Основні терміни та поняття

Акціонерне товариство — організаційна форма великих підприємств, капітал у якій формується за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів членів товариства — акціонерів.

Анархізм — суспільно-політична течія, що заперечувала необхідність державної влади, виступала за повне самоупраівління громад, трудових колективів.

Більшовики — представники політичної течії (фракції) в РСДРП (із 1917 р.— самостійна політична партія, очолювана В. Леніним). Поняття «більшовик» виникло на II з'їзді РСДРП (1903 р.) після того, як прихильники В. Леніна отримали більшість голосів, а їхні противники — меншість (меншовики).

Бури (африканери) — самоназва голландських, французьких і німецьких колоністів у Південній Африці.

«Вікторіанська епоха» — період в історії Англії (друга половина XIX ст.), коли вона досягла найбільшої могутності й стабільного внутрішнього становища. Припала на правління королеви Вікторії.

Гомруль («самоуправління») — одна з головних вимог ірландського національного руху кінця XIX ст.

Диктатура пролетаріату — у марксизмі: означення влади, яка встановлюється внаслідок революції та здійснюється пролетаріатом на чолі зі своєю партією.

Домініон — самоврядна колонія.

Експансія — розширення зони впливу або панування в різних сферах (територія, економіка, політика) шляхом захоплення земель, ринків збуту, джерел сировини інших держав.

Еліта — соціальний прошарок, що посідає провідне становище в якійсь сфері діяльності.

Індустріалізація — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини й обладнання та є базою для подальшого розвитку промисловості.

Індустріальне суспільство («індустрія» — синонім слова «промисловість») — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості як основи та провідного сектору економіки й відповідних соціальних структур.

Ідеологія — система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів.

Інтервенція — втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави. Інтервенція буває військова, економічна та дипломатична.

Капітал — кошти й матеріальні засоби, що приносять прибуток.

Клерикали — прихильники посилення позицій релігії та церкви в політичному, духовному житті суспільства.

Колонія — країна, територія, що позбавлена політичної, економічної самостійності та перебуває під владою іноземної держави — метрополії.

Консерватизм — сукупність різноманітних ідейно-політичних культурних течій, що спираються на ідею традицій і спадкоємності в соціальному та культурному житті. Для консерватизму характерні прихильність до існуючих та усталених соціальних систем і норм, неприйняття революцій та радикальних реформ, обстоювання еволюційного органічного розвитку. Протистояв лібералізму й соціалізму.

Концепція — система поглядів, розуміння певних явищ, процесів.

Лібералізм — ідейна та громадсько-політична течія, що виникла в європейських країнах у XVII—XVIII ст. і проголошувала принципи громадянських, політичних та економічних свобод. У XIX — на початку XX ст. сформувалися її головні положення: громадянське суспільство, права і свободи людини, правова держава, демократичні політичні інститути, свобода приватного підприємництва та торгівлі.

Марксизм — філософське, економічне та політичне вчення, основоположниками якого були К. Маркс і Ф. Енгельс.

Мілітаризм — політика нарощування воєнної могутності держави.

Модернізація — зміни в суспільстві, пов'язані з необхідністю перетворення всіх сфер життя відповідно до вимог сучасності.

Націоналізм — ідеологія й політика, основою яких є ідея винятковості національних пріоритетів і національної зверхності, трактування нації як вищої форми суспільства.

Національне питання — сукупність політичних, економічних, правових, ідеологічних та інших проблем, що виникають у процесі міжнаціонального спілкування всередині країни.

Опозиція — партія або група, що виступає врозріз із думкою більшості або панівною думкою та висуває альтернативну політику, інший спосіб розв'язання проблем.

Пангерманізм — політична доктрина, яка затверджує перевагу німецької нації над іншими й доводить необхідність її панування. Зовнішньополітичне кредо — гасло «Натиск на Схід».

Парламентаризм — система державної влади, за якої чітко розподілено функції законодавчої та виконавчої влади за вирішальної ролі парламенту. Парламент виступає в цій системі як суб'єкт і об'єкт політичної боротьби та пов'язаний з існуючими в країні традиційними уявленнями про демократію.

Реалізм — одна з основних властивостей мистецтва й літератури, яка полягає у прагненні правдивого об'єктивного відображення та відтворення дійсності у формах, що їй відповідають. У вужчому розумінні — течія в мистецтві, що протистояла модернізму та авангардизму.

Ревізіонізм — перегляд, переробка під впливом умов, що змінюються, будь-яких вчень, політичних принципів і настанов.

Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства або пізнання світу.

Реставрація — відновлення будь-чого в початковому вигляді.

Реформізм — політична течія, що набула поширення наприкінці XIX — на початку XX ст. Її представники виступали за поступове перетворення суспільства за допомогою послідовних реформ, за втілення принципу соціальної справедливості й гармонії суспільних відносин.

«Свадеші» — рух бойкоту англійських товарів в Індії.

Страйк — форма боротьби робітників за свої права; припинення роботи аж до задоволення вимог економічного або політичного характеру.

Суфражизм — рух за виборчі права жінок; найбільшого поширення набув в Англії та США наприкінці XIX — на початку XX ст.

Сфера впливу — частина території (однієї країни або регіону, до якого входять кілька країн), на яку поширюється вплив (політичний, економічний) іншої держави.

Терор — політика залякування, придушення політичних противників насильницькими методами. Використовується як засіб досягнення будь-якої мети.

Урбанізація — процес збільшення кількості міст і населення в них та посилення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства.