах на півночі Піренейського півострова. Згодом королівство отримало назву Леон, а ще пізніше — Кастилія («країна замків»).

Опанування зайнятих арабами земель отримало назву Реконкіста і тривало аж до кінця XV ст. Першим успіхам Реконкісти сприяла міжусобиця, що спалахнула наприкінці XI ст. в арабській Іспанії, і єдиний Кордовський емірат розпався.

Словник

Реконкіста (від ісп. reconquista — відвоювання) — відвоювання християнським населенням Піренейського півострова територій, захоплених арабами.

У боротьбі з арабами за володіння Піренейським півостровом брали участь рицарі з багатьох європейських країн. За рицарями, як і на сході Європи, ішли селяни, осідаючи на завойованих землях. Вони отримували особисту свободу, а жителі міст — самоврядування. Рицарі привласнювали величезні маєтки й палаци, які раніше належали мусульманам. На початку XII ст. утворилися чотири християнські держави — королівства Кастилія, Арагон, Наварра і Португалія.

РЕКОНКІСТА в XI—XIII ст.

Дата	Подія
1085 р.	Захоплення міста Толедо, яке стає столицею Кастилії
1147 р.	Захоплення Лісабона
1212 р.	Битва біля Лас-Навас-де-Толоса, перемога об'єднаного війська християнських королів Піренейського півострова
1236 р.	Захоплення Кордови
1248 р.	Захоплення Севільї

У XII ст. Реконкіста перетворилася на священну війну християн проти мусульман. Для боротьби проти арабів, як і на Сході, були засновані духовно-рицарські ордени — Сантьяго, Алькантара, Калатрава. Вирішальна битва відбулася в 1212 р. біля Лас-Навас-де-Толоса.

Битва біля Лас-Навас-де-Толоса. Художник Франсіско де Паула Ван Хален. 1864 р.

• Сформулюйте історичне значення битви біля Лас-Навас-де-Толоса.

У 40-х рр. XIII ст. під владою арабів залишилася лише невелика територія Гранадського емірату.

Україна і світ

Історія зберегла імена кількох українських героїв Грюнвальдської битви. Найвідоміший — рицар Іванко Сушик із Романова, що воював у Львівській хоругві. Хроніки зазначають, що за подвиги на полі битви він отримав від польського короля два села у спадкове володіння.

Ще один русин — «Данилко з Русі» — зброєносець короля Владислава ІІ, що носив за ним лук і стріли. На думку деяких учених, ідеться про знатного подільського боярина Данила Чемеровецького. Інший русин, Бартош Головацький із Теребовлі уславився тим, що захопив у бою тевтонський прапор та за це отримав від короля звільнення від податків і земельний наділ.

Воював під Грюнвальдом і шляхтич Фредро із села Плешевичі на Яворівщині — засновник відомого галицького шляхетського роду, прямий предок митрополита Андрея Шептицького.

Сформулюйте судження про:

• мету, події і наслідки хрестових походів у Святу Землю;
• німецький «наступ на Схід»;
• основні події Реконкісти.

Працюємо з хронологією

756-929 рр. — Кордовський емірат.

1095 р. — виступ Папи Урбана II у Клермоні із закликом звільнити Святу Землю.

1096-1291 рр. — хрестові походи.

1099 р. — узяття Єрусалима хрестоносцями.

1204 р. — узяття Константинополя хрестоносцями.

1212 р. — битва біля Лас-Навас-де-Толоса.

1291 р. — падіння Акри, останньої столиці Єрусалимського королівства. Завершення епохи хрестових походів.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Яка держава хрестоносців була створена?

• А Королівство Кастилія
• Б Пруссія
• В Єрусалимське королівство
• Г Гранадський емірат

2. Коли в Європі вперше пролунав заклик до хрестового походу у Святу Землю?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати ім'я султана Єгипту і Сирії, який вів успішну боротьбу проти хрестоносців.

А

А

І

Пояснюємо і аналізуємо

4. Наведіть декілька аргументів, на підставі яких можна стверджувати, що походи в Палестину, Реконкіста і «наступ на Схід» мають спільні риси.

5. Чи була однаковою проголошена і реальна мета хрестових походів?

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що духовно-рицарські ордени проводили самостійну політику, яка часто не збігалася з прагненнями європейських правителів. Аргументуйте свою відповідь.

7. Наведіть факти, що розкривають роль Католицької церкви у хрестових походах.

8. Сформулюйте оцінку наслідків хрестових походів.

Застосовуємо і творимо

9. Поясніть за картою (форзац 2), як змінювалася територія: 1) держав хрестоносців на Близькому Сході; 2) християнських держав на Піренейському півострові.

10. Працюємо в малих групах. Метод «Прес». Обговоріть проблемне питання. Що завадило хрестоносцям утриматися на Близькому Сході?

11. Складіть таблицю «Хрестові походи». Зазначте хронологічні межі кожного з них, мету, головних учасників і результати.

12. Працюємо в парах. Виконайте завдання (на вибір). За допомогою додаткових джерел підготуйте презентацію про життя: 1) учасників хрестових походів на Близькому Сході; 2) учасників Реконкісти; 3) учасників хрестових походів у Балтії.

13. Складіть декілька листів від особи сеньйора до своїх васалів, у яких він схиляє їх до участі у хрестовому поході. Застосуйте у них словосполучення і слова: вимагаю, прошу, пропоную, наполягаю, без нашого дозволу, грабунок подорожніх, розбійництво, підготовка змови проти короля, знущання з населення навколишніх містечок, скарги населення, звернення духовенства.

14. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». За додатковими джерелами підготуйте і представте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом (на вибір учителя/учительки) навчальний проєкт на тему «Духовно-рицарські ордени».